Telegram statistics channel - @ngo_uncg

​​Готуємо збірку «Сучасні дослідження раритетного біорізноманіття України»!Запрошуємо дослідників долучитись до збірки наукових публікацій, присвячених поширенню видів рослин, тварин та грибів, які знаходяться під охороною Червоної книги України, Резолюції 6 Бернської конвенції та офіційно затверджених регіональних охоронних списків!Вона продовжує серію видань, спеціалізованих на публікації інформації про поширення рідкісних видів. Переглянути можна тут. 🌿 Умови участіДо збірки приймаються повідомлення, що містять в табличному вигляді інформацію про зустрічі видів рослин, грибів та тварин, включених до Червоної книги, регіональних охоронних списків, а також Резолюції 6 Бернської конвенції. За бажанням авторів, таблиці можуть доповнюватися текстовою частиною з інформацією про умови перебування виявлених авторами видів.Мінімальний необхідний набір даних для знахідки: назва виду, географічні координати, дата, автор. Для тварин можливо також зазначати чисельність, стать та іншу важливо для кожної групи додаткову інформацію (по можливості). Додаткові дані – наприклад, популяційні, ценотичні, екологічні тощо – вітаються.Подані матеріали не повинні бути опубліковані раніше у подібних збірках.Участь – безкоштовна.Обсяг матеріалів не обмежується.Збірка буде видана в електронному і друкованому вигляді (лише для авторів, що висловлять бажання). 🌿 Яким чином здійснюватиметься публікація матеріалів?Етап I. Підготовка електронної та друкованої версії видання.Етап II. Публікація усіх знахідок раритетних видів у вигляді датасету у базі GBIF (із зазначенням бібліографії матеріалів у збірці та авторства у вказаній афіліації).Етап III. Пропозиція усім авторам збірки стати співавторами великої статті, що описує датасет у міжнародному виданні Biodiversity Data Journal. Дедлайн: 30 жовтня 2024 року.Куди надсилати: на адресу [email protected] із темою повідомлення «Збірка знахідок видів».Контакти організаційного комітету: [email protected], +380971000473.Деталі участі і правила оформлення – за посиланням.

Нещодавно на території Екостанції «Глибокі Балики» Ржищівської громади ми заклали ділянки для моніторингу амфібій та рептилій.Одними з перших в Україні ми працювали за методикою, популярною в Чехії, де її використовують для моніторингу, зокрема, полоза лісового. У Ржищівській громаді полоза, звісно, немає, утім, є інший представник родини вужевих ꟷ мідянка звичайна з Червоної книги України.Суть методу полягає у встановленні певної кількості штучних укриттів, зроблених зі спеціальної плівки. На ділянці ми встановили 10 таких укриттів ꟷ на сонці, під кущиками, на траві, під деревами. Під укриттям ꟷ підстилка ꟷ шматки дернини, шифер, каміння ꟷ те, що може бути привабливим місцем для амфібій та рептилій.Студенти їх перевірятимуть щомісяця протягом кількох років. Так ми зможемо зрозуміти, скільки тут і чи є популяції тварин, яких ми намагаємося промоніторити.Будемо сподіватися, що нам пощастить і вже скоро зможемо порадувати вас відео, де молоді спеціалісти покажуть, що в нас під цими покриттями живе.

​​Літо – пора ягід 🍒 Вони не лише смачні, але й корисні! Кожен вид має свої унікальні властивості.Для українців ягоди – це частина культури, у тому числі нематеріальної. У кожній сім’ї є власні традиції збору, вживання, переробки та заготівлі. І народжуються традиції нові: властивості ягід дозволяють експериментувати зі смаками. Як збирати та зберігати ягоди, розповідає геоботанік Української природоохоронної групи Сергій Панченко.P.S. Раптом якийсь плід ми незаслужено з точки зору ботаніки віднесли до ягід ─ дуже не критикуйте, бо ягоди ─ це не стільки про ботаніку, а більше про культуру. В Україні багаті традиції їх заготівлі та споживання. Орнітологи в чомусь нас теж підтримають, бо є ціла група птахів, що споживають дрібні соковиті плоди. ⤵Збір ягід – справжній ритуал. Коли збираєте ягоди, не забувайте про відповідну тару: кошик, дерев’яний короб, контейнери з отворами. Це допоможе повітрю циркулювати, а ягодам – зберегти форму. Пам’ятайте й про правила зберігання: свіжі ягоди краще вживати й перероблювати протягом кількох днів, щоб вони не втратили свої корисні властивості. Мийте ягоди безпосередньо перед вживанням. Якщо зробити це перед зберіганням, термін зберігання скоротиться.На Поліссі вже зібрали чорницю і розпочинається сезон брусниці, на черзі журавлина. Для поліщуків ягоди важливий ресурс - джерело вітамінів та народний лікарський засіб. Брусниця та журавлина добре зберігаються до весни. Якщо брусницю заливають водою й таким чином квасять, то журавлина просто зберігається в моху у коморі чи навіть під ліжком традиційної хати. Залиті водою товчені ягоди - оригінальний напій. Зростає журавлина на сфагнових безлісих болотах, а навколо них трапляються брусничники.В лісостепових заплавних лісах саме сезон на сизу ожину. Якщо натрапити на її сланкі пагони, то жменьку ягід точно назбираєте. Навідуйтеся регулярно і будете мати не багато, але стабільно до початку вересня. А якщо знати гарні місця, то можна назбирати й на баночку варення чи навіть на наливку. На півдні саме час полуниць ─ степової суниці. Приквіткові листочки щільно облягають плід, та на них не зважайте. Жменя ягід ─ незабутній делікатес з багатим смаком та незрівнянним ароматом. Цьогоріч ягоди полуниці рідкість через спеку ─ надибати на них можна десь на низинці чи в затінку.Природні оселища нам дарують багато смачних і корисних плодів. Та найбільш вони корисні диким мешканцям, особливо взимку. Жостер, крушина, омела, свидина споживаються птахами і людям не годяться в їжу, навіть злегка отруйні. Ту ж бузину чорну краше споживати після термічної обробки, додаючи до компоту з яблук, чи у варення. А можна й у начинку до вареників ─ бузиняників. Почервоніє скоро й горобина, але набуде приємного смаку з першими морозцями. Калину у вересні-жовтні традиційно зривали з китицями, так і підвішували пучечком. Раптом хто захворіє - перші ліки. А ще з калиною смачні пироги, кисіль.

​​Карпатський національний природний парк чи Карпатський національний лісгосп? Це черговий пост про те, як адміністрація заповідної території хоче вирубати побільше лісу, який мала б охороняти?Майже. Те, що ми побачили в планах рубок Карпатського парку нас шокувало. І мова не про те, що планують провести в цьому році рубки на 270 га. Питання в аргументації.На думку директора нацпарку Степана Гошовського та його заступника з науки Олександра Киселюка, мертва деревина ꟷ ледь не основна загроза лісу.Бо якщо почитати написане ними обґрунтування, то наявність наявність мертвої деревини:— сприяє поширенню інвазійних видів;— заважає лісовідновленню;— принципово знижує рекреаційну привабливість лісу;— заважає природному поновленню;— обмежує виконання завдань нацпарку. Хоча важливість збереження мертвої деревини в лісах вже давно є світовим трендом. Наприклад, нещодавно ухвалений у ЄС закон про відновлення природи (Nature Restoration Law) взагалі зобов'язує країни-члени рахувати й збільшувати кількість мертвої деревини в лісах.Але виглядає, що Карпатський нацпарк з ЄС пов'язує лише експорт деревини. Бо саме туди продаються дошки, зроблені зі зрубаних в парку дерев. І це ще не все! Наразі триває процес розробки матеріалів лісовпорядкування національного парку. Вони закладають можливість майбутніх рубок в ще більшому обсязі. Ми відправили зауваження і закликаємо Міндовкілля їх врахувати.

​​У Веселинівській громаді з'явиться екостежка «Долина троянд»Екостежку ми задумали для підтримки ідеї створення заказника «Чичиклійський степ» у межах Веселинівської громади на Миколаївщині. Назва «Долина троянд» для екостежки з’явилася не дарма: 3 століття тому в цих місцях існувало татарське селище-фортеця Чикчахли (Чичиклія), що означає буквально «долина троянд». У другій половині XVIII ст. на місці фортеці виникло сучасне село Покровка, на схід від якої колись текла повновода річка Чичиклія.За задумом, протяжність екостежки становитиме трохи більше кілометра, тож на прогулянку стежкою піде приблизно година. На маршруті передбачено 5 зупинок. На кожній з них буде споруджено інформаційні стенди. На екостежці відпочивальники зможуть дізнатися про історію регіону, про природну цінність долини, про місцевих тварин і рослини, про особливості ландшафту, а також про екосистемні послуги, що їх надають степи людині.Очікуємо, що екостежка допоможе привернути більше уваги до збереження біорізноманіття і продемонструє місцевим та туристам унікальність території й важливість її охорони. Територія пониззя Чичиклії має великий туристичний потенціал. І створення екостежки тут – це маленький крок до розвитку туризму.Також сподіваємося зовсім скоро побачити перших туристів, які милуватимуться краєвидами на проектований заказник «Чичиклійський».

Розвиток сімейного бізнесу задля продовольчої безпеки держави – як під час війни дерибанять українську природу?У березні 2022 року задля продовольчої безпеки Уряд ухвалив Закон 2145-IX, який призвів до незаконного землекористування.За законом, комунальні сільськогосподарські землі можна було передавати без земельних торгів усім охочим на 1 рік (або до збору врожаю). Важливі умови:1. Законними визначалися договори, що укладались до відновлення роботи Державного земельного кадастру: з 07.04.2022 до 9.06.2022. Уся подальша передача незаконна.2. Законом заборонялося змінювати цільове призначення та вид угідь. Тобто «пасовище» не можна змінювати на «ріллю», а «землі запасу» – на землі «для ведення товарного с\г виробництва».Реалізація закону не виключала обмеження норм природоохоронного законодавства.Ми запитали у Колодяжненської громади на Волині інформацію про землі, передані в оренду на підставі Закону. Загалом громада передала в оренду 19 ділянок площею 236 га. Але ми розглянемо лише одну – 0722183600:04:003:0582.Ділянка є землями запасу, тобто вона не підпадає під «забезпечення продовольством». Але Колодяжненська сільрада передала її в оренду Фермерському господарству «Волошки» на рік за договором від 12.09.2022 року. Тобто незаконно, оскільки Державний земельний кадастр вже працював.«Волошки» – це сімейний бізнес голови Колодяжненської громади Віталія Кашика, яким володіє його дружина Людмила.Згадана ділянка до Кашиків була самосійним лісом на землях запасу сільгосппризначення. Утім, після передачі ділянки в користування «Волошкам» 13,7 га лісу зникли. Сталось це в травні-червні 2023 року, коли вже діяв Закон 2321-IX про збереження самосійних лісів. За законом, саме громада має віднести ділянку до самозалісеної. Але Кашик вирішив передати ділянку дружині в оренду для сільгосппотреб.Виходить, природоохоронні закони посадовці ігнорують, а сприятливі до дерибану – швидко реалізовують.Наразі справа перебуває в прокуратурі.

​​Пам’ятаєте законопроект 9516? Той самий, який має спросити суцільні рубки в Карпатах та інших лісах, скасувавши оцінку впливу на довкілля для санітарних рубок.  Нещодавно ми отримали лист-відповідь від Генерального директорату з питань довкілля Єврокомісії. ЄС поділяє стурбованість громадськості щодо 9516. Ухвалення законопроєкту порушить вимоги законодавства ЄС, послабить природоохоронну складову в управлінні лісами, збільшить ризик вирубки здорових дерев та спроможність компетентних органів не допускати зловживання та порушення. На ризики в частині боротьби з незаконними рубками вказували й українські компетентні органи – Спеціалізована екологічна прокуратура.  Проти законопроекту виступили понад 30 природоохоронних організацій з усього світу, які працюють над збереженням лісів і розслідуванням незаконних рубок.  А антикорупційний комітет Верхової Ради визнав, що 9516 не відповідає вимогам антикорупційного законодавства і може призвести до зловживань та безконтрольної вирубки лісів. Чи зупинить це ДП «Ліси України» в їхніх постійних намаганнях проштовхнути закон? Навряд чи. Бо їхня мета – знищити незалежний контроль за призначенням суцільних санітарних рубок. Євроінтеграція їм не потрібна, головне – побільше рубати.  Ми ж сподіваємось, що Уряд та Верховна Рада дослухаються до Єврокомісії, антикорупційників, правоохоронців та громадськості. Вимагаємо не допустити ухвалення цього законопроекту!

​​Росіяни вивезли з «Асканії-Нова» 12 рідкісних зебр Чапмана!З весни відбулося кілька «обмінів» тварин з колекції заповідника «Асканія-Нова». Сприяв цьому колаборант Олег Зубков – директор приватного зоопарку «Казка» у Ялті та в Парку левів «Тайган» у Білогірському районі АР Крим.12 зебр Чапмана обміняли на свійські види тварин, які не мають природоохоронної цінності. Зебри Чапмана – екзотичні та найбільш вартісні тварини зоопарку «Асканія-Нова» і включені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.І це не перші вивезення тварин із заповідника. За словами законного директора заповідника Віктора Шаповала, у 2023-му окупанти вивезли 2 коней Пржевальського (занесених до Червоної книги України та Міжнародної конвенції СІТЕС), 2 зебри Чапмана, 2 бізони, 1 оленя Давида.Дії окупаційної влади є незаконними і становлять загрозу для тварин. Транспортування відбувається без кваліфікованого супроводу і ветеринарного обслуговування. У процесі перегонки дикі тварини можуть травмуватись і загинути. Так, 1 грудня минулого року одна особина оленя Давида загинула від травми ще під час підготовки до першого обміну.Гинуть тварини і від недогляду, без кваліфікованого наукового супроводу утримання і ветеринарного обслуговування. Наприкінці 2023 року загинула колекція буйвола кафрського (4 особини). Ці тварини не витримали низьких нічних температур у відкритих вольєрах. Одна особина загинула від травми шиї під час запізнілої перегонки до зимового приміщення. Через неналежний догляд втрачено самку яка та самця такіна. Є інформація про загибель антилоп сайга від інфекційної хвороби. За приблизними оцінками – 150 особин.На жаль, відомі випадки і стресових самогубств тварин від частих прольотів авіації на низьких висотах над заповідною територією.За даними фактами Міністерство захисту довкілля України направило звернення до керівних органів природоохоронних конвенцій щодо порушення росією міжнародного природоохоронного законодавства та необхідності вжити заходи реагування.

​​Сьогодні у світі відзначають День змій 🐍Багато кому ці тварини не подобаються, хтось їх страшиться, однак їхня роль для нашого з вами добробуту неоціненна.Змії, хоча і можуть бути спеціалізованими хижаками, що полюють на амфібій, рептилій, риб та птахів, регулюють популяції дрібних ссавців, наприклад, гризунів, відомих у сільському господарстві шкідників. З іншого боку, змії є харчовою базою для багатьох видів птахів, якими ми так любимо милуватися. Тобто, якщо дуже спростити, не буде змій ꟷ не буде окремих видів птахів і водночас буде дуже багато гризунів, що призведе до втрати врожаїв. Нагадуємо, що в Україні немає смертельно отруйних змій. І від укусу гадюки померти не можна. Відомі смертельні випадки після укусу цих плазунів пов’язані насамперед з неправильним лікуванням. Крім того, змії не нападають на людину першими, адже не сприймають людей як харчовий об'єкт чи своїх природних ворогів. Усі випадки укусів є формою самозахисту. Тому найрозумніше ꟷ уникати контактів із зміями і в жодному разі не шкодити їм.

​​ДП «Ліси України» за сприяння Закарпатської ОВА планують вирубати пів сотні га 180-річних дібров!Під час весняної експедиції в ліси біля річки Боржава ми виявили десятки старовікових дерев та галявини червонокнижних видів. Це унікальні місця, адже після сильних дощів у горах річка затоплює заплаву, тож тому там існує справжній природний режим заплавних лісів.За час, що минув після нашої експедиції, лісівники завершили будівництво нової дороги до найстаріших кварталів цього урочища. І наші побоювання щодо призначення цієї дороги повністю підтвердились: ДП «Ліси України» планує суцільно вирубати цей унікальний ліс.Відповідні документи вже підготовлені ВО «Укрдержліспроект» – єдиною організацією в Україні, яка готує плани управління лісами, зокрема плани рубок.  У цих документах зазначений вік найстаріших ділянок, які планують вирубати, – 180-190 років.Обійти вимоги законодавства, які забороняють суцільні рубки в берегозахисних лісах, лісівники вирішили шляхом лісовідновних рубок. Умови їх призначення чітко не визначені законодавством, тому охочі до наживи лісівники можуть призначати їх майже усюди.Сприяють їм у цьому ті, хто мав би такі ліси захищати – чиновники департаменту екології Закарпатської обласної військової адміністрації. Вони відмовились створювати охоронні зони, повіривши лісівникам, що ніяких червонокнижних видів там немає. Хоча не помітити білоцвіт літній, шафран Гейфеля та цибулю ведмежу в період квітування – неможливо, адже ці види легко впізнавані.Ми відправили до Міндовкілля звернення з вимогою не погоджувати плани рубок лісівників, які включатимуть знищення старовікових заплавних дібров. Ми відправили й клопотання про розширення пам’ятки природи «Урочище Атак» на найцінніші старовікові ліси. Після схвалення це клопотання має бути передане Закарпатській ОВА для отримання погоджень від лісівників.Доля одних з найцінніших заплавних лісів не тільки Закарпаття, але й всієї України – в їхніх руках.