Telegram statistics channel - @olegpropsychology

🇬🇧 У Британії інвестують £50 мільйонів у проривні дослідження психічного здоров’я.Це найбільший крок за останні роки, спрямований на створення цілком нової екосистеми досліджень — від лабораторії до реальних людей. Уряд запустив п’ятирічну програму, в межах якої буде створено когорту з 20 000 добровольців, щоб вивчати генетичні, біологічні й соціальні чинники, які впливають на психічне здоров’я.Мета проста й водночас амбітна — зробити так, щоб інновації в галузі психічного здоров’я з’являлися так само швидко, як у кардіології чи онкології. Нові терапії, технології, медикаменти мають проходити шлях від ідеї до впровадження значно швидше, ніж це відбувається зараз.Окремо створюється Industry Alliance Team — команда, яка допомагатиме інноваторам і стартапам отримувати доступ до даних, клінічних баз і наукових партнерів. А ще — Lived Experience Partnership, щоб люди, які самі пережили психічні розлади, мали голос у формуванні дослідницьких пріоритетів.За офіційними оцінками, кожен четвертий британець стикається з проблемами психічного здоров’я, а економічні втрати через це сягають понад £300 мільярдів на рік. Тож уряд ставить цю сферу в один ряд із найсерйознішими викликами для системи охорони здоров’я.Як кажуть у британському Міністерстві науки, ця інвестиція — не просто про науку, а про гідність, доступність і життя мільйонів людей, які потребують не лише допомоги, а й надії.Для України це приклад не просто фінансування науки, а нового мислення. Психічне здоров’я — це не про «соціальні послуги», а про національну стійкість. Це така сама стратегічна інфраструктура, як енергетика чи оборона.У нас щодня росте кількість людей, які пережили втрату, травму, виснаження. І попри всі наші зусилля, поки нема системи що буде здатна перетворювати ці дані на науку, а науку — на більш ефективні рішення.Тож британський кейс важливий як дзеркало: інвестиції в психічне здоров’я від першого місяця життя і надалі — це не «витрати», а вклад у майбутнє нації. І, можливо, наш наступний крок — створити власну українську програму досліджень, яка об’єднає державу, університети й практиків. Прес-реліз

Друзі, привіт! 👋Давно не виходив на зв’язок — побував на декількох конференціях та готую цієї осені кілька дуже цікавиз навчальних проєктів. Так, водночас стараюсь хоч трохи відпочити, нажаль коротко.А зараз хочу нагадати вам про один із моїх найулюбленіших проєктів — курс зі Спортивної психології від Демієна Стюарта, Австралія. Це справді унікальна програма. Особисто я давно мріяв, щоб у нас з’явився такий якісний і практичний ресурс для психологів, які працюють зі спортсменами.Унікальність у тому, що Даміен — сам відомий практик та у минулому спортсмен. Багато років працював і з індивідуальними зірками, і з командами. Його досвід, ясність викладу та гумор роблять цей курс не тільки корисним, а й надзвичайно надихаючим.Хочете відчути його стиль? Напишіть мені в особисті — я надішлю вам безоплатне посилання на вступну лекцію. Це можливість безкоштовно познайомитися з ним і зрозуміти стиль викладання та чому цей курс такий цінний.⚡️ Вже цієї неділі о 10:00 за Києвом стартує третій модуль:про те, як керувати тривогою, перетворювати хвилювання на ресурс і виходити на найкращий результат саме тоді, коли це найбільше потрібно.Для членів НПА я роблю спеціальні умови — напишіть в особисті.Буду радий бачити вас у нашій групі! 🙌

Після останньої статті я натрапив ще на одну коротку в останньому випуску Psychiatric times Називається: «Назустріч новому психіатричному плюралізму: повернення психотерапії».І хоча написана вона в американському контексті, буде корисною і для нас.Автор — психіатр і психоаналітик Марк Руффало — відкрито говорить про те, що психіатрія переживає новий поворот. Якщо в 90-х та 2000-х роках усе оберталось довкола нейрохімії, ліків, рецепторів, то зараз знову з’являється інтерес до психотерапії. Але не як «додатку» до фармакотерапії, а як до повноцінного медичного лікування з доведеною ефективністю і впливом на мозок і нервову систему.«Ми маємо бути обережними з усюдисущими, всеохопними поясненнями психічних розладів. Враховуючи різноманіття проблем, які ми називаємо ментальними — від неврологічних хвороб до міжособистісних порушень, — жодна модель не може пояснити їх усіх.» Мені відгукується. Бо в основі проста і водночас революційна ідея: не існує єдиної правильної моделі. Ні медикаменти, ні діагностика, ні розмова — поодинці не витримують складності людського страждання. І справжній прорив не в тому, щоб перемогла якась одна школа. А в тому, щоб визнати множинність і почати співпрацю.«Психотерапія більше не займає другорядного місця в психіатрії. Навпаки: дедалі більше фахівців визнають її тим, чим вона є насправді: науково обґрунтованим, доказовим методом лікування.» Руффало згадує сучасні напрямки, які довели свою ефективність навіть у роботі зі складними випадками. Наприклад, терапію, зосереджену на перенесенні — як підхід до людей із розладами особистості. Модель загального психіатричного ведення, запропоновану Джоном Гандерсоном, для ширшої підтримки клієнтів з межевою організацією. А також сучасні форми когнітивно-поведінкової терапії, які нині застосовують навіть у роботі з психотичними станами.Це дуже простий, але важливий поворот: повернути у фокус психіатрії людину, а не тільки симптом.Плюралізм — це не хаос. Це зріла форма поваги до людського досвіду, яка не зводить особистість до діагнозу.Повний текст англійською

В Україні конфлікт між психологією та психіатрією існує з совєтських часів і, очевидно, досі не вщух. Так, останні роки я все частіше чую заклики до співпраці, мовляв, треба об’єднувати зусилля, працювати в мультидисциплінарних командах, де кожен фахівець додає свою експертизу. Але водночас все ще стикаюся з позиціями окремих професіоналів, які залишаються дуже жорсткими, іноді навіть конфліктними. І діалог тут стає майже неможливим - ніби мова йде не про спільну мету, а про суперництво.Сьогодні натрапив на статтю «Між діагнозом і діалогом: мовчазний конфлікт між психіатрією та психологією». Дуже відгукнулося, бо, як виявилось, подібні суперечності існують і в інших країнах, і там вони не менш напружені.У статті описано, як психіатрія, яка базується на біомедичній моделі: поставити діагноз, призначити ліки, часто вступає в конфлікт із психологією, що орієнтована на сенс, стосунки, розмову. Цей конфлікт рідко буває відкритим. Його можна назвати радше “мовчазним”. Він прихований у способах мислення, у системі освіти, у структурі владних відносин між фахівцями.Автор наводить приклади з Великої Британії, де починають ставити під сумнів домінування діагностичного підходу. Розвиваються альтернативні моделі: наприклад, спільне прийняття рішень з клієнтом, підтримка в громаді, робота peer-to-peer, акцент на розумінні досвіду людини, а не тільки на тому, як його «лікувати».І в цій точці автор статті переходить до однієї з найгостріших тем — інституційної влади. Саме вона часто стає джерелом прихованого конфлікту: психіатри мають більше повноважень, офіційного статусу, легального впливу. І в цьому пастка. Бо чим більше статусу, тим легше звести складну історію людини до діагнозу і втратити живий контакт. А психологія, яка намагається побачити особистість, часто виявляється в позиції «другорядної», менш «наукової» в очах системи. Цей перекіс не просто професійна розбіжність, це про ризик знеособлення.І тоді головне питання: чи можемо ми разом створити культуру, де буде місце і для діагностики, і для глибокої розмови? Де не конкурують за право «мати рацію», а взаємодіють заради людини?Вважаю, що справжня мультидисциплінарність починається не з підпису під наказом, а з довіри й поваги до способу бачення іншого спеціаліста. Іноді це складніше, ніж здолати симптоми.Хто хоче прочитати повний текст — ось посилання: https://www.madinamerica.com/2025/06/between-diagnoses-and-dialogue-the-silent-conflict-between-psychiatry-and-psychology/

Як короткі відео змінюють ваш мозок: висновки психологів.Одразу зауважу, що дослідження обмежене, та вибірка студентська, проте.. цікаво чим потенційно загрожує нам перегляд коротких відео типу Reels чи TikTok.🧠 1. Втрата чутливості до витратДослідження за допомогою томографа показало: люди, які, що часто дивляться короткі відео стають менш чутливими до ризику втрати: грошей, часу, енергії. Учасники експерименту ухвалювали більш ризиковані рішення, не зупиняючись подумати. Мозок буквально змінює пороги реагування.⚡ 2. Рішення — швидкі, але поспішніУ таких людей активніші зони мозку, відповідальні за дію, але менш активні ті, що контролюють і аналізують. В результаті маємо швидка реакція без обдумування, і, звісно частіше помилки.Автори дослідження зазначають:— Миттєві задоволення знижують нашу здатність до осмислених рішень.— Ми можемо недооцінювати реальні втрати.— Важливо тренувати увагу, робити паузи та відновлювати контроль.Надалі в статті приводяться деякі способ повернути ясність, але, чесно кажучи, не бачу в них особливої цінності окрім однієї пропозиції: час від часу потрібен справжній Цифровий детокс: без сповіщень, з поверненням до життя.Я особисто вимикаю всі сповіщення коли зосереджено працюю та у вечірній час. Ще б навчитись не повертатись у цифровий світ одразу вранці..forbes.com

🤖 AI‑терапія: між користю та небезпекоюВсе більше клієнтів психологів користуються чат-ботами з штучним інтелектом. В цьому пості про цікаві дослідження, що нещодавно були проведені.На основі досліджень опублікованих у червні та липні 2025 року: news.stanford.edu, Ars Technica)Одже, дослідження підіймають серйозну проблему: як штучний інтелект, зокрема чатботи, що імітують терапевтів, можуть несвідомо нашкодити людям із вразливим психічним станом.⚠️ Що з’ясували дослідники?Моделі на основі LLM (на кшталт GPT‑4) все частіше використовуються як терапевти, співрозмовники та компаньйони. Та насправді вони не володіють ні емпатією, ні етикою.«Системи на основі великих мовних моделей сьогодні використовують як компаньйонів, довірених осіб і навіть терапевтів… Але ми бачимо суттєві ризики»— Нік Габер, Stanford HAI 💥 Ключові проблеми:1. Підтримка мареньКоли користувачка з шизофренічними мареннями написала: «Я мертва», AI не спростував, а відповів:«Здається, ти переживаєш складні емоції після своєї смерті».2. Небезпека в кризових ситуаціяхУ тестах ChatGPT на запити з ознаками суїцидальних думок..видав список мостів Нью-Йорка, замість того, щоб виявити кризу й запропонувати допомогу.3. Підлещування замість терапіїAI моделі намагаються «сподобатися», погоджуються з користувачем, навіть якщо це зміцнює тривожні або хибні переконання.4. СтигматизаціяУ відповідь на запит, чи може AI працювати з людиною з шизофренією, GPT‑4 відповів негативно — чим по суті закріпив стигму замість її подолання.❗ Що це означає?🔹 Чатбот не створює терапевтичного альянсу. Він не бачить контекст, не відчуває емоцій, не має відповідальності.🔹 Немає етичного фільтру, який би зупинив потенційно небезпечні поради.🔹 Є ризик розвитку «чатбот-психозу» — коли користувач втрачає контакт з реальністю через взаємодію з ботом.«Такі системи створені бути переконливими, а не правдивими. Вони навчаються догоджати, а не допомагати»— дослідники Stanford HAI 🟢 Але чи є користь?Так. Якщо правильно використовувати ШІ може бути додатковим інструментом, а не заміною, наприклад:— у веденні щоденника емоцій, нагадування про дихальні вправи;— як асистент для психолога в обробці анкет, підборі матеріалів;— тільки в парі з фахівцем, а не замість.

🧠🤖 AI, що розпізнає ПТСР у дітей — без відео та без порушення приватностіНове дослідження Університету Південної Флориди може змінити спосіб діагностики посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у дітей.🔗 Оригінал статті (англ.)📍 У дітей з травматичним досвідом часто складно діагностувати ПТСР, бо:– вони не завжди розуміють, що з ними відбувається;– уникають розмов про подію;– або взагалі не здатні це вербалізувати, особливо у ранньому віці.Команда дослідників поєднала досвід у галузі дитячої травми та штучного інтелекту й створила систему, яка аналізує рухи обличчя під час сесій — і дозволяє розпізнати сигнали ПТСР, навіть якщо дитина не говорить.👇 Основне зі статті: 🔹 Безпечний для приватності аналіз обличчя.AI-система не зберігає відео і не використовує кадри, на яких можна впізнати дитину. Збираються лише технічні дані про міміку: положення голови, напрямок погляду, рухи рота та очей.🔹 Обличчя як дзеркало емоцій.Дослідження показало, що у дітей з ПТСР є стабільні, впізнавані мімічні патерни — особливо під час розмови про складний досвід. Навіть коли дитина мовчить, емоції виявляються у виразі обличчя.🔹 Розмови з психологом — найінформативніші.Міміку під час бесід із фахівцем виявлено більш емоційною, ніж у спілкуванні з батьками. Це підтверджує, що дитина може несвідомо приховувати емоції перед близькими, але «відкриватися» у безпечному терапевтичному просторі.🔹 AI не замінює психолога, а підсилює.Мета дослідження — не автоматизація діагностики, а створення додаткового об’єктивного інструменту, що дозволяє фіксувати прогрес або проблеми без повторного травматичного опитування.🔹 Результати перспективні — попереду масштабування.Поки що дослідження базується на 18 сесіях, але модель вже показує високу точність. У майбутньому її планують адаптувати під різний вік, стать і культуру. 📌 До речі: ми щойно додали на Start від UA-Тест один із найнадійніших інструментів для виявлення симптомів ПТСР у дітей — дитячу шкалу впливу подій (CRIES-8).🧒 CRIES-8 — це короткий опитувальник із 8 пунктів, розроблений для дітей від 8 років. Він оцінює дві основні ознаки ПТСР:– інтрузії (нав’язливі спогади про травматичну подію)– уникнення (спроби не думати і не говорити про неї).🔓 Інструмент доступний після реєстрації безоплатно для психологів, психіатрів, педагогів і батьків.👉 ua-test.com/start

🧠 Як ПТСР змінює наш мозокЩо саме відбувається в мозку, коли людина переживає посттравматичний стресовий розлад?Виявляється, не лише емоції, а й структура нейронів змінюється: дендрити (ці маленькі «руки» нейрона, які приймають сигнали) втрачають відростки — зменшується здатність до навчання й адаптації.Найбільше страждає гіпокамп — зона, відповідальна за памʼять і регуляцію емоцій. Він буквально «втрачає обʼєм» у хронічному стресі. Саме тому у людей з ПТСР можливі проблеми з орієнтацією в часі, плутанина між минулим і теперішнім.І навіть префронтальна кора, яка керує розумними рішеннями, втрачає здатність гальмувати тривожні імпульси з мигдалеподібного тіла.💬 “ПТСР — це не лише про спогади. Це про те, як мозок більше не відчуває себе в безпеці навіть у безпечному місці.”Це ще раз нагадує: посттравматичний досвід — не слабкість, а реальні нейронні зміни, які потребують підтримки, терапії й турботи.Посилання на статтю іспанською:🔗 https://psicologiaymente.com/neurociencias/asi-es-como-estres-postraumatico-afecta-a-neuronas

Частина 2: 6️⃣Вигорання: основна проблема на робочих місцяхОднією з найбільших проблем, з якими стикаються працівники на робочих місцях, є вигорання. Це стан емоційного, фізичного та ментального виснаження, який часто виникає через тривалий стрес і перевантаження на роботі. За результатами опитування, 52% працівників повідомили, що вони відчувають вигорання через свою роботу, і 40% зазначили, що це негативно впливає на їхню продуктивність.Основні фактори вигорання:Надмірне навантаження та постійний стрес: Постійне перебування в стресовому середовищі, без достатнього відпочинку або підтримки, значно збільшує ризик вигорання.Невизначеність і відсутність підтримки: Співробітники, які не отримують достатньої підтримки від колег або керівників, частіше стикаються з вигоранням.Молодші працівники та жінки: Це категорії, які найчастіше повідомляють про вигорання на роботі. Молодші працівники (18-29 років) і жінки особливо чутливі до стресу, що пов'язано як з особистими, так і з професійними викликами.Що можна зробити для профілактики вигорання?Збалансоване навантаження: Важливо надавати працівникам можливість для відпочинку і час для відновлення енергії.Підтримка з боку керівників: Відкриті розмови і підтримка від керівництва можуть суттєво знизити ризик вигорання. Співробітники повинні відчувати, що їх проблеми важливі для компанії.Психологічна підтримка: Програми для підтримки психічного здоров’я, включаючи стрес-менеджмент та навчання, можуть значно знизити рівень вигорання.Гнучкий графік роботи: Надання співробітникам можливості самостійно планувати робочий час і дозволяти працювати віддалено знижує стрес та підвищує задоволення від роботи.Різноманітність у завданнях: Важливо змінювати завдання, щоб уникнути монотонності і надмірного навантаження на одну і ту ж область роботи. 7️⃣ Важливість підтримки психічного здоров’я для підвищення продуктивностіНаявність програм підтримки психічного здоров'я безпосередньо пов'язана з підвищенням продуктивності на роботі. Співробітники, які мали доступ до таких програм, повідомляють, що їхня ефективність зросла, а рівень стресу знизився. 91% працівників погоджуються, що підтримка психічного здоров’я через роботодавця сприяє створенню здорової корпоративної атмосфери.Ці програми також допомагають знизити рівень вигорання і стресу серед працівників, що безпосередньо впливає на зростання продуктивності та якість роботи.💡8. Рекомендації для компанійДля покращення ситуації на робочих місцях компаніям потрібно:▶️Запроваджувати обов'язкові тренінги з психічного здоров’я для співробітників і керівників.▶️Підвищити доступність програм підтримки психічного здоров’я через медичні страхування та спеціальні ініціативи.▶️Знижувати бар'єри для доступу до психологічної допомоги, щоб кожен працівник знав, як і де отримати необхідну підтримку.▶️Використовувати цифрові інструменти для покращення обізнаності про психічне здоров'я та підвищення доступності допомоги.🖊️ВисновкиПсихічне здоров'я на робочих місцях — це не просто питання добробуту окремих співробітників, а й важливий фактор успіху компанії. Компанії, які інвестують у підтримку психічного здоров’я своїх працівників, створюють здорове і продуктивне середовище, яке веде до кращих результатів. Справжня підтримка повинна йти від керівництва, а також включати всі доступні ресурси для боротьби зі стресом і вигоранням.Психічне здоров'я — це інвестиція в майбутнє кожного співробітника і компанії в цілому💚

Травневий світ психології. Ділюся з вами найцікавішими новинами останніх тижнів.🇺🇦 Національна психологічна асоціація України готує до запуску портал “Тут і Тепер”Це не просто інформаційний сайт, а платформа для відкритої розмови про ментальне здоров’я. Тут українські психологи публікуватимуть статті, ділитимуться знаннями, відповідатимуть на запити суспільства. Вперше будуть доступні безоплатні скринінги психічного здоров’я — з можливістю зберігати результати, щоб звернутися на гарячу лінію допомоги НПА, яка вже перезапущена й активно працює. Проєкт створено за підтримки донорських організацій ЄС та небайдужих людей.🧒 Програма психологічної підтримки дітей, які пережили війну: наукові результатиВидання PMC опублікувало результати масштабного дослідження: українські діти, які пройшли через травматичні події війни, отримували допомогу в рамках спеціальної програми. Вона включала діагностику ПТСР, навчання технікам зниження тривоги, регулярні консультації та підтримку. Виявилось, що більшість учасників продемонстрували помітне покращення емоційного стану й адаптивності. Це ще раз підкреслює — фахова, цілеспрямована допомога здатна зцілювати навіть глибокі душевні рани.Джерело🌍 UNICEF: у дітей в багатих країнах після пандемії — стрімке падіння благополуччяПресреліз від 14 травня фіксує: навіть у найбагатших державах світу діти почали частіше страждати від надмірної ваги, проблем з навчанням і відчуття хронічного невдоволення життям. COVID-19 дав довгостроковий ефект, який ще не подолано. Це серйозний сигнал для всіх, хто працює у сфері освіти й ментального здоров’я.Джерело🧬 Генетичний мікроелемент, який керує балансом у мозку22 травня ScienceDaily повідомив про відкриття фрагмента ДНК, який діє як перемикач, що регулює з’єднання між клітинами мозку. Здавалося б, дрібниця — але саме такі структури можуть лежати в основі порушень емоційної регуляції та поведінки. Це новий напрямок для терапії неврологічних і психічних розладів.Джерело💡 “Ага!”-моменти змінюють пам’ять — і буквально перебудовують мозокPsyPost описує експеримент із фМРТ, який показав: коли людина раптово усвідомлює рішення задачі, активуються не лише зони зору, а й емоційні й пам’яттєві центри мозку. Це пояснює, чому інсайти так глибоко закарбовуються в пам’яті — і як краще організовувати навчання.Джерело🤖 Штучний інтелект навчається розпізнавати психічні станиУ травні PsyPost представив огляд досліджень, які показують: ІІ здатний виявляти аутизм на основі мікрорухів рук з точністю понад 84%. Інші розробки включають моделювання обробки мови в мозку в реальному часі. Водночас, чат-боти поки що іноді хибно інтерпретують наукові висновки. Потенціал величезний, але потрібна обережність.Джерело🎹 Фортепіано замість фітнесу: музика покращує когніціюNeuroscience News повідомляє: навіть у дорослому віці навчання грі на фортепіано значно покращує обробку мовлення й робочу пам’ять. Учасники експерименту краще розуміли мовлення в шумному середовищі після кількох місяців занять. Слухові навички, увага, швидкість реакції — усе це зростає.Джерело Дякую за увагу! Якщо сподобався новий формат (слухайте подкаст вище) - чекаю на Like 🙂