Old York Times / OYT

​​Енн Епплбом про успіх автократій, боротьбу з Трампом і УкраїнуХедлайнеркою LMF у Львові була Енн Епплбом — гарно відома читачам цього каналу історикиня, журналістка The Atlantic і ключова авторка на тему України в західному медіапросторі. Я послухав виступ Епплбом, поставив їй кілька питань на прес-конференції — і приніс для вас трохи інсайтів із цих розмов.Про успіх автократійМинулого року Епплбом видала книгу «Autocracy, Inc» про автократичні режими сучасності. Одна з основних ідей — якщо диктатори 20 століття були об’єднані ідеологією, то сучасні автократи пов’язані спільною жагою влади і грошей. Серед них немає чіткого поділу на правих і лівих.Покоління Епплбом, на молодість яких припав розпад СРСР і закінчення Холодної війни, вірило у глобалізацію — що західні ідеали поширяться на Росію, Китай й інші автократичні країни. Але в якийсь момент «ми забули, що глобалізація може рухатися в обидві сторони»: ідеї, які просувають російський і китайський режими, можуть поширюватися не менш ефективно ніж західні.Про боротьбу з Трампом у СШАЩо робити з Трампом у США? Зовні може здатися, що ніхто з ним не бореться і демократи склали руки. Це не так, каже Епплбом. Зараз відбувається багато всього, здебільшого в судовій системі — багато позовів проти Трампа просуваються ієрархією судів. Наступні кілька місяців будуть визначальними: чи дозволить собі Трамп напряму ігнорувати рішення Верховного суду? Яка у цьому роль медіа, якщо Трамп має унікальний імунітет до критики, яка потопила б традиційних політиків? Епплбом каже, що журналісти мають робити свою роботу і намагатися виходити на нові аудиторії на тих платформах, де люди проводять час. Приклад того, кому вдається — колумніст New York Times Езра Кляйн, який перетворився з нішевого політичного подкастера на одного з найвпливовіших відеожурналістів країни.Про Європу і УкраїнуЄвропейська система безпеки збудована навколо США — «європейські інституції не підходять під цей момент». НАТО не було б функціональним без європейського лідерства. Європейські лідери чудово розуміють цю проблему, але просто не мають очевидного рішення.Дрібка оптимізму — Епплбом каже, що вже увосьме чи вдев'яте відвідує Україну з початку повномасштабного вторгнення, і спостерігає, що Україна «показує ознаки дуже здорового суспільства», яке чудово розуміє важливість самозахисту і турботи про себе. Фото: Іра Середа / LMF

П'ять думок про Україну і світ з Львівського медіафорумуЦього тижня пройшов LMF (a.k.a. Львівський медіафорум) — найбільша українська і східноєвропейська медійна конференція. Я там традиційно фіксував основні інсайти для міжнародної аудиторії. Тому виділю тут п’ять цитат, які особливо зрезонували — без загального наративу, просто підбірка думок.1. Володимир Єрмоленко: «я деколи кажу європейцям: “Ви — Вацлав Гавел навпаки. Ви не сила безсилих, а безсилля сильних”».2. Енн Епплбом: після завершення Холодної війни в якийсь момент «ми забули, що глобалізація може рухатися в обидві сторони». Сподівалися, що Росія і Китай стануть схожими на західні країни, а натомість автократії успішно поширюють свої ідеї. 3. Ребекка Гармс: «німці [та інші на Заході] думають, що вони розуміють потребу в мирі краще, ніж українці; що українці [засліплені люттю]. Вони не розуміють природу російської війни проти України».4. Як боротися з наростанням популізму і захищати демократію? Тімоті Ґартон Еш вважає одним з важливих факторів наявність сильного суспільного мовника — ймовірно, присутність BBC у Британії допомогла залишитися їй адекватнішою, ніж США. В Україні «Суспільне» також грає важливу роль в тому, щоб утримувати сильний медіасектор.5. Аіда Черкез, боснійська журналістка, яка пережила облогу Сараєво у 1990-их роках, радить “keep up your bad jokes”. Непристойний, чорний гумор — один із способів справитися з катастрофою.Однією з подій на полях конференції була окрема зустріч Енн Епплбом з журналістами — про неї ще напишу більше.

За кілька місяців з початку другого президентства Трампа репутація його попередника Джо Байдена лише погіршилася — принаймні в очах демократів.Серед демократів немає фанатів Дональда, але вони все більш переконані, що рішення Байдена балотуватися на другий термін попри його вік і кволість подарувало Трампу перемогу.Нові журналістські розслідування лише посилюють цю тезу. Наступного тижня вийде гучна книжка двох журналістів — Джейка Теппера з CNN та Алекса Томпсона з Axios. Назва та підзаголовок максимально промовисті: “Original Sin: President Biden's Decline, Its Cover-up, and His Disastrous Choice to Run Again”.Зараз автори опублікували своєї за матеріалами книги масштабну статтю у The New Yorker про погіршення стану Байдена і як президентська свита намагалася приховати це.Переклав для вас одну ключову цитату:«“Байден неймовірно підставив нас як партію”, — сказав нам Девід Плафф, який був у керівництві передвиборчої кампанії Камали Гарріс. Плафф був менеджером президентської кампанії сенатора Барака Обами у 2008 році і старшим радником Обами як президента, а у 2013 році майже повністю покинув політику. Після того, як Байден вибув із виборів 21 липня 2024, Плаффа залучили допомогти Гарріс — він вбачав це “рятувальною місією”. Гарріс, за його словами, була “чудовим солдатом”, але стислі 107-денні перегони були “повним кошмаром”...Справжньою проблемою був не вік [Байдена] як такий. Проблемою були очевидні обмеження його дієздатності, які погіршилися протягом його президентства. Те, що бачили всі, викликало занепокоєння. Те, що відбувалося приватно, було ще гіршим. Хоча Байден день у день, безумовно, міг приймати рішення, проявляти мудрість і діяти як президент, було кілька великих проблем, які ускладнювали його президентство: ліміт кількості годин дня, в які він міг надійно функціонувати, і все більше моментів, коли він, здавалося, застигав, втрачав хід думок, забував імена головних соратників або якусь мить не міг згадати друзів, яких знав десятиліттями. Не кажучи вже про порушення його здатності до спілкування — ті, які не були не пов'язані з його природним заїканням.Це не була пряма лінія погіршення; у нього були і хороші дні, і погані. Але до останнього дня свого президентства Байден і його найближче оточення відмовлялися визнати реальність того, що його енергія, когнітивні навички та комунікативні здібності значно знизилися. Навіть гірше, вони намагалися приховати це різними способами. А потім відбулися дебати 27 червня проти Трампа, коли стан Байдена побачив весь світ. Як наслідок, демократи увійшли в осінь 2024 року з невипробуваною кандидаткою і все вищою недовірою американців до Білого дому, який обманював їх.“Це було огидно”, — сказав нам один помітний політтехнолог Демократичної партії, який публічно захищав Байдена. “Він вкрав вибори у Демократичної партії. Він вкрав їх в американського народу”. Байден побудував усе своє президентство як запеклу боротьбу за те, щоб не допустити повернення Трампа в Овальний кабінет. Не відпускаючи владу і відмовляючись бути чесним перед собою і країною щодо погіршення свого стану, він гарантував це повернення».У повній статті більше прикладів й історій — наприклад, як Байден на події не впізнав свого давнього знайомого Джорджа Клуні. ▪️Читати повну статтю (~5000 слів / 20 хвилин)

П’ять думок про майбутнє штучного інтелекту в медіаЗафіксую п’ять думок і передбачень про те, як штучний інтелект змінить медіаспоживання у наступні кілька років.1. Перемикання між різними форматами споживання одного матеріалу стане елементарною зручністю. Можна буде легко прослухати статтю чи прочитати подкаст. (Ось ранній приклад, як це може виглядати).2. Мовні бар’єри у споживанні контенту будуть значно меншими. Можна буде не лише прочитати статтю будь-якою мовою, а й прослухати подкаст чи переглянути відео зручною вам мовою.3. Інтернет заполонять прісні, безбарвні ШІ-генеровані тексти. Це створить зворотний тренд — попит на письмо із сильним персональним стилем, створене без жодного втручання штучного інтелекту.4. Разом з тим, не використовувати ШІ загалом, навіть для технічних завдань на кшталт коректури тексту, буде розкішшю на кшталт ручного шиття одягу.5. Медіа ризикують втратити один з найбільших каналів дистрибуції — пошуковий трафік. Тому їм важливо буде розвивати канали, які дають прямий зв’язок з аудиторією без посередництва алгоритмів — наприклад, розсилки, подкасти і мобільні додатки.📍Багато з цих думок навіяні трендами і новинами, про які я регулярно пишу своєму каналі Long Telegram (українською) і розсилці The Fix (англійською).

New York Times зробили великий інтерактивний проєкт про те, як російсько-українська війна стала війною дронів.Як пише видання, на початку повномасштабного вторгнення артилерія, ракети і танки грали ключову роль. Зараз 70 відсотків смертей і поранень припадає на дрони.🗣«В момент коли нестабільні відносини між Україною та адміністрацією Трампа ставлять під загрозу майбутню військову допомогу, ті конвенційні озброєння, які американці передали Україні на мільярди доларів, втрачають своє значення.За словами українських високопосадовців, з 31 високотехнологічних танків “Абрамс”, які США надали Україні у 2023 році, 19 були знищені, виведені з ладу або захоплені; багато з них — за допомогою безпілотників. Майже всі інші були відведені з лінії фронту.На відміну від них, безпілотники набагато дешевші і простіші у створенні. Минулого року вони допомогли компенсувати скорочення поставок артилерії і ракет західного виробництва в Україну. Масштаби їх виробництва у воєнний час вражаючі.За словами українських урядовців, у 2024 році Україна виготовила понад мільйон FPV-дронів. Росія стверджує, що може випускати 4 тисячі щодня. Обидві країни планують нарощувати виробництво, маючи на меті виробити по три-чотири мільйони дронів у 2025 році.🗣«Усе більше домінування безпілотників може змінити характер самої війни, зазначають лідери.Тактику ведення бойових дій в Україні безсумнівно наслідуватимуть як західні союзники, так і противники, зокрема Іран, Північна Корея і Китай.“Ця війна є сумішшю Першої і Третьої світових воєн — це те, чим може бути майбутня війна”, — каже Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації адмірал П'єр Вандьє з Франції...Темпи прогресу вражають навіть експертів у темі війни і змушують багатьох переосмислити доцільність застосування зброї, яка вартує мільйони доларів, на полі бою, де її може знищити безпілотник, що коштує кілька сотень доларів».▪️ Читати і дивитися повну статтю (~12-15 хвилин)

🍊Як можна пояснити поведінку Трампа щодо України? З одного боку, Трамп давно виказує зачарування Путіним й іншими диктаторами. Американські реднеки — електоральна база Трампа — захоплюються путінською Росію як місцем, де нібито зберігаються традиційні християнські цінності.З іншого боку, у Трампа може бути давня нелюбов до Зеленського. Зрештою, саме телефонний дзвінок між обома лідерами став підставою для першого імпічменту Трампа п’ять років тому.З третього боку, можливо, це переговорна тактика. Наробити багато гучних заяв, після чого розвернутися на 180 градусів і забути все, що було до того — цілком у стилі Трампа. У 2017 році експерти серйозно боялися, що почнеться війна між США і Північною Кореєю, а вже незабаром після того Кім Чен Ин став ледь не найкращим другом Трампа.У The Wall Street Journal вчора вийшла замітка про те, «як американський президент змінив курс на Росію». Вона не відповідає на всі питання, але дає хороший контекст для тих, хто хоче розібратися в темі.Бонус — дві цікавих штрихи, про які я дізнався вперше:▪️Однак із тактик, які використовує Путін для впливу на Трампа — не говорити з ним англійською. «Путін виголошує свої величезні тиради, і Трамп не може перебити, бо він чекає на переклад… так він вбирає в себе всі тези і наратив, який Путін для нього ретельно розробив», каже колишній чиновник адміністрації Трампа.▪️Трамп давно цікавиться Росією, ще з часів розпаду Радянського Союзу. «[У 1988 році] він намагався зустрітися з Горбачовим у Нью-Йорку під час Генеральної Асамблеї ООН... Зустріч так і не відбулася, і Трамп осоромився, коли у Трамп-тауер завітав самозванець під виглядом Горбачова. Трамп коротко привітався з ним як із справжнім генсеком перед камерами».

🧠Спортзал для мозку: як штучний інтелект впливає на нашу здатність писати і думатиУ студентські роки я підробляв (копі)райтером, писав на замовлення тексти різних жанрів англійською й українською. Мої послуги були потрібні частково й тому, що для багатьох людей сісти і щось написати — складне, а деколи й непосильне завдання.Пройшло не так багато часу, але ринок для такого підробітку вже значно скоротився. Величезна зміна, яка сталася за останні кілька років — тепер штучний інтелект може написати будь-який текст за вас: від есе для університету до до листа клієнту на роботі. Цей текст ймовірно не буде глибоким і по-справжньому майстерним, але він буде доладно сконструйований за всіма правилами стилістики і граматики. У багатьох випадках він буде good enough.Пол Грем, американський інвестор і есеїст, хвилюється, що з часом це призведе до того, що через кілька десятків років більшість людей не вмітимуть писати. «Донедавна не існувало жодного зручного [способу уникнути писати, якщо цього вимагала робота]. Ви могли заплатити комусь, щоб написали за вас, як Джон Кеннеді, або сплагіатити, як Мартін Лютер Кінг, але якщо ви не могли купити чи вкрасти слова, доводилося писати їх самостійно. Відтак майже всі, від кого очікувалося вміти писати, мусили навчитися. Зараз це не так. Штучний інтелект розірвав цю парадигму. Тягар писати тексти зник. Ви можете доручити штучному інтелекту зробити це за вас: як у навчанні, так і в роботі».Чому це погано, запитує Грем? Зрештою в історії можна знайти багато навичок, які перестали бути релевантними з розвитком технологій. Проблема в тому, що написання текстів допомагає вчитися і формулювати думки. «Писати — це думати» (“writing is thinking”). Що робити? Грем порівнює цю зміну із фізичною силою: «у доіндустріальні часи більшість людей були [фізично] сильними завдяки своїй роботі. Тепер, якщо ти хочеш бути сильним, ти тренуєшся». Щоб залишатися розумним, у майбутньому з генеративним штучним інтелектом потрібно буде тренуватися в написанні текстів без ШІ.▪️ Читати повну статтю (~3 хвилини)

​​Підсумки 2024 рокуНаша мета — приносити цікаві історії і важливі ідеї про Україну та світ з англомовного медіапростору. Це сайд-проєкт, який ведемо у вільний час — його мало, але у 2024 році вистачило на 30 оригінальних матеріалів.П’ять наших улюблених статей року:✔️Як одна компанія накладає відбиток на економіку Данії (читати)✔️Як роми захищають Україну і борються за свої права (читати)✔️Як у Нідерландах намагаються заохотити молодь читати рідною мовою (читати)✔️«Діснейленд зі смертною карою»: Чому заможний Сінгапур не відмовляється від страт (читати)✔️Деколонізація — це культура скасування? Розбираємо статтю The Economist (читати)Найпопулярніший допис (~100 репостів/збережень) — про українських в’єтнамців, які залишилися в Україні з початком війни і навіть долучилися до захисту країни.Дякуємо українським Збройним силам за те, що можемо працювати! Щоб подяка була більш матеріальною, ми зібрали гроші, які заробили на (рідкісній) рекламі цього року, подвоїли суму від себе — і задонатили 10 тисяч для «Повернись живим».І дякуємо вам, що продовжуєте читати!Антон і Захар

​​Як боротися з Ukraine fatigue?The Ukrainians і Lviv Media Forum зробили дуже цікавий проєкт «Як здобувати друзів для України» — перспектива сімнадцяти людей, які комунікують про Україну за кордоном.Раджу почитати повністю, але також кілька цікавих цитат👇▪️Олександра Матвійчук, голова «Центру громадянських свобод»:🗣«…важливо пропонувати іноземцям дії. Коли ти чуєш історії, які тебе турбують, і не розумієш, що ти з цим маєш робити, то рано чи пізно закриваєшся. Інакше це стає постійним сеансом мазохізму, знущанням із самого себе. Коли ж українці пропонують долучатися до навіть простих дій у будь-яких напрямах — чи то кампанії за надання F-16, чи то акції за звільнення полонених, — це повертає людям відчуття контролю. А відчуття, що вони все ж таки можуть впливати на ситуацію, робить їх відкритішими».▪️Леся Оробець, яка лобіює надання Україні протиповітряної оборони:🗣«… гарною тактикою є говорити не про нашу реальність, а про їхню. Про їхні інтереси й безпеку. Наприклад, виробництво шахедів насправді є проблемою для всіх правоохоронних органів, які борються з тероризмом. Адже шахед — ідеальна зброя терориста, яку можна збирати будь-де. Хто міг подумати на початку війни, що держава, в якої понад 15 ракетних програм, обере для атак зброю терористів.Ми комунікуємо з урядами інших держав, що це — потенційна загроза для них. Ось, подивіться на цифри зростання виробництва ракет у Росії. Питання: для кого вона готує цей сюрприз? Наступне питання: що ми з цим можемо зробити? Як зупинити їхнє ракетне виробництво? Ми говоримо: подумайте про себе і власну безпеку, про те, чим це для вас закінчиться. І що більше російських дронів залітає в Польщу і в Румунію, то більше вони готові слухати. Це раптом стає “про них”».▪️Люба Шипович, яка лобіює підтримку України у США:🗣«Після новорічної заяви Путіна, що росіяни цього року планують випробувати сім типів міжконтинентальних ракет, я почала розказувати про це американцям. Нагадувала, що Україна і Росія на одному континенті, а міжконтинентальні ракети літають між континентами. Американці мають живі спогади Холодної війни, тому це розуміють. Ньюйорківцям я розповідаю, що якщо буде якась ціль у США, то це точно Нью-Йорк. Теракт 11 вересня для них — болюча тема. Вони знають, що в один день дві тисячі людей можуть вбити посеред міста. Коли люди починають співпереживати й розуміти, що те ж саме може статися з ними, тоді виникає бажання допомогти та зупинити це…Я вирішила для себе бути щирою. Інколи можу змінювати риторику: республіканцям показую фотографії знищених церков і розповідаю, як росіяни катують священників. А демократам — фотографію активіста організації “Точка опори” Віті Пилипенка: “Дивіться, у нас там ЛГБТ-спільнота воює, а не ходить на прайди, бо зараз ми всі об’єднані у боротьбі з ворогом”»..

🌍Три жінки на чолі ЄвропиЄвропа зараз у складній ситуації: Росія продовжує війну в Україні, популісти набирають популярності, а у Трампа хороші шанси виграти президентські вибори у США.Як писав The Economist у травні, успіхи континенту значною мірою залежатимуть від трьох жінок, які є серед найвпливовіших політичних лідерів у Європі:🇪🇺 Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії;🇮🇹 Джорджія Мелоні, прем’єр-міністерка Італії;🇫🇷 Марін Ле Пен, очільниця популярної французької популістичної партії «Національне об'єднання».Урсула фон дер Ляєн очолює Єврокомісію з 2019 року (і недавно була переобрана на другий термін). «Вона гарно справилася зі своєю роботою:  сформувала потужну колективну відповідь ЄС на путінську агресію і допомогла поглибити європейську інтеграцію у вирішальний момент, наприклад, просуваючи новаторську програму випуску спільних облігацій».У Джорджії Мелоні дещо суперечливий бекґраунд. Вона права популістка, але при цьому підтримує Україну і веде прагматичну зовнішню політику. «Її партія веде культурні війни у внутрішній політиці, але в питаннях безпеки та економіки вона керує Італією практично».Марін Ле Пен — найбільш небезпечна фігура. «Ле Пен спробувала змінити свій імідж і перетворитися на мейнстрімну фігуру, але не обманюйте себе. За її спиною давня історія ксенофобії та підлабузництва до Росії».Як стверджує стаття, для успіху Європи потрібна сильна коаліція центристів: Урсула фон дер Ляєн має поєднати зусилля з Джорджією Мелоні для того, щоб мінімізувати вплив Марін Ле Пен.▪️ Читати повну статтю (~4 хвилини)📍Стаття вийшла два місяці тому, ще до виборів Європарламенту і несподіваних парламентських виборів у Франції. Погана новина з того часу: «Національне об'єднання» Ле Пен отримало більше місць в обох парламентах. Хороша новина: у Європарламенті збереглася проукраїнська більшість, а у французькому парламенті партія Ле Пен у підсумку показала значно гірші результати, ніж очікувалося за результатами першого туру.