Відкрий для себе світ природи України просто зараз!Не пропусти шанс стати частиною великого дослідження природи України.Ми перетнули екватор Першого загальноукраїнського біобліцу — і вже зараз з упевненістю можемо сказати: масштаб, залученість і наукова цінність цієї події перевершують усі очікування! І все це — попри дощі, які не припиняються в більшості регіонів країни. Природа надихає, а ми не зупиняємось!На середину біобліцу маємо приголомшливі результати:🔹 1071 зареєстрований учасник — серед них професіонали, аматори, сім’ї з дітьми та всі, кому небайдужа природа. Разом ми створюємо справжню спільноту дослідників!🔹 570 з них (53%) вже завантажили свої спостереження на iNaturalist — активність зашкалює, і це свідчить про справжню жагу до відкриттів.🔹 998 ідентифікаторів допомагають у визначенні видів — завдяки цій неймовірній підтримці новачки впевнено занурюються у світ біорізноманіття.🔹 47 626 спостережень, з яких 21 096 (44%) досягли дослідницького рівня — це не просто цифри, це колосальний внесок у науку!🔹 Вже зафіксовано 3738 видів живих організмів — серед них 43% рослин, 35% комах. Це більше половини того, що зазвичай реєструється по всій Україні за травень!Особливо надихає, що до участі долучилися люди з усіх підконтрольних Україні регіонів — із заходу й сходу, з півночі та півдня. Разом ми охопили майже всю територію країни, де можна безпечно досліджувати природу.А головне — це ще не фініш! Біобліц триває до 8 червня, а це означає, що ти ще встигнеш стати його частиною. Навіть якщо щойно дізнався про акцію — приєднуйся! Неважливо, коли ти стартуєш — важливо, що ти з нами!👉 Усі деталі тутУчасть у біобліці — це не просто змагання. Це шанс стати співавтором великого природничого дослідження, знайти однодумців, побачити Україну новими очима й відкрити для себе щось неймовірне.🎯 До речі, переможці визначатимуться в кожному регіоні окремо, тож незалежно від того, де саме ти спостерігаєш природу — твій внесок важливий.Призи, визнання й приємні сюрпризи вже чекають. Але найцінніше — ми разом створюємо живу карту природи України. І вона вже захоплює уяву!
30 травня — День пам’яті Віктора Микитовича ГрамиСьогодні ми вшановуємо пам’ять Віктора Микитовича Грами (1937–2020) — видатного ентомолога, еколога, історика науки, поета і патріота України. Саме завдяки йому на Сході України з’явилися десятки заповідних територій — його турбота про природу була не просто науковою, а глибоко особистою.🌿 Його життєвий шлях — це приклад незламної відданості науці та природоохоронній справі. Від залізничного училища в рідній Марківці на Сумщині — до захисту кандидатської дисертації з ентомології. Його наукові дослідження охоплювали екологію та фауністику водних жуків Лівобережної України, а також історію природоохоронного руху в Україні.📚 Віктор Микитович був одним із перших, хто наважився говорити правду про репресованих природоохоронців. Він повернув із забуття імена тих, чиї життя були знищені радянською владою — М. Г. Швалба, С. І. Медведєва, В. Б. Захаренка та багатьох інших. Його публікації — це не лише наука, а й акт історичної справедливості.👥 Він був не просто дослідником — він був вчителем і наставником. Його лекції й експедиції надихали нові покоління природоохоронців. Його щирість, енциклопедичні знання та поетичне бачення світу формували особливе середовище довкола нього.📝 У 2019 році вийшов біографічний нарис, присвячений Віктору Микитовичу. У ньому — спогади, архівні документи, фотографії, що розповідають про його життя:👉 Переглянути книгу📘 Сьогодні ми додаємо ще одну важливу публікацію — бібліографічний покажчик його праць, над яким він працював до останніх днів. Видання завершили його колеги — науковці, які перейняли від нього любов до знань і природи.👉 Переглянути книгу 🌾 Наразі ми також готуємо обґрунтування для створення нового заказника на Харківщині, який буде гідно носити ім’я Віктора Микитовича Грами. Це буде ще один крок до збереження спадку, який він залишив нам усім.
Ми вже писали про загрози від будівництва малих ГЕС в Карпатах — і тепер інформуємо вас про розвиток подій.1️⃣ ГЕС на р. Стрий на Сколівщині.У рамках процедури стратегічної екологічної оцінки Міндовкілля на 7 сторінках розписало про ризики будівництва ГЕС і чому звіт СЕО потребує доопрацювання. 🔸Тепер слово за Сколівською міською радою — чи підуть вони на затвердження будівництва всупереч вимогам законодавства, чи прислухаються до здорового глузду.2️⃣ ГЕС на р. Черемош в с. Розтоки та на р. Білий Черемош в с. Голошино.Чернівецький рибоохоронний патруль зайняв позицію на захист річок. Цитуємо:🔸«Будівництво гідроелектростанцій на річках Білий Черемош та Черемош може становити екологічну загрозу для гідрологічного режиму гірських річок, для збереження рідкісної іхтіофауни, занесеної до Червоної книги України. Реалізація таких проєктів може призвести до незворотних втрат біорізноманіття, нівелювання державних інвестицій у природоохоронні заходи та порушення режиму охорони іхтіологічного заказника місцевого значення «Черемоський»».3️⃣ ГЕС на р. Прут у Матеївецькій громаді.19 травня відбулись громадські слухання, де місцеві мешканці категорично виступили за збереження Прута і проти будівництва ГЕС. Паралельно триває процедура стратегічної екологічної оцінки. 🔸Теоретично, депутати громади можуть прийняти рішення на підтримку ГЕС, всупереч позиції активістів — але ми віримо, що це не станеться.Про ситуацію з ГЕС на Закарпатті ми проінформуємо в наступному пості.Дякуємо всім, хто долучається до збереження річок Карпат! Боротьба триває.📌 Посилання на позиції Міндовкілля та Чернівецького рибпатруля щодо питань ГЕС та статтю про проходження громадських слухань у селі Матеївці можна знайти нижче ⬇️⬇️⬇️📎Позиції Міндовкілля та рибпатруля📎Стаття про проходження громадських слухань
На Миколаївщині збережено від заліснення більше 115 га степів!Вкотре відзначаємо успішну співпрацю з Південним офісом ДП “Ліси України” та управлінням екології Миколаївської ОВА щодо захисту степових ділянок від залісення.🔸 Чому це важливо?З 2022 року, після змін до Лісового кодексу України, лісорозведення на степах заборонене. Питання тепер — точно визначити, які ділянки є степовими.🔹 Результат обстеження протягом червня та вересня 2024 року:- 115,51 га врятовано від заліснення завдяки нашим спільним обстеженням у Варюшинському та Возсіятському лісництвах.- 28,7 га в межах Возсіятського лісництва, які включено до охоронної зони та погоджено для розширення заповідника “Єланецький степ”.- 86,81 га в межах Веселинівського (колишнього Варюшинського) лісництва запропоновано для проєкту ландшафтного заказника “Чичиклійський”.🗓 З середини 2024 року тривають перемовини щодо створення “Чичиклійського” заказника. Попередньо на розгляд найближчого засідання — ще понад 600 га нових степових ділянок.Усі ці території — у межах земель, переданих лісгоспам, але статус «степові» забороняє їх заліснення. На додачу, тут мешкають види з Червоної книги України та Бернської конвенції — й це обґрунтовує створення природно-заповідних об’єктів.🌿 Заборона залісення та поступове оголошення таких ділянок заповідними — приклад синергії природоохоронців і лісівників. Сподіваємося, аналогічна робота розпочнеться й в інших областях!
🤔Фундамент вітроелектростанції – це самостійна окрема споруда, яка проєктується незалежно від вітроелектростанції!🤔Масштабне будівництво на високогірних полонинах не несе ризику негативного впливу на навколишнє природне середовище!🤔Збереження цінних природних територій з десятками охоронюваних видів флори та фауни – не є правом чи законним інтересом громадян України!Абсурд? Ні! Це офіційна позиція Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДІАМ), викладена у відповідь на нашу скаргу щодо будівництва на полонині Руна.Бо хоч фундамент ВЕС будується на ділянках, виділених під будівництво ВЕС, на основі ДПТ, розробленого під будівництво ВЕС, відповідно до параметрів, описаних у звіті з оцінки впливу на довкілля ВЕС, – але на думку чиновників ДІАМ, це цілком окрема незалежна споруда, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля.Що ж тоді, на їхню думку, може будуватись на фундаменті ВЕС, який проєктувався відповідно до норм будівництва ВЕС, окрім ВЕС?Підкажіть у коментарях – ми не можемо зрозуміти їхню логіку!❓Виходить, тоді і фундамент атомної станції чи металургійного заводу можна будувати як окремий незалежний об’єкт, без проходження ОВД?📢 Рішення члени комісії Рябчинський А.М., Вінник О.Ю., Калиновський Є.А., Сударенко Д.В., Бондарчук О.В. прийняли одноголосно – незважаючи на позицію профільного органу влади, відповідального за оцінку впливу на довкілля – Міндовкілля, яке чітко пояснило, чому будівництво фундаментів є складовою вітропарку і не може відбуватись без процедури оцінки впливу на довкілля.Що стало підставою такого рішення ДІАМ — чи непрофесійність та незнайомство з природоохоронним законодавством, чи політичні домовленості, чи щось інше — ми не знаємо.Але дотримання принципу «не завдавати суттєвої шкоди» — це пряме євроінтеграційне зобов’язання України.І, на нашу думку, вже настав час втрутитися в цю справу прокуратурі — для захисту інтересів держави.Рішення ДІАМ та позицію Міндовкілля — читайте 👉🏼 тут
Хочемо поділитися враженнями від нашої найбільшої експедиції цього року — поїздки на Тарутинський степ разом із колективом Біосферного заповідника «Асканія-Нова».🌾 Мета експедиції — дослідження території майбутнього національного природного парку «Буджацькі степи». Це саме та унікальна ділянка, яку багато хто знає як Тарутинський степ.📚 Хоча парк ще не створено офіційно, наукова робота вже ведеться. І це важливо — щоби в момент створення парку його працівники не починали все з нуля. Цього разу до досліджень долучилися й ми.Ажіотаж навколо збереження Тарутинського степу — не перебільшення. Варто лише опинитися тут, аби все стало зрозумілим. Навіть просто проїхавши степом 20–30 хвилин, коли навколо лише небо і хвилі трав, відчуваєш масштаб.Це одна з трьох найбільших цілин України. Вона більша за степову частину «Асканії-Нової». І найважливіше — це найбільша ділянка українського степу, що залишилася поза зоною бойових дій чи окупації.Майбутній національний парк тут стане першим степовим НПП в Україні. Для нас, як організації, що роками працює над збереженням степів, це — особлива подія.Та навіть попри всі очікування, Тарутинський степ здивував. 🔹Важко повірити, що в сучасній Україні досі існують такі великі простори дикої природи:• хижі птахи, яких бачиш одразу кілька,• ковилові хвилі до самого обрію,• сотні метеликів, які вижили лише тому, що тут не використовують пестициди.🐎 А завдяки зусиллям Rewinding Ukraine у степ повернулися навіть дикі коні — кулани. Тепер вони справді живуть тут вільно, у дикій природі.🤞 Тримаємо схрещені пальці за майбутній нацпарк.Це шанс зберегти найбільший заповідний степ Європи!
Позавчора Міністерство економіки похвалилося, що ділянку державних земель площею 3969 гектарів на Кіровоградщині ТОВ «Земельний банк» передав у суборенду на 14 років через торги в системі «Прозорро.Продажі».Так, це важливо — наводити лад із незаконним використанням державних орних земель. Ми це підтримуємо.🌿Але не можна при цьому повністю ігнорувати природоохоронну складову! Бо на цій ділянці з кадастровим номером 3525884900:02:000:9104, крім ріллі, наявні й добре збережені степові ділянки, заплави малих річок і круті схили.Жодної згадки про природоохоронні обмеження та про неможливість використання частини цих земель як орних у матеріалах торгів немає. Землевпорядники всюди просто написали: «рілля». На всі 3969 гектарів❗️І це не поодинокий випадок. Просто зараз у системі «Прозорро.Продажі» тривають торги з продажу «Земельним банком» лісів, лук, боліт.🔹Наприклад, ділянка з номером 3221081000:02:002:1645 у Бучанському районі Київщини майже повністю вкрита лісом — на супутниковому знімку видно навіть рядки його висадки!🔹А ділянка з номером 2121287200:01:001:0013 у Берегівському районі Закарпаття взагалі накладається на землі ДП «Ліси України»!🤔Виходить, однією рукою держава роздає державні землі під знищення, а іншою — витрачає кошти на створення нових лісів і розповідає міжнародним партнерам, як ми бережемо природу?Минулого року ми попереджали про ці ризики й пропонували Міндовкіллю, Держлісагентству, «Земельному банку» та ДП «Ліси України» проаналізувати всі такі ділянки. І чітко виокремити: окремо — ріллю, окремо — природні території, важливі для збереження біорізноманіття та запобігання змінам клімату.Але нас проігнорували. Можливо, хоч тепер чиновники звернуть увагу. Що думаєте?
На полонині Руна триває будівництво вітропарку з порушенням вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля. 🏗️ Важка будівельна техніка нищить гору, прокладаються технологічні дороги, бетонуються фундаменти під вітроустановки.І триває бездіяльність органів державної влади, які б мали не допускати порушення природоохоронного законодавства.Лише вчора, аж через 3,5 тижня після нашої скарги, ми нарешті отримали відповідь Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.Вони звернулися до центрального апарату Держекоінспекції, аби ті, в свою чергу, звернулися до Міндовкілля для отримання дозволу на позапланову перевірку.Так, таке законодавство — на час воєнного стану перевірки можливі лише через таку складну процедуру погоджень.Але хіба для того, щоб відкрити реєстр з оцінки впливу на довкілля та реєстр дозвільних документів на будівельні роботи в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва — і перевірити відсутність документів, які вимагаються законом, потрібно цілих три тижні?🔸Зараз рішення вже за керівництвом Держекоінспекції та керівництвом Міндовкілля.❗️ Ми закликаємо їх не зволікати і погодити проведення перевірки в якнайшвидші терміни.Між іншим, план Ukraine Facility, по якому ЄС надає фінансову допомогу Україні, чітко вимагає дотримання принципу «не завдавати суттєвої шкоди» (DNSH) під час будівництва енергетичних об’єктів. Який чітко передбачає потребу проходження процедур екологічних оцінок. Тому продовження ігнорування проблеми будівництва ВЕС на полонині Руна не тільки завдає шкоди природі, але й порушує міжнародні зобов’язання нашої держави.
Сьогодні відбулося засідання комісії з розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності при Державній інспекції архітектури і містобудування.📜 Розглядали нашу скаргу щодо початку будівництва ВЕС на Полонині Руна. Ми вважаємо це незаконним, адже така діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля, і без позитивного висновку будувати не можна!🏗️ Проте там вже працює важка будівельна техніка, і частина фундаментів під вітроустановки вже забетонована.На комісії представник забудовника — ТОВ «Вітряний парк Турянський» — не заперечив факту здійснення робіт. Повідомив, що фундамент там є і його висота — 0 м. Але аргументував, що, мовляв, будівництво фундаментів під вітроустановки — це зовсім не складова будівництва ВЕС, і тому оцінка впливу на довкілля їм не потрібна. Бо фундамент окремо, а вітроустановки — окремо.Твердження дуже сумнівне, адже у звіті з оцінки впливу на довкілля слово «фундамент» згадується цілих 290 разів. Спочатку як складова будівельних робіт, потім — під час оцінки наслідків будівництва ВЕС на компоненти довкілля: атмосферне повітря, ґрунти, рослинний світ тощо.❓ За такою логікою можна без процедури ОВД будувати і фундамент, наприклад, атомної станції?Не менш дивним було й те, що коли члени комісії запитали у забудовника, хто є замовником звіту ОВД — він не відповів, мовляв, треба уточнювати. Довелося нам нагадати, що це вони ж самі.Дуже дивно. Жодним чином не схоже на спроби уникнути відповідальності за незаконні роботи, га?🔸 Своє рішення комісія повідомить протягом місяця. Ми сподіваємося, що воно буде на користь природи. Весь цей час знищення полонини триватиме.Цьому знищенню могла б запобігти Державна екологічна інспекція України. Але, хоч її керівник Ігор Зубович не так давно пафосно розповідав, що ДЕІ відкрита до громадськості — жодної реакції на наше звернення ми досі не отримали. Хоча екоінспекція мала б давно звернутися до Міндовкілля за дозволом на проведення позапланової.
Круглий стіл: Громадянська наука під час війни🗓️8 травня🕖19:00 (Київський час)📍ZOOM Повномасштабна війна вплинула на багато сфер життя в Україні та інших державах. Це стосується і спостереження за природою. Обмеження у пересуванні, окупація територій, постійна стресова обстановка — багатьом українцям довелося стати вимушеними переселенцями, приєднатися до Сил оборони України або стати волонтерами армії. Водночас саме прогулянки на природі стали для багатьох важливою частиною психологічної реабілітації.Як саме змінилася громадянська наука під час війни на прикладі користування найпопулярнішим додатком iNaturalist, знають дослідники з кількох країн, які спеціально вивчають це питання.Основні спікери:• Eric Fischer Rempe — Бразильський інститут навколишнього середовища та відновлюваних природних ресурсів (Бразилія)• Bradley C. Allf — Університет штату Колорадо, кафедра рибного господарства, дикої природи та охорони біорізноманіття (США)• Сергій М. Панченко — Національний природний парк “Холодний Яр”, д.б.н.• Іван І. Мойсієнко — Херсонський державний університет, завідувач кафедри ботаніки, д.б.н.У форматі круглого столу обговоримо:🔹Як змінилися можливості дослідження природи в Україні під час війни?🔹Як змінилося користування додатком iNaturalist спостерігачами та ідентифікаторами?🔹Чи продовжили українці спостерігати за природою, коли стали переселенцями? Або коли долучились до Збройних сил України?🔹Чим може допомогти громадянська наука самим спостерігачам, а чим вони — просуванню громадянської науки під час війни?💬 Підключайтеся до ZOOM-конференції й долучайтеся до обговорення!Захід продовжує цикл вебінарів у межах підготовки до Першого загальноукраїнського біобліцу (детальніше — тут ) Подія є частиною проєкту «Збереження природної спадщини для LIFE в Україні» (LIFE23-PRE-CZ-ConNaturLIFE Ukraine), що співфінансується Європейською Унією та Міністерством довкілля Чеської Республіки.Посилання на подію👇
TGLIST.COM.UA
