​​Як боротися з Ukraine fatigue?The Ukrainians і Lviv Media Forum зробили дуже цікавий проєкт «Як здобувати друзів для України» — перспектива сімнадцяти людей, які комунікують про Україну за кордоном.Раджу почитати повністю, але також кілька цікавих цитат👇▪️Олександра Матвійчук, голова «Центру громадянських свобод»:🗣«…важливо пропонувати іноземцям дії. Коли ти чуєш історії, які тебе турбують, і не розумієш, що ти з цим маєш робити, то рано чи пізно закриваєшся. Інакше це стає постійним сеансом мазохізму, знущанням із самого себе. Коли ж українці пропонують долучатися до навіть простих дій у будь-яких напрямах — чи то кампанії за надання F-16, чи то акції за звільнення полонених, — це повертає людям відчуття контролю. А відчуття, що вони все ж таки можуть впливати на ситуацію, робить їх відкритішими».▪️Леся Оробець, яка лобіює надання Україні протиповітряної оборони:🗣«… гарною тактикою є говорити не про нашу реальність, а про їхню. Про їхні інтереси й безпеку. Наприклад, виробництво шахедів насправді є проблемою для всіх правоохоронних органів, які борються з тероризмом. Адже шахед — ідеальна зброя терориста, яку можна збирати будь-де. Хто міг подумати на початку війни, що держава, в якої понад 15 ракетних програм, обере для атак зброю терористів.Ми комунікуємо з урядами інших держав, що це — потенційна загроза для них. Ось, подивіться на цифри зростання виробництва ракет у Росії. Питання: для кого вона готує цей сюрприз? Наступне питання: що ми з цим можемо зробити? Як зупинити їхнє ракетне виробництво? Ми говоримо: подумайте про себе і власну безпеку, про те, чим це для вас закінчиться. І що більше російських дронів залітає в Польщу і в Румунію, то більше вони готові слухати. Це раптом стає “про них”».▪️Люба Шипович, яка лобіює підтримку України у США:🗣«Після новорічної заяви Путіна, що росіяни цього року планують випробувати сім типів міжконтинентальних ракет, я почала розказувати про це американцям. Нагадувала, що Україна і Росія на одному континенті, а міжконтинентальні ракети літають між континентами. Американці мають живі спогади Холодної війни, тому це розуміють. Ньюйорківцям я розповідаю, що якщо буде якась ціль у США, то це точно Нью-Йорк. Теракт 11 вересня для них — болюча тема. Вони знають, що в один день дві тисячі людей можуть вбити посеред міста. Коли люди починають співпереживати й розуміти, що те ж саме може статися з ними, тоді виникає бажання допомогти та зупинити це…Я вирішила для себе бути щирою. Інколи можу змінювати риторику: республіканцям показую фотографії знищених церков і розповідаю, як росіяни катують священників. А демократам — фотографію активіста організації “Точка опори” Віті Пилипенка: “Дивіться, у нас там ЛГБТ-спільнота воює, а не ходить на прайди, бо зараз ми всі об’єднані у боротьбі з ворогом”»..