Telegram statistics channel - @ngo_uncg

​​🤔Фундамент вітроелектростанції – це самостійна окрема споруда, яка проєктується незалежно від вітроелектростанції!🤔Масштабне будівництво на високогірних полонинах не несе ризику негативного впливу на навколишнє природне середовище!🤔Збереження цінних природних територій з десятками охоронюваних видів флори та фауни – не є правом чи законним інтересом громадян України!Абсурд? Ні! Це офіційна позиція Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДІАМ), викладена у відповідь на нашу скаргу щодо будівництва на полонині Руна.Бо хоч фундамент ВЕС будується на ділянках, виділених під будівництво ВЕС, на основі ДПТ, розробленого під будівництво ВЕС, відповідно до параметрів, описаних у звіті з оцінки впливу на довкілля ВЕС, – але на думку чиновників ДІАМ, це цілком окрема незалежна споруда, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля.Що ж тоді, на їхню думку, може будуватись на фундаменті ВЕС, який проєктувався відповідно до норм будівництва ВЕС, окрім ВЕС?Підкажіть у коментарях – ми не можемо зрозуміти їхню логіку!❓Виходить, тоді і фундамент атомної станції чи металургійного заводу можна будувати як окремий незалежний об’єкт, без проходження ОВД?📢 Рішення члени комісії Рябчинський А.М., Вінник О.Ю., Калиновський Є.А., Сударенко Д.В., Бондарчук О.В. прийняли одноголосно – незважаючи на позицію профільного органу влади, відповідального за оцінку впливу на довкілля – Міндовкілля, яке чітко пояснило, чому будівництво фундаментів є складовою вітропарку і не може відбуватись без процедури оцінки впливу на довкілля.Що стало підставою такого рішення ДІАМ — чи непрофесійність та незнайомство з природоохоронним законодавством, чи політичні домовленості, чи щось інше — ми не знаємо.Але дотримання принципу «не завдавати суттєвої шкоди» — це пряме євроінтеграційне зобов’язання України.І, на нашу думку, вже настав час втрутитися в цю справу прокуратурі — для захисту інтересів держави.Рішення ДІАМ та позицію Міндовкілля — читайте 👉🏼 тут

​​Хочемо поділитися враженнями від нашої найбільшої експедиції цього року — поїздки на Тарутинський степ разом із колективом Біосферного заповідника «Асканія-Нова».🌾 Мета експедиції — дослідження території майбутнього національного природного парку «Буджацькі степи». Це саме та унікальна ділянка, яку багато хто знає як Тарутинський степ.📚 Хоча парк ще не створено офіційно, наукова робота вже ведеться. І це важливо — щоби в момент створення парку його працівники не починали все з нуля. Цього разу до досліджень долучилися й ми.Ажіотаж навколо збереження Тарутинського степу — не перебільшення. Варто лише опинитися тут, аби все стало зрозумілим. Навіть просто проїхавши степом 20–30 хвилин, коли навколо лише небо і хвилі трав, відчуваєш масштаб.Це одна з трьох найбільших цілин України. Вона більша за степову частину «Асканії-Нової». І найважливіше — це найбільша ділянка українського степу, що залишилася поза зоною бойових дій чи окупації.Майбутній національний парк тут стане першим степовим НПП в Україні. Для нас, як організації, що роками працює над збереженням степів, це — особлива подія.Та навіть попри всі очікування, Тарутинський степ здивував. 🔹Важко повірити, що в сучасній Україні досі існують такі великі простори дикої природи:• хижі птахи, яких бачиш одразу кілька,• ковилові хвилі до самого обрію,• сотні метеликів, які вижили лише тому, що тут не використовують пестициди.🐎 А завдяки зусиллям Rewinding Ukraine у степ повернулися навіть дикі коні — кулани. Тепер вони справді живуть тут вільно, у дикій природі.🤞 Тримаємо схрещені пальці за майбутній нацпарк.Це шанс зберегти найбільший заповідний степ Європи!

​​Позавчора Міністерство економіки похвалилося, що ділянку державних земель площею 3969 гектарів на Кіровоградщині ТОВ «Земельний банк» передав у суборенду на 14 років через торги в системі «Прозорро.Продажі».Так, це важливо — наводити лад із незаконним використанням державних орних земель. Ми це підтримуємо.🌿Але не можна при цьому повністю ігнорувати природоохоронну складову! Бо на цій ділянці з кадастровим номером 3525884900:02:000:9104, крім ріллі, наявні й добре збережені степові ділянки, заплави малих річок і круті схили.Жодної згадки про природоохоронні обмеження та про неможливість використання частини цих земель як орних у матеріалах торгів немає. Землевпорядники всюди просто написали: «рілля». На всі 3969 гектарів❗️І це не поодинокий випадок. Просто зараз у системі «Прозорро.Продажі» тривають торги з продажу «Земельним банком» лісів, лук, боліт.🔹Наприклад, ділянка з номером 3221081000:02:002:1645 у Бучанському районі Київщини майже повністю вкрита лісом — на супутниковому знімку видно навіть рядки його висадки!🔹А ділянка з номером 2121287200:01:001:0013 у Берегівському районі Закарпаття взагалі накладається на землі ДП «Ліси України»!🤔Виходить, однією рукою держава роздає державні землі під знищення, а іншою — витрачає кошти на створення нових лісів і розповідає міжнародним партнерам, як ми бережемо природу?Минулого року ми попереджали про ці ризики й пропонували Міндовкіллю, Держлісагентству, «Земельному банку» та ДП «Ліси України» проаналізувати всі такі ділянки. І чітко виокремити: окремо — ріллю, окремо — природні території, важливі для збереження біорізноманіття та запобігання змінам клімату.Але нас проігнорували. Можливо, хоч тепер чиновники звернуть увагу. Що думаєте?

​​На полонині Руна триває будівництво вітропарку з порушенням вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля. 🏗️ Важка будівельна техніка нищить гору, прокладаються технологічні дороги, бетонуються фундаменти під вітроустановки.І триває бездіяльність органів державної влади, які б мали не допускати порушення природоохоронного законодавства.Лише вчора, аж через 3,5 тижня після нашої скарги, ми нарешті отримали відповідь Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.Вони звернулися до центрального апарату Держекоінспекції, аби ті, в свою чергу, звернулися до Міндовкілля для отримання дозволу на позапланову перевірку.Так, таке законодавство — на час воєнного стану перевірки можливі лише через таку складну процедуру погоджень.Але хіба для того, щоб відкрити реєстр з оцінки впливу на довкілля та реєстр дозвільних документів на будівельні роботи в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва — і перевірити відсутність документів, які вимагаються законом, потрібно цілих три тижні?🔸Зараз рішення вже за керівництвом Держекоінспекції та керівництвом Міндовкілля.❗️ Ми закликаємо їх не зволікати і погодити проведення перевірки в якнайшвидші терміни.Між іншим, план Ukraine Facility, по якому ЄС надає фінансову допомогу Україні, чітко вимагає дотримання принципу «не завдавати суттєвої шкоди» (DNSH) під час будівництва енергетичних об’єктів. Який чітко передбачає потребу проходження процедур екологічних оцінок. Тому продовження ігнорування проблеми будівництва ВЕС на полонині Руна не тільки завдає шкоди природі, але й порушує міжнародні зобов’язання нашої держави.

​​Сьогодні відбулося засідання комісії з розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності при Державній інспекції архітектури і містобудування.📜 Розглядали нашу скаргу щодо початку будівництва ВЕС на Полонині Руна. Ми вважаємо це незаконним, адже така діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля, і без позитивного висновку будувати не можна!🏗️ Проте там вже працює важка будівельна техніка, і частина фундаментів під вітроустановки вже забетонована.На комісії представник забудовника — ТОВ «Вітряний парк Турянський» — не заперечив факту здійснення робіт. Повідомив, що фундамент там є і його висота — 0 м. Але аргументував, що, мовляв, будівництво фундаментів під вітроустановки — це зовсім не складова будівництва ВЕС, і тому оцінка впливу на довкілля їм не потрібна. Бо фундамент окремо, а вітроустановки — окремо.Твердження дуже сумнівне, адже у звіті з оцінки впливу на довкілля слово «фундамент» згадується цілих 290 разів. Спочатку як складова будівельних робіт, потім — під час оцінки наслідків будівництва ВЕС на компоненти довкілля: атмосферне повітря, ґрунти, рослинний світ тощо.❓ За такою логікою можна без процедури ОВД будувати і фундамент, наприклад, атомної станції?Не менш дивним було й те, що коли члени комісії запитали у забудовника, хто є замовником звіту ОВД — він не відповів, мовляв, треба уточнювати. Довелося нам нагадати, що це вони ж самі.Дуже дивно. Жодним чином не схоже на спроби уникнути відповідальності за незаконні роботи, га?🔸 Своє рішення комісія повідомить протягом місяця. Ми сподіваємося, що воно буде на користь природи. Весь цей час знищення полонини триватиме.Цьому знищенню могла б запобігти Державна екологічна інспекція України. Але, хоч її керівник Ігор Зубович не так давно пафосно розповідав, що ДЕІ відкрита до громадськості — жодної реакції на наше звернення ми досі не отримали. Хоча екоінспекція мала б давно звернутися до Міндовкілля за дозволом на проведення позапланової.

​​Круглий стіл: Громадянська наука під час війни🗓️8 травня🕖19:00 (Київський час)📍ZOOM Повномасштабна війна вплинула на багато сфер життя в Україні та інших державах. Це стосується і спостереження за природою. Обмеження у пересуванні, окупація територій, постійна стресова обстановка — багатьом українцям довелося стати вимушеними переселенцями, приєднатися до Сил оборони України або стати волонтерами армії. Водночас саме прогулянки на природі стали для багатьох важливою частиною психологічної реабілітації.Як саме змінилася громадянська наука під час війни на прикладі користування найпопулярнішим додатком iNaturalist, знають дослідники з кількох країн, які спеціально вивчають це питання.Основні спікери:• Eric Fischer Rempe — Бразильський інститут навколишнього середовища та відновлюваних природних ресурсів (Бразилія)• Bradley C. Allf — Університет штату Колорадо, кафедра рибного господарства, дикої природи та охорони біорізноманіття (США)• Сергій М. Панченко — Національний природний парк “Холодний Яр”, д.б.н.• Іван І. Мойсієнко — Херсонський державний університет, завідувач кафедри ботаніки, д.б.н.У форматі круглого столу обговоримо:🔹Як змінилися можливості дослідження природи в Україні під час війни?🔹Як змінилося користування додатком iNaturalist спостерігачами та ідентифікаторами?🔹Чи продовжили українці спостерігати за природою, коли стали переселенцями? Або коли долучились до Збройних сил України?🔹Чим може допомогти громадянська наука самим спостерігачам, а чим вони — просуванню громадянської науки під час війни?💬 Підключайтеся до ZOOM-конференції й долучайтеся до обговорення!Захід продовжує цикл вебінарів у межах підготовки до Першого загальноукраїнського біобліцу (детальніше — тут ) Подія є частиною проєкту «Збереження природної спадщини для LIFE в Україні» (LIFE23-PRE-CZ-ConNaturLIFE Ukraine), що співфінансується Європейською Унією та Міністерством довкілля Чеської Республіки.Посилання на подію👇

​​Долучайтеся до збору даних про високогір’я Карпат!Важкодоступність протягом багатьох років рятувала природу Карпат. Саме високо в горах збереглося найбільше пралісів, а полонини стали осередками збереження видів, які не трапляються більше ніде.❗️Але зараз ситуація змінилася — гори під загрозою знищення.ДП «Ліси України» прокладає лісові дороги, вирубує праліси та прагне спростити погодження рубок у високогірних лісах.На полонині Руна вже почали будівництво вітроелектростанцій. Наступні в черзі на знищення — полонини Апецька, Красна, Гостра.🏗️Найбільші полонини — Боржава й Свидовець — хочуть перетворити на новий Буковель, забудувавши готелями та підйомниками.Усе це означає, що дикого краєвиду до обрію та недоторканої природи у Карпатах скоро може не залишитися.Аби цього не допустити, потрібна максимальна інформація про рослинний і тваринний світ високогір’я.💚Тут нам потрібна ваша допомога!Усі, хто живе або мандрує Карпатами — будь ласка, долучайтеся до збереження того, що любите.🤳 Встановіть на смартфон додаток iNaturalist, увімкніть геолокацію та фотографуйте всі рослини, комах, птахів, сліди звірів, мохи та лишайники — усе живе, що побачите в улюблених місцях.🔹Додаток автоматично додасть фото до світової бази даних біорізноманіття, а фахівці-біологи допоможуть визначити ваші знахідки.🌿 Чим більше фото — тим більше шансів зібрати докази цінності кожного дикого місця в Карпатах.Сподіваємося на вашу підтримку!📲 Як користуватись додатком — у відео 👉 тут

​​🌿 Мошнівська громада погодила створення заказника!Торік ми підготували клопотання про створення на Черкащині ландшафтного заказника “Боровичок”.🔹Територія заказника — це цінна ділянка сосново-дубового рідколісся на піщаних ґрунтах, збережена у наближеному до природного стані.Саме цей фрагмент лісового масиву має особливу цінність завдяки високій мозаїчності рослинного покриву: тут чергуються затінені та освітлені ділянки, лісові та лучно-степові фрагменти, галявини — важливі для підтримання видового багатства.📏 Загальна площа заказника — близько 85 гектарів.☘️ У межах майбутнього заказника зростають рідкісні рослини: - занесені до Червоної книги України: сон розкритий, сон лучний, вовче лико запашне, ковила дніпровська;- до додатку Резолюції 6 Бернської конвенції: півники угорські, льонолисник безприквітковий;- до регіонального переліку рідкісних видів Черкащини: анемона лісова, зміячка пурпурова, волошка сумська, фіалка скельна, чебрець палласів.📍 Також збережене оселище G1.7 Термофільні листопадні ліси (Резолюція 4 Бернської конвенції). Під час дослідження вдалося виявити 53 види тварин із різним охоронним статусом:🔸 Червона книга України: ящірка зелена, мідянка європейська, ризод борознистий, ведмедиця-господиня, джміль глинистий, жук-олень, ксилокопа звичайна.🔸 Два роки поспіль фіксуються сліди лося європейського. Під час міграцій — лунь лучний.🔸 Комахи з Європейського червоного списку: Eumerus ovatus (зникаючий — EN), Lampyris noctiluca (близький до загрозливого стану — NT), комплекс Formica rufa agg. (NT).🌟 Особливо цінна знахідка — ризод борознистий (Rhysodes sulcatus), реліктовий жук та індикатор пралісів. У 2023–2024 роках також відкрито низку рідкісних, малодосліджених і нових для Черкащини видів.Наступний крок — підготовка проєкту створення заказника та його офіційне оголошення Черкаською обласною радою.Дякуємо Мошнівській сільській громаді за важливий крок для збереження природи!

​​🌿 Круглий стіл: iNaturalist в освіті: досвід Чехії та України📅 29 квітня🕕 19:00📍 ZOOMУ багатьох країнах світу інструменти громадянської науки використовуються в освіті. Молодь отримує знання та формує важливі дружні до природи навички, а викладачі — нові можливості проведення польових практик та опрацювання роботи студентів і школярів. • Використання інструментів громадянської науки в освіті дозволяє залучити велику кількість користувачів до збору інформації про біорізноманіття, але водночас має свою специфіку.У форматі круглого столу обговоримо: 🔸iNaturalist у навчальному процесі: кишеньковий визначник, польовий щоденник, журнал відвідування занять та дослідницький інструмент студентів.🔸Особливості управління "освітніми проєктами" на iNaturalist: "правила гри" й сфера відповідальності викладача.🔸iNaturalist як елемент польової практики.🔸Роль кураторів iNaturalist  у навчанні початківців.🔸Чим корисне залучення молоді до роботи з iNaturalist?🔸Які особливості використання iNaturalist в навчальному процесі в Чеській Республіці і в Україні?🔸iNaturalist та інші платформи для моніторингу біорізноманіття у чеських школах.🔸Організація масштабних заходів з моніторингу біорізноманіття - City Nature Challenge та роль національного музею Чехії у цьому.💬 Підключайтеся до ZOOM-конференції й долучайтеся до обговорення!Захід продовжує цикл вебінарів у межах підготовки до Першого загальноукраїнського біобліцу (детальніше — тут).Подія є частиною проєкту «Збереження природної спадщини для LIFE в Україні» (LIFE23-PRE-CZ-ConNaturLIFE Ukraine), що співфінансується Європейською Унією та Міністерством довкілля Чеської Республіки.Посилання на подію 👇

​​Суспільство, яке байдуже до питань охорони природи? IT-бізнесмени, які вважають нормальним забудову лісів і берегів? Організатори корупційних схем в екологічній сфері, які лишаються в "тіні"? Науковці, думка яких нікому не цікава у владі?Так, це великі проблеми. Ми хочемо це вирішити.Ми хочемо більше і краще розповідати про проблеми й історії успіху. Знайомити з роботою природоохоронців. Пояснювати, чому збереження природи — це надзвичайно важливо.Тому ми відкриваємо набір стажерів у комунікаційний відділ.Кого шукаємо?🌿 Студентів 2–6 курсів🌿 Тих, хто "живе" в соціальних мережах🌿 Тих, хто вміє доносити інформацію🌿 Тих, хто хоче змінити ставлення суспільства до охорони природи🌿 Відповідальних та готових вчитись🌿 Готових працювати як за комп’ютером, так і в польових виїздах — у лісах, горах, річках, болотахСпеціальність, на якій ви навчаєтесь — неважлива!💌 Мотиваційний лист та резюме надсилайте на адресу [email protected] до 4 травня включно.У мотиваційному листі опишіть, чому саме ви хочете займатись комунікаціями та охороною природи в нашій організації.На жаль, ми зможемо відповісти лише тим, кого відберемо для стажування.Більше деталей — за посиланням.