Відразу скажу: це було ДУЖЕ цікаво від першої сторінки і аж до кінця (з невеликим провисанням посередині, але теж ок). Але: треба просто прийняти й відпустити той факт, що героїня тут наглухо довбанута. Не була б вона довбанутою, ідею книжки просто не втілиш. Але якщо напочатку книжки її дії ще якось можна пояснити недолюбленістю і травмованістю, то в другій половині це просто фейспалм 😁. Зав'язка без спойлерів: головна героїня закохується у чоловіка, якого судять за вбивство чотирьох жінок. Побачила фоточки, вирішила що красівий, написала листа, а він відповів - ну і закрутилося. Вже тут героїню можна обліпити червоними прапорцями, але загалом таке в житті буває. До того ж, вона любить трукрайм, їй нудно, вона самотня, чорна смуга в житті - можна собі уявити, як і чому це могло початися. Але далі по книжці розкидані кілька разющих неправдоподібних моментів (відкривайте спойлер коли прочитаєте книжку, або якщо не планували): 1) Головна інтрига всього детектива - чи цей чувак справді вбивця. Але дуже здивувало, що ані героїня в листах, ані суддя на суді його про це не питають прямо 😐. Таким чином нам до кінця тримають інтригу, чи визнає він сам свою провину. Але ж стоп - взагалі-то це перше, що зазвичай питає суддя на будь-яких судах. Героїня висиджує всі судові засідання, але жодного разу нам не кажуть, що чи визнає підозрюваний себе вбивцею. Як це може бути? 2) Не зрозуміла, чому його взагалі затримали. Єдиний доказ - що він був побічно знайомий з усіма чотирма вбитими жінками, а з останньою ходив на побачення в день смерті. Все. Ані записів з камер, ані ДНК, ані відбитків пальців, ані зброї. Нічого. При цьому, всі абсолютно точно переконані, що це він. І справа дійшла до суда. WTF? 3) Смішний епізод. Героїня в барі випадково зустрічається з братом оцього коханого, поки той сидить в тюрмі. Брат її раптом цілує і йде пісять. Перша її думка: "О боже, він же його брат! Це зрада! Це неправильно! Я не мала відповідати на поцілунок!!!". Друга її думка: "Цікаво, куди ми зараз поїдемо трахатися? До мене, чи до нього?" Шо? 😁3) Вже заручена, фактично напередодні весілля героїня починає вивалювати брату свого майбутнього чоловіка, що вона досі підозрює нареченого у вбивстві, обшукує його речі, слідкує за його родичами та боїться, що він її вб'є 😁 Максимально логічно канєшно, брат дуже зрадіє, що така жінка скоро стане його родичкою. 4) З першого ж сексу, коли він приходить до неї прямо з тюрми, вона забиває на конрацептиви, хоча в той самий момент фактично впевнена, що він таки вбивця. Але навіщо нам презервативи? І так піде. 5) В момент першої ж живої зустрічі, як тільки його випускають з тюрми, вона відразу приймає пропозицію одружитися. Ти вперше бачиш чувака наживо і думаєш, що він таки вбивця і може тебе вбити, але "О так, звісно я буду твоєю дружиною, коханий! Познайомимося потім!". 😁Ну, словом, вимикайте свої логічні фільтри, коли читатимете, це тут зайве. Просто розслабтеся і розважайтеся, тоді воно робе ) В цілому ж "Любовні листи до серійного вбивці" - нормальний одноразовий детектив, об який можна полоскотати нерви. Це приємно написано, динамічно, інтригуюче та дуже затягує - все як треба. Точто не шкодую, що прочитала. #непозбувний_відгук
Цього року в "Атені" вийде ще оця книжка, яка має зацікавити навіть тих, хто не сильно по Гемінґвею. "Hemingways Boat: Everything He Loved in Life, and Lost, 1934 - 1961" - це переосмислення ключового етапу життя Гемінґвея: від піку письменницької слави, до самогубства. Знаний літературний критик Пол Гендріксон дослідив, як слава вплинула на Гемінґвея: як він боляче сприймав критику, як дійшов до депресії та алкозалежності, переживав особисті травми. Зокрема у Гема був син, який здійснив трансгендерний перехід, і який врешті помер у жіночій в'язниці. Пишуть, що ця книжка трохи розвіює загальнопоширену думку про мудацтво Гемінґвея та показує його складною, але самотньою, і водночас доброю, чуйною людиною, що допомагала іншим. Усе це крутиться довкола образу його улюбленого рибальського катера "Пілар" (звідси і назва книжки), який був місцем сили та творчості письменника протягом майже 30 років. Книжка заснована на купі джерел, зокрема інтерв'ю з родичами та друзями письменника. Кажуть, читається як роман. А творчість Гема сприйматиметься після неї зовсім по-іншому. Щоб не пропустити, підписуйтеся на канал видавництва: @ateno_chytaiпост #направахреклами
Днями приїхала ще одна дуже мила і зворушилива дитяча книжка - з тих, від яких навіть дорослі кайфують 🥹 Називається "Погане зерня". По-перше, тут головний герой - соняшникове зернятко, якого виплюнули 😁По-друге, у неї такий посил, що просто 🥹🥹🥹 Значить зерняті всі казали, що воно дуже погане, бо воно погано поводилося: завжди спізнювалося, брехало, влазило поза чергою та розповідало несмішні жарти. Виявилося, що зерня просто в певний момент пережило травму і тому зневірилося у житті. А тут ще й всі почали його ображати та казати, що воно погане - ну воно й поводилося відповідно.Але потім зерня спробувало вийти за межі свого "амплуа" та почати робити щось хороше. Виходить не ідеально, але воно стало не таким вже й поганим ) Ідея в тому, що завжди можна змінитися на краще, навіть якщо всі довкола не вірять. Нє, ну це дуже мило, погодьтеся ❤️. Книжка вийшла у видавництві "Муркіт". Тексту небагато, але краще брати на 4+ років, бо менші діти можуть не зрозуміти. Дорослим теж можна ) А загалом це серія про їжу - схожі книжки є про пиріг, голівку сиру, картоплину, виноградину, яйце та інші продукти. Ось лінк для замовлення, в разі чого ;) Замовляйте, щоб видавництво видало і наступні книжки серії, бо дуже хочеться! пост #направахреклами
Несподіваний факт, про який я не знала: "Танці з кістками" стали одним з найбільших українських бестселерів, але при цьому, виявляється, по цій книжці досі не було жодної офлайн-події або презентації 😲😲😲 Але в лютому Андрій Сем'янків нарешті їде в тур містами України, щоб поспілкуватися з читачами ☺Буде 10 міст: Черкаси, Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Рівне, Луцьк, Вінниця, Львів, Івано-Франківськ. Пан Андрій об'їде їх протягом неповних двох тижнів: з 15 лютого по 26 лютого. А ще у тура зірковий склад модераторів: Макс Кідрук, Богдана Романцова, Макс Щербина, Володимир Станчишин та інші. Автор розкаже не тільки про книжку, а й про свій досвід роботи в медицині: цивільній та військовій, професійну деформацію лікарів. Розповість, чи могли б його герої існувати у реальному житті. І поділиться секретами, як писати персонажів, яким важко співчувати, та чим насправді закінчилася історія Северина.
До речі, можна буде підписати книжку😉Квитки тут. Встигайте купити, бо місця можуть закінчитися! пост #направахреклами
Здається, тут були люди, які люблять трукрайм? У "Жоржі" скоро приїде з друку збірка true crime оповідань від українських авторів: «Я бачу зло». Це дванадцять історій, у яких сучасні письменники художньо переосмислили реальні злочини, що відбувалися в Україні, Франції, Польщі, Японії та США у різний час: післявоєнний період, «нульові», сьогодення. Трагедії відбувалися в різних країнах і з різних причин; одні автори використовували кримінальні хроніки, інші — власні спогади 👀. Деякі злочинці були покарані, але більшість справ залишилися нерозкритими. Проте всі описані події також є маркерами соціальних та культурних катастроф, доказами байдужості громадян та недбалості інституцій, а найголовніше — наслідком нашої людської неспроможності звернути увагу на зло, якщо воно не підступає надто близько. Дванадцять історій про розпач, біль, занепад, але водночас — про бажання справедливості.Автори збірки: Євгенія Кужавська, Ната Гриценко, Володимир Кузнєцов, Наталія Волошина, Аліса Гаврильченко, Євген Товстоног, Ірина Пасько, Денис Лучук, Серафима Біла, Дімка Ужасний. Тверда обкладинка, 528 сторінок.440 грн за передзамовленням, потім буде 550 грн. Пишіть у директ,щоб оформити передзамовлення. Безкоштовна доставка від 600 грн.пост #направахреклами
🎉🎉🎉 Оу єєє, РМ зробили сюрприз і раптово, навіть без перезамовлень та анонсів, видали "Щоденники воєнного часу" Астрід Ліндґрен! 😲 Вже можна брать і відразу приїде! Це книжка, яку продавали по 40К на барахолках, бо ніде не було. Її розшукували і хотіли. А я її мала в закромах та несподівано минулого тижня прочитала (так співпало, чесно). Астрід Ліндґрен переживала Другу світову у Швеції, де не було бомбардувань, але були вимкнення світла, мобілізація, продукти по талонах, безліч тривожних новин у газетах та листах. Протягом 1939-1945 років вона вела щоденник, у якому записувала і те, що відбувалося на фронті, і власні емоції та побутові справи: що подарувала дітям на День Народження, що вдалося знайти на обід, як в певний момент влада лімітувала кількість яєць для продажу (7 штук на місяць на людину), як почувалися цивільні та що їм писали в листах. Це дуже співзвучно до нашого досвіду (хоча, звісно, дещо й відрізняється). Дуже легко написано і попри важку тему, дуже цікаво читається. І ще з плюсів: там максимальна русофобія та русонетерпимість, все як ми любимо😁Я ще скоро напишу розгорнутий відгук, а поки замовляйте ) Воно вам точно треба! пост #направахреклами
У "Атени" ще +3 передзамовлення. Що ми тут маємо: 1) Ще одне видання "1984" Орвелла, з класним оформленням. 379 грн (потім буде 447). Базова антиутопія, яку треба прочитати хоч раз в житті - щоб знати, про що ж всі говорять та на що посилаються. А краще пару разів за життя перечитати. 2) Його ж "Колгосп тварин" (223 грн, потім буде 263).Не менш базований твір, і теж антиутопія. Свійські тварини повстають проти господарів і беруть ферму під свій контроль. Вони намагаються побудувати справедливе суспільство, але щось іде не так. 3) "Мартін Іден" Джека Лондона (448 грн замість 527). 400+ сторінковий роман, у якому Джек Лондон пропонує нам вельми цікавий психологічний експеримент. Що станеться, якщо людина побудує свою ідентичність винятково на досягненнях? Історія про простого моряка, захопленого коханням і літературою, що наполегливо формує себе як письменника, кидаючи виклик власному походженню та суспільним бар’єрам. І щоб два рази не вставать, можете погортати усі актуальні передзамовлення "Атени" та додати в кошик ще щось, щоб їм вистачало грошів робити наступні книжки ;) пост #направахреклами
У Книголава готується кілька заманливих новинок: 1) "Апеляція" Дженіс ГаллеттДетектив, у якому двоє студентів-юристів отримують купу листів, смс, газетних вирізок і мусять з цього зрозуміти, хто скоїв злочин. Вони мають справу із закритою групою людей театральної групи: у таких маленьких спільнотах соціальні ієрархії залишаються строгими, відданість — міцною, а образи множаться.2) "Зведений брат" Ларс Сааб’є КрістенсенСімейна сага, що охоплює кілька поколінь однієї родини в повоєнному Осло.3) "Ласкаво просимо до книгарні «Хюнам-тон»" Хван Бо-РимЖінка задовбується і і здійснює свою давню мрію: відкриває книгарню. Книгарня перетворюється на теплий, гостинний притулок для загублених душ — місце, де можна відпочити, зцілитися і згадати, що ніколи не пізно почати все спочатку.4) "Тернові прикраси" Катаріна ВінклерУ стилі, що межує з поезією, авторка проводить читача крізь лабіринт насильства, залежності й мовчання жінки, яка зробила неправильний вибір. Вона не просто розповідає, а змушує відчути кожен удар і надію, що повільно вмирає. Проте в найтемнішому куточку підсвідомості все ж може народитися сила сказати «досить».Ну і ще просто показую обкладинки "Аліси" та Герберта Веллса, щоб під цим постом було побільше коментів ))
Маю цілу поличку балканської літератури, а тепер в ній буде поповнення. "Брустури" видають роман «На краю розуму» хорватського модерніста Мирослава Крлежі. Гостра інтелектуальна сатира на суспільство міжвоєнної Югославії. У центрі твору — висококультурний, освічений інтелігент, який стає свідком хвалькуватої й жорстокої промови впливового бізнесмена. Вимовивши кілька чесних фраз про абсурд насильства та моральну сліпоту еліт, оповідач запускає ланцюг подій, що перетворює його життя на публічний суд: преса, чиновники, колеги й навіть найближче оточення повільно й методично знищують його репутацію.Звучить мега цікаво!!! У романі, сповненому іронії, філософських роздумів і психологічної глибини, Крлежа досліджує природу людської глупоти, конформізму, страху й політичного лицемірства. Герой невблаганно рухається до соціальної ізоляції, маргіналізації та тюремного терміну, але зберігає внутрішню свободу — єдине, що лишається людині у світі, де мораль і розум компрометовані владою й натовпом.
Перекладений багатьма мовами і високо оцінений європейською критикою, роман порівнюють з «Процесом» Франца Кафки — через атмосферу абсурду та безсилля індивіда перед механізмами влади. Водночас Крлежа пропонує унікально балканську оптику, поєднуючи соціальний гротеск, політичну сатиру й глибокий гуманізм. Книжка зараз на передзамовленні, 350 грн (потім буде 420). Має приїхати з друку 15 лютого. пост #направахреклами
Попри брак світла, тепла і води, книжкова галузь живе і бурлить. Підсумуємо, що відбувалося минулого тижня: 1) Кілька видавництв написали, що скоро знову підвищать ціни. Зокрема, Фабула, Темпора та ВСЛ; 2) Склала список книжок, які можуть підтримати у наші часи. В коментах ще багато варіантів від підписників; 3) Що читають в Тредсі: розкішний топ книжок за підсумками невеликого опитування; 4) Дослухала “Колонію” Макса Кідрука та написала на неї відгук. У науковій фантастиці мені не сподобалася наукова фантастика, але загалом книжка топ. Навіть купила по ній мерч; 5) А ось “Високе вікно” Реймонда Чендлера мені щось не зайшло; 6) І ще послухала детектив "Квіти над пеклом" Іларії Туті. В аудіоформаті це дуже ок, ось короткий відгук; 7) Письменник Андрій Любка мобілізувався в ЗСУ; 8) Після тривалої хвороби помер засновник “Нашого формату” Владислав Кириченко. Попри наші непрості стосунки, це велика втрата для галузі; 9) Джуліан Барнз дописав свій останній роман та завершує письменницьку кар’єру. У нього онкозахворювання; 10) Закрилася книгарня “Збірка” в Pinchuk Art Centre; 11) З’ясувалося, що "Щоденники воєнного часу" Астрід Ліндґрен (які давно шукали і чекали) вже у друці у видавництві РМ. Я її зараз читаю, і це дуже схоже на нашу реальність; 12) Скоро буде новий подкаст про книжковий ринок. Називається "Титульний аркуш"; 13) На “Доки я тебе не знайду” Джона Ірвінга вже відкрили передзамовлення в “Фабулі”: буде все в одному томі, але в збільшеному форматі. Обкладинка, ну, ось така; 14) ТСН зняв сюжет про те, що в «будинку літераторів» (де зокрема живе Ліна Костенко) також немає газу і опалення та понад добу не буває світла; 15) Дана Павличко (колишня власниця "Основ") показує в інсті, як вона кайфує через те, що продала видавництво;16) Обкладинки ще 5 книжок від “Ще одну сторінку” роздивляємося тут; 17) Порівнюємо різні книжки Ілларіона Павлюка - отут; 18) До речі, Павлюк філігранно поставив на місце Фелікса Редьку, насолодитися можна тут; 19) Тим часом вистава по "Пітьмі" їде в тур Україною; 20) Чи потрібні книжки на фронті - хороший пост від військового отут; 21) Традиційний атракціон: обговорюємо нову обкладинку Джейн Остін від “Урбіно”; 22) Емма Антонюк дописала свою дебютну книжку; 23) У видавництві "Ранок" починають видавати книжки для найменших зі звуковими модулями. В Україні таких майже не роблять; 24) Черговий раз згадати, чому Винничук не ок, можна тут; 25) В Луцьку поставлять виставу за повістю Юрка Покальчука «Озерний вітер». Шукають актора на головну роль. Сьогодні - дедлайн подачі заявок; 26) У "Жоржа" скоро приїде з друку наукова фантастика про космос від українського автора Володимира Єшкілева. Коменти під цим постом переконали її прочитати навіть мене; Також зверніть увагу: - у видавництва Брустури триває гаражний розпродаж; - У РМ останні дні знижок -25% на товстунці; - передзамовлення на серію книжок "24 години у давній історії" від Атени вже запустилося; - додавайте мене в Гудрідс отут. На цьому тижні очікуємо потепління та підсумки місяця, а там як піде )
We and selected third parties use cookies or similar technologies for technical purposes and, with your consent, for other purposes (“basic interactions & functionalities” and “measurement”) as specified in the Cookie policy.
You can freely give, deny, or withdraw your consent at any time.
You can consent to the use of such technologies by using the “Accept” button. By closing this notice, you continue without accepting.