Міндовкілля

​​Руслан Стрілець: Після 10 років зволікань, Україна нарешті приєднується до Мінаматської конвенції про ртуть⚡️ Верховна Рада прийняла законопроєкт №0199 “Про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть” за основу та в цілому як закон.💬 “Законопроєкт був поданий до парламенту Президентом України Володимиром Зеленським, адже значення цього документа важко переоцінити і в геополітичній, і в економічній та довкіллєвій сферах. Це той міжнародний документ, до якого долучилася 141 держава світу, і який так ігнорує росія. Маючи чітку політичну волю та позицію, ми сьогодні встановлюємо в своїй країні міжнародно визнані правила поводження з цим рідким отруйним металом”, - наголосив Міністр Руслан Стрілець.За його словами, долучення України до Конвенції дозволить в подальшому унеможливити такі ситуації, як із заводом “Радикал”, коли сотні тонн ртуті опинилися просто неба в українській столиці. Крім того, Україна зможе за допомогою міжнародних партнерів вирішити це питання. Аналогічно, як і розв'язати проблеми зі всією “радянською спадщиною” - залишками ртуті на недіючих пострадянських підприємствах, що використовували застарілі технології. Як сторона Конвенції, Україна матиме доступ до цільових ресурсів Глобального екологічного фонду, а також зможе отримати технічну та експертну допомогу.💬 “Сьогоднішнє рішення українського парламенту вкотре демонструє, що попри війну Україна продовжує слідувати Європейським зеленим курсом та дбає про своїх людей та власне довкілля. Ми крок за кроком зменшуємо дистанцію між нами та ЄС і з кожним рішенням збільшуємо прірву з агресивним сусідом. Бо наш шлях - це шлях прогресивних дій та якісних змін в країні”, - наголосив Руслан Стрілець.

​​⚖️Як оцінити наслідки для довкілля та здоров'я людини плану чи програми, яка передбачає будівництво промислових об'єктів у майбутньомуПро все це представники Міндовкілля та експерти проєкту ЄС EU4Environment розповіли на дводенному онлайн-тренінгу замовникам документів державного планування. До заходу долучилася безпрецедентна кількість учасників – понад 800 представників органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування територіальних громад. Під час тренінгу йшлося про практичні аспекти проведення стратегічної екологічної оцінки та алгоритму роботи у Реєстрі СЕО на ЕкоСистемі. 💬«Стратегічна екологічна оцінка має бути ключовим інструментом для післявоєнного «зеленого» відновлення країни, оскільки дозволить ухвалювати збалансовані та сталі рішення для подальшого розвитку нашої держави», - зауважила заступник Міністра Олена Крамаренко. ▪️Згідно з опитуванням, яке пройшли учасники тренінгу, цифровізація процедури та впровадження Реєстру СЕО значно спростить проходження екологічної оцінки та забезпечить прозорість процедури. ▪️Також учасники звернули увагу на практичні аспекти, які викликають найбільші ускладнення в ході СЕО. Серед них - пошук кваліфікованих виконавців СЕО, збір вихідних даних, відсутність фінансування для розроблення документації СЕО. ▪️94% учасників висловили думку про необхідність розробки детальних методичних рекомендацій щодо здійснення екологічної оцінки. ▪️Близько 70% учасників тренінгу складали представники місцевого самоврядування територіальних громад. Це свідчить про те, що попри складні виклики воєнного стану, довкіллєві питання не втрачають актуальності.🖇Нагадаємо, що СЕО проводять саме під час розробки національних, регіональних, місцевих та міждержавних програм та планів розвитку. Приміром, розробки плану розвитку міста чи села, плану управління відходами чи схеми санітарного очищення міста.

🌳24 травня – Європейський день парківСаме в цей день у 1909 році колись був створений перший нацпарк у Європі – швейцарський Сарек.У Європі нацпарк – не тільки природоохоронна територія, але й потужний рекреаційний об'єкт, який притягує мільйони туристів щороку. Для цього в ньому має бути якісна інфраструктура та високий рівень обслуговування. російське вторгнення завдає шкоди нашим нацпаркам. Тисячі гектарів заповідного фонду пошкоджуються і знищуються внаслідок бойових дій. Попри це, Україна впевнено крокує до мети підвищити туристичний потенціал своїх парків. Відповідно до Європейської програми збереження біологічного різноманіття, Україна до 2030 року має збільшити територію природно-заповідного фонду до 30% загальної площі країни. Поки що в Україні ці об'єкти охороняють природу, але інфраструктура для їх відвідування недостатньо комфортна. 💬За словами Міністра Руслана Стрільця, навіть під час повномасштабного вторгнення ми плануємо розвиток рекреаційного потенціалу нацпарків. Уже готова концепція відбудови та розвитку інфраструктури для 10 проєктів, частиною яких є створення реабілітаційних центрів для диких тварин.За даними обласних військових адміністрацій, до повномасштабного вторгнення в Україні існувало 15 регіональних центрів реабілітації диких тварин. Більшість з них вже не мають змоги приймати нових тварин. Поранених, травмованих чи покинутих диких тварин населення намагається прилаштувати у зоопарках.Міндовкілля має на меті створити цілу мережу регіональних центрів реабілітації та порятунку тварин, зокрема для реабілітації бурого ведмедя, диких птахів та кажанів, морських ссавців, зубра, степових травоїдних ссавців, копитних тварин тощо.

🐾Сьогодні – Міжнародний день біологічного різноманіття⏺Мета цієї дати в екологічному календарі – закликати людей до збереження флори й фауни. Кожен живий організм – частина екосистеми. Будь-яка зміна в життєдіяльності виду призводить до порушень екосистеми та харчових ланцюгів інших видів, зокрема й людини. Одна частинка ланцюга випадає – деградує вся система. ⏺Україна – середовище життя близько 74,000 видів флори та фауни. російські окупанти намагаються знищити Україну і цим ставлять під загрозу більш як третину біорізноманіття Європи. Саме на лоні природи здебільшого відбуваються бойові дії. Як наслідок з початку війни під загрозою знищення знаходяться 16 водно-болотних угідь міжнародного значення площею близько 600 тисяч гектарів, 900 об'єктів природно-заповідного фонду, 160 територій Смарагдової мережі, численні лісові та степові пожежі тощо. ⏺Біорізноманіття – це фундамент фізичного та духовного здоров'я будь-якої нації. Руйнуючи наше довкілля, вороги знищують фундамент нашої держави – і прекрасно це усвідомлюють.⏺Тема Міжнародного дня біологічного різноманіття у 2023 році – «Від угоди до дії: відновимо біорізноманіття». Гасло просуває ідею, що тепер на глобальному рівні людина повинна реалізувати всі заходи, передбачені Угодою ООН про біорізноманіття, до 2030 року. Тільки так ми можемо отримати захищене і стійке біологічне різноманіття. Це основний меседж Конвенції про біологічне різноманіття – ключового міжнародного інструменту сталого розвитку біорізноманіття.

​​🔎Реформа державної системи моніторингу довкілля – це одна з ключових реформ сьогодення, адже без неї неможливий вступ України до ЄС. Про це під час круглого столу щодо реформи державної системи моніторингу довкілля в Україні зауважила заступник Міністра Вікторія Киреєва. На заході Вікторія Киреєва спільно з Командою підтримки реформ Міндовкілля та фахівцями міністерства подискутувала з понад сотнею представників громадських організацій та бізнесу щодо того як в Україні впровадити ефективну, прозору та відкриту систему моніторингу довкілля.«Завдання Міндовкілля побудувати комплексний державний моніторинг довкілля, який не лише відповідатиме вимогам ЄС, а й задовольнить запит суспільства. Адже суспільство просто хоче оперативно отримувати інформацію про якість повітря, стан наших лісів, водойм та ґрунтів», - зауважила Вікторія Киреєва.Аби врахувати всі пропозиції громадськості та бізнесу щодо реформування системи моніторингу у Міндовкіллі створили відповідні робочі групи. Тож запрошуємо фахівців до співпраці.Подати заявку для участі у робочій групі можна до 10 червня (обов’язково зазначати у яку підгрупу включити), надіславши відповідну інформацію на електронну адресу >> [email protected] або на [email protected]

​​В Офісі Президента відбувся брифінг з питань безпеки для бразильської делегації на чолі з головним радником Президента БразиліїЯкі виклики спровокувало вторгнення рф в Україну - це питання обговорювали в Офісі Президента під час брифінгу з питань безпеки для бразильської делегації на чолі з головним радником Президента Федеративної Республіки Бразилія Селсо Аморімом.У заході взяли участь керівник Офісу Глави держави Андрій Єрмак, заступники керівника Офісу Глави держави Ігор Жовква та Роман Машовець, радник – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук та Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.Під час брифінгу обговорювали питання поточної ситуації на фронті, постійних ракетних атак росії на українців, депортації українських дітей, а також впливу злочинних дій рф на довкілля. За словами Андрія Єрмака, єдиний план, здатний припинити російську агресію в Україні, – це українська формула миру. Керівник Офісу Глави держави висловив сподівання на подальшу виважену позицію Бразилії й особисто Президента Лули да Сілви щодо російської збройної агресії РФ проти України.Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець розповів про шкоду, завдану рф українському довкіллю.💬 “Ми вже зафіксували понад 2 тисячі випадків шкоди довкіллю. Розмір завданих збитків перевищує 50 млрд доларів. Водночас довкілля не має кордонів, тож наслідки воєнних дій в Україні відчуватиме весь світ”, - зазначив Руслан Стрілець. За його словами, війна розпочата росією в Україні вже призвела до засмічення земель, забруднення водойм та повітря, знищення лісів та заповідників:▪️ від війни постраждала третина українських лісів;▪️ 20% природоохоронних територій України також уражені війною;▪️ під загрозою 35% біорізноманіття Європи, яким володіє Україна;▪️ росія окупувала 740 українських родовищ корисних копалин;▪️ приблизно 30% нашої території забруднено боєприпасами;▪️ росія своїми діями сприяє і посилює кліматичну кризу. Шкода, нанесена війною клімату, оцінюється у 33 млн тонн додаткових викидів парникових газів в атмосферу.💬 “Сьогодні маємо новий виклик. Ситуація із терористичними діями росії на Каховському водосховищі може мати колосальні наслідки. Це ризик, що без питної води можуть залишитись більше мільйона українців”, - наголосив Міністр.За його словами, після Перемоги Україна матимемо ще багато роботи щодо обрахунку збитків та відновлення довкілля. Однак спільно з міжнародними партнерами зможе довести справу до кінця та стягнути з рф репарації за зруйноване.

​​🇺🇦Знайомтесь, це наш колега Микола Ремез. Уже майже 15 місяців повномасштабної війни він боронить країну від російських окупантів.🪖Після початку повномасштабного вторгнення, уже 25 лютого 2022 року Микола став на захист України. Його завдання – «тримати мирне небо» над нашими головами. Наш воїн – солдат у Військах протиповітряної оборони Збройних сил України. Разом із побратимами він захищає наші міста і села від ворожих ракет та дронів. 🌳Миколі – 39 років. Має люблячу родину та сина. Закінчив Лубенський лісотехнічний коледж. До війни працював у Гадяцькому лісовому господарстві старшим майстром ремонтно-будівельної дільниці Пирятинського лісництва. Відповідальний, спокійний, доброзичливий, майстер своєї справи – саме так нашого воїна-лісівника характеризують колеги по роботі.🌳16 років роботи в лісовому господарстві, дали чоловікові не лише чималий досвід, а й нове захоплення – виготовлення дерев’яних виробів.  Він із найпростішого дерева може вирізати справжнісінький шедевр та створити різноманітні меблі. Таке захоплення вимагає неабиякої концентрації, терпіння та витримки. Саме це допомагає воїну  зараз на війні у прицільно точній роботі.💬«Дуже важливо вчасно поцілити у ворожі ракети та БПЛА, від цього залежить життя десятків, а то й сотень людей одночасно. Кожен збитий безпілотник чи ракета – це чиєсь врятоване життя, дім чи робота. Найважче на війні дізнаватися про прильоти по містах, особливо, житлових будинках. Ми кожної секунди напоготові та будемо стояти до кінця, до повної перемоги», - каже захисник. 🌳Наш Герой з нетерпінням чекає закінчення війни та мріє якнайшвидше повернутись до рідного дому, люблячої сім’ї та  улюбленої роботи.

​​​​🌿 Розповідаємо про СЕО та роз’яснюємо питання, які виникають у процесі його проведенняПро актуальні зміни, що відбулися у сфері СЕО, важливість удосконалення цієї процедури для відновлення та подальшого сталого розвитку України, й створення Єдиного реєстру СЕО під час онлайн зустрічі з понад 60 представниками органів державної та місцевої влади, громадських організацій, розробників документів державного планування, експертної спільноти розповіла заступниця Міністра Олена Крамаренко.Серед іншого, йшлося про практичні кроки з розвитку СЕО та обговорювалися найбільш поширені питання, що виникають під час СЕО містобудівної документації, як то:🔽 коли необхідно проводити СЕО;🔽 реальна інтеграція СЕО у розроблення містобудівної документації, а не проведення процедури «задля галочки»;🔽 забезпечення збереження та розвитку природоохоронних територій;🔽 опрацювання виправданих альтернатив (нульової недостатньо);🔽 усунення допущених порушень законодавства тощо.Учасники наради поділилися власним досвідом проведення процедури та баченнями щодо її вдосконалення, підвищення кваліфікації суб’єктів СЕО, покращення якості звітів про СЕО та отримання належної інформації щодо стану флори, фауни, ландшафтів, інших складових довкілля, важливості залучення науковців та забезпечення контролю та відповідальності поряд з підвищенням обізнаності та поширенням знань тощо. Ціла низка питань стосувалася практичного застосування вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», функціонування Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки та користування ним.Представники Міндовкілля надали відповіді на порушені питання та нагадали про затвердження Урядом Порядку ведення Єдиного реєстру СЕО.Плануємо також продовжити комунікацію щодо актуальних питань забезпечення СЕО - 25 та 26 травня за підтримки ЄЕК ООН відбудуться відповідні семінари.

​​Розпочинаємо діалог з металургійним бізнесом щодо впровадження найкращих доступних технологій та методів управлінняПро екологічну модернізацію підприємств чорної та кольорової металургії України говорили сьогодні під час круглого столу, організованого Міндовкіллям та Командою підтримки реформ при міністерстві, з представниками промисловості, громадськості, наукової спільноти та інших зацікавлених сторін. “Міндовкілля продовжує працювати над реалізацією в Україні реформи запобіганню промисловому забрудненню. Реформа дозволить запустити екомодернізацію найбільших забруднювачів, зменшити негативний вплив промисловості на довкілля та імплементувати положення Директиви 2010/75/ЄС, а отже виконати одну з важливих умов повноцінного членства України у Євросоюзі”, - зазначила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.За її словами, наразі у Верховній Раді зареєстрований євроінтеграційний законопроєкт «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля» (реєстр. № 6004-д). Він є важливим і для захисту довкілля, і для бізнесу, і для зеленої відбудови України. Документ відрізняється від попередніх редакцій, адже напрацьований за участі європейських партнерів, громадських організацій, бізнес-асоціацій та представників промисловості. При його розробці також враховувався досвід інших країн, зокрема Німеччини та Чехії. Так, наприклад, Чехія почала впроваджувати НДТМ ще у 2002 році, тобто за два роки до того, як офіційно стала членом ЄС. Реалізувати реформу країна мала до 2007 року - саме такий термін був поставлений Європейськи Союзом. Щоб ефективно впровадити нововведення наші сусіди також спиралися на досвід європейських країн. Результати не змусили на себе чекати. Так, наприклад, за 10 років один з найбільших чеських забруднювачів - підприємство ArcelorMittal Ostrava скоротило викиди пилу більш ніж на ¾.Український металургійний бізнес також розуміє важливість впровадження європейських стандартів. Адже ринок ЄС вже понад 10 років є для цього сектору пріоритетним. Сюди експортується більше третини національної продукції. Водночас Європейський Союз висуває певні вимоги щодо екологічності продукції та з урахування процесів декарбонізації. Й чим ділі ці вимоги ставатимуть більш жорсткими. Тож модернізація необхідна і потрібно рухатись далі до впровадження НДТМ в Україні.Для того, щоб відповідати європейським стандартам велика кількість установок мають бути модернізовані, а деякі з них повністю збудовані “з нуля”. Тож більше інформації про те, як впроваджуватимуть НДТМ у секторі, а також про поточний стан галузі читайте на нашому сайті

​​🪶Окрім рожевих фламінго, у Нацпарку “Тузлівські лимани” помітили ще ось таку птаху▪️Про неї згадує у своїй книзі «Робінзон Крузо» Даніель Дефо: «Сидячи на схилі, я дивився, як багряне сонце спокійно йде за обрій, вдихав на повні груди чисте прохолодне повітря і слухав шум моря. Здалеку долинав крик квакви – птах полював на жаб; улаштовувалася на ніч у своєму гнізді коровайка, шаруділи в заростях чагарнику гризуни, лаялися папуги, стихли колібрі; і я був щасливий, що залишився живим».▪️Цього року тут затрималися ще й коровайки. Працівники Нацпарку налічили близько 150 особин. Зазвичай вони тут лише мігрують, а колонії для розмноження формують уже в дельті Дністра. Проте цього року на мілинах Тузлівських лиманів вони затрималися довше.▪️Тут на мілководді вони шукають поживу, протикаючи довгим і кривим, як шабля, дзьобом товстий шар мулу. У меню коровайок - рачки, молюски, водяні комахи, а також мальки риб. Дзьоб коровайки оснащений чутливими дотикальними рецепторами, що дає їм змогу безпомилково відшукати та схопити здобич.▪️Вид занесений до Червоної книги України, списків Бернської та Боннської Конвенцій, Угоди AEWA. Зустрічається в Європі, Азії та Африці. В останні десятиліття його популяція в Іспанії стрімко зростала, ймовірно, завдяки збільшенню вирощування рису. «Глянцеві ібіси», згруповані в Іспанії, навіть потрапили аж на Барбадос, перетнувши Атлантичний океан.