POLITpedia | Склавши різного роду факти, інсайди, зливи у ЗМІ та просто два плюс дв...

Склавши різного роду факти, інсайди, зливи у ЗМІ та просто два плюс два, можна дійти наступного висновку: ситуація з теперішнім призупиненням надання нам американського озброєння виявилася не цілеспрямованою політикою Білого дому чи особисто Трампа, а самодіяльністю сил, налаштованих проти допомоги Україні – міністра оборони США Піта Гегсета (це вже не друга, а аж третя така його ініціатива) та його заступника Елбріджа Колбі, який цього разу й проштовхнув ідею.Ці два молодчики просто "влучно" обрали момент – коли весь світ переконався, що запаси гегемона не безкінечні – й під шумок вирішили скинути "зайвий багаж" у вигляді допомоги Україні, перерозподіливши озброєння, яке мало надаватись нам, у більш пріоритетні для США напрямки – Близький Схід і Тихоокеанський регіон.Проблема для них у тому, що момент, здається, виявився не таким вже й влучним:➡️Нещодавно відбувся улесливий саміт НАТО, з якого тріумфатор у бомбардуванні Ірану Трамп – вилизаний з голови до ніг і названий на рівні генсека альянсу "татком" – повернувся у гарному настрої, переконаний, що європейці таки збільшать витрати на оборону, зокрема за рахунок замовлень американському ВПК. Значною мірою і для України. Це суттєво знизило вагу аргументів про те, що США нібито "забагато дають" і шкодять цим собі.➡️В той же час путін, на тлі призупинення постачання – зокрема й ракет до ППО – знову розправив крила – і з новим рівнем кровожерливості почав бити по цивільній інфраструктурі та домівках українців, ставлячи американського президента у вкрай незручне становище – у позу абсолютного нікчеми. Наважуючись відкрито в особистій розмові на це вказувати Трампу й розповідати, що: «всє цєлі СВО будуть виполнєни».➡️Таке раптове й по суті несанкціоноване (адже і для Конгресу, і для Держдепу це стало абсолютною несподіванкою) призупинення передачі озброєння – саме в той момент, коли американський очільник, як йому здається, нарешті «показав силу», вдаривши по Ірану – зводить нанівець його переможницький імідж. Як в очах своїх, так і в очах чужих.Для світу це рішення виглядає не як демонстрація сили та готовності США йти на будь-які кроки задля збереження боєготовності, а як готовність кинути союзника на поталу набагато сильнішому ворогу – просто тому, що комусь це здалося доцільним (ну і те, що міць Штатів дута і вони ніякий не гегемон).Тому й слова Трампа про те, що він хоче допомогти Україні з ППО, виглядають цілком логічно. Можливо, він навіть каже це цілком серйозно та щиро (не тому, що полюбив Україну та розлюбив Владміра, а тому, що не хоче здаватись слабаком). Тож, цілком ймовірно, допомога дійсно буде відновлена. Але це не змінює суті: за час його каденції США вже чотири рази під різними соусами призупиняли військову підтримку. Жодного нового великого пакета допомоги не оголошено. Не надано навіть формального дозволу на закупівлю озброєння. Жодних нових санкцій проти москви не введено, а чинні – значно ослаблені через знищення структур та департаментів, які їх контролювали.І люди на кшталт Гегсета та Колбі, найімовірніше, залишаться на своїх посадах – і надалі займатимуться відвертим антиукраїнським саботажем.Саботажем, який рано чи пізно може дати результат і призвести до того, що американська допомога буде зупинена повністю й безповоротно – щонайменше до кінця каденції цієї адміністрації.І найгірше – це те, що вирішити ці проблеми лише посиленням лобізму всередині чинної адміністрації, як на це сподіваються багато українців, майже неможливо. Принаймні з тими ресурсами, якими володіє така країна, як наша, яка водночас змушена вести війну на виживання з сусідом, що перевершує її кратно – і в ресурсах, і в можливостях.🇺🇦POLITpedia