Telegram statistics channel - @politpediaa

Поки напруга суспільного обурення внутрішньополітичними діями влади ще не вщухла, дехто вже починає шукати "зраду" і на зовнішньополітичному треку – зокрема в заяві спікера Палати представників Майка Джонсона.Але якщо просто відкрити відео, яке усі ширять, а не бездумно читати те, що під ним написано, можна почути його слова про те, що США не просто втомилися від війни, а планують завершити її тим самим дідівським трампівським методом – "миром через силу".Тобто вони втомилися від її затягування і тому збираються завершити війну за допомогою сили, бо це, у теперішній ситуації, єдиний та найшвидший варіант.Так, поки що кроки не настільки значні, як могли б бути – і це, насправді, не дивно. Причина криється у славнозвісному 50-денному ультиматумі Трампа.Проте, як особисто я це бачу і вже раніше зазначав, основні зрушення в напрямку досягнення цього самого "миру через силу" почнуться тільки після завершення цього терміну. Тоді піде і зброя нормальна і санкції (але це я так бачу. Може нічого і не буде, бо це Трамп)Знову ж таки, можна дорікнути мені термінами постачання цієї зброї, посилаючись на повідомлення в німецькому Spiegel, де йдеться про те, що обіцяні Patriot'и надійдуть в Україну не раніше весни наступного року – коли відповідні системи, якими мають замінити німецькі, прибудуть і будуть передані Бундесверу.Але тут усе залежить виключно від політичної волі – як у Берліні, якщо брати суто ситуацію з ППО, так і у Вашингтоні. Якщо німці справді захочуть надіслати нам системи, а на словах вони цього дуже хочуть – запевняю вас, чекати на американську заміну ніхто не буде. Обіцяні батареї з’являться в нас досить швидко, особливо якщо цього вимагатиме Трамп, якому вже набридли смерті цивільних через російські обстріли. З іншою зброєю, знову ж таки, якщо вона буде, ситуації аналогічна.Тому на зовнішньополітичному напрямку наразі все більш-менш стабільно. Але, чесно кажучи, страшно уявити, що може статися, коли та "бомба", яку влада самовільно заклала і вчора фактично підірвала, почне бити по Україні з усіх можливих і неможливих боків.🇺🇦POLITpedia

Окрім скандалу навколо антикорупційних органів, різні новинні канали активно поширюють ось таку "новину", яка теж викликає значне обурення, але насправді має мало спільного з реальністю.Так, у законодавстві справді існує подібна, відверто кажучи, доволі безглузда (через власну відірваність від реального життя) норма, прописана в Податковому кодексі. Але для звичайних українців, тобто для більшості з нас, потреби суворо її дотримуватись під загрозою отримання «листів щастя» з податкової – немає.Щоб переконатися в цьому, просто згадайте, скільки разів ви, якщо, звісно, не є ФОПами, держслужбовцями чи представниками юросіб, подавали річну податкову декларацію. Спробую вгадати – або жодного разу, або у дуже конкретних випадках (спадщина не від близьких родичів, оренда без офіційного договору і тд.).Тобто на практиці ця норма працює не для всіх, як це формально прописано в законі, а переважно для тих, кого податкова справді може та має відслідковувати.Якби так контролювали кожен подарунок усіх фізичних осіб – а під це визначення підпадає кожен громадянин або резидент України – то податкова займалась би лише цим.Але зараз я говорю, звісно, про незначні подарунки, які податкові органи або не бачать, або не вважають вартою уваги дрібницею – скажімо, вартістю до кількох середніх місячних зарплат (а якщо мова про переказ на картку – то до 15 тисяч гривень). Але подаровану квартиру чи машину, зрозуміло, доведеться задекларувати й оподаткувати.Тож не ведіться на гучні заголовки – у житті все часто виглядає не зовсім так, як це написано на папері.

Закінчився черговий Рамштайн, який на тлі "переходу Трампа в проукраїнський табір" і частини нахрюків про можливий анонс передачі нам наступального озброєння міг стати доленосним. Як виявилося – поки що не став.🔁Якщо вірити заяві нового міністра оборони Шмигаля, американці обмежилися впровадженням уже відомого нам механізму: європейці закуповують зброю для України або безпосередньо у США, або передають свою, а потім поповнюють запаси закупівлею у Штатів.За цією циганською, але надзвичайно корисною для нас схемою, Німеччина надішле Україні не дві, як планувалося, а аж 5 систем ППО Patriot – що має зіграти ключову роль у захисті міст від російського терору.➡️Втім, про інші види озброєння наразі нічого не відомо. І щось мені підказує, що така ситуація збережеться щонайменше до завершення 50-денного ультиматуму Трампа, який він дав путіну.Про це свідчить і сама риторика Трампа, зосереджена на мінімізації загибелі цивільних після російських нічних обстрілів, а не на досягненні радикального перелому на фронті. Та і у його логіці було б цілком розумно залишити силовий інструмент на "десерт" – на той момент, коли ультиматум сплине, і можна буде влупити одночасно санкціями й ракетами по москві, демонструючи міць і ефективність американської зброї, ну, і його власну силу, звісно.💰З санкціями ж ситуація цікава тим, що їх справді розглядають і роблять це у колективному форматі. Про це свідчать слова міністра фінансів США Скотта Бессента: у разі запровадження вторинних санкцій, Вашингтон вимагатиме подібних дій і від своїх західних союзників.І це надзвичайно позитивна новина, адже, як ми вже переконалися, санкції діють лише тоді, коли їх впроваджує та головне – дотримується велика кількість країн. ➡️Питання лише в тому, чи будуть ці самі країни, включно із США, готові дотримати свого слова й справді вдарити 100% тарифами по тому ж Китаю, який, запевняю вас, не кине свого друга, котрий має зіграти другу скрипку під час майбутнього й фактично невідворотного вторгнення КНР на Тайвань, відкривши другий фронт у Європі, щоб відволікти увагу європейців і розтягуючи американські сили. (про це на днях казав новий головком Об'єднаних сил НАТО у Європі Гринкевич)Відповідь на це ми дізнаємось уже у вересні – коли сплине чинний ультиматум Трампа. Якщо, звісно, якимось дивом не з’явиться ще один – просто щоб дати владіміру трохи часу, раптом він не встиг налякатися.🇺🇦POLITpedia

Особисто я б не поспішав стверджувати, що Дональд Трамп вже пройшов певну точку неповернення й остаточно переметнувся в проукраїнський табір.Так, зараз практично все, чого від нього раніше хотіли – включно з продовженням постачання озброєння, дозволом на його закупівлю за рахунок західних партнерів і публічною особистою роздратованістю путіним – потроху втілюється в реальність, принаймні на рівні риторики.Під питанням залишаються лише нові санкції, механізм яких під тиском Трампа, ймовірно, буде змінений: замість автоматичного буде ручне регулювання, щоб американський президент мав право самостійно вирішувати, коли, в якому форматі й проти кого їх застосовувати. Це критично важливо для Трампа – після розрядки у торговельній війні з КНР, вводити проти неї обіцяні 500% мита зараз було б мінімум дивно. Не менш важливо й те, чи вирішить він скористатися раніше скандальною ресурсною угодою – можливістю через український фонд надавати нові (вже його, а не Байденівські) пакети допомоги після завершення чинної підтримки.Але все це – і постачання зброї, і санкції, і антипатія до Кремля – за правління рудого не є чимось гарантованим і стабільним. Як ми не раз бачили раніше, усе може змінитися в одну мить – залежно виключно від його особистих бажань та дій й риторики московських старців.Теперішній розворот Трампа у бік України, як і попередній – у бік москви, є не чимось ідеологічним, а звичайним інструментом для тиску на путіна з метою припинення вогню й залучення москви до мирних перемовин. Раніше це був «пряник», тепер, коли Донні зрозумів, що це не працює – настав час «батога».Найбільший мінус у тому, що цей самий «батіг», який діяв за часів Байдена, за відносно короткий період Трампової каденції перетворився максимум на неприємну лозинку: через демонтаж департаментів, які відслідковували процес дотримання санкцій та механізми їх обходу, відсутність нових коштів і озброєнь та неодноразові блокування навіть уже погоджених постачань.І щоб цей батіг знову почав діяти, знадобиться багато часу –як через специфіку самого процесу (адже йдеться, швидше за все, не про озброєння зі складів, а про нове виробництво), так і через необхідність відновлення тих самих департаментів, які не так давно були ліквідовані адміністрацією Трампа. А коли саме це конвертується в головну мету – примус путіна до миру – через рік, два чи більше, наразі взагалі невідомо.І головне питання в тому – чи буде сам Трамп, відомий своєю нетерплячістю і любов’ю до швидких результатів, готовий чекати весь цей час, твердо стоячи на боці України? Чи зрештою зневіриться й у цьому інструменті?Тому, гадаю, це ще не кінець, і видихати нам усім зарано. Але все ж було б пречудово, якби рудий виявився саме тим, ким його на час виборів малювали українські трампісти – завалив би нас зброєю, а москву – санкціями. Та, на жаль, ми живемо не в казці.

Склавши різного роду факти, інсайди, зливи у ЗМІ та просто два плюс два, можна дійти наступного висновку: ситуація з теперішнім призупиненням надання нам американського озброєння виявилася не цілеспрямованою політикою Білого дому чи особисто Трампа, а самодіяльністю сил, налаштованих проти допомоги Україні – міністра оборони США Піта Гегсета (це вже не друга, а аж третя така його ініціатива) та його заступника Елбріджа Колбі, який цього разу й проштовхнув ідею.Ці два молодчики просто "влучно" обрали момент – коли весь світ переконався, що запаси гегемона не безкінечні – й під шумок вирішили скинути "зайвий багаж" у вигляді допомоги Україні, перерозподіливши озброєння, яке мало надаватись нам, у більш пріоритетні для США напрямки – Близький Схід і Тихоокеанський регіон.Проблема для них у тому, що момент, здається, виявився не таким вже й влучним:➡️Нещодавно відбувся улесливий саміт НАТО, з якого тріумфатор у бомбардуванні Ірану Трамп – вилизаний з голови до ніг і названий на рівні генсека альянсу "татком" – повернувся у гарному настрої, переконаний, що європейці таки збільшать витрати на оборону, зокрема за рахунок замовлень американському ВПК. Значною мірою і для України. Це суттєво знизило вагу аргументів про те, що США нібито "забагато дають" і шкодять цим собі.➡️В той же час путін, на тлі призупинення постачання – зокрема й ракет до ППО – знову розправив крила – і з новим рівнем кровожерливості почав бити по цивільній інфраструктурі та домівках українців, ставлячи американського президента у вкрай незручне становище – у позу абсолютного нікчеми. Наважуючись відкрито в особистій розмові на це вказувати Трампу й розповідати, що: «всє цєлі СВО будуть виполнєни».➡️Таке раптове й по суті несанкціоноване (адже і для Конгресу, і для Держдепу це стало абсолютною несподіванкою) призупинення передачі озброєння – саме в той момент, коли американський очільник, як йому здається, нарешті «показав силу», вдаривши по Ірану – зводить нанівець його переможницький імідж. Як в очах своїх, так і в очах чужих.Для світу це рішення виглядає не як демонстрація сили та готовності США йти на будь-які кроки задля збереження боєготовності, а як готовність кинути союзника на поталу набагато сильнішому ворогу – просто тому, що комусь це здалося доцільним (ну і те, що міць Штатів дута і вони ніякий не гегемон).Тому й слова Трампа про те, що він хоче допомогти Україні з ППО, виглядають цілком логічно. Можливо, він навіть каже це цілком серйозно та щиро (не тому, що полюбив Україну та розлюбив Владміра, а тому, що не хоче здаватись слабаком). Тож, цілком ймовірно, допомога дійсно буде відновлена. Але це не змінює суті: за час його каденції США вже чотири рази під різними соусами призупиняли військову підтримку. Жодного нового великого пакета допомоги не оголошено. Не надано навіть формального дозволу на закупівлю озброєння. Жодних нових санкцій проти москви не введено, а чинні – значно ослаблені через знищення структур та департаментів, які їх контролювали.І люди на кшталт Гегсета та Колбі, найімовірніше, залишаться на своїх посадах – і надалі займатимуться відвертим антиукраїнським саботажем.Саботажем, який рано чи пізно може дати результат і призвести до того, що американська допомога буде зупинена повністю й безповоротно – щонайменше до кінця каденції цієї адміністрації.І найгірше – це те, що вирішити ці проблеми лише посиленням лобізму всередині чинної адміністрації, як на це сподіваються багато українців, майже неможливо. Принаймні з тими ресурсами, якими володіє така країна, як наша, яка водночас змушена вести війну на виживання з сусідом, що перевершує її кратно – і в ресурсах, і в можливостях.🇺🇦POLITpedia

Вчергове не хочу здатися якось антиізраїльськи налаштованим, але те, що відбувається зараз із призупиненням постачання нам американського озброєння, на мою не скромну думку, опосередковано та прямо стало можливим саме завдяки авантюрі Нетаньягу, спрямованій на знищення іранської ядерної програми, яка, проте, все ж залишилася функціонуючою.Як вам, гадаю, відомо, саме за час майже двотижневого відкритого протистояння між Єрусалимом і Тегераном, протибалістичний захист першого практично повністю залежав від американських систем ППО – таких як Patriot і THAAD.І саме останній комплекс, який критично важливий уже для оборони самих Штатів, за 11 днів встиг витратити буквально п’яту частину всього наявного запасу протибалістичних ракет. Це піднесло питання доцільності збереження озброєння для потреб армії США на космічний рівень, ставши буквально найкращим шансом для всіх, хто так чи інакше прагнув скоротити обсяг допомоги Україні.Тобто такі люди, як Колбі – ініціатор цього "призупинення", який ще з самого початку повномасштабного вторгнення постійно наполягає на тому, що Америка витрачає на Україну забагато, – отримали не просто аргумент, а реальний привід для активних дій.І нікого не цікавить, що ті ж THAAD нам ніколи й не надавали. Як і те, що припинення передачі ракет AIM‑7, які вже давно замінені в американській армії на новіші AIM‑9, жодним чином не впливає на їхню боєздатність. Як і Hellfire чи AT4.Усіх цікавить лише одне: в умовах навіть не надто інтенсивного конфлікту американські запаси тануть дуже швидко. А побитий Іран, який усе ж зберіг ядерну програму, якось не дуже йде на контакт, зате впевнено розвертається в бік Пекіна, шукаючи там зброю для цілком очікуваної помсти Ізраїлю та США. Тому потрібні усі наявні запаси усього.І це ставить перед Америкою реальне питання – як розподіляти обмежені ресурси між дійсно пріоритетними напрямками. Ми з вами, як для багатьох уже очевидно, до таких практично не належимо (це факт).Саме тому я ще з самого початку ізраїльської "спецоперації" не дуже поділяв радощі багатьох українців. Ми з вами від цього не отримали нічого, а в підсумку ще й можемо втратити доступ до надважливих ракет для Patriot, які єдині можуть збивати московську балістику, і до HIMARS, якими знищується ворожа логістика.Зате Ізраїль разом із Трампом побомбили Іран. Жодної з поставлених цілей, по суті, не досягнувши. Круто!🇺🇦POLITpedia

Щодо американського призупинення передачі нам озброєння – наразі важко щось остаточно стверджувати (замало деталей і забагато зради).Але це вже третій подібний прецедент і другий – безпосередньо на рахунку міністра оборони Піта Хегсета, який, складається враження, буквально шукає всі можливі способи, щоб передачу цієї допомоги нам якось зупинити.Нагадаю, після приходу Трампа до влади, саме Хегсет, по суті, самовільно розпорядився про перше таке призупинення – бо йому здалося, що цього хотів би Трамп.Цього разу призупинення обґрунтовується його меморандумом про перегляд запасів боєприпасів США, аби у разі критичної нестачі чи необхідності в інших частинах світу, була можливість тимчасово зупинити їхнє постачання іншим країнам.Яка саме з цих причин діє зараз – та ще й настільки вагома, щоб зупинити передачу озброєння, яке вже було направлено і знаходилося в Європі – питання відкрите.Але, як і в попередніх випадках, вирішення подібного роду "ефективного менеджменту" американського міністра оборони лежить виключно у політичній площині.І тут можливі два сценарії: або він лагідно отримає "по шапці" за надто активну самодіяльність – і постачання буде відновлено, як це вже було під час його першої подібної ініціативи, або ж це справді продиктоване зверху рішення, і Трамп так остаточно "умиває руки". А який сценарій ближчий до реальності, ми з вами дізнаємось у найближчі дні чи тижні.🇺🇦POLITpedia

👋Друзі та подрузі, за вже сталою традицією рекомендую вам нашу віднедавна розширену добірку новинно-аналітичних каналів, яку ми створили разом з іншими авторами українських телеграм-каналів. Саме вона допоможе вам краще розбиратися в політичних та економічних питаннях як в Україні, так і у світі.🔴 Гамбіт Трампа – переклади західних медіа та розшифровка шизи Трампа для української аудиторії;🧠 The Voicer – середовище аналітики та здорового глузду. Авторські аналітичні статті з різних тем від геополітики до економіки;🗣 Новосилецький на дивані – зрада, від якої ви станете залежні;👁 Міжнародне Аняме (国際アニャメ) – відкриваю світ міжнародних відносин (і не тільки) в Індо-Тихоокеанському регіоні;💋 Пхеньянська Правда🇺🇦– канал про велику геополітику країн Азії та Близького Сходу;🤲 UnRealpolitik – коли реальність не вписується в політичну теорію;💅 PolitКраїна– канал, який пише про те, чого не помічає більшість!;🦷 Сігай – автор YouTube-каналу про міжнародну політику та падіння комунізму в Європі (а ще про Трампа без зайвого алармізму);🫁 Політичний Фронт США– аналітика, новини та огляд головних подій американської політики. Відстежуйте зміни, що формують майбутнє;👅 dechat – головні події, політика та суспільні процеси в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Аналітика, меми та упереджені погляди будуть також присутні;🩸 Young Diplomat – Простими словами про велику політику від студента МВ;🫀 Будда в Конгресі – виважена та спокійна аналітика про обидва береги Атлантики з фльором місцевого гумору;🪢 ADASTRA – досліджуємо міжнародне, щоб творити національне;👀 Спілка "УкрінСерв"– Важливі новини з періодичними авторськими коментарями;🪖 Дике поле – чесно та прямолінійно про ВПК, міжнародку та внутрішню політику;🫶 Ремовська Дайджест – канал журналістки Суспільного Олени Ремовської, де вона ділиться цікавим прочитаним про Україну й міжнародну політику, а також своїми інтервʼю.🦴 Military Japan - єдиний україномовний канал, який детально вивчає військову історію Японії;📈 Вісті Економіки — канал про економічну політику, дослідження, економічні показники в Україні та світі.Щоб вам було зручніше, ми зібрали їх у одну папку, і тепер ви можете підписуватись на найкращі ресурси одним кліком: https://t.me/addlist/EJb9ak6SaTc1OWM6Підписуйтесь, діліться з друзями та підтримуйте український контент! Разом формуємо національну інтелектуальну спільноту!🧠🇺🇦

🇺🇸🇮🇱🇮🇷США вступають у війну з Іраном 🗣Трамп, як і передбачалося, таки вписався у протистояння з Іраном, використавши американську армію для знищення іранських ядерних об'єктів, до яких не міг дотягнутися Ізраїль (було скинуто 12 бомб і запущено 30 ракет “Томагавк”).Тепер, на що я особисто звернув увагу – у нього дві проблеми.➡️Перша – політична. Він тупо проігнорував Конгрес і не відзвітував про свій намір розпочати операцію, хоча за Законом про повноваження у воєнний час це слід було зробити щонайменше за 48 годин. Далі Конгрес мав би 60 днів на ухвалення рішення – або погодити дії, або вимагати виведення військ. (Формальної відповідальності, окрім можливості розпочати процедуру імпічменту, тут небагато, але це ще один приклад підриву американської інституційної системи і того, як Трамп йде проти МАГА-ізоляціоністів).Так, подібні прецеденти вже були: Обама бомбардував Лівію, Трамп – Сирію. Але тоді все зводилося до одиничних точкових ударів, і на це закривали очі. Зараз же йдеться про щось більше – втягування США у справжню війну. І саме тут починається друга проблема.➡️Друга – знищення або ушкодження ядерних об'єктів Ірану, по яких били Штати, як повідомляється саудитами та самими іранцями, не призвело до витоку радіації. Це каже про те, що або таки не знищили, або Іран, що ймовірніше, як він і сам заявляє, за цей час встиг усе вивезти в інше місце.А якщо врахувати, що іранці зараз активно дують щоки і заявляють: удари США жодним чином не змусять їх відмовитися від власної ядерної програми (що, власне, цілком логічно і передбачувано), Трамп, вочевидь, вліз у затяжну й абсолютно непотрібну йому війну на виснаження з Іраном.Війну, яка коштуватиме американцям мільярди доларів і на яку можуть піти значні запаси такої дефіцитної зброї, що могли б стати в пригоді перед практично неминучим протистоянням з Китаєм.➡️Єдиним логічним завершенням цієї війни може бути лише ліквідація режиму в Тегерані (ізраїльська мета максимум), який, ймовірно, тепер точно не піде на жодну ядерну угоду, а натомість місяцями та роками намагатиметься таємно доробити ядерну бімбу і, можливо, навіть випробувати її – на кому саме – питання риторичне.🇺🇦Поки що позитиву, особливо для нас, мало. Навіть якщо у Вашингтоні нам і дозволять купувати озброєння, дуже ймовірно, що більшість контрактів буде переорієнтовано на потреби американської армії й відправлено на Близький Схід. Ми ж залишимося якимось номером в черзі, що лише подовжить терміни поставок.І, зрештою, про низькі ціни на нафту тепер можна забути. Іран вже практично нічого не стримує від того, щоб почати кошмарити Ормузьку протоку, через яку проходить п’ята частина світового експорту нафти. А це означає, що у кремля знову з’являться додаткові ресурси для продовження вже нашої війни на виснаження.🇺🇦POLITpedia

🇮🇷🇮🇱🇺🇸Чому війна з Іраном – це не лише про ядерну зброю🗣Якщо вірити словам директора МАГАТЕ Гроссі, американських сенаторів і розвідки, і – як би я від цього не плювався – але навіть Тулсі Ґаббард, то іранська ядерка – це тупо нова "пробірка Пауелла". Тобто буквально надуманий привід для війни. І Тегеран був до її створення такий же близький, як і в минулі роки (взагалі не близький).🇮🇱Для Ізраїлю, а точніше для Нетаньягу, ця війна – це лише кульмінація процесу не відсікання, а припалювання вогнем голів гідри. Що було очевидним наступним кроком після послідовного знищення всіх проіранських проксі-сил у регіоні (ХАМАС, Хезболла, Асад). Ну і, звісно, можливість здобути статус національного героя – на рівні умовного Мойсея, який так само врятував єврейський народ від повного знищення (і неважливо, чи це взагалі правда).➡️Бібі така війна – очевидно – була потрібна вже давно. Саме в такі моменти, коли ти в оточенні реальних ворогів, а ще краще – приносиш перемоги одну за одною над тими, хто більший за тебе (прям як Давид із Голіафом), можна триматися при владі. А він, хто б що не казав, намагається триматись за неї всіма руками й ногами ще з першого свого прем'єрства у 1996 році.Плюс – можна зібрати овації на Заході за знищення одного з ключових членів "вісі зла", що перекриє всі неприємні асоціації з Газою, яку буквально зрівняли із землею (і не тільки).➡️Єдиний мінус у тому, що власних сил виконати те, що заплановано (як мінімум – згорнути всю ядерну програму Ірану, як максимум – ліквідувати режим Хаменеї), просто нема. І саме тому з самого початку Нетаньягу намагається затягти в цю авантюру Штати. Які очолює такий самий авторитарний лідер, якому теж потрібна швидка – але для нього маленька – побєдоносна війна, на тлі якої він став би національним героєм, що знищив одного з головних ворогів його країни.🇺🇸Трамп, що очевидно, ну дуже хоче увірватися у війну (пости грізні пише, війська вже майже всі перекинув, інфраструктура готується і план навіть погоджено). Він бачить у цьому шанс нарешті показати свою силу й з мінімальними втратами увійти в переможний список, потім усім заявляючи, що якби не він – Ізраїль воював би роками, а Іран у підсумку таки створив би свою ядерку.От тільки – якщо вірити WSJ – уся серликуватість Донні заявами Нетаньягу про повний контроль над іранським небом (що, правда, лише частково) переборотися не може. ➡️Він боїться втягування не в "Тегеран за три дні", а у "сотні іранських ракет і дронів по американських базах на Близькому Сході – щодня, Бог зна скільки часу". Трамп не хоче довгої війни, яка, враховуючи територію й можливості Ірану, цілком реальна. І я, чесно, у її реальність повністю вірю.Тобто, американці й ізраїльтяни справді можуть знищити ядерні об’єкти Ірану й або повністю ліквідувати, або відкинути його ядерну програму на десятиліття назад. Але ймовірність того, що на цьому війна й завершиться, – не така вже й висока. ➡️Хаменеї після такого може просто стати в позу й перетворити все на війну на виснаження. Яка коштуватиме США мільярдів доларів, а Трампу – репутації та серйозної підтримки всередині Штатів. І не лише серед чужих, а й серед своїх – ним же вирощених ізоляціоністів.От саме тому Донні і хочеться, і колеться. Але американці вже витратили стільки грошей на це демонстративне перекидання війська, а сам він – стільки букв у своїх соцмережах, щоб налякати Іран, що втручання США у війну виглядає практично неминучим.А як воно пройде – і як себе взагалі покаже американська воєнна машина – побачимо. Можливо, вже в найближчі дні чи тижні.🇺🇦POLITpedia