Telegram statistics channel - @ngo_uncg

🔥 Козацькі майдани спалили!На Черкащині триває знищення ботанічної пам'ятки природи «Козацькі майдани». Ця територія складалась з двох курганів і степової ділянки між ними. З 2017 року всю території, окрім курганів розорали. Тепер постраждали і вони – один із них спалили.Чи був це навмисний підпал, чи ні – нам невідомо. Однак насторожує те, що стерня на полі навколо заказника залишилася неушкодженою, хоча вогонь мав би поширитися і далі. Кургани посеред поля – це унікальні оази життя серед розораних земель. Тут зберігалася рідкісна рослинність, включно з червонокнижними видами, як-от ковила волосиста та півники рогаті. Повне знищення вогнем таких ізольованих фрагментів природних територій особливо шкідливе, оскільки тваринам і рослинам буде набагато важче відновитись – бо не буде звідки! На можливість саме підпалу вказує той факт, що жоден з органів влади не вжив належних дій, аби зупинити незаконне розорювання пам’ятки природи. Комісія з сертифікації інженерів-землевпорядників та Держгеокадастр не побачили ані відсутності курганів та заповідної території в земельній документації, ані внесення змін «заднім числом» в документацію. Кам’янська ОТГ та Державна екологічна інспекцій теж зробили вигляд, що їх не стосується. А безкарність - це те, що провокує нові злочини 😡Закликаємо органи влади нарешті згадати про свої обов’язки і забезпечити притягнення до відповідальності винних у знищенні «Козацьких майданів»!

24 жовтня відбудуться слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на тему: «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та обʼєктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання».У ході слухань представники парламенту, урядових установ, міжнародних організацій, наукових спільнот та громадських організацій обговорять такі актуальні питання, як проблеми у створенні об’єктів природно-заповідного фонду, негативний вплив війни на природоохоронні об’єкти та території, а також шляхи і інструменти для відновлення природи.Дата і час: 24 жовтня 2024 р., початок о 10.00Формат: онлайн (Zoom) / офлайн (м. Київ)З безпекових міркувань місце проведення слухань в офлайн-форматі у Києві буде повідомлене зареєстрованим учасникам електронною поштою напередодні заходу. Кількість учасників слухань в офлайн-форматі обмежена.Для участі у слуханнях обов’язкова реєстрація.Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні надає підтримку Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування у проведенні цих слухань в межах проєкту «Підтримка ранніх заходів щодо Глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття», що фінансується Глобальним екологічним фондом.Співорганізаторами заходу є Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України , «Українська природоохоронна група» та WWF-Україна.

За нашою ініціативою на Київщині створили новий заказник зі столітніми соснамиЦього тижня Київська обласна рада створила ботанічний заказник місцевого значення «Віковий сосновий ліс». Розташований він на околицях м. Тараща Білоцерківського району. Загальна площа – 30,8 га.Заказник дозволить найбільш ефективно зберегти сосновий ліс. Вік окремих дерев – від 60 до 120 років. Вік одного з екземплярів, поваленого вітром на цій ділянці ще у 2013 році, становив 180 років 😳 Саме ці дерева знаходилися під потенційною загрозою рубок. Також тут росте дуб звичайний – віком 20-80 років.Відповідно до Бернської конвенції місцевий деревостан відноситься до біотопу G3.4232 «Сарматські соснові ліси у континентальній зоні» і потребує збереження.Дякуємо Київській обласній раді за правильне рішення. Вітаємо наших колег Олександра Шиндера та Юлію Неграш з Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка, що виявили це непересічне місце та обґрунтували потребу створення заказника!Продовжуємо працювати над збільшенням природно-заповідного фонду України!

Пошук матеріалів для збірки про рідкісні види України триває!Ми продовжуємо збирати наукові публікації для збірки «Сучасні дослідження раритетного біорізноманіття України». Вона присвячена поширенню видів рослин, тварин та грибів, які знаходяться під охороною Червоної книги України, Резолюції 6 Бернської конвенції та офіційно затверджених регіональних охоронних списків.Збірка продовжує розпочату раніше серію видань, у якій вже опубліковано понад 80 343 записів про зустрічі рідкісних видів від 420 авторів – як фахівців так і аматорів.Наша мета – допомогти здійснювати безперервний збір інформації про поширення рідкісних видів в Україні і сприяти оновленню даних про Смарагдову мережу.🌿 Умови участіДо збірки приймаються повідомлення, що містять в табличному вигляді інформацію про зустрічі видів рослин, грибів та тварин, включених до Червоної книги, регіональних охоронних списків, а також Резолюції 6 Бернської конвенції. За бажанням авторів, таблиці можуть доповнюватися текстовою частиною з інформацією про умови перебування виявлених авторами видів.Мінімальний необхідний набір даних для знахідки: назва виду, географічні координати, дата, автор. Для тварин можливо також зазначати чисельність, стать та іншу важливо для кожної групи додаткову інформацію (по можливості). Додаткові дані – наприклад, популяційні, ценотичні, екологічні тощо – вітаються.Обсяг не обмежується.Подані матеріали не повинні бути опубліковані раніше у подібних збірках.Участь – безкоштовна.🌿 Дедлайн: 30 жовтня 2024 року.🌿 Куди надсилати: на адресу [email protected] із темою повідомлення «Збірка знахідок видів».🌿 Контакти організаційного комітету: [email protected], +380971000473.Ознайомитися з деталями участі і правилами оформлення можна тут.

Запрошуємо на семінар «Євроінтеграція, охорона природи та ліс» (онлайн)!11-12 жовтня ННІ природничих наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького проведе відкритий навчально-практичний семінар «Євроінтеграція, охорона природи та ліс».Серед організаторів – Українська природоохоронна група, а також ЧНУ ім. Б. Хмельницького, Національний природний парк «Холодний Яр», ГО «Екосоціум».Ліс – це унікальна природна екосистема. Вона забезпечує величезну кількість екосистемних послуг і виконує комплекс надзвичайно важливих функцій: від економічних і соціальних до рекреаційних, від забезпечення потреб в деревині до збереження рідкісних видів флори та фауни.Євроінтеграція України ставить нові виклики перед лісовим господарством України. Стратегія біорізноманіття ЄС, Лісова стратегія ЄС, регламент із протидії знелісненню, закон про відновлення природи, Оселищна директива ЄС вимагають екологізації чинних лісівничих практик та формування нових підходів лісогосподарювання на основі ідей сталого розвитку.На семінарі розкажуть:🌿 Як має виглядати справжній ліс і чому посадити молоді дерева рядочком на зрубі не значить відновити ліс?🌿 Як організоване лісове господарство України та що там не так?🌿 Хто і як вирішує – де проводити рубки? Вони законні чи ні?🌿 Навіщо ЄС вимагає від країн-членів рахувати пташок в лісах та зберігати мертву деревину в лісі?🌿 Що таке лісове оселище та хто там має селитися?🌿 Як пов’язані ліс і політика та ін.Перший день семінару відбуватиметься в університеті, другий – в національному природному парку «Холодний Яр».Пряма трансляція першого дня – на нашій сторінці у фейсбуці. Початок об 11:00.Основний доповідач – наш колега Петро Тєстов, керівник експертного відділу Групи🐜, 13:20.

За нашим клопотанням на Сумщині з’явився новий заказник!2 жовтня Сумська обласна рада створила ентомологічний заказник місцевого значення «Урочище сонцевиків». Територія знаходиться на околицях м. Суми в межах системи річки Стрілка. Загальна площа – 5,7 га.Учасники Групи🐜 стали ініціаторами створення багатьох нових заповідних територій. Зараз в багатьох областях цей процес іде вкрай повільно. Зокрема, клопотання на створення цього заказника розглядалось понад 4 роки після того, як ми його подали.На Сумщині розораність лук та степів становить більше 85%. Тому ці території дійсно цінні: тут збереглися саме лучно-степові види рослин і тварин.Серед рідкісних видів тут відмічено дуже рідкісного метелика – головчака мозаїчного. Також можна зустріти ропуху зелену, вужа звичайного, ящірку прудку, бджолоїдку, одуда, припутня. З видів, які підлягають охороні на територіях Смарагдової мережі – дукачик непарний, жовна сива, синьошийка, сорокопуд-жулан, дятел сирійський.Дякуємо Сумській обласній раді за запізніле правильне рішення, хоча чекати його довелось довго. І вітаємо наших колег!Сподіваємося, на цьому темпи створення природно-заповідного фонду на Сумщині не зупиняться. У «режимі очікування» ще декілька об’єктів.

«Зелене» біопаливо з радіаційних та забруднених внаслідок війни земель – нове ноу-хау аграріїв! Ви собі й уявити не можете, що пропонують депутати аграрного комітету Верховної Ради цього разу!Мова йде про законопроєкт №12058, першим автором якого є голова комітету Олександр Гайду. Мета – дозволити і стимулювати вирощування енергетичних та олійних рослин на деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених землях. Тобто тих, що підлягають консервації. Для того, аби отримати біопаливо.Це не тільки абсурдно з точки зору логіки, але й шкідливо для природи і здоров’я людей!По-перше, це суперечить головній ідеї консервації, а саме припинення розорювання земель і відновлення їх до вигляду природних екосистем.По-друге, а чи це не узаконення незаконного використання земель, які підлягають консервації? Щоб мати можливість легального вирощувати соняшник чи ріпак там, де це зараз є нелегальним?По-третє, енергетичні та олійні культури якраз найбільше виснажують ґрунт і призводять до ерозії. А тепер уявіть, скільки буде вноситися в ґрунт добрив і якої концентрації, аби на вже деградованих землях виростити соняшник.Четверте, автори пропонують використовувати для цього забруднені внаслідок військових дій землі. Ті, де вирощувати щось просто небезпечно для здоров’я людей. А спалювати, виходить, безпечно? Самі ж автори законопроєкту пишуть, що вирощування енергетичних рослин на техногенно забруднених землях дозволить очистити ґрунт. А куди далі подінеться те, що увібрали ці енергетичні рослини, якщо з них зроблять, наприклад, пелети?П'яте, автори пропонують ще й особливі умови для вирощування цих культур. Мінімальний строк оренди земель має бути 10 років, ціна оренди - найнижчою з можливих, і на додачу ще й субсидії від держави.І останнє. Про потребу консервації земель пишуть не тільки екологи, але й вчені-агрономи, з Академії аграрних наук України. Купа державних стратегій, законів, міжнародних зобов'язань вимагають збільшувати площу пасовищ і сіножатей. Саме консервація земель таким чином є найбільш науково обґрунтованою.Ви запитаєте, яке відношення аграрії мають до біопалива? Все просто. Багато відомих агрохолдингів, що обробляють мільйони гектарів земель, мають дочірні компанії, які вирощують рослини для біоенергетики. За дивним збігом, багато депутатів аграрного комітету якраз мають відношення до аграрного бізнесу. Як і високопосадовці Мінагрополітики.Жодної надії на те, що «аграрна» законодавча і виконавча влада думатиме про збереження земель чи здоров'я українців, у нас немає.Ми закликаємо депутатів екологічного комітету та Міндовкілля зробити все, аби не допустити прийняття цього законопроєкту!

ДП «Ліси України» саботує розширення заповідника «Єланецький степ»!Днями ДП «Ліси України» похвалились, що вони ініціюють розширення заповідника «Єланецький степ» на цілих 700 га. Перемога? Ні, чергова маніпуляція!«Єланецький степ» – єдиний степовий заповідник півдня України, що не потрапив під окупацію. Тому його збереження і розширення надзвичайно важливе для збереження унікальних степових екосистем.У 2023 році заповідник спільно з нами підготував клопотання на розширення, яке було погоджено Міндовкіллям. І воно передбачає включення 43,7 га земель ДП «Ліси України». Це степові ділянки, які безпосередньо примикають до заповідника. Лісівники відмовили.Водночас на Миколаївщині працює робоча група, що визначає степові ділянки серед тих, які заплановані під заліснення, і відповідно виключає їх з планів лісорозведення. Назбиралось їх якраз під 700 га.І тоді у ДП «Ліси України» народилась ідея, яка здалось їм дуже гарною: давайте замість розширення заповідника на ділянки, визначені науковці, просто передамо заповіднику всі розкидані по різним районам Миколаївщини степові ділянки, які «Ліси України» тепер не можуть заліснювати? А ще поставимо умовою розширення заповідника – скасування статусу заповідного урочища «Андріївське». І пафосний пост напишемо! Хитро ж?Звісно, це недопустимо. Бо нормально керувати розкиданими по всій області шматочками степів заповідник не зможе. І це неодноразово наголошувалось лісникам.Збереження степових екосистем, розширення заповідних територій – це вимоги законодавства і державної політики.Тому ми закликаємо Міндовкілля не вестись на манупуляції лісівників – а добитися розширення заповідника «Єланецький степ» саме на ті ділянки, які визначені його адміністрацією. А ці 700 га – решта степових ділянок області – мають отримати статус заказників.

Продовження антології «Асканія-Нова» вже доступне онлайн!Ви вже чули про наш найбільший книжковий проект – антологію публікацій про біосферний заповідник «Асканія-Нова», що зібрав багато сотень вже практично забутих публікацій про заповідник, починаючи з 1845 року. Два нових томи антології охоплюють період 1932-1945 років – від сталінських репресій і до завершення Другої світової війни.В історії заповідника «Асканія-Нова» ці роки стали найбільш нищівними. Частину науковців заарештовано і знищено, а сам заповідник перетворився на господарські угіддя однойменного інституту тваринництва.Серед розміщених у томах публікацій – дослідження і рукописи тодішнього очільника заповідника В. Станчинського, які раніше ніколи не були опубліковані, частина архівної справи ГДА СБУ зі сфабрикованими справами проти асканійських науковців, праці українських науковців-емігрантів, які рятувалися від утисків комуністів, і навіть статті тих, хто в страшні роки допомагав режиму знищувати асканійців. Також ми зібрали і опублікували праці німецьких авторів: вони за два роки окупації у 1942-1943 видали у кілька разів більше, ніж радянський союз з моменту деокупації до завершення війни. Більшість публікацій, які ми зібрали, існують у єдиному екземплярі, частина з них зараз – в аварійному стані і недоступні читачам. Через повномасштабне вторгнення росіян низка матеріалів з антології, можливо, вже втрачена.Тому ми продовжуємо рух до своєї запланованої мети – зберегти надбання природоохоронців минулого і відкрити доступ до рідкісних джерел кожному.Завантажити видання тут:Асканія-Нова. Том 6Асканія-Нова. Том 7 Якщо ви хочете отримати друкований примірник, пишіть сюди: [email protected].З попередніми виданнями можна ознайомитися за посиланням.

Ми регулярно вам розповідали як лісівники робили незаконні рубки з порушенням природоохоронного законодавства: вигадували різні «рубки рідколісся», вирубували санітарними рубками живі дерева, «переформовували» природні старовікові ліси.Але останнім часом в ДП «Ліси України» набуває масштабів інша тенденція. Не маючи можливості отримати документи на рубку старих лісів, лісівники рубають їх без жодних документів 😡Рік тому посадовці філії Ківерцівське лісове господарство» незаконно зрубали десятки вікових дубів в Цуманські Пущі. А зараз – сотні 100-річних ялин у філії «Ясінянське лісове господарство». У нас немає сумнівів, що такі масштаби рубок не могли відбутись без відома самих лісівників.Але якщо керівник Ківерцівської філії лишився на своїй посаді, то значить, ДП «Ліси України» такі дії цілком толерує? Може, саме тому лісівники і блокують створення нових національних парків? Аби мати можливість от так незаконно вирубувати старі ліси? Ми закликаємо правоохоронні органи притягнути винних у цій незаконній рубці до відповідальності. А міністерку захисту довкілля Світлану Гринчук проявити політичну волю і нарешті створити нові та розширити існуючі національні парки в межах ДП «Ліси України». «Чорний Ліс», «Дермансько-Острозький», «Соколині Гори», «Верховинський» і ще з десяток інших. Бо взагалі-то лісівники підпорядковані Міндовкілля, а не навпаки.Бо як інакше зберегти унікальні українські ліси від того, що ви бачите на відео? ⤵️https://youtu.be/2vwWqDdPBtE