Telegram statistics channel - @ngo_uncg

​​Бузький Гард знову під загрозою!Міндовкілля розпочало розгляд нового Звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) щодо підняття рівня Олександрівського водосховища в межах добудови Ташлицької ГАЕС. 🔹 Цей кейс — лакмусовий папірець спроможності держави захищати природну та культурну спадщину. Бузький Гард — осердя природи й козацької історії, частина регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», частина Смарагдової мережі Європи. 📄 Аналіз Звіту з ОВД щодо добудови Ташлицької ГАЕС виявляє критичні проблеми: від сумнівної енергетичної доцільності до численних екологічних, технічних і правових порушень. Особливо тривожною є шкода біорізноманіттю та оселищам, яку не оцінено належним чином, як і загальна низька якість документа.1. Енергетична недоцільність та застарілість проєкту:Проєкт заснований на концепції 45-річної давності, створений ще за часів СРСР без суттєвої адаптації до сучасних кліматичних, енергетичних та безпекових реалій. 2. Маніпуляції з технічними та енергетичними показниками:Звіт містить низку суперечностей щодо технічних характеристик станції та її елементів.3. Критичне зменшення водності р. Південний Буг:Звіт підтверджує тенденцію до маловодності, яка вже призвела до недотримання мінімальних санітарних витрат. Прогнозована зміна клімату загрожує повним припиненням притоку до 2030 року, що ставить під сумнів функціонування станції та забезпечення водозабору для господарства області.4. Відсутність або спотворення оцінки альтернатив:У Звіті фактично відсутній аналіз альтернатив — зокрема сучасних систем зберігання енергії (акумуляторних, теплових, механічних, газотурбінних).5. Екологічні ризики:Підняття рівня водосховища призведе до затоплення природоохоронних територій, знищення біотопів, оселищ видів з Червоної книги та порушення режимів охорони ПЗФ і Смарагдової мережі. 6. Ризики для культурної спадщини:Затопленню підлягають археологічні об’єкти та об’єкти культурного спадку з охоронним статусом — що суперечить чинному законодавству.7. Недостатня оцінка впливу на здоров’я населення:Розділ, присвячений впливу на населення, обмежується статистикою, не включає оцінку ризиків. Компенсаційні заходи не стосуються самої діяльності.8. Порушення законодавчих вимог та відсутність реагування на попередні відмови:Більшість попередніх зауважень залишились неусуненими. Більш того, у новому звіті відсутні обов’язкові розділи, що порушує Закон України «Про ОВД».❗️📢 Ми закликаємо Міндовкілля прийняти рішення про заборону реалізації цього проєкту або видати Відмову від висновку, з огляду на численні грубі порушення українського та міжнародного законодавства.Повний текст наших зауважень — на сайті uncg.org.ua. ⬇️

​​🌿 Сьогодні — День довкілля.Соціальні мережі будуть забиті фото та відео, як чиновники та депутати садять ліс. Це давня українська традиція.🪨 На Житомирщині ми навіть знайшли пам’ятний камінь на честь висадки лісу депутатами Партії регіонів та Комуністичної партії у 2010 році. Якраз на День довкілля.Але це не про збереження природи. Це — про піар. Бо майже всі такі показові висадки лісу відбуваються на місцях суцільних зрубів.І законодавство зобов’язує тих, хто цей ліс зрубав, проводити його відновлення. Зробити це вони можуть і без зайвої допомоги — бо заробляють достатньо грошей на продажі деревини.🎥 Справжня турбота про ліс — це не піар під камерами.Посадовцям треба не приймати закони, які дозволяють нищити ліси, як сумнозвісний №12089.Не роздавати в оренду під корчування та розорення самосійні ліси.Не погоджувати видобуток піску чи торфу в лісах.Не спрощувати правила проведення рубок у Карпатах.А навпаки — створювати нові заповідні території та охоронні зони, вводити суворі заборони на рубку старих лісів, не віддавати ліси під будівництво.Детальніше розповідаємо у відео⬇️https://www.facebook.com/share/r/1AegCVEvAi/?mibextid=wwXIfr

​​Круглий стіл: iNaturalist — як створити спостереження правильно? 📅 22 квітня🕕 18:00📍 Онлайн-трансляція на Facebook-сторінці Української природоохоронної групи (UNCG)Працюєте з iNaturalist або мрієте долучитися до громадянської науки? Підключайтеся до розмови з експертами з України та Чехії! Вони поділяться порадами, як робити спостереження так, щоб їх могли точно визначити. Навчіться фотографувати рослини, тварин, гриби та навіть сліди їхньої життєдіяльності так, щоб це було корисно науковцям.📌 Обговоримо: • Найпоширеніші помилки при додаванні спостережень • Як фотографувати, щоб не втратити діагностичні ознаки • Що робити зі знімками слідів, пір’я, гнізд чи хвороб рослин • Як зробити свої спостереження видимими на GBIFНе пропустіть можливість стати точнішою ланкою в дослідженні біорізноманіття! 💬 Підключайтеся до трансляції, ставте питання і долучайтеся до спільноти натуралістів!Захід продовжує цикл вебінарів у межах підготовки до Першого загальноукраїнського біобліцу (детальніше 👉🏼 тут )Подія є частиною проєкту «Збереження природної спадщини для LIFE в Україні» (LIFE23-PRE-CZ-ConNaturLIFE Ukraine), що співфінансується Європейською Унією та Міністерством довкілля Чеської Республіки.Посилання на подію ⤵️

​​Вебінар: “Сучасний європейський підхід до охорони природи”🗓 15 квітня🕕 18:00📍 Онлайн-трансляція на Facebook-сторінці Української природоохоронної групи (UNCG)Спікерка: Анастасія Драпалюк, експерт з природоохоронних територій ГО «Українська природоохоронна група», виконавчий директор БО «Фонд природи України»🔹 На цьому вебінарі ви дізнаєтесь про те, як організована охорона природи в країнах Європейського Союзу та чому для цих країн так важлива інформація про біорізноманіття.Питання, які будуть обговорюватися: • Що таке мережа NATURA 2000, як вона визначається і управляється • Сприятливий стан збереження видів та природних оселищ • Як охороняються види відповідно до Оселищної та Пташиної директив ЄС • Закон (регламент) про відновлення природи • Роль громадянської науки у збереженні видів та природних оселищЗахід продовжує цикл вебінарів у межах підготовки до Першого загальноукраїнського біобліцу(детальніше 👉🏼 тут )Подія є частиною проєкту «Збереження природної спадщини для LIFE в Україні» (LIFE23-PRE-CZ-ConNaturLIFE Ukraine), що співфінансується Європейською Унією та Міністерством довкілля Чеської Республіки.Посилання на подію ⬇️

​​У далекому 2012 році вперше були озвучені плани масового будівництва малих ГЕС у Карпатах. Планували звести сотні гребель, перетворивши вільні річки на каскади ставків.Тоді природоохоронці оголосили це екологічною проблемою №1 в Україні й розпочали кампанію за збереження річок Карпат.Спільними зусиллями — місцевих мешканців, туристів, екологів, митців, журналістів та всіх небайдужих — вдалося відстояти і зберегти Черемош, Стрий, Опір та інші річки Карпат.Але охочі знищити річки повертаються. І знову — на ті самі ділянки.На Білому Черемоші знову планують будівництво ГЕС у с. Голошина Верховинського району. А на Черемоші — перекриття річки в с. Розтоки Косівського району.🔸 Будівництво малих ГЕС жодним чином не вирішує енергетичні проблеми країни — їхня потужність мізерна. Але наслідки для річок, біорізноманіття та туризму — катастрофічні.Крім того, таке будівництво суперечить міжнародним зобов’язанням України перед ЄС — зокрема, принципу «не завдавати суттєвої шкоди» (DNSH). Його дотримання є однією з умов отримання фінансування в межах програми Ukraine Facility.❗️ Черемош потрібно зберегти! Найкращий шлях — надати статус заказника ділянкам Білого Черемоша та Черемоша в межах Верховинщини та Косівщини.Наукове обґрунтування для створення заказника було підготовлено ще у 2015 році. Тепер слово — за Івано-Франківською ОДА та громадами.📌 Посилання на розпочаті процедури ОВД щодо згаданих проєктів будівництва ГЕС ⬇️https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=11988https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=12321

​​Чому засновник Монобанку Олег Гороховський лукавить, звинувачуючи громадськість у маніпуляціях щодо законопроєкту №12089?Про це він неодноразово писав у своїх соцмережах. Але насправді маніпулюють лобісти законопроєкту! Адже в проєкті закону №12089: 1. Пропонується встановити 10-річний термін, протягом якого держава може повернути вкрадені у неї ліси та прибережні смуги. Наразі ж цей термін є необмеженим. 2. Попередня норма не поширюється на землі природно-заповідного фонду. Але поширюється вимога про сплату компенсації власнику, який користується вкраденою ділянкою. Тобто, якщо навіть вкрадену ділянку ПЗФ відсудити, за неї все одно доведеться заплатити. Нагадаємо, що лише у 2024 році в судах перебували справи щодо дерибану лише заповідних земель на суму 484,8 млн гривень. 3. Пропонується, щоб спочатку держава чи громада платила повну вартість ділянки. І лише потім могла вимагати ці гроші назад у чиновників, які брали участь у схемах крадіжки землі. Як гадаєте, багатьох чиновників знайдуть у такому випадку?Покажемо на двох прикладах, що сталося і що станеться, якщо №12089 буде ухвалений: 1️⃣ 12 березня 2025 року прокуратура виграла Верховний Суд і остаточно повернула у державну власність понад 60 гектарів лісів на Черкащині, які належали колишньому голові СБУ та першому віце-прем’єр-міністру України часів Януковича Валерію Хорошковському.Вкрадені у держави вони були ще в 2005 році. Минуло понад 10 років. 2️⃣ Прямо зараз триває суд щодо повернення 5 га вкраденої землі в заказнику «Жуків острів» у соратників колишнього «сірого кардинала» часів Януковича Андрія Портнова. І якщо держава виграє суд, то бюджет Києва буде змушений заплатити власникам кілька десятків мільйонів гривень. Бо кримінальна справа закрита, і знайти тих, хто у 2005 році був винний у виділенні цих ділянок і стягнути з них кошти – нереально.Нам сумно й прикро, що власники просунутих IT-компаній захищають земельні дерибани часів Януковича. Ніби Революції Гідності для них і не було.Якщо ви за справедливість і збереження природи — підпишіть петицію 👇

​​Держгеокадастр визнав незаконну оранку?Вперше в нашій практиці ми отримали адекватну відповідь від Держгеокадастру на нашу скаргу: чиновники підтвердили, що ділянки самовільно зайняті та пошкоджені. Це відповідь на наше звернення про те, що потрібно провести перевірку земель, які з 2010 року за документами законсервовані, але насправді досі розорюються.Йдеться про 68 гектарів пасовищ та сіножатей Гвардійської громади Хмельницької області. За даними обласного управління Держгеокадастру, ділянки не надані у користування. 🔹Утім, одну ділянку аграрії розорали в 2022 році (6825082700:05:003:0001), а іншу й не припиняли використовувати з часу консервації та навіть масштабували оранку (6825081800:02:003:0001).🗺 Що важливо — держслужбовці використали карту посівів геопорталу, завдяки якій підтвердили, що на ділянках вирощується кукурудза та соняшник. Нарешті диджиталізація дійшла до Держгеокадастру в контексті державного контролю.Тепер всі ці дані містяться в окружній прокуратурі. Тож сподіваємося, що найближчим часом ділянки будуть законсервовані та відновлені до природного вигляду, а порушників притягнуть до відповідальності.

​​Новий звіт ОВД: Бузький Гард знову під загрозою затопленняНаразі на сайті реєстру з оцінки впливу на довкілля з’явився Звіт щодо нового етапу будівництва Ташлицької ГАЕС із підвищенням рівня Олександрівського водосховища на р. Південний Буг. Це саме та загроза затоплення Бузького Гарду, яку громадські організації вже неодноразово змогли не допустити.Як відомо, ці роботи передбачають підняття рівня води на 90 см вище нинішнього рівня, що призведе до затоплення цінних територій Національного природного парку “Бузький Гард”. Ці території є оселищами великої кількості видів, занесених до Червоної книги України та переліку Резолюції 6 Бернської конвенції. Також ця місцевість відома своїми мальовничими скелястими пейзажами, які зникнуть під водою, та історико-культурною цінністю, адже саме тут розташовувався центр Бугогардівської паланки Війська Запорозького.Тут знаходиться найбільша у світі популяція унікальної рослини – гвоздики бузької, яку Україна зобов’язана охороняти в рамках Бернської конвенції.Зважаючи на специфіку роботи ГАЕС, унаслідок циклічного перекачування передбачається постійна зміна рівня води в межах одного метра. Це створить “мертву зону” узбережжя, недоступну ні суходільним, ні водним видам.Запрошуємо вас надсилати свої зауваження до цього Звіту, адже кожне слово, кожен аргумент може мати вирішальне значення.📌 Посилання на звіт у реєстрі ОВД:https://my.eco.gov.ua/ovd-citizen-app?docNumber=11937📅 Зауваження до Міндовкілля можна надсилати відповідно до процедури ОВД до 18 квітня.

Підсніжник складчастий у Холодному Яру – єдина в Європі рівнинна популяція, яку охороняють уже понад 20 років.🔹 Це рідкісний вид, що поза межами Криму зустрічається лише у Холодному Яру. Тут він зростає на площі понад 60 га у широколистяному лісовому масиві.У 2022 році для збереження та відновлення особливо цінних природних комплексів Придніпров'я було створено Національний природний парк "Холодний Яр", що охопив у тому числі унікальну популяцію підсніжника. Тепер її охороною займаються працівники парку разом із студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Завдяки їхнім зусиллям популяція не лише зберігається, а й поступово розростається.Національний парк разом із партнерами щороку проводить акцію "Первоцвіт", яка допомагає боротися із незаконним збиранням та витоптуванням квітів. До охорони долучаються правоохоронні органи, громадські організації та волонтери.Ми також підтримуємо парк і допомагає в реалізації природоохоронних заходів у Холодному Яру 💚🌿

​​Сьогодні Міндовкілля України розпочне розгляд одного з найзухваліших звітів ОВД (кейс №10433).Минулого літа ФОП Лапко Сергій Васильович вирішив видобувати пісок у Миколаївській області. Ці землі – цілинний степовий схил. Вони входять до Смарагдової та Екологічної мережі.Звіт 2024 року містив численні помилки, недостовірну інформацію та порушення стандартів. Управління екології Миколаївської ОДА справедливо відмовило у схваленні, вказавши 18 порушень, зокрема щодо біорізноманіття. Відмову видано 4 листопада 2024 року – одну з найґрунтовніших в історії процедури ОВД в Україні. Ми висловлюємо Управлінню повагу за цю позицію.Проте вже 3 лютого 2025 року з’явився новий звіт, підготовлений взимку (листопад-січень), коли дослідження біорізноманіття неможливі. З 18 зауважень враховано лише 3, основний текст залишився майже без змін. Найбільш кричущим є факт, що між 5 і 23 жовтня 2024 року територію нелегально розрито ще до завершення першої спроби пройти ОВД.Розробники звіту прямо визнали, що почали видобуток без дозволу ще до завершення процедури ОВД. Тоді ж було знищено степ і частину лісу. Це грубе порушення законодавство, що тягне за собою відповідальність і можливу повну заборону діяльності.🌿 Крім того, на ділянці зафіксовано види Червоної книги, які, ймовірно, були знищеню . Пошкодження Смарагдової мережі є порушенням зобов’язань України за Бернською конвенцією.🧪 Серед авторів цього фейкового звіту – хіміки та фармакологи ЧНУ ім. Петра Могили, які не мають компетенції у дослідженні дикої природи.Отже, підприємець отримав негативний висновок ОВД, незаконно розпочав видобуток, а тепер розраховує на схвалення Міндовкілля.Масштаб порушень і цинізм вражають. Знищено рідкісну степову ділянку, проігноровано закони та вимоги контролюючих органів.Ми надіслали свої зауваження та закликаємо Міндовкілля надати негативний висновок. Також звертаємося до Офісу Генерального Прокурора України та Національної поліції у Миколаївській області з вимогою порушити кримінальне провадження за фактами самовільного знищення ґрунтового покриву та незаконного видобутку корисних копалин.