До посту вище, щодо​​ окремої збірної козачої дивізії Армії УНР Яковлєва, про яку там згадується.Відомі також в Армії УНР як "яковлевці" за іменем свого командира дивізії, осавула Кубанського козацького війська Вадима Яковлева. Кістяк дивізії складали козаки конвойного дивізіону генерала Андрія Шкуро. Взимку на початку 1920 року при краху Денікінських ВСЮР, в районі Одеси опинилися заблоковані декілька кубанських та терських частин. Вони взяли участь у Бредовському поході на захід, та добровільно приєдналися до польської армії. Як окремий загін Яковлева вони брали участь в боях з більшовиками, та не забажали від'їжати до Криму з рештою бредівців до складу Врангелівської армії. Козаки яковлевці зокрема відзначилися в обороні Замостя разом з українцями та поляками, якою керував командир 6-ої Січової дивізії Армії УНР Марко Безручко, від 1-ої Кінної Армії Будьонного. Саме під час спільних боїв і знайомства з козаками 6-ої Січової дивізії Армії УНР Безручка, яковлевці захопилася бажанням до спільної боротьби в складі Армії УНР. Загін Яковлева швидко ріс, завдяки напливу добровольців козаків-білогвардійців так і з числа полонених козаків складу Красної армії. То ж загін швидко став бригадою, а згодом і дивізією. Польське командування планувало Козачу дивізю включити до складу 3-ої Російської армії Бориса Пермикіна. Але осавул Вадим Яковлев заявив свою категорчну відмову, та сказав, що бажає приєднатися лише до Армії УНР. З цієї метою він поїхав до голови Української військової місії в Польщі генерала В.Зелінського, щоб оговорити умови включення до складу української армії. І вже в жовтні Збірна козача дивізія була включена до складу Армії УНР. Під час осінньої кампанії Армії УНР яковлевці діяли при лівій групі Армії УНР де воювали спільно з 1-ою Запорізькою дивізією. Зокрема з кінним полком Чорних Запорожців Петра Дяченка, робили рейди в тил більшовиків, внаслідок чого успішно розбили частини 60-ої стрілецької та 8-ої кавалерійської дивізій РККА. На сьогодні невідомо жодної фотографії осавула    Вадима Яковлева. Його короткий опис залишив  комісар 1-ої Кінної Армії Ісаак Бабель:«Во рту его блестел золотой зуб, черная борода лежала на груди, как икона на мертвеце».А щодо його політичних поглядів, то можна визначити як ідейного кубанського самостійника. Генерал В. Зелінський залишив спогад його розмови з Яковлевим, коли він його запитав про його політичне кредо, той відповів:«Я бажаю визнання моєї Батьківщини - Кубані і співчуваю всім народам бувшої Росії, які б'ються за своє визволення, але битися за кого-небудь крім Кубані не буду, за винятком большевиків проти яких я готовий битися тепер в складі Української Армії».На фото листівка за підписом осавула Яковлева звернена до кубанських, терських, та донських козаків в складі РККА. Літо 1920 р