Настанови Необлікованого

Вчора 28-річній наркоманці з Кіровоградщини дали всього-навсього 6 років за підпал службового автомобіля військовослужбовця НГУ. В мене питання: з огляду на більш ніж 300 епізодів підпалу автомобільної техніки Сил оборони України маргіналами, завербованими фсб - чому дані дії трактуються по статті 114-1 ККУ, де передбачається покарання від 5 до 8 років. Чому не стаття 111 ККУ «державна зрада», де причепом ще можна додати й 114-1? Адже по 111-ій - чорта можна закрити на довічно з конфіскацією майна. А тут наркоманку навіть на максимальний термін по статті - 8 років не закрили, лише 6. Зате, у нас суди навчились заочно «судити» тьотю-лікаря з Мелітополя, яку призначили головним лікарем мелітопольскої лікарні. Тьотя вчинила недобре, але навряд вона: а) приїде в Україну, бо вона знаходиться на ТОТ; б) заподіяла пряму шкоду Україні; в) палила машини військовослужбовцям. Це питання моралі, а не державної зради як такої. Правильно, поки українці скидаються по 5 гривень на машини військовим, поки діти з заощаджень на планшети - передають гроші на ТО машин після бойових, прокуратура та суди займаються гуманізмом з агентурою фсб. Не бачу причин малолєткам та наркоманам не підпалювати авто - все одно їм дадуть пару років, половину строку відсидять і вийдуть по умовно-достроковому. А українці добрі, своїх не кидають, ще куплять. Так і живемо. @sanatoriy_satani

В коментарях нагадали про неймовірний «Зоряний десант» Роберта Гайнлайна, хто не читав – багато втратив. "Моя мама каже, що насильство ніколи нічого не вирішує"."І що?" Пан Дюбуа похмуро подивився на неї. "Я впевнений, що батьки міста Карфаген були б раді дізнатися про це. Чому б твоїй матері не сказати їм про це? Або чому ти не скажеш? "Вони вже сперечались раніше - оскільки ви не могли завалити курс, не було необхідності підмазувати пана Дюбуа. Вона пронизливо сказала: "Ви з мене смієтеся! Всі знають, що Карфаген був зруйнований!""Ви, здається, цього не знали", - похмуро відповів він. "А якщо знаєш, то чи не скажеш ти, що насильство вирішило їхні долі досить ґрунтовно? Втім, я не насміхався з вас особисто, я висміював непростимо безглузду ідею - практики, якої я завжди дотримуватимуся. Кожному, хто чіпляється за історично неправдиву - і абсолютно аморальну - доктрину, що "насильство ніколи нічого не вирішує", я б порадив викликати привидів Наполеона Бонапарта і герцога Веллінгтона і їм подискутувати з ним. Привид Гітлера міг би бути суддею, а присяжними могли б бути дронти, великий олуш і пасажирський голуб. Насильство, гола сила, вирішило більше питань в історії, ніж будь-який інший фактор, і протилежна думка - це видавання бажаного за дійсне в найгіршому випадку. Породи, які забувають цю основну істину, завжди платили за неї життям і свободою".

Корупція - від лат. corrumpō, збочувати, псувати, заражати, гнити. Першочергове значення корупції, перш за все, не про гроші. Корупція - це про відсутність цінностей. Або такі цінності, які несуть деградуючий вплив на соціум. Зрозуміло звідки ноги цього явища ростуть в Україні. Наші батьки і діди на парах в університеті вивчали хронологію з‘їздів ЦК, вчили талмуди Маркса і Енгельса, справлялись із шизою, що їх оточувала. Справлятись із нею можливо було лише через відмову від цінностей, адже єдина цінність, необхідна для виживання, це згода з позицією партії. Океанія завжди воювала з Остазією. Всіх, кому це було не ясно, еволюційний відбір відсіяв ще в 20-30х роках ХХ ст. Лишились лише згодні. От тільки коли партії не стало, залишився вакуум. Мільйони державних нігілістів, у яких держава асоціюється не зі спільною справою res publica, а штучним шизоїдним утворенням, якому необхідно демонструвати покору, але, в тіхаря, використовувати на благо власного пуза. Оглядаючись на підручники типу FM 6-22, на перший погляд здається, що державі необхідні компетентні люди. Але це погляд хибний. Тому що більшість компетентних людей такі само державні нігілісти, які свою компетентність використовують для розтягання держави, до якої вони не відчувають своєї причетності. Найбільшим скарбом для держави є люди зі здоровими цінностями (але що є здоровими цінностями ще належить визначити). Найбільшою задачею, непосильною, є таких людей ідентифікувати і просувати. Обставини грають не на нашу користь, адже, люди керовані цінностями обов‘язково візьмуть зброю до рук в час великої небезпеки, і багато з цих, і так червонокнижних персонажів, загинуло і ще загине. В цей же час, ті, хто цінностей не мають, не відчувають подібних позивів, а тому, якщо їхні ряди і прорядились, то хіба випадково. Корупція - це питання, яке не буде вирішене до тих пір, доки в суспільстві не буде спільного усвідомлення здорових цінностей і на чолі не стоятиме кістяк з тих, хто їх уособлюватиме та захищатиме, а не маніпулюватиме беззмістовними, популістичними лозунгами. Не вірю що досягнути такого стану справ можна волевиявленням охлосу, який прагне саме другого.

ГОСПІТАЛЬМісце в якому усвідомлюєш, наскільки тобі пощастило Роздивившись під час перевʼязки свої мʼязи, які вистоять з незашитої рани, поволі прокладаєш шлях до місця для паління.Там сидять чоловіки різних вікових категорій, багато моїх ровесників.У когось немає ніг, у когось – рук, в когось спотворене обличчя.І ти розумієш, що хоч і повільно, боляче і кульгаючи, але ти прийшов на своїх двох. Тобі неймовірно пощастило.Ми не задумуємося і не цінуємо те що маємо за замовчуванням, проте це все дуже просто втратити. Мова не лише про кінцівки Ці люди зазвичай відмовляються від допомоги, все роблять самі. Вони веселі, бадьорі, наче нічого взагалі і не сталося В цей же день я замовив мак, курʼєр був глухонімим. Він таким народився. Уявіть рівень складності при створенні персонажаМене охопило обурення!В світі і без війни багато такої біди. Проте світ радо звертає увагу і жаліє людей з абсолютно вигаданими проблемами «невыносимой лёгкости бытия», які жадають лише уваги і привілеїв, ігноруючи справжні проблеми які обмежують життя людей І саме в цей момент ми маємо і мусимо для них створювати інклюзивне суспільство, і варто почати з себе:Не відводьте очей, а подякуйтеЗапропонуйте поміч якщо необхідно Та просто навіть будьте ввічливі Не лише з військовими, з усіма категоріями людей з обмеженими можливостями Бо і у вас щодня є шанс стати таким

Нещодавно широко відомі у вузьких кругах Spiritus Systems випустили сумнівне відео, яке навіть у їхніх коментаторів викликало питання. Тема відео - порівняння різних типів прицілів. Спікери SS більшу частину відео обсмоктують LPVO (загонніки) вихваляючи їхні якості, при цьому скептично, навіть зневажливо, відносяться до призматичних прицілів (а саме Trijicon ACOG) та механічних прицільних пристроїв. Одразу видно, що хлопці варяться у своїй тємі, і не аналізують досвід актуальних конфліктів.Досвід повномасштабної війни показав, що такі якості прицілу як ударостійкість та витривалість є вкрай важливими. У мене особисто багато товаришів ламали оптику в умовах інтенсивної роботи, більшою мірою від ударів об поверхні, але також і від осколків. У таких умовах - наявність резервних механічних прицільних це вимога, а не старомодна заморочка, як бачать в Spiritus. Другий тип прицілів за невбиваємістю це саме призматичні приціли, серед яких у ACOG-а статус легенди. Маючи надзвичайно міцний корпус, неубиваєму конструкцію, простоту експлуатації, незалежність від батарейок, ACOG це приціл для серйозної бійки. LPVO, в свою чергу, може бути привабливішим у ціні, до тих пір, доки він десь не вдариться, і вам не доведеться купувати новий. Він також краще для роботи на середніх та дальніх дистанціях. Загалом, як на мене, загоннік це інструмент для спеціалістів, які знають що їм треба, для спеціальних задач (таких спеціалістів і задач в позиційній війні дууже мало) та для тактікульщиків-спортсменів. Для більшості ж піхотинців і спец.піхотинців кращого поєднання ніж ACOG+механіка не придумаєш. Так як ціна ACOG-а для більшості не підйомна, то хороший голограф/коліматор з магніфером, також є правильним рішенням.

22.07.2024 року стався неприємний інцидент у місті Шпола (Географічний центр України).Діючий військовослужбовець, командир та співзасновник спільноти @onlywars.crew проходить реабілітацію у своєму рідному місті, де здавалося кожен знає та поважає людину, яка 6 років свого життя віддала військовій службі в рядах найелітніших підрозділів України. Крім цього, військовослужбовець завжди займав чітку громадську позицію та приділяв увагу вихованню місцевої молоді.Однак, коли Владислав прогулювався біля місцевого ставу разом зі своїми побратимами та прямував до спортзалу до них під’їхав поліцейський автомобіль з якого вийшли представники поліції, а саме:Шульжинський Валерій Олександрович (Старший дільничий офіцер поліції);Шумило Світлана Федорівна (Поліцейський)Дані особи відразу зацікавилися саме Владиславом та почали вимагати документи, що посвідчують його особу. Ознайомившись з документами (з якими звісно все було ідеально) представники поліції вирішили провести поверхневий обшук Владислава та його друзів, апелюючи тим, що поведінка ветеранів здавалася «підозрілою». Крім того, вони відразу почали говорити за особисту зброю на що Владислав спокійно показав військовий квиток, де ця зброя була записана, а також повідомив, що всі правила носіння зброї ним дотримуються. Поліція навіть не хотіла слухати слова військового, поводили себе зухвало та неправомірно.Владислав зрозумівши, що все це схоже на типову провокацію повідомив їм, що не бажає продовжувати діалог і тим паче довіряти цим особам провести поверхневий обшук. Він повідомив, що йде до спортзалу, де буде чекати на них разом з представниками ВСП так як він є діючим військовослужбовцем та дозволить провести обшук лише їм. Йому відповіли що ВСП в дорозі (але вони так і не доїхали) та почали перешкоджати його переміщенню. Поліцейські пішли за ним до спортивного залу та стояли годину над ним поки він спокійно проводив тренування.Через певний час у залу зайшли дві особи у військовій формі, які є дотичними до місцевого ТЦК (не ВСП!), представилися «ротою охорони». Дані персонажі почали поводити себе не статутно на що отримали зауваження від ветерана та побачивши камери просто почали ховатися. Тим часом, ми викликали 2 патрулі, приїхавши вони поводили себе адекватно та щиро не розуміли, що не влаштовує їх колег тому повідомили нам, що ми «вільні». Але поліціянти Валерій та Світлана розповідали про неправоту Владислава та продовжували розповідати про те, що Владислава чекає ледь не кримінальна відповідальність, кажучи мов «ми це просто так не залишимо». Та все таки не знайшовши подальших підстав для затримання Владислава їм все таки довелося його відпустити. Ніхто звісно не вибачився за ці провокативні та безпідставні дії.Представник ВСП зателефонував Владиславу та почав погрожувати відібрати зброю, на що Владислав відповів що він в місті та чекає на їхній візит. Залюбки все надасть та дозволить провести поверхневий огляд.