Вже традиційно проаналізував склад збірної України на червневі матчі. Прочитати можна ось тут. А тепер, по тій ж традиції, те, що не увійшло в друк.Пам'ятаєте, ці історії, що у березні Руслан Ротань консультувався з Сергієм Ребровим щодо складу? Або інші чутки, що Ребров визначав цей склад збірної України? Гадаю, цей список повністю спростував ці чутки - Ребров не мав жодного відношення до того.Викликані гравці на червневі матчі - зразок того, як це потрібно було робити в березні. Жодного зайвого футболіста. Викликані всі найсильніші (майже, бо Зінченко травмований). Резервний список - обмежений, але там всі гравці, які треба. Ну просто неможливо докопатися.Чи є прогалини у цьому складі? Авжеж, але я не бачу особливого шляху їхнього вирішення. Позиція з голкіперами не стане гіршою, аніж була, можуть виникнути проблеми зліва у захисті, але тут вже й план А та Б існують (Богдан Михайліченко в резервному списку не просто так).Складніше буде з центральним півзахисником. Поки важко сказати, хто серед викликаних футболістів має взяти на себе роль гравця, що рухатиме м'яча. Матч з Англією наче мав переконати на користь Судакова, але Піхальонок та Кочергін, якого всі інтернетфани молили включити в збірну - теж цікаві альтернативи. Звичайно, було б простіше зіграти у 4-2-3-1 (говорю про це вже багато разів), зараз це було б ще більш доречно, враховуючи відсутність Зінченка та неоптимальний стан Шапаренка.Якщо ж робити загальну оцінку - то, можливо, питання могли б виникнути хіба щодо відсутності Бражка. Але, я думаю, це питання часу: очевидно, що Володимира мають достроково повертати в Динамо та награвати замість Сидорчука. Тобто, це лише відкладає виклик у збірну на якісь чотири місяці.Однак у цілому - це дуже адекватний список. Можливо, це не ковток чистого повітря, бо зі свіжих (нових) гравців тут лише Владислав Ванат (і хіба незаслужено?), але принаймні це ковток адекватності. Можу сказати, що Ребров розпочинає роботу з правильної оцінки ситуації.Це ж точно Ребров складав список?
Якось десь чув в одному фільмі (старому), як стокгольмський синдром назвали гельсинським. Типу, яка різниця, що те, що інше Скандинавія.Якби за підсумками цього сезону у футболі можна було започаткувати новий синдром, я б назвав його лондонським. На честь Арсенала, який лідирував, лідирував, а у підсумку втратив усі шанси та програв головному фавориту. Можливо, не сильнішому як команда (хоча спробуйте це сказати зараз, коли Ман Сіті йде на требл), але досвідченішому у цьому. Не хочу повторюватися, але Манчестер Сіті з'їв собаку на цьому.Подібне мало б трапитися в Італії, якби Ювентус не продовжив своє падіння, що супроводжується очковими штрафами. І все ще може трапитися у Німеччині - знаю я одного фана Дортмунду, який все ще в цьому не впевнений - чому маю бути впевнений я?Але на кого точно вплинув лондонський синдром - так це на Дніпро-1. Меншою мірою - на Зорю, бо все ж позиція інша. А ось Дніпро-1 - це чудова аналогія.Дніпро-1 виглядав напрочуд гарно під час осінньої частини сезону. Скажіть, що Олександр Кучер буде тим тренером, завдяки якому команда боротиметься за чемпіонство за три тури до кінця чемпіонату (та навіть зараз ще ж шанси лишилися!).Але давайте чесно. Це вже ж було (кучма.jpeg). Ось недавно Арсенал боровся з Ман Сіті: втрачав очки, десь виривав перемоги, але де очної зустрічі боровся й вірив. І все ж програв, після чого настав кінець.Не подобається ця аналогія? А як ось ця: Шахтар не програв жодного матчу в УПЛ у 2023 році. І якби не той погром з Феєнордом, то взагалі б була одна поразка. Звичайно, Шахтар не виглядав настільки переконливо, як Ман Сіті. А Ігор Йовічевич, за всієї поваги, навіть близько не стоїть до Пепа Гвардіоли.Але у Шахтаря завжди (брешу, це почалося завдяки Луческу) була ось ця ідентифікація, що це за команда. "Гдє, Дінамо, гдє", "Картонні чемпіони" - на це можна дивитися як на символ зневаги до прямого суперника, а можна - як на символ переваги. Нічого особистого: ви на першому місці, а ми все одно сильніші, ми обов'язково повернемося.Саме тому Шахтар у своїй новій історії ніколи не випадав з зони Ліги чемпіонів. Динамо - так, було, Шахтар - ні.Саме тому Шахтар у цей надважливий тур просто зробив від себе все належне і майже гарантував собі чемпіонство. Бо деякі речі передаються на рівні клубного ДНК.Шахтар нагадав мені ось це відчуття заздрості, коли у вирішальний момент саме вони виривають для себе потрібний результат та перемагають. Задовбали.Звичайно, цього допису могло й не бути, якби Зоря просто виконала свою роботу. Але чи могла це зробити Зоря? Чи могла не перегоріти? Я знаю, що Шахтар міг зібратися на цей матч і перемогти - так і сталося. P.S. Враховуючи "впевненість" у Дніпрі-1 та Зорі в кваліфікації Ліги чемпіонів, буде дуже кумедно спостерігати над тим, як команди боротимуться за третє місце і програватимуть - лише заради гарантії єврокубкової осені.
Новина про те, що Ілкая Гюндогана хоче Арсенал, а ще у нього закінчується контракт цього літа, змусила задуматися: а що там взагалі на ринку потенційних вільних агентів? Далі поділю футболістів на три вікові категорії: 24-29, 29-34, 35+, щоб можна було краще зрозуміти ситуацію.35+1. Ліонель Мессі (ПСЖ)2. Карім Бензема (Реал)3. Лука Модрич (Реал)4. Анхель Ді Марія (Ювентус)Не очікую, що Мессі залишиться у ПСЖ. Останнім часом ситуація відносно нього суттєво погіршилася, і чисто з логіки розвитку ПСЖ взагалі має відпускати Мессі та Неймара та будувати команду довкола Мбаппе. Зробити його безальтернативно центральною фігурою.З Реалом ситуація складніша: і Бензема, і Модрич (і це ще не все у списку!) - гравці основи. І якщо говорити про те, що придбання Джуда Беллінгема вирішує питання з опорником, то що робити з Бензема? Чи є такий футболіст, який міг би стати майбутньою заміною Каріма? Мбаппе не пропонувати.29-341. Вілфрід Заха (Крістал Пелас)2. Ілкай Гюндоган (Ман Сіті)3. Роберто Фірміно (Ліверпуль)4. Тоні Кроос (Реал)5. Іньїго Мартінес (Атлетік)Найсумніша історія життя - Вілфрід Заха, який так нікуди й не перейшов. У 30 років надії про топклуб, певно, мають бути вичерпані, тож недивно, що зараз потенційний перехід якщо й відбудеться, то там, де платять найбільше (чемпіонат Туреччини). Transfermarkt, який показує зацікавленість з боку Арсенала - ну це цікаво підписувати досвідчених гравців під ЛЧ, але ж не переорієнтовувати на це свою трансферну політику.А ось Арсенал та Ілкай Гюндоган - це цікаво. Пеп може легко відпустити гравця, який ось наприкінці сезону зробив стільки корисного для команди. Навіть якщо це Арсенал - байдуже. Для самих Канонірів - безумовне підсилення.Про Роберто Фірміно та Тоні Крооса коротко: бразильця теж пов'язують з трансфером у Галатасарай, хоча впевнений: у будь-якому пристойному клубі з топ-5 чемпіонатів він був би цілком корисний (досі сумно від того, що Роберто йде). Кроос, напевно, залишиться, йому, на відміну від Модрича, точно ще рано йти з Реала.24-291. Мілан Шкріняр (Інтер)2. Маркус Тюрам (Боруссія М)3. Адріен Рабйо (Ювентус)4. Юрі Тілеманс (Лестер)5. Дайчі Камада (Айнтрахт)Оперуватиму лише тією інформацією, що читав або хотів, тому коротко:- не знаю, чи треба ПСЖ Мілан Шкріняр, але для нього це, безумовно, був би крок уперед;- Юрі Тілеманс - один з футболістів, на якого треба звернути увагу Ліверпулю, це точно. Особливо у контексті багатомільйонного підписання МакАллістера з Брайтона - можна зекономити чимало коштів та підписувати одразу двох непоганих футболістів на тривалу перспективу (Тілемансу лише 26);- Дайчі Камада, підказує Transfermarkt, може опинитися у Мілані (тут не знаю, наскільки це достовірно).Бонус (топ-5 серед тих, хто нікуди не потрапив)1. Конрад Лаймер (Лейпциг)2. Марко Асенсіо (Реал)3. Рафаел Геррейру (Боруссія Д)4. Нголо Канте (Челсі)5. Рамі Бенсебаїні (Боруссія М)Асенсіо в Астон Віллу? Серйозно? Ну, може було б і прикольно, цікаво лише, на яку позицію, бо в Реалі, я так помічав, він закриває і захист спокійно, бо в атаці місця немає.Ну і, звісно, Нголо Канте. Травми, схоже, добивають Нголо, і якщо Челсі покаже йому на вихід, навіть важко сказати, хто захоче його підписувати. З одного боку, величезний ризик, пов'язаний з травмами, з іншого - Канте все ще у моїй уяві гравець дуже високого рівня, а тому, якщо уникне травм, безумовно має підсилити центр поля команди.
Півфінали Ліги чемпіонів вийшли напрочуд нецікавими. Найцікавішими стали хіба підсумкові результати: якщо у прохід Ман Сіті над Реалом я ще міг повірити, бо зустрічалися два гранди, то у міланському дербі невже перевага Інтера над Міланом мала бути настільки серйозною?Я все ще хочу себе переконувати, що цей Ман Сіті - команда гірша за рівнем, ніж у минулому сезоні, але з кожним кроком ця теза виглядає самообманом. Якщо я не дуже впевнений у Мануелю Аканджі, мені не подобається Джек Гріліш чи я вважаю Ріко Льюїса не рівня запасу для такої команди, як Манчестер Сіті, це ж не їхня проблема, правильно?Дуже легко можна порівняти прогрес Ман Сіті (і, відповідно, регрес Реала) за двома останніми півфінальними протистояннями. Перше було вирвано на характері - власне, і в грі проти кризового (тоді ще) Ліверпуля було помітно, наскільки морально готовий Реал ламати важливі поєдинки на свою користь. У цьому ж протистоянні з Ман Сіті (вірніше, у другій його частині) такого відчуття вже не було.Щодо міланського дербі - тут треба фахівці. Коли я побачив склад Інтера та "легкий" центр поля, думав, Мілану буде легше здобути перемогу. На виході ж Інтер навпаки не відчув загроз для себе. Не те, щоб моментів не було, але ж їх треба реалізовувати.Фінал Ман Сіті - Інтер - дуже дивний. Я не бачу, за рахунок чого Інтер може обіграти такий Манчестер Сіті, який тепер точно полюватиме на требл.P.S. Пропоную назвати фінал іменем Роберто Манчіні, свого часу доклав чимало зусиль у роботі тренером для обох команд.P.S.S. Дарміан, Мхітарян, Лукаку - а може це манчестерське дербі?
Відсутність Вільяма Саліба у вирішальний відрізок сезону Арсенала - не головна причина програної боротьби за чемпіонський титул. Принаймні, на думку Джеймі Каррагера та Гарі Невілла.Арсенал фактично втратив шанси на титул - потрібні справжні дива, щоб Ман Сіті у заключних турах не набрав три очки. Головною причиною цього тривалий час називають саме травму Вільяма Саліба - французький захисник був настільки важливим для своєї команди, що повноцінно замінити його ані Робу Голдінгу, ані Якубу Ківіору не вдалося.Між тим, Каррагер та Невілл вважають, що фактор значення Саліба у результатах Арсенала перебільшений. Ось основні тези:▪️Саліба - не профайл топзахисників АПЛ (Венсан Компані, Джон Террі, Верджил ван Дейк, Ріо Фердінанд). Тобто, мало бути хорошим захисником - потрібно мати для цього відповідні якості "зрілості".▪️Арсенал почав "валитися" у захисті ще під час того, коли Саліба був у команді. Точніше - після повернення команд з чемпіонату світу. Суха статистика:- матчі в АПЛ: 14 (до ЧС-2022), 13 (після ЧС-2022, але з Саліба), 9 (без Саліба)- пропущені м'ячі: 11 (до ЧС-2022) - перше місце, 14 (після ЧС-2022, але з Саліба) - 10-е місце, 17 (без Саліба) - 12-е місце- кліншити: 7 (до ЧС-2022) - перше місце, 5 (після ЧС-2022, але з Саліба) - третє місце, 1 (без Саліба) - 16-е місце- матчі, де пропущено два та більше голів: 3 (до ЧС-2022) - друге місце, 5 (після ЧС-2022, але з Саліба) - 12-е місце, 5 (без Саліба) - 12-е місце- очок за гру: 2.6 (до ЧС-2022) - перше місце, 2.2 (після ЧС-2022, але з Саліба) - перше місце, 1.7 (без Саліба) - сьоме місце▪️Каррагер назвав "міфом" ситуацію, за якої Арсенал з Саліба пропускав набагато менше м'ячів, і важко не погодитися. Вся різниця - у середній кількості набраних очок: з французом у складі вдавалося виривати важливі перемоги, однак ці питання мають бути адресовані, передусім, атаці та характеру команди, який ще не було знищено.▪️Саліба має потенціал стати гравцем рівня Компані-Террі-ван Дейка (навіть більші, ніж Габріель). І хоча за класом переважає Голдінга чи Ківіора, все ще припускається помилок, що призводять до пропущених м'ячів.▪️Арсенал мав би більше шансів із Саліба здобути титул. Але все одно програв би у боротьбі з Ман Сіті.▪️Рецепт перемоги титулу, за Каррагером - пропустити за сезон лише 30-35 м'ячів. У Арсенала за два тури до кінця чемпіонату вже 42.▪️Арсенал не адаптувався до відсутності Саліба, - додав Гарі Невілл. Навіть після травми команда продовжила грати у свій футбол, тоді як на фінальний відрізок тактичні зміни відбулися у Ман Сіті - вони спрацювали.
Хочу, щоб Сем Аллардайс вилетів з АПЛ.Очевидно, що для Англії це дуже вагома фігура. Тренер, який пропрацював десь під 30 років в англійських клубах різних рівнів.Але давайте чесно: що ви запам'ятали/знаєте про Сема Аллардайса? Майже впевнений, що лише два пункти:- мав дуже пристойний відрізок роботи у Болтоні;- очолив збірну Англії, відпрацював один матч і був звільнений через підозру у корупції.Все. Це вся славетна біографія Сема Аллардайса.В одному з чатів, коли згадувалися імена останніх "легенд" серед британських тренерів, завжди називалися імена Алана Пардью, Тоні Пьюліса, Алана Кьорбішлі (кого там ще, називайте). Щоразу ця ідентифікація була очевидною смішинкою: очевидно, що у певні відрізки своєї кар'єри ці тренери показували хороші результати у командах, які очолювали, та іноді демонстрували пристойний футбол (не видовищний, але ефективний).Але чомусь Сем Аллардайс завжди був поза цього списку. Якийсь недоторканний. А дарма: за великим рахунком і Пардью, і Пьюліс ні у чому не поступаються (а у дечому навіть кращі за Аллардайса).І коли я читаю ось ці слова Аллардайса щодо того, що він кращий за Гвардіолу, Клоппа і ще там когось, хочеться пригадати троєщинський діалект."Дядя, попустісь".Лідс сьогодні продовжуватиме боротьбу за збереження місця в АПЛ матчем проти Ньюкасла. Але я буду відчайдушно йому бажати розгрому та вильоту з ліги. Після періоду Марсело Б'єлси, який побудував цікаву та видовищну команду, зараз Лідс виглядає повним лайном.
Написав тут коротко про ситуацію з українськими футболістами у топ-5 чемпіонатах. Так, без Ярмолюка (бо все ж виступає за резервістів) і без самі_знаєте_кого з німецького чемпіонату.https://suspilne.media/469955-cempionstvo-v-apl-ta-titul-lc-evrokubki-i-zberezenna-propiski-aku-borotbu-vedut-klubi-ukrainciv-u-top-5-ligah/Нижче коротко прогнози по кожному українцю:▪️Зінченко: програє боротьбу за чемпіонство Ман Сіті▪️Мудрик: а він за щось ще бореться?▪️Забарний: прописку з Борнмутом майже зберіг, може отримає шанс в основі на останні пару матчів.▪️Миколенко: дуже важлива перемога над Брайтоном, є шанс на збереження прописки.▪️Лунін: Ліга чемпіонів, але без нього у фінальному матчі.▪️Циганков: Жирона намагатиметься, але трохи не вистачить, щоб зачепитися за топ-7. Однак шанси насправді хороші.▪️Коваленко: абсолютно байдуже. Як і, мабуть, Коваленку: дуже сірий сезон у його виконанні.▪️Маліновський: хоча програли принциповий матч Лансу, я б ще не списував їх у боротьбі за друге місце.▪️Соболь: у Лізі 1 втримаються, Едуард ще пограє.
Майстер-клас від Борнмута. Або як врятуватися в АПЛ, коли тебе всі вважають аутсайдером:▪️Борнмут - Ліверпуль 1:0▪️Борнмут - Фулгем 2:1▪️Лестер - Борнмут 0:1▪️Тоттенгем - Борнмут 2:3▪️Саутгемптон - Борнмут 0:1▪️Борнмут - Лідс 4:1Шість перемог у дев'яти останніх матчах (ще три закінчилися поразками). Це 18 набраних очок менш, ніж за чверть чемпіонату.Я був першим, хто списав Борнмут взимку. Команда виглядала жахливо (гірше - лише Саутгемптон, мабуть, але там клас футболістів трохи приховував подібне враження).Борнмут зразка кінцівки сезону - дуже хороша команда. Данго Оуттара (про нього писав за підсумками зимового трансферного вікна): дуже корисний футболіст - 1 гол та 3 асисти у другій частині сезону.Але ж, звісно, Філіп Біллінг. Навіть не Домінік Соланке - той хоч і зробив більше результативних дій у цьому сезоні, але не був настільки важливим футболістом для цього Борнмута. Надважливий і, теж визнаю, недооцінений футболіст: завжди дивувала його антропометрія як для позиції центрального півзахисника: 1.93 метра - нечасто насправді побачиш гравця з такими параметрами у центрі поля.Головні ж герої: керівництво Борнмута та Гарі О'Ніл. Перші - за те, що знайшли можливість вкластися в команду (за придбання Забарного має бути окрема подяка) та довіру до тренера. Все ж, змінити тренера та довіритися досвідченішому фахівцеві було б значно простіше, але пішли складнішим шляхом.Ну а Гарі О'Ніл - не буду приховувати, що мало скажу про тактичні вподобання цього тренера. Але з тих матчів, що я бачив, скажу лише одне: це максимально простий, фланговий, за потреби - захисний та контратакувальний футбол. Борнмут не чіпляє на себе маску, щоб про них думали інакше. Це може до Скотта Паркера - кудись туди.Складні цілі іноді потребують простих рішень. Зберегти своє місце в еліті з таким складом - складна мета. Але Борнмут знайшов прості рішення, які змогли її втілити у життя.
P.S. Трохи цифр під кінець, скільки витратили інші клуби АПЛ за останні три трансферні вікна, щоб порівняти це з Ньюкаслом:▪️Челсі: 611.4 млн євро = 15.7 млн на одне очко в АПЛ▪️Ньюкасл: 286.1 млн євро = 4.6▪️МЮ: 243.3 млн євро = 4.1▪️Тоттенгем: 206.9 млн євро = 3.8▪️Ноттінгем Форест: 194.3 млн євро = 6.5▪️Арсенал: 194.2 млн євро = 2.6▪️Вест Гем: 194 млн євро = 5.7▪️Ліверпуль: 184.3 млн євро = 3.5▪️Вулвергемптон: 182.4 млн євро = 4.9▪️Ман Сіті: 171.9 млн євро = 2.4▪️Лідс: 145.5 млн євро = 4.9▪️Саутгемптон: 143.6 млн євро = 6.0▪️Астон Вілла: 130.1 млн євро = 2.4▪️Евертон: 115.7 млн євро = 4.1▪️Борнмут: 91.1 млн євро = 2.5▪️Брайтон: 73.7 млн євро = 1.5▪️Фулгем: 70.5 млн євро = 1.6▪️Крістал Пелас: 58.7 млн євро = 1.6▪️Брентфорд: 51.5 млн євро = 1.1▪️Лестер: 48 млн євро = 1.7На графіку це відображено наступним чином:▪️верхня ліва чверть: очки - більше середнього, витрати - менше▪️верхня права чверть: очки - більше середнього, витрати - більше▪️нижня ліва чверть: очки - менше середнього, витрати - менше▪️ нижня права чверть: очки - менше середнього, витрати - більше
Арсенал гратиме "чемпіонський" матч проти Ман Сіті, який з'їв собаку на вирішальних відрізках у чемпіонаті.До Пепа Гвардіоли можна скептично ставитися як до кубкового тренера (і це при тому, що на його рахунку дві Ліги чемпіонів з Барселоною і достобіса внутрішніх кубків в Іспанії, Німеччині та Англії).Але у плані чемпіонатів Пеп Гвардіола - чи не найкращий тренер світу. Починаючи з першого сезону у статусі головного тренера Барселони (2008/09) за 14 сезонів він здобув 10 чемпіонських титулів.В Англії ж Гвардіола виграв чотири з шести титулів АПЛ. У цьому сезоні є можливість погіршення особистої статистики - Арсенал ще лідер, хоч і втратив в останніх трьох матчах шість очок, зігравши внічию.Кількість втрачених титулів Гвардіолою могла бути й більшою - щонайменше двічі нога в ногу з Ман Сіті йшов Ліверпуль, який програвав титул в останньому турі. Але найдивовижніше - це "чемпіонські" відрізки, які видавали Містяни під керівництвом Гвардіоли - і у цьому сезоні поки що все до цього йде.▪️2016/17: 8 матчів (6 перемог, 2 нічиїх) - третє місце, - 15 очок від Челсі▪️2017/18: 6 матчів (5 перемог, 1 нічия) - титул, +19 очок від МЮ▪️2018/19: 14 матчів (14 перемог) - титул, +1 очко від Ліверпуля▪️2019/20*: 5 матчів (5 перемог) - друге місце, -18 очок від Ліверпуля▪️2020/21: - титул, +8 очок переваги від МЮ▪️2021/22: 12 матчів (9 перемог, 3 нічиїх) - титул, +1 очко від Ліверпуля▪️2022/23**: 9 матчів (8 перемог, 1 нічия) - друге місце, -5 очок від Арсенала* - сезон переривали через пандемію коронавірусу** - сезон продовжуєтьсяКрім цього, одразу у кількох сезонах саме Ман Сіті був автором найбільшої переможної та безпрограшної серій:▪️2017/18: 18 матчів - переможна, 22 - безпрограшна▪️2018/19: 14 матчів - переможна▪️2020/21: 15 матчів - переможна, 21 - безпрограшна▪️2021/22: 12 матчів - переможнаУ кожному з чемпіонських сезонів секретом успіху Ман Сіті ставала саме переможна (безпрограшна) серія. Це очевидно, бо таким чином здобуваються титули. Проте саме завдяки тривалим безпрограшним серіям наприкінці сезону Ман Сіті двічі виривав чемпіонство Ліверпуля, який був близьким до цього.До кінця чемпіонату Ман Сіті зіграти з Арсеналом, а також ще сім матчів. У разі, якщо чемпіонська гонка з Канонірами триватиме до останнього, Містяни в теорії можуть довести безпрограшну серію у кінцівці чемпіонату до 17 поєдинків - їхній рекорд під керівництвом Гвардіоли.Ні, на Арсенал би я точно не ставив.
TGLIST.COM.UA
