В барі у Портера

Transfermarkt — один з найпопулярніших ресурсів, яким користуються всі, хто дотичний до футболу. Але він корисний лише як база даних (і те не завжди).Яскравий приклад цього твердження — сторінка Миколи Шапаренка на Transfermarkt. Її вирішив відкрити, бо сьогодні прочитав дві інформації, які може й не дуже суперечать одна одній, але все одно: Ігор Циганик сказав, що Шапаренко продовжить контракт, щоб віддячити Динамо (але щоб його потім продали), тоді як Віктор Вацко розповів, що зимовий інтерес від Жирони — це справді таке може бути.Момент перший, який я побіг дивитися — це термін контракту його з Динамо: чи кінець 2026 року чи середина. І Трансфермаркт пише, що це... Вересень 2026 року. Хоча насправді це не так: рік тому Ігор Суркіс розповідав, що контракт Шапаренка розрахований до літа 2026-го.А по-друге, подивіться ось цю діаграму. Це, так би мовити, "ринкова" вартість Шапаренка — найбільший міф, який люблять поширювати більшість, зокрема ЗМІ.Давайте трошки про це. Ринкової вартості у футболі не існує. Не тому, що не існує ринку як такого — він віртуальний, але все ж є. Принципи ціноутворення, які звичні для більшості пересічних людей, тут не працюють. Тобто так, певна фактична вартість переходу (тобто сума, за яку продали гравця) може співпадати чи бути близькою до тієї, яку "малює" Transfermarkt (а зміни у цінах, як розумієте, там закладаються не лише певними алгоритмами — передусім це все людський чинник). Наприклад, Неймар коли переходив у ПСЖ за 222 мільйони євро на Transfermarkt тоді коштував 100 млн, Александр Ісак у Ньюкасл мав у такому випадку перейти за 30 млн, а не за 77.5 (різниця між сумою трансферу у Ліверпуль була меншою — 25 млн)."Справжня" або фактична ціна футболіста формується лише в одному місці: голові президента (чи клубу), який готовий його продати. Вже потім вона зазнає корективів після того, як інша зацікавлена сторона (з тією сумою, яку заклав інший президент чи клуб у своїй голові) висуває пропозицію. Виняток — АПЛ, бо там сиплять такі дурні гроші, що вести перемовини подекуди вже й не варто (хоча Суркіс і за таких умов вмудрився запороти трансфер Володимира Бражка). Але суть у тому, що "ринкова" ціна Transfermarkt ніяк не може діяти у реальному світі, бо не у всіх футболістів є "плаваючі" клаусули, які збільшуються/зменшуються хоча б відповідно до метрик, які закладає Transfermarkt. А отже, використовувати їхні "ринкові" ціни — це повна маячня.Так от, якщо повернутися до інфографіки по Шапаренку, то його найвища вартість, на думку порталу, була 11 мільйонів євро (припустимо), але 10 червня 2025 року. І цей аспект мені особисто виглядає смішним, бо тоді регрес Шапаренка лише продовжувався. Тобто так, якщо брати показник гол+пас у чемпіонаті, то минулий сезон справді був найкращий — 5+9. Але ж ви розумієте.Перший сезон, де у Шапаренка великі цифри у статистиці — 5+3 (2018/19), тоді він відіграв лише половину матчів в УПЛ. Натомість у сезоні 2020/21 4+4 та 2021/22 (до початку повномасштабної війни) у нього було 3+4 — і це вже після остаточної зміни позиції, пов'язаної з приходом Мірчі Луческу.Саме кінець 2021 року слід вважати піковим для Шапаренка. Тоді, якщо вірити Transfermarkt, його "ринкова" вартість складала 10 мільйонів євро — ближче до реальності. Причому тоді як раз, гадаю, продати його можна було за більші кошти — не "150" звісно, але за певних умов отримати як за того-таки Бражка чи за Ваната — спокійно.Тож так, чекаю, чим закінчиться сага з Шапаренком цього разу. Сподіваюся, 5-річним контрактом від Динамо, він на це заслужив. Сарказм.

А тепер, якщо серйозно про ситуацію з Шовковським.Динамо мало лише один часовий відрізок у цьому сезоні, коли можна було ухвалити логічне рішення щодо звільнення Шовковського. Перед жовтневою паузою на ігри збірних. Привід для цього був: чотири поспіль нічиїх у чемпіонаті, поразки у Лізі конференцій, тоді як попереду був надскладний відрізок ігор, з яких мав стартувати потенційно новий тренер. З точки зору логіки це рішення було б слушне: з новим тренером Динамо мало б почуватися краще і провести цей відрізок не гірше.Замість цього Суркіс вирішив нікого не шукати та нічого не змінювати. Що це дало для Динамо: перемогли Кривбас, вибили Шахтар з Кубка, здобули першу перемогу у Лізі конференцій. Так, була поразка від Шахтаря в УПЛ, але ситуація виглядала робочою. До поразки від ЛНЗ, коли стало зрозуміло, що проблеми нікуди не ділися.Звільняти Шовковського після поразки від ЛНЗ не було сенсу — потяг вже пішов зі зміною тренера. Тому те, що пише більшість ТГ-каналів — це банальна логіка: до кінця календарного року Динамо проведе шість матчів, три з яких — у Лізі конференцій, тоді як ще три — проти Полтави, Кудрівки та Вереса. Цей відрізок ігор Динамо має пройти адекватно і з Шовковським: 4 очки у Лізі конференцій та 9 очок (найбільше шансів втратити очки Динамо матиме про Кудрівки, гадаю) в УПЛ — тут і будь-який інший тренер навряд чи продемонструє кращий результат.А ось вже після цих ігор розпочнеться і зимова перерва. А там вже мінімум місяць у менеджменту буде на те, щоб і рішення щодо Шовковського ухвалити (хоча такі речі ухвалюються майже одразу після останнього матчу), і тренера знайти нового (з цим складніше, адже робота має вестися вже зараз).Резюмуючи: так, поразка від Колоса не означає звільнення Шовковського тут і зараз. Як і потенційний програш від Омонії. Але цією антирекордною серією Шовковський, радше, остаточно переконав Суркіса у тому, що треба шукати когось іншого, аніж у те, що йому варто довіряти й надалі.

Не здивуюся, якщо для когось головним матчем дня буде Колос — Динамо. Кияни вже чимало очок навтрачали у цьому сезоні, а тут ще й цей неприємний виїзд у Колос, де насправді цілком логічно очікувати ще одну втрату очок. Колос, можливо, втратив ту перевагу, яку собі створив на початку сезону, але все ще поблизу тримається і сильно у відрив інші команди (якщо це не Шахтар) не відпустив.Але для мене найголовнішим матчем туру буде гра Карпати — Металіст 1925. Це не просто гра сусідів по турнірній таблиці, але й двох амбітних проєктів, які опинилися в її середині: станом на 12-й тур львів'яни йдуть восьмими, харків'яни — дев'ятими.Для Карпат цей старт сезону теж виявився не досить класним. Так, були відібрані очки і в Шахтаря, і в Динамо, цього у Карпат не віднімеш, але в тих іграх, де вони мали здобувати перемоги, матчі закінчувалися у кращому випадку внічию. А те й поразками. Ситуація стабілізувалася лише в двох попередніх поєдинках, коли і ЛНЗ, і Кривбас вдалося обіграти з мінімальним рахунком, і схоже не в останню чергу через те, що Владислав Лупашко відійшов від свого стилю гри на користь результату.На противагу Карпатам Металіст 1925 потрапив у певну кризу. В останніх п'яти поєдинках команда набрала лише три очки, і якщо нічиї з Динамо та Поліссям можна собі занести в актив, то нічийний результат з Кудрівкою, а також програші ЛНЗ та Зорі — навряд чи. При цьому важко сказати, що гра Металіста 1925 якимось чином погіршилася: проти Зорі вийшли грати без кількох важливих гравців, з ЛНЗ — там своя специфіка. Коротше кажучи, очок навтрачали, і тепер йдуть аж дев'ятими.Перемога у цьому матчі, інакше кажучи, на вагу золота. Цілком ймовірно, що після цього туру між групами команд, які ведуть боротьбу за щось серйозне у цьому сезоні, зросте відставання, а тому і Карпатам, і Металісту 1925 хотілося б втриматися у цій групі. Бажано завдяки перемозі — нічия навряд чи принесе якийсь позитив. Натомість поразка може вплинути на подальшу долю тренерів на чолі команди (хоча з кожним туром переконуюся, що тренерські перестановки вже варто чекати взимку після останнього туру).Інакше кажучи, 13:00 — це має бути цікавий матч.

Не можу пройти осторонь моєї улюбленої теми. Отже, Андрій Лунін."Дивлячись на те, що останнім часом поширюють не те, що неправдиву, а просто вигадану інформацію про те, що я відмовляюся представляти збірну України, я не можу мовчати, особливо коли намагаються забруднити моє ім’я і поставити під сумнів мою любов та відданість до національної команди.Перш ніж поширювати будь-яку інформацію, шановні журналісти, упевніться в її правдивості. Хтось із вас чув від мене, що я відмовляюся приїжджати до збірної, чи від головного тренера?! Відповідь — «ні», бо це апріорі неможливо — навіть думати про те, щоб не грати за збірну України, не те щоб сказати таке". Дуже зручно давати такі стейтменти. Чому — бо ніхто цього не перевірить. Навіть зверненнями до самого Луніна: сам знаю, що досягти від спортсменів такого рівня якоїсь відповіді (якщо ти там не зірка світового масштабу журналістики) — ну досить важко. Інша справа, чому Реброва про це не питали зовсім, але то таке.Якщо говорити конкретно по цьому спічу — я ні за що не повірю (якщо тільки немає якихось особистих проблем), що щось могло заважати Луніну приїжджати у збірну України. Бо ця ситуація не вперше трапляється (кому цікаво — раніше писав про це ось тут).Так, Лунін це зараз у кращому випадку другий голкіпер збірної (а враховуючи відсутність ігрової практики — то й взагалі третій, бо Різник цілком ок). Але до трійки воротарів, що отримували б виклик у збірну, Лунін цілком собі потрапляє: серед людей, які туди викликалися останнім часом, він точно статусніше за Волинця (за всієї поваги) і Бущана (теж, але той взагалі сидить і не грає у Поліссі).У підсумку Лунін за менш як півтора рока з основного голкіпера збірної України перетворився у людину, яка не отримує виклик. Якщо він її не саботажить, значить, Реброву він не потрібен. Третього не дано — він тренується в Реалі, сидить на лавці.P.S. Ось тільки що написав Андрію Луніну в Instagram (саме там він виклав свій допис). Ну от і побачимо, як він відповідає журналістам)

«Було б краще уникнути гри у цей день». Франція зіграє з Україною в день 10-ї річниці паризького терактуКрім прагнення достроково забезпечити собі вихід на чемпіонат світу, у збірній Франції окремо звернули увагу на дату проведення матчу проти України — 13 листопада. 10 років тому, 13 листопада 2015 року, в Парижі відбулася серія скоординованих терористичних атак, відповідальність за яких взяла «Ісламська держава». Теракти охопили кілька районів міста: сам Париж та його північну комуну Сен-Дені.Внаслідок терористичних атак загинули 137 людей, ще 416 отримали поранення. Одна з груп терористів діяла біля стадіону «Стад де Франс», де проходив товариський матч збірних Франції та Німеччини. Детальніше про це — на сайті Суспільне Спорт.«По правді кажучи, якби можна було уникнути гри 13 листопада, це було б добре», — говорив за тиждень перед поєдинком тренер Франції Дідьє Дешам. «Це буде особливий день, — сказав на пресконференції лідер збірної Франції Кіліан Мбаппе. — Ми знаємо, що це не буде найприємніший день, але ми хочемо, щоб люди зрозуміли, що відзначити цей день — одна з найважливіших речей. Ми хочемо, щоб люди посміхалися у цей день. І хоча ми граємо кваліфікаційні матчі, розуміємо, що є значно важливіші речі».

Факт, про який треба обов'язково написати. Полісся за 7 турів відіграло, увага, 10 (!) очок у Динамо.Старт сезону у Полісся вийшов не дуже, головна причина, вважаю, участь у Лізі конференцій. При цьому там команда пройшла два раунди (не без проблем) і навпаки створила їх Фіорентині (під кінець, на жаль, гру віддали).На момент п'ятого туру у Полісся було лише 6 очок (і це при тому, що команда обіграла Карпати). Програли Колосу (був на ходу, окей), ЛНЗ (мають ідентичний показник за очками після 12 турів) та Динамо (просто вхлам, провальний матч від Полісся).З моменту останньої поразки у четвертому турі від Динамо Полісся:— виграло шість з восьми матчів (зіграло внічию з Шахтарем та Металістом 1925 — обидва по 0:0)— різниця м'ячів у цих матчах, увага, 18:1. Тобто сім з восьми поєдинків виявилися "сухими" (це ще одна причина, чому виклик отримав Волинець)— піднялося у таблиці УПЛ з 11-го на 3-тє місце, поступаючись лише Шахтареві 4 очками (після п'яти турів різниця була 5) та ЛНЗ (за рівності очок ключовою стала от та поразка на старті сезону).А що Динамо?— після п'яти турів — перше місце, 13 очок (за наступні сім — лише сім очок, опустилися на четверте місце);— різниця у стартових п'яти матчах 16:5, у наступних семи — 12:11;— втрата позицій: з першого впали на четверте, замість двох очок переваги над Шахтарем різниця вже в сім очок.Так, на Динамо теж вплинули єврокубки, але після переконливих матчів проти Шахтаря, а також перемог над Кривбасом та Зрінські я думав, що ситуація покращилася. Але ні.А Полісся — молодці. ЛНЗ — теж молодці, але після зимової перерви більше віри маю саме у житомирців.

Хто і чому має отримати шанс від Реброва на листопадові матчі збірних?Список Реброва у найближчі дні буде оприлюднений. З високою ймовірністю у ньому буде чимало повернень (окрім Зінченка всі інші зірки збірної отримують регулярну ігрову практику, тож на них варто очікувати).Проте є й позиції, де поява якихось нових (або дуже давно забутих) обличь є цілком ймовірною. Вгадувати, хто це буде не стану, але кілька пропозицій маю.Воротар: Євген Волинець — третім голкіперомАндрій Лунін саботує не їде у збірну через різні причини, а третій воротар якийсь треба. Всі думали, що ним буде Бущан, бо вже і у Полісся повернувся, але він не грає. Тож можна взяти гравця, якому Бущан програє ігрову практику, а це Волинець.Правий захисник: Олександр Караваєв. Це буде дублювання Коноплі за логікою, тому перед підсумковим вибором Реброву треба буде ще 100 разів подумати щодо доцільності цього вибору. Але що точно варто відзначити — так це форма, в якій перебуває Караваєв. Та й його підключення до атаки можуть допомогти бодай у грі з Ісландією.Правий центральний захисник: Денис Попов. Повернувся у склад, але за два матчі з Шахтарем назбирав купу помилок. Тож тут буде без змін, Забарний+Бондар.Лівий центральний захисник: Арсеній Батагов. Знаю, що кожен поважаючий себе Telegram-канал має секту прихильників Батагова (хоча при цьому може й не дивитися матчі чемпіонату Туреччини). Тож як про нього можна не згадати у цьому списку?Лівий захисник: Тарас Михавко. Ще один варіант, якого не буде, але який є цікавим з тактичної точки зору. Беручи Михавка у склад, Ребров міг би вирішити проблему з активними підключеннями Коноплі до атаки (Михавко міг би лишатися у захисті і таким чином формувати своєрідну трійку захисників). Але в Ю21 зараз взагалі біда після жовтневих матчів, та й, вочевидь, буде ще один виклик Богдана Михайліченка.Опорний півзахисник: -. Навіть не розвиватиму цю тему. Калюжний, Бражко, Ярмолюк — ось цих викличуть. А більше ніхто і не тягне.Центральний півзахисник №1: Олександр Андрієвський. Просто чудово влився у футбол Ротаня: виконує величезний об'єм роботи, активно підключається до атак, забиває. На цій позиції, очевидно, величезна конкуренція, і тому цей варіант можна всерйоз не розглядати, але як би це був якийсь товариський матч, я б на Андрієвського подивився.Центральний півзахисник №2: Єгор Твердохліб. Та сама проблема, що і з Андрієвським: гарний футболіст, що дуже цікаво виглядає в УПЛ (і вже не перший сезон). З Твердохлібом цікаво ще й те, що з якимось тренером це міг би навіть бути цікавий варіант з хибною дев'яткою, але цій збірній Україні він ще менш потрібен, аніж Андрієвський.Правий вінгер: Геннадій Синчук. Та сама проблема, що і з Михавком. Причому з обох боків: є цікавий футболіст, якого можна було б інтегрувати у збірну, але який, якщо вже бути реалістами, програє боротьбу за місце у старті, якщо всі досвідчені футболісти перебуватимуть у тонусі. Та й невдалий старт України U20 говорить про вибір не на користь дорослої збірної.Лівий вінгер: -. Та сама проблема, що з опорним півзахисником і навіть гірше, бо футболістів цієї позиції взагалі нема. Максима Брагару не пропонувати, ця людина буде корисна лише коли тренером буде Ротань.Форвард: Андрій Ярмоленко. Позицію вінгера Ярмоленко вже давно не тягне, але попереду побігати — у самий раз. Як і завжди, ймовірність виклику Ярмоленка присутня, проте просто як людини з досвідом, не як футболіста. Чому — бо і на позиції правого вінгера, і на позиції центрального нападника він програватиме конкуренцію іншим футболістам. Однак емоційний Ярмоленко, який щось піхає партнерам по лавці і готовий задушити своїх суперників — це те, що треба команді у найбільш відповідальний момент відбору.

Постійне відсіювання футболістів зі складу збірної України — явище вже не нове. Але складається відчуття, що після тогорічного Євро воно прям дуже загострилося.Давайте спробуємо перевірити, наскільки серйозними були травми футболістів простим способом: чи грали вони вже у наступному матчі команди після міжнародної перерви. Одразу кажу: висновків жодних робити не буду, можна хіба якісь тенденції помітити.Вересень 2024 року (1 футболіст)Денис Попов — не грав (травма спини)Жовтень 2024 року (6 футболістів)Віктор Циганков — не грав (травма підколінного сухожилля)Віталій Миколенко — вийшов у наступному матчі (офіційна причина пропуску — ущільнення у литковому м'язі)Володимир Бражко — вийшов у наступному матчі (офіційна причина пропуску невідома, попередній поєдинок перед від'їздом у збірну теж пропустив) Олександр Піхальонок — не грав (травма, причина невідома)Андрій Ярмоленко — не грав через травму підколінного сухожилля (перед цим був довикликаний замість травмованого Циганкова)Андрій Лунін — опинився у запасі на наступний матч (офіційна причина пропуску — вірусна інфекція)Листопад 2024 року (4 футболісти)Віктор Циганков — не грав (все та ж травма підколінного сухожилля)Андрій Лунін — опинився у запасі на наступний матч (офіційна причина пропуску — сімейні обставини)Віталій Буяльський — грав у наступному матчі (офіційна причина пропуску — травма привідного м'яза; був довикликаний замість трамованого Циганкова)Олександр Тимчик — опинився у запасі на наступний матч (офіційна причина пропуску невідома, прибув у розташування збірної)Березень 2025 року (1 футболіст)Максим Таловєров — не грав (травма коліна)Вересень 2025 року (4 футболісти)Олександр Тимчик — не грав (травма, причина невідома)Андрій Лунін — опинився у запасі на наступний матч (офіційна причина пропуску — пошкодження)Віталій Миколенко — не грав (травма, причина невідома)Роман Яремчук — не грав (травма, ще жодного матчу не зіграв у новому сезоні)Цікавою є ситуація на зараз. Лунін та Яремчук взагалі не отримали виклик (останній досі лікується), Тимчик отримав, прибув у розташування команди, але залишив його. Лише Миколенко у порівнянні з тими, кого відкликали зі збірної у вересні, приєднався до команди у жовтні.Натомість відкликали зі збірної вже двох футболістів: Віктора Циганкова (не грав і перед тим за Жирону), а також Олександра Зубкова (в останньому матчі перед збірною забив гол за Трабзонспор).

Сьогодні цікавий день для молодіжної збірної України на чемпіонаті світу. Ні, вона не грає, та й вихід у плейоф вже гарантувала собі. Але сьогодні (ну добре, вночі завтра) визначиться її суперник у плейоф, і зараз тут є додатковий сенс за когось повболівати.Для тих, хто не знає, Україна у плейоф зіграє проти однієї з команд, що фінішують на третій позиції у своїй групі. Повний перелік команд має визначитися після матчів у групах E та F.Що точно відомо — групи В (де виступала Україна) та С будуть представлені трьома командами у плейоф: Республіка Корея та Іспанія набрали по 4 очки, і цього показника достатньо для того, щоб продовжити виступи у турнірі. Водночас це суттєво скорочує список варіантів з третіми місцями, а отже й претендентів у суперники Україні: з 15 варіантів список скоротився до шести.Тепер до цікавого. Математично (якщо виключно оцінювати ймовірність без врахування реальної ситуації у таблицях) шанси України отримати третє місце з певної групи виглядають наступним чином:— група D: 50%— група А: 33.3%— група С: 16.7%Однак схоже, що розв'язка у групах E та F буде такою, що ми отримаємо варіант з найнижчою ймовірністю. А отже це буде Іспанія.Які умови для кожного варіанту?Третє місце з групи С: у плейоф виходять і команда з групи Е, і з групи FУ групі Е Франція розгромить Нову Каледонію і вийде на друге місце. Відтак на третє має опуститься Південна Африка — хіба вона створить сенсацію у грі з США (і тоді треба буде рахувати між трьома командами, в яких буде 6 очок, але що нам від того). Варіант, за якого ПАР випадає з рейтингу найкращих третіх місць, виглядає фантастичним: зараз різниця м'ячів +4, і для того, щоб звідти випасти, треба програти Штатам з різницею у 7 м'ячів (у Єгипта та Австралії, в яких теж по 3 очки, різниця м'ячів після всіх ігор -2). Ну а на поразку США від Нової Каледонії можна навіть не сподіватися.Вихід третього місця з групи Е скорочує можливі сценарії одразу до двох. Адже, по-перше, не буде варіанту, за якого до плейоф одночасно проходять Австралія і Єгипет. А по-друге, сценарію виходу Єгипту у плейоф більше не існуватиме: через меншу кількість забитих м'ячів вони поступатимуться Австралії.Тож, варіантів лишається два: австралійський та іспанський. Для того, щоб отримати Австралію у суперники, Україні потрібно, щоб третє місце з групи F опинилося поза плейоф. Фактично, все впирається у матч Нігерія — Колумбія:— якщо Нігерія виграє (або програє з різницею в один м'яч), то проходить у плейоф: матиме -1 різницю м'ячів і випередить у таблиці третіх місць Австралію.— якщо Нігерія програє з різницею у два м'ячі, то наступним стане критерій з кількістю м'ячів. Тут кілька підваріантів:а) поразка 0:2 — вихід у плейоф Австраліїб) поразка 2:4 (3:5 і так далі) — вихід Нігерії)Найцікавіший варіант — поразка 1:3, внаслідок якої показники Нігерії та Австралії в рейтингу третіх місць будуть ідентичні (різниця м'ячів по 4:6). І тоді, як ви думаєте, що? Рахуєм картки. В Австралії 4 після трьох матчів, у Нігерії 5 після двох. Отже варіант з поразкою 1:3 Нігерії означатиме прохід у плейоф Австралії.Наскільки ймовірною є поразка Нігерії з умовними 0:2 чи 1:3 від Колумбії я пропоную кожному оцінити самостійно. Але, схоже за все, що Іспанію ми все ж у суперники отримаємо.

Вирішив подивитися склади молодіжних збірних України на попередні чемпіонати світу. Легенд — вистачає. Почну з 2001 року, а там, якщо буде цікаво, продовжу і на наступні турніри.Віталій Руденко — один з легендарних голкіперів Чорноморця, понад 200 матчів за команду — тут питань жодних. Але мене чомусь зацікавило прізвище Артема Куслія, який виглядав перспективною заміною Миколі Медину в Дніпрі, але у підсумку відіграв не так вже й багато за команду.Богдан Шершун, Сергій Симоненко та Віталій Комарницький теж були досить відомими гравцями на рівні чемпіонату України. При цьому Симоненко та Комарницький отримували виклик тоді взагалі з інших клубів: Торпедо Москви та ізраїльського Іроні з Рішон-ле-Ціона (зараз називається Хапоель). Про Федора Прохорова та Сергія Хістієва не чув: перший, бачу, пограв у нижчих лігах, а другий у 26 років закінчив кар'єру.Найбільш відомі півзахисники тієї команди — Олексій Гай (звісно ж), і Сергій Даніловський, якого дуже добре пам'ятаю по Чорноморцю та донецькому Металургу (хоча викликали його з Карпат, а народився він у Тбілісі, виявляється). Далі — важче: Денис Стоян, думав, що грав за Оболонь, а виявляється я його переплутав з Борисфеном; Володимир Бондаренко поїздив з України в Росію і навпаки (17 клубів за 16 — наша відповідь Себастьяну Абреу). Не дуже помітною виявилася кар'єра й Андрія Смалька та Миколи Наконечного.Мабуть, найприкольніша частина — це нападники. Олексій Бєлік — чи є сенс про нього додатково згадувати? На турнірі, до слова він забив три м'ячі — половину від загальної кількості всієї збірної. А от далі:— Тарас Кабанов — один з моїх найулюбленіших форвардів середини нульових. Класна антропометрія, мав шанси у Кривбасі і Металургу Запоріжжя після чого ФК Харків і.... Все. Хоча ні, продовжує грати на любительському рівні за Луцьксантехмонтаж-536. І навіть віддавати ось такі асисти.— Руслан Валєєв менш відомий в Україні, на відміну від свого молодшого брата Рінара, бо так жодного матчу в чемпіонаті не відіграв. По суті всі роки кар'єри Валєєв провів в Нідерландах: п'ять років відіграв за Де Граафсхап (трішки шок). Кар'єру закінчив у 29 років.— найменш відомій у цій когорті — Андрій Герасименко. Отримав виклик з Динамо (за основну команду не грав), але крутої кар'єри не склалося і в нього. Кар'єру закінчив у 27 років після виступу за Сталь з Кам'янського.P.S. По ходу написання тексту зацікавило, коли футболісти цього складу закінчили кар'єру. Для сучасного розуміння результати аномальні:до 30 років: Куслій (27), Валєєв (29), Герасименко (27), Прохоров (30), Хістєв (26),до 35 років: Симоненко (33), Стоян (34), Бєлік (31), Кабанов (31), Даниловський (32), Наконєчний (34), Руденко (32)після 35 років: Пасніченко (35), Шершун (36), Комарницький (36), Бондаренко (36), Смалько (39), Гай (37)