Telegram statistics channel - @ngo_uncg

​​Вчора на публічному звіті Держлісагентства його голова Віктор Смаль заявив, що наступного тижня відбудеться нарада між міністерствами щодо погодження змін до правил рубок.Запропоновані зміни стосуються двох основних аспектів:1️⃣ По-перше, запровадити «рубки для науково-дослідних цілей». Тепер їм буде достатньо отримати погодження наукової установи – і все: на 1% лісів вони зможуть рубати що завгодно і як завгодно, без жодних правил і без обмеження обсягу.2️⃣ По-друге, дозволити проводити потрібні їм рубки в обхід процедури лісовпорядкування, а відповідно – без громадського обговорення та без погодження з боку Міндовкілля.🪓 Лісівники не приховують, що ця постанова потрібна їм для збільшення заготівлі деревини та «доступу до ресурсу». Тобто, фактично, для того, щоб рубати там, де раніше рубки були обмежені.Тому не дивно, що пропозиції громадськості обмежити місця проведення цих «наукових» рубок лише лісами, де і так дозволені планові рубки, а також проводити чутливі рубки, наприклад, для будівництва лісових доріг, лише після громадського обговорення та за погодженням Міністерства – лісники повністю відхилили.Крім нас, про ризики цієї постанови вказували колеги з WWF-Україна та Екодії.Європейський Союз неодноразово у своїх звітах наголошував, що Україна повинна посилити незалежний контроль за проведенням рубок.❗️ Тому ми закликаємо Міндовкілля терміново втрутитися в ситуацію і не допустити ухвалення нових правил рубок.

​​Втрачені косарики: аграрії розорали оселище рідкісної рослиниНа Черкащині ми зафіксували осередок напрочуд рідкісної для області рослини – косарики черепитчасті (родич гладіолусів). Але через кілька місяців після цього виявили, що оселище аграрії вже розорали.На момент розорювання ділянка з червонокнижним видом перебувала в оренді двох фірм: ТОВ "Агро-УБД-Черкаси" та ТОВ "НВФ "Урожай". Остання належить до групи агрохолдингу МХП.На своєму сайті МХП запевняє, що вони піклуються про довкілля, неухильно дотримуються принципу “сталого розвитку” та перевіряють вплив своєї діяльності на природу. Як бачимо – на ділі все інакше.Насправді, аграрії, перш ніж орендувати землю, могли б запросити науковців для проведення обстеження, що дозволило б виявити охоронювані види. Це не щось дике – така процедура передбачена законом саме для того, щоб визначити: “Чи не потребує територія охорони?”❗️Хоча законом заборонено знищувати червонокнижні види, а за це передбачено суворе покарання, довести порушення тепер майже неможливо. Знахідка виду зафіксована в базах даних із біорізноманіття, але чи стане це доказом у суді?Проте є способи, як запобігти подібним випадкам знищення природи:🌿підприємствам: не розорювати природні території; 🌿громадськості: подавати пропозиції щодо створення охоронних зон для збереження рідкісних рослин – це вкрай важливо.

​​🌿 Як Ірдинське болото ледь не стало заповідником ще в 1920-хЩе в 1920-х роках науковці планували створити Ірдинський заповідник, який мав охопити Ірдинське болото, частину Черкаського бору та Мошногірський кряж.🔹Жовтень 1923 року – в Ірдинському та Мошенському лісництвах виділено 750 десятин землі для створення заповідника.🔹1924–1925 – Всеукраїнський з’їзд із вивчення продуктивних сил підкреслює важливість створення природних заповідників, і Ірдинський заповідник отримує схвалення.🔹1929 – оголошені три пам’ятки природи, які мали стати частиною комплексного заповідника:- Ірдинський бір- Ірдинське болото - Сосновий ліс Черкаського лісництва🏡 Садиба заповідника мала розташуватися на території колишнього Мошнівського монастиря.❌ Але заповідник так і не був створений. Чому?🔸 1927 – виявлення великих покладів торфу на Ірдинському болоті зробило його важливим промисловим ресурсом, що суперечило природоохоронним цілям.🔸 Весна 1929 – у Мошнівському монастирі засновують комуну імені III Інтернаціоналу, що унеможливлює використання монастирських будівель для потреб заповідника.🔸 1930-ті – політичні репресії, які торкнулися багатьох науковців і природоохоронців. Дослідники, які працювали над проєктом, були репресовані або усунуті.🔸 Складне законодавство УРСР 1926–1932 років: створення заповідника вимагало декрету Ради Народних Комісарів, що ускладнювало процес.Незважаючи на те, що Ірдинський заповідник не був створений, ідея його створення сприяла розвитку природоохоронної справи в Україні. Дослідження, проведені в рамках проєкту створення заповідника, стали важливим внеском у вивчення природних комплексів регіону.

​​Опубліковано книгу «Великий Луг чи Каховське водосховище: сучасне бачення»📖 Що змінило Каховське водосховище та яким має бути майбутнє цієї території?Будівництво Каховської ГЕС у ХХ столітті кардинально змінило природний ландшафт півдня України. Великий Луг – унікальна мозаїка плавнів, лісів і луків, що був історичним осередком козацтва, зник під водою. Тисячі людей були переселені, а екосистеми зазнали руйнування, поступившись місцем водосховищу.Після підриву греблі у 2023 році водосховище перестало існувати, а територія почала природно відновлюватися. Заплавні ліси Великого Лугу поступово повертаються, що відкриває перспективи для екологічного відродження регіону. 🤔Нині постає вибір: чи варто будувати нове водосховище, чи зосередитися на відновленні унікальних природних комплексів і створенні нової, стійкої моделі розвитку півдня України.📌 Що висвітлює книга?🔹 Як утворення водосховища у ХХ столітті змінило природу та соціальну структуру регіону.🔹 Наслідки руйнування греблі у 2023 році та перші результати природного відновлення.🔹 Варіанти розвитку території: від відновлення природних екосистем до створення нового водосховища.🔹 Ризики повторного затоплення, забруднення ґрунтів і стратегічні рішення для майбутнього.Це видання стане цінним для науковців, екологів, економістів, істориків та всіх, хто цікавиться майбутнім півдня України.📩 Завантажуйте повну версію книги!⬇️

​​Опубліковано книгу «Знищення Каховського водосховища: наслідки для довкілля»6 червня 2023 року стало датою масштабної екологічної катастрофи в історії України. Підрив греблі Каховської ГЕС російськими військами призвів до повного зникнення водосховища за 14 днів. Це спричинило незворотні зміни для довкілля, сільського господарства та життя людей у регіоні.📝 Що висвітлює дослідження?📌 Господарські наслідкиПідрив греблі зруйнував господарську модель півдня України. Втрачено водопостачання для населених пунктів, промислових підприємств, зрошувальних систем. Поля, що десятиліттями забезпечували країну врожаєм, тепер забруднені токсичними речовинами, що робить їхнє використання неможливим навіть після деокупації.📌 Екологічні зміниВидання детально аналізує, як руйнування Каховської ГЕС вплинуло на три ключові зони:🔹 Колишнє дно водосховища – втрата донних організмів, формування ізольованих водойм, вторинне забруднення через перенесення забруднених мулів вниз по течії.🔹 Затоплені території – загибель багатьох живих організмів, у тому числі на території національних парків і біосферних заповідників.🔹 Північно-західна частина Чорного моря – опріснення, забруднення, поширення водоростей.📌 Природне відновлення: шанс для екосистемПопри руйнування, природа демонструє здатність до самовідновлення. Коли вода відійшла, на колишньому дні почали проростати аборигенні рослини – верби, тополі та трав’янисті рослини, що були характерними для Великого Лугу до його затоплення. У Дніпро повертаються прохідні види риб, а на осушених територіях починають формуватися нові екосистеми.📖 Ця книга – про втрати та можливості, виклики та перспективи. Вона буде корисною екологам, науковцям, експертам із відновлення довкілля, журналістам та всім, хто цікавиться екологічною безпекою та майбутнім України.📩 Завантажуйте повну версію видання за посиланням ⤵️

​​На Кіровоградщині мають створити перший національний природний парк «Чорнолісько-Боковенківський». 🔹Він включатиме найцінніші природні території області, дослідження яких триває ще з ХІХ століття.Перші згадки про необхідність охорони Чорного лісу датуються початком XX століття. У 1926 році він отримав статус пам’ятки природи республіканського значення, а у 1932 році планувалося його розширення до державного заповідника, але цьому завадили сталінські репресії. У 1974 році частину лісу оголосили заказником «Чорноліський».У 2002 році повернулися до ідеї створення великої заповідної території. Було проведено наукові дослідження, визначено її проєктовані межі та функціональне зонування.🌿Цінність та унікальність територіїТериторія, що пропонується для створення національного парку, має багатий рослинний і тваринний світ. 🌱Тут зростає понад 750 видів вищих судинних рослин. Під час сучасного етапу досліджень цієї території виявлено 21 новий для Кіровоградської області вид лишайників.🪳Тваринний світ також вражає своєю різноманітністю. Тут мешкають рідкісні види комах, зокрема жук-олень, великий дубовий вусач, мнемозина та інші. Особливу цінність мають також популяції наземних молюсків, серед яких є види, що охороняються на національному та міжнародному рівнях.Унікальність Чорноліського та Дмитрівсько-Чутівського лісових масивів полягає в тому, що вони є крайнім південним форпостом широколистяних лісів, що робить їх особливо цінними для збереження біорізноманіття.🗺 Історія Чорного лісуЗ 1918 по 1922 роки тут існувала повстанська республіка, що боролася проти більшовиків.Через цю територію проходив знаменитий Чорний шлях, який у XVIII столітті став базою гайдамаків.У Чорному лісі діяв повстанський отаман Пилип Хмара, а в урочищі Пальчикове знаходиться могила легендарного Чорного Ворона (Миколи Скляра).✅Наступні кроки та перспективи створення паркуМинулого тижня відбулася перша у цьому році робоча зустріч щодо створення парку, організована Кіровоградською ОВА. Керівництво області зайняло чітку природоохоронну позицію.❗️Створення національного природного парку – це шанс для Чорного лісу. Це можливість зберегти його унікальну природу для майбутніх поколінь, а також дати людям змогу насолоджуватися його красою та багатством.

​​Верховна Рада України анонсує масштабне розширення природно-заповідного фондуНагадаємо, що 24 жовтня 2024 року в Комітеті Верховної Ради України (ВРУ) з питань екологічної політики відбулися слухання щодо ефективної системи природоохоронних територій. Участь узяли науковці, громадські діячі, політики та представники влади.Нещодавно рекомендації слухань були затверджені рішенням Комітету та набули сили підзаконного нормативно-правового акта.Серед ключових рішень:🔹 Спрощення процедури створення заповідних територій🔹 Формування органу управління природоохоронними територіями🔹 Збільшення фінансування та підвищення зарплат працівникам ПЗФ📌 Створення та розширення заповідних територійКомітет доручив Міндовкіллю та місцевій владі розробити матеріали для подання Президенту щодо створення нових і розширення існуючих заповідних територій, зокрема на тимчасово окупованих землях.Перелік територій, що потребують заповідання:📍 Херсонська область – заказник «Долина Курганів»📍 Донецька область – заказники «Кальміуський», «Криволуцький», «Сидорівський»📍 Луганська область – заказники на території Донецького кряжу📍 Київська, Черкаська, Кіровоградська області – нові нацпарки📍 Карпати, Полісся – розширення існуючих природоохоронних територій🔹 Чому це важливо?Заповідання цих територій давно на часі, але гальмувалося через плани забудови, вирубки та бездіяльність чиновників.🌿 Що далі?Українська природоохоронна група готова допомагати Міндовкіллю та екокомітету ВРУ у підготовці наукових обґрунтувань та створенні нових природоохоронних об'єктів. Слідкуємо за розвитком подій!Більше деталей читайте на нашому сайті ⬇️

​​Перед тим як виставити ділянки надр на аукціон, Держгеонадра має отримати погодження Міндовкілля. Ми аналізуємо їх координати — і якщо бачимо значну шкоду для природи, подаємо зауваження.За 2024 рік таких ділянок було аж 73. І по 42 з них міністерські чиновники прислухалися до наших аргументів і не погодили їх виставлення на торги. Це тисячі гектарів врятованих від видобутку торфу, піску й бурштину, ділянки лісів, боліт, прибережних смуг.Серед них — заплава річки Стубла біля Білівського та Новожуківського городищ, ділянки біля Рівненського заповідника та Нобельського національного парку.⚠️ Активність з видобутку корисних копалин варто зосереджувати на орних землях, а не на природних територіях!На жаль, Держгеонадра може виставляти на торги без дозволу міністерства ділянки, де колись проводилася геологічна розвідка — навіть якщо це було ще за радянських часів.Як наслідок, у минулому році надрокористувачам були продані дозволи на видобуток у Буші, Маковому болоті, Старовижівському заказнику.✅ Бушу вдалося врятувати створенням заповідної території, а інші два дозволи прокуратура скасувала в суді.Щоб припинити це, було розроблено проєкт нового порядку надання дозволів, який зараз готується до погодження з іншими органами влади. Хочеться вірити, що наші пропозиції будуть враховані, а його затвердження не затягуватимуть.Ми вдячні чиновникам міністерства за їхню природоохоронну позицію і сподіваємось, що вона залишиться незмінною навіть після зміни відповідального за надрокористування заступника міністра.Ми й надалі уважно слідкуватимемо за тим, що відбувається в цій сфері.

​​Сьогодні — День водно-болотних угідь.Але ми не будемо розповідати, чому вони важливі та чому їх потрібно зберігати. Ми впевнені, що ви й так це знаєте.Знають про це й чиновники різних рівнів. Але це знання аж ніяк не заважає їм знищувати те, що весь цивілізований світ охороняє.Річки перетворюються на канави через бездумні розчистки, болота осушуються під видобуток торфу, заплавні луки та прибережні смуги стають суцільними оранками. Будуються нові лісові дороги, щоб вирубати раніше недоступні заболочені ліси. Навіть меліоративні мережі передаються в управління аграріям, що унеможливлює відновлення осушених боліт у майбутньому.Навряд чи катастрофічні наслідки нищення водно-болотних угідь для клімату чи біорізноманіття турбують Мінагрополітики, Держгеонадра, Держлісагентство, Держводагентство чи Держгеокадастр.Але вони мають турбувати Міндовкілля.Проте вже понад два роки міністерські чиновники не хочуть розробити та довести до затвердження постанову про режим використання земель під торфовищами. Хоча це прямо передбачено законодавством!Саме ця постанова має визначити, що можна робити на торфовищах, що заборонено, а також як їх правильно інвентаризувати та охороняти.Тому сьогодні ми просимо вас написати звернення до Міндовкілля з вимогою зберегти болота та нарешті розробити цю постанову!📌 Інструкція, як це зробити ⤵️

​​Книжка про видатного природоохоронця Миколу Шарлеманя на підтримку ЗСУ!Ви маєте унікальну можливість не лише дізнатися більше про видатного українського науковця та природоохоронця Миколу Шарлеманя, а й долучитися до підтримки наших захисників!Книга, що є підсумком понад 10-річної дослідницької роботи, розповідає про людину, яка заклала основи сучасної природоохоронної справи в Україні, сприяла створенню перших заповідників, документувала рідкісні види тварин та навіть передбачала екологічні наслідки воєнних дій.💰Вартість книги становить вільний донат від 560-ти гривень (що складає собівартість друку одного примірника). 🔹 Всі кошти від продажу книги будуть передані на підтримку Збройних Сил України.Не пропустіть шанс отримати цінне видання та водночас допомогти тим, хто щодня бореться за нашу незалежність!На сайті Української природоохоронної групи можна ознайомитись з уривком книги. 📎 Посилання⤵️📌 Замовити книгу можна написавши нам в особистих повідомленнях у соцмережах.Наш Facebook: https://cutt.ly/7z9WzVQ Наш Instagram: https://www.instagram.com/_uncg_/Підтримаймо науку, історію та Україну разом! 💙💛