В продовження теми про місію МВФ, яка зараз працює в Україні.Писала про податкові зобов'язання, які Україна вже взяла на себе в межах програми з МВФ.А вже вчора команда ДПС провела окрему зустріч з економістом місії МВФ Клаусом Хелвігом.І перелік питань дуже конкретний:▪️ удосконалення СМКОР;▪️ якість та ефективність податкових перевірок;▪️ процедури оскарження рішень;▪️ система управління податковими ризиками та її подальше використання в адмініструванні.Виконання всіх цих питань передбачене оновленим Меморандумом з МВФ. Тож, схоже, «звіряли годинники» - що вже зроблено, що ще належить виконати і в які строки.📍Але для мене найважливіше в повідомленні ДПС навіть не це.Податкова нарешті сама говорить про те, на чому я постійно наголошую: щоденні російські атаки вже безпосередньо впливають на податкову базу.Знищені виробництва і склади, пошкоджена логістика, втрачені обладнання та товар. Бізнесу дедалі складніше виконувати податкові зобов'язання - відповідно, меншими будуть і надходження до бюджету. Саме так проблему описує ДПС.Тепер важливо, щоб ця позиція залишилася не лише тезою на зустрічі з МВФ.📌Бо якщо податкова база фізично скорочується через війну, відповіддю не може бути лише посилення адміністрування та пошук додаткових надходжень у тих, хто ще продовжує працювати.
А тепер ☝️ не про середню зарплату в освіті. Про конкретних людей.Бо «+30% із січня і ще +20% із вересня» для кожного педагога означатиме різну суму.Наприклад, 📍молодий учитель, який тільки приходить працювати до школи.Після переходу на нову систему найменший посадовий оклад педагогічного працівника не може бути нижчим за 1,6 мінімальної зарплати. А повна зарплата в школі на одну ставку з урахуванням надбавок і доплат, за розрахунками МОН, стартуватиме з 16,6 тис. грн нарахованими - близько 12,8 тис. грн на руки.📍Досвідчений учитель із категорією та стажем може отримувати більше - зарплата в школах після 1 вересня, за даними МОН, сягатиме 37 тис. грн нарахованими, або близько 28,5 тис. грн на руки.Але це вже залежить від категорії, стажу, педагогічного навантаження, надбавок та доплат. Надбавка за престижність становитиме від 20% до 30% окладу.📍Учитель, який очно працює у прифронтовій школі, додатково збереже окрему доплату 2600 грн.📍Тепер викладач коледжу або профтеху.Тут зарплата після підвищення - від 14,5 до 37 тис. грн нарахованими, тобто приблизно 11,2–28,5 тис. грн на руки.📍А педагогам, які готують фахівців для ОПК, енергетики, машинобудування та металообробки, передбачено ще +10% до посадового окладу.📍Викладач університету — від 17 до 53 тис. грн нарахованими, або від 13 до 41 тис. грн на руки. Тут уже суттєво впливають посада, стаж, науковий ступінь і вчене звання.❗І нарешті — вихователь дитячого садка чи педагог позашкілля.Якщо громада перейде на нову систему, зарплата становитиме 14,5–28 тис. грн нарахованими, або приблизно 11–21,5 тис. грн на руки.Але тут є принципова відмінність: для закладів, які фінансуються з місцевих бюджетів, перехід залежить від рішення та фінансової спроможності конкретної громади.Тому за урядовим «+50% за рік» насправді стоять дуже різні люди і дуже різні зарплати.Від 11–13 тисяч гривень на руки для частини педагогів - до 40 тисяч і більше для окремих працівників ЗВО.От наскільки це підвищення справді змінює становище освітян.
В продовження розпочатих переговорів місії МВФ.А що з податковими зобов'язаннями, які Україна вже взяла на себе?❌За результатами першого перегляду програми у липні уряд фактично визнав: початковий пакет податкових змін, який мав бути ухвалений до кінця березня 2026 року, не виконано. У Меморандумі прямо записали - він став «політично нездійсненним».Тому домовилися про нові строки.1️⃣Оподаткування доходів через цифрові платформи + скасування пільги з ПДВ для міжнародних посилок вартістю до €150.Обидва закони МАЛИ БУТИ введені в дію до кінця липня 2026 року як один структурний маяк.Що маємо станом на сьогодні?Закон щодо цифрових платформ Верховна Рада ухвалила ще 9 червня. Основні податкові правила мають запрацювати з 1 січня 2027 року.А от оподаткування міжнародних посилок - не ухвалено.2️⃣ До кінця грудня 2026 року уряд зобов'язався подати законопроєкти проти штучного дроблення бізнесу, обмежити повернення на спрощену систему після переходу на загальну та використання ФОП для надання послуг нинішньому або колишньому роботодавцю.А у 2027 році передбачені ще й переведення окремих видів діяльності з ІІ до ІІІ групи та диференційовані ставки єдиного податку до 10% для ІІІ групи у сфері послуг.3️⃣ Ще два податкові маяки мали дедлайн саме 31 серпня.Законопроєкти щодо трансфертного ціноутворення та обмеження відсотків за ATAD спочатку мали подати ще до кінця червня. Не виконали - строк перенесли на кінець серпня 2026 року.Також до кінця серпня мали внести зміни до Податкового кодексу і підняти поріг, за якого можливе призначення позапланової перевірки при заявленні бюджетного відшкодування або від'ємного ПДВ, зі 100 тис. до 1 млн грн.Станом на сьогодні- не виконано.І ще одна важлива річ.У Меморандумі уряд залишив за собою готовність підвищити податки у разі бюджетних шоків, прямо назвавши підвищення основної ставки ПДВ найбільш ефективним варіантом мобілізації додаткових ресурсів.Тому нинішні переговори з МВФ щодо бюджету-2027 для мене цікаві не лише питанням: скільки грошей дадуть партнери?Не менш важливе питання:які додаткові доходи уряд збирається закласти в бюджет-2027, які нові податкові рішення для цього запропонує - і хто за них заплатить?Бо перелік уже взятих податкових зобов'язань і без того чималий.
🗣Місія МВФ сьогодні розпочинає переговори з українською владою. Про це повідомило представництво МВФ в Україні. І цього разу серед ключових питань - не лише виконання умов нової програми EFF, а й проєкт Державного бюджету на 2027 рік.ℹ️Нагадаю, нова чотирирічна програма МВФ - $8,1 млрд. Вона є частиною значно більшої фінансової конструкції: за базовим сценарієм потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026–2029 роки оцінена у $136,5 млрд, за негативним - $146,3 млрд.Перший перегляд програми Україна пройшла у липні. Кількісні критерії виконані, але МВФ уже зафіксував відставання у структурних реформах.Тепер - наступний етап.І особливо цікаво, з якими параметрами бюджету-2027 уряд заходить у ці переговори та за рахунок чого планує закривати потребу у фінансуванні.Бо бюджет-2027 формується вже в умовах нових викликів. І насамперед - безпекових.Майже щоденні масовані атаки — це, в тому числі, мільярдні збитки для економіки. Бізнес практично паралізований. Особливо небезпечні втрати великих платників податків. Частина з них не зможе швидко відновити роботу, а далі спрацьовує цілий ланцюг: менше виробництва й оборотів - менше робочих місць - менше податків до бюджету.Тому питання реалістичності бюджету-2027 сьогодні значно ширше, ніж виконання умов програми МВФ.І саме тому важливо розуміти, за рахунок чого уряд планує наповнювати бюджет: відновлення економіки та податкової бази - чи чергового збільшення податкового навантаження на тих, хто продовжує працювати?
ℹ️НБУ збільшив граничний строк розрахунків для експорту окремої аграрної продукції зі 120 до 150 днів.❗Йдеться про зернові, олійні культури, рослинні олії та продукти їх переробки.Рішення діятиме для операцій, здійснених з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року.Причина зрозуміла: атаки на портову інфраструктуру, складніша логістика, довші строки доставки.Але, чому лише плюс 30 днів?▫️Якими розрахунками підтверджено, що саме 150 днів сьогодні достатньо?▫️І чому говоримо лише про аграрний експорт?▫️Що з імпортом обладнання, комплектуючих і технологічних ліній для підприємств, які відновлюють знищені потужності? Там часто потрібна передоплата, а виготовлення і постачання можуть тривати значно довше.☝️А якщо вже говоримо саме про підтримку аграріїв - тоді хотілося б побачити і результат інших нещодавно оголошених рішень.Уряд уже змінив умови «5-7-9%» для аграріїв: ставка на оборотний капітал -10%, обмеження у 20% зняли. Але скільки нових кредитів реально видано після цих змін, на яку суму і скільком агровиробникам?Бо зараз важливо оцінювати не кількість оголошених «заходів підтримки», а чи вирішують вони реальну проблему бізнесу і в якому обсязі🤔
📣Цікаве дослідження щодо компаній із ДУЖЕ НЕЗВИЧНИМ співвідношенням оборотів і кількості працівників.❗Аналітики VKURSI виявили 122 компанії, які у 2024–2025 роках мали понад 1 млрд грн доходу, а в штаті - лише від 1 до 3 працівників.Їхній сукупний дохід за два роки - майже 470 млрд грн.При цьому:▪️ 43 компанії мали лише одного працівника;▪️ 24 компанії були зареєстровані лише у 2024–2025 роках;▪️ майже 60% працюють у торгівлі та енергетиці: 46 - в оптовій і роздрібній торгівлі, 26- у постачанні електроенергії та газу;▪️ ще 13 - у фінансовому та страховому секторі, 10 - у сфері нерухомості.Звісно, ☝️мільярдний оборот при мінімальному штаті сам по собі не є доказом порушення. Але це точно показник, який мав би привертати увагу ризик-орієнтованої системи фінмоніторингу.Як такі компанії проходять банківський фінмоніторинг? Де в таких випадках той самий ризик-орієнтований підхід?І окремо - до авторів законопроєкту, який нам пропонують під гаслом приєднання України до SEPA:що будемо робити далі? І далі затягувати «зашморг» на шиї СПФМ, додаючи їм нові обов'язки та відповідальність?❗️Чи нарешті проаналізуємо, чому чинна система одних бачить дуже добре, а інших - ні?❓Можливо, час оцінювати не лише СПФМ, а й самого регулятора.📌Питання про відповідність голови Держфінмоніторингу займаній посаді вже виглядає цілком закономірним, чи ще ні❓
📣Майже 26 млрд грн із резервного фонду держбюджету - на дороги.ℹ️Уряд розпорядженням №835-р від 21 серпня виділив 25,955 млрд грн на невідкладні (першочергові) роботи.З них:▪️ 24,14 млрд грн - Агентству відновлення на поточний ремонт та експлуатаційне утримання пошкоджених автомобільних доріг державного значення;▪️ 1,814 млрд грн - обласним військовим адміністраціям на ремонт та утримання пошкоджених доріг місцевого значення в межах заходів зі зміцнення обороноздатності.Тобто понад 93% усієї суми - на дороги державного значення.І головне питання:як виділення майже 26 млрд грн із резервного фонду на дороги відповідає головному пріоритету держави під час війни - ВСЕ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗСУ?Якщо ці дороги критично необхідні для військової логістики, оборони, евакуації чи забезпечення прифронтових територій - суспільство має це знати. Тобто, цей перелік має бути погоджений з Міністерством оборони - обов'язково.Тоді покажіть хоча б бюджетному комітету у ВР: які дороги, які пошкодження, чому саме зараз і чому на це необхідно 24,14 млрд грн саме з резервного фонду.Бо для місцевих доріг у розпорядженні прямо написано - «зміцнення обороноздатності держави».А для 24,14 млрд грн Агентству відновлення -«запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного характеру».І це відбувається тоді, коли ми говоримо про потребу в додаткових коштах на оборону, шукаємо механізми підтримки підприємств, знищених російськими атаками, та постійно чуємо про обмежені можливості бюджету.Майже 26 млрд грн у резервному фонді знайшлися. Тому питання вже не лише в наявності коштів.Питання - у пріоритетах їх використання.
В продовження попереднього допису.І якась дуже дивна послідовність виходить.Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив нову категорію заяв - «Втрата оплачуваної роботи».Тепер українці, які через російську агресію втратили оплачувану роботу або дохід від самозайнятості, можуть зафіксувати свої втрати та подати заяву на майбутню компенсацію.Для ФОПів, які втратили прибуток через війну, вже діє окрема категорія - «Втрата приватного підприємництва».Загалом у Реєстрі вже відкрито 30 категорій заяв.І це, безумовно, потрібно.Росія має заплатити за завдані Україні та українцям збитки.Але дивлюся на це після всіх наших розмов останніх тижнів про знищені підприємства, склади, магазини - і виникає інше питання.Ми вже створюємо можливість зафіксувати втрату роботи.А що робимо сьогодні, щоб люди цю роботу не втратили?Щоб підприємство після російського удару могло швидко відновитися, отримати доступне фінансування, відбудувати виробництво чи склад і продовжити платити зарплату?Бо міжнародна компенсація - це питання майбутнього.А підприємству і його працівникам треба вижити сьогодні.Інакше виходить якась дивна державна логіка:спочатку не створити достатніх механізмів для збереження бізнесу і робочих місць, а потім запропонувати людям реєструвати втрату роботи.От тут справді хочеться запитати: рятуватися поки що кожен має сам?
Отже у липні до минулого місяця:☑️кількість платників, яким були заблоковані ПН/РК - збільшилась на 9%;☑️кількість заблокованих ПН/РК – збільшилась на 8%;☑️заблокована сума ПДВ в ПН/РК – збільшилась на 16%.У липні найбільші з початку року☝️: 🔺кількість платників, які реєстрували ПН/РК, та кількість поданих на реєстрацію ПН/РК; 🔺кількість платників, яким було заблоковано реєстрацію РН/РК, та кількість заблокованих ПН/РК.📍В середньому кожному з цих платників було заблоковано ПДВ на суму майже 365 млн грн (у червні 343 млн грн), а загальний відсоток заблокованих РН/РК у липні становить майже 0,17%.❗Цікаве пояснення від ДПС, яка називає такі основні причини блокування РН/РК:• 72 % всіх заблокованих РН/РК є невідповідність між придбаними та реалізованими товарами. ( коли система фіксує так званий «дисбаланс на віртуальному складі» – коли обсяг або вид товарів у продажу не відповідає попереднім придбанням).• 20,7 % – платник УЖЕ має статус ризикового.ЧЕКАЄМО ВІД ДПС ТА МІНФІНУ ВИКОНАННЯ МЕМОРАНДУМУ З МВФ, пояснення не приймаються.4/4
📣Сьогодні у Верховній Раді розпочали розгляд нового Митного кодексу України — проєкту №15450.Новий Митний кодекс - один із ключових євроінтеграційних документів. Його структура та зміст мають бути максимально наближені до Митного кодексу ЄС.Більше того, його прийняття є однією з умов отримання Україною третього траншу макрофінансової допомоги -1,45 млрд євро.Тобто документ надзвичайно важливий.Але навіть із таким законопроєктом примудрилися створити законодавчу колізію ще ДО його прийняття.У текст нового Митного кодексу вже закладені норми щодо адміністрування митних платежів при митному оформленні товарів, придбаних через маркетплейси.Але відповідні зміни до чинного законодавства Верховна Рада ще не прийняла.Йдеться про законопроєкти №15112-д та №15460, якими якраз і пропонується змінити правила оподаткування міжнародних посилок.І ми ще навіть не знаємо, чи підтримає Верховна Рада запропоновану модель.Тому у своєму виступі наголосила:спочатку розгляньте №15112-д та №15460.Якщо парламент підтримає запропонований підхід - тоді його можна коректно інтегрувати у новий Митний кодекс.А зараз нам фактично пропонують закріпити у новому Кодексі механізм, щодо якого парламент ще не ухвалив політичного і законодавчого рішення.Як на мене, це вже виглядає як спроба поставити Верховну Раду перед фактом.І це особливо дивно для документа, який має стати основою роботи української митниці за європейськими правилами.Окремо у виступі наголосила ще на одному принциповому питанні — майбутньому статусі самої митниці. І воно потребує додаткового обговорення, бо Україна залишається фактично винятком серед держав — членів Всесвітньої митної організації: наша митниця не має повноцінних повноважень щодо виявлення та розслідування митних правопорушень.Європейська модель інша. Розгляд законопроєкту сьогодні не завершили — пленарне засідання Верховної Ради було достроково закрите.Тож голосування продовжиться завтра.
TGLIST.COM.UA
