Telegram statistics channel - @mindovkillia

​​​​🤝Міністр Руслан Стрілець обговорив з послом Німеччини в Україні Мартіном Єгером та представниками GIZ побудову кліматичної архітектури в УкраїніНімеччина – один з наших найпотужніших партнерів на шляху до нової кліматичної політики. Фінансова та методологічна підтримка GIZ у цьому процесі колосальна. Маємо конкретні досягнення. У 2022-23 роках Кабінет Міністрів України почав процес адаптації європейського міжнародного довкіллєвого законодавства.💬«Зараз у нас найкращі результати за останні 5 років. Радий був почути від партнерів схвальні відгуки про нашу роботу попри війну. Пан Єгер каже, Україна сьогодні має не класичний проєктоорієнтований підхід до організації процесів. Ми створюємо простір для партнерства. А це – про конкретні кроки і дії. Він запевнив, що Німеччина готова й далі підтримувати Україну на цьому шляху», — зазначив Міністр Руслан Стрілець. Також Міністр сподівається, що до кінця року вже буде повноцінна структура для запобігання промисловому забрудненню та впровадження нової кліматичної політики в Україні, яка відповідатиме європейським стандартам. 💬Руслан Стрілець: «Це питання набагато ширше, ніж подолання наслідків війни для довкілля. Зараз визначається вектор нашого розвитку на десятки років уперед. Незабаром розпочинаємо новий етап цього процесу. Подробиці – згодом».

🦆В Україні та світі триває “осіння міграція” птахівЩороку восени птахи, які живуть в Україні влітку, мігрують у більш теплі країни, натомість до нас на зимівлю летять птахи з Півночі.14 жовтня відзначаємо Всесвітній день перелітних птахів. Цьогоріч його увага зосереджена на темі важливості води для перелітних птахів. Дійсно, вода допомагає птахам подолати довгі перельоти. Адже узбережжя лиманів, водно-болотних угідь, річок, озер, струмків, є місцями відпочинку та харчування пташок.Загалом через нашу країну пролягає три великих міграційних шляхи, якими щороку мігрують понад два млрд птахів. Однак через військову агресію рф вони під загрозою існування. Через теракт рф на Каховській ГЕС ми не лише майже втратили водно-болотні угіддя «Архіпелаг Великі та Малі Кучугури» та «Заплава Сім Маяків» у Нацпарку «Великий Луг», а й оселища для понад 30 тисяч водоплавних птахів.Щоб зберегти та захистити наше біорізноманіття важлива Перемога України у війні над окупантами. Тож не забувайте підтримувати наші Збройні Сили щедрими донатами та наближати Перемогу🇺🇦

🇺🇦 Україна посилює свої позиції в рамках Конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат Представника Міндовкілля обрано віце-головою Бюро Карпатської Конвенції. Це означає, що вже по спливу трьох років саме наша країна очолить роботу Конвенції. А отже упродовж 2026-2029 років Україна головуватиме на всіх офіційних та експертних зустрічах Конвенції, а отже візьме першість у ініціативах щодо реалізації положень Конвенції. Таке рішення було прийнято у рамках сьомого засідання Конференції Сторін Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (СОР7), що відбулося цього тижня у м. Белград, Республіка Сербія. Крім того, на полях СОР7 делегація України на чолі з першим заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександром Краснолуцьким провела низку двосторонніх зустрічей та досягнуто важливих домовленостей із:▪️ очільником Секретаріату Карпатської Конвенції Гаральдом Егерером;▪️ генеральним секретарем Рамсарської Конвенції Мусондою Мумбою;▪️ очільником делегації Чеської Республіки Іржі Лехейчеком;▪️ заступником очільниці Програми ООН з навколишнього середовища пані Елізабет Мренмою;▪️ з Міністром навколишнього середовища, водних ресурсів та лісів Румунії Мірча Фечетом.📎 Більше інформації на нашому сайті.

​​⚡️ Систематизуємо інформацію та полегшуємо звітування бізнесу: Міндовкілля та Держстат запускають пілотний проєкт на ЕкоСистеміЕкоСистема стане єдиною точкою введення всієї довкіллєвої інформації, яку підприємства подають державі. Це означає, що бізнесу не потрібно буде, як раніше, дублювати свої звіти або переносити одній й ті ж дані у різні форми - окремо для Міндовкілля та для Державної служби статистики України. Відомства вже працюють над автоматичним обміном інформацією між власними електронними системами.Тобто дані, які вносить бізнес через ЕкоСистему автоматично передаватимуться і до Держстату. На першому етапі йдеться про облік відходів, звітування про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди у водні об'єкти та водокористування.💬 На переконання Міністра Руслана Стрільця, взаємодія суб'єктів господарювання з державою має бути такою, щоб мінімально займати часу у підприємців та водночас максимально забезпечувати країну екологічною інформацією. Тому Міндовкілля постійно вдосконалює власний сервіс. Працюючи постійно у ЕкоСистемі, звіти бізнесу самостійно формувати не доведеться. Система автоматично згенерує їх у потрібній період часу та запропонує перевірити, підписати і надіслати. Саме так, наприклад, працюватиме Інформаційна система управління відходами на ЕкоСистемі, а також інші модулі. Зазначимо, що із запуском реформи управління відходами, в Україні звітувати про утворення відходів будуть всі суб'єкти господарювання. А це значна кількість. Наприклад, у минулому році, за даними Держстату, в країні налічувалося понад 260 тис. діючих підприємств. За попередніми оцінками, спільний пілотний проєкт щодо обміну даними між Міндовкіллям та Державної службою статистики має запрацювати вже до кінця 2023 року.

​​😌Сьогодні Україна разом з усім світом відзначає День ментального здоров’я🫂 З цієї нагоди закликаємо кожного та кожну не забувати про себе та піклуватися про своє ментальне здоровʼя. У нашому дописі розкажемо про місце, де колись Леся Українка вилікувала душу, поки боролася за фізичне зцілення. ⛰Село Буркут на Івано-Франківщині одне з найкращих місць відпочинку та лікування на Гуцульщині. Розташоване на висоті 1012 метрів над рівнем моря і оточене лісистими схилами гір. Поблизу села джерело з цілющими мінеральними водами.Тут проходить один з улюблених маршрутів туристів у 10,5 км під назвою «Стежками Лесі Українки».🐻Упродовж усього туристичного маршруту можна помилуватися природою та побачити диких тварин, таких як ведмідь, олень, козуля та інші. Ранньою весною там цвітуть шафрани Гейфеля, а влітку милують очі квіти арніки.☝️Більше порад як зберегти ментальне здоров’я під час війни та допомогти собі можна також знайти на сторінках Всеукраїнської програми ментального здоров’я #Тияк, яка впроваджується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

​​⚡️ В Україні стартує реєстрація установок у Національному реєстрі викидів та перенесення забруднювачів Як онлайн швидко та без зайвих витрат зареєструвати установки, розповіли представникам бізнесу у Міндовкіллі. Відомство вже створило відповідний сервіс на загальнонаціональній платформі ЕкоСистема.Восьмого жовтня набрав чинності Закон “Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів”. Це означає, що підприємства-забруднювачі матимуть 6 місяців, щоб внести дані про свої об'єкти до РВПЗ.Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів створюється за аналогією з європейським. Єдина відмінність - більш зручна та проста онлайн процедура. 💬 Водночас, за словами Міністра Руслана Стрільця, вже за два роки український реєстр планують інтегрувати з Європейським. Відтак Україна зможе обмінюватися актуальними, верифікованими даними з компетентним органам ЄС та синхронізувати власну довкіллєву політику. Для реалізації цієї цілі наразі тривають консультації з представниками європейського РВПЗ для поєднання компонентів обох систем. 1️⃣ Першим етапом у формуванні національного реєстру стане реєстрація суб’єктів господарювання. Вона здійснюватиметься у форматі peopleless - без участі чиновника. Здійснити реєстраційні дії зможе особисто керівник підприємства або довірена особа. Для цього в рамках сервісу створено можливість “шерингу прав”. Далі дотримуючись підказок суб'єкти вноситимуть всі необхідні дані про свої установки.2️⃣ На другому етапі формування РВПЗ - підприємства подаватимуть звітність. 📎 Більше інформації читайте на нашому сайті Facebook | Twitter | сайт

​​⚡️ Зареєструвати установку в Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів підприємства можуть самостійно онлайнМи розробили відповідний сервіс на ЕкоСистемі та вже протестували його. Нагадаємо, як відзначав Міністр Руслан Стрілець, наповнення Реєстру з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів - це перший крок до створення в Україні системи торгівлі квотами та подальшої інтеграції її з європейською. Із запуском такої національної системи зможемо уникнути перешкод для українського експорту, пов'язаних із початком дії з 1 січня 2026 року такого механізму, як CBAM.Тож вже зараз підприємства можуть самостійно реєструвати свої установки та актуалізувати дані про них у Реєстрі - без участі чиновника та з мінімальними витратами часу. Міндовкілля лише агрегуватиме цю інформацію для подальшого використання при прийнятті управлінських рішень. ✅ Зареєструвати установку може керівник підприємства або визначена ним відповідальна особа. Для цього потрібно здійснити 5 простих кроків та витратити лише 10 хвилин.✅ Оператори установок також на ЕкоСистемі можуть:▪️ призначити відповідальну або довірену особу;▪️ внести зміни (щодо назви установки, її місця розташування, здійснюваних на ній видів діяльності);▪️ змінити дані оператора (зокрема, контактні);▪️ скасувати реєстрацію установки. Інформація про всі установки, які підприємства реєстрували до цього у паперовому вигляді, вже перенесена Міндовкіллям до Реєстру з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Наразі тут акумульовано дані про 482 установки.Міндовкілля вже працює над наступним електронним сервісом - щодо подання звітів оператора та їх верифікації. Більше інформації про нову послугу читайте на нашому сайті.

​​🧐 Реформа системи управління відходами: чи залишаться в Україні полігони та як вони працюватимуть?У рамках реформи вже з 1 січня 2030 року всі полігони в Україні мають бути приведені у відповідність до європейських стандартів екологічної безпеки, або закриті. 💬 “Реформа спрямована на зменшення захоронення відходів та збільшення обсягів їх переробки, як у Європі. Однак зрозуміло, що на першому етапі ми не зможемо повністю відмовитися від полігонів, як наприклад, це вже зробила Швейцарія. Полігони в Україні будуть, але лише ті, які громади передбачать у регіональних та місцевих планах управління відходами та за умови, що вони повністю відповідатимуть сучасним стандартам безпеки. Прийматимуть такі полігони лише те, що не піддається рециклінгу”, - пояснює заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Вікторія Киреєва. Щоб оператори встигли підготуватися до змін, Міндовкілля вже розробило Вимоги до плану приведення місць розміщення відходів у відповідність з новими вимогами законодавства. Наразі документ опублікований для громадського обговорення.🇪🇺 Він імплементує норми європейської Директиви 1999/31/ЄС, зокрема статті 14. Цією статтею встановлено вимоги до подальшого функціонування існуючих місць захоронення відходів.Відтак, якщо полігони не відповідають сучасним стандартам (а в Україні таких більшість), оператори мають розробити плани заходів та привести їх у відповідність - у іншому випадку полігони будуть закриті. 📎 Більше інформації читайте на нашому сайті.

​​📑 Впровадження найкращих доступних технологій та методів управління: перспективи для України та досвід Європи і світуПро це говорили під час круглого столу, організованого Міндовкілля з міжнародними експертами, представниками громадськості та українського бізнесу. Йшлося про застосування європейських найкращих доступних технологій та методів управління у питаннях моніторингу викидів у повітря та воду від установок, що підпадають під дію Директиви IED; а також у сферах обробки поверхонь за допомогою органічних розчинників та в ковальській і ливарній промисловості. 💬 “Реформа зменшення та контролю промислового забруднення в Україні - це не лише крок до євроінтеграції. Ця реформа змінить підхід до застарілої довкіллєвої дозвільної системи, що має низку ризик-факторів, а також сприятиме захисту довкілля та покращенню життя українців”,- наголосила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.🇪🇺 У рамках зустрічі фахівці European IPPC Bureau поділилися досвідом впровадження НДТМ у Європейському Союзі. Наприклад, щодо обробки поверхонь органічними розчинниками. Відповідний оновлений BREF був опублікований у ЄС ще у грудні 2020 року. В ньому розшили сферу регулювання, використавши мультисекторальний підхід. Адже обробка поверхонь стосується багатьох сфер - авіації, виробництва транспортних засобів, покриття металевих виробів, друкарської справи, деревообробної промисловості тощо. Відтак The STS BREF містить як загальні для всіх висновки, так і 53 BAT щодо окремих секторів. 🇨🇿 Про свій досвід впровадження НДТМ розповіли і чеські колеги. Питання регулювання обробки поверхонь є актуальними, наприклад, для сільськогосподарського сектора Чехії, великих автовиробництв, текстильної промисловості тощо. Для Чехії, як і для України, важливим й досі залишається адаптація свого законодавства до законодавства ЄС щодо моніторингу викидів. Країна постійно працює над цим, відслідковуючи відповідні зміни та впроваджуючи їх на національному рівні. 🌏 Говорили і про світовий досвід впровадження НДТМ або їх аналогів. Наприклад, як відзначила експертка OECD, європейські НДТМ широко використовує Ізраїль. Деякі проекти, що грунтуються на європейському підході, запущені в Індії та Пакистані.📎 Більше інформації на нашому сайті.

​​Екологічний податок - інструмент переходу від захоронення до переробки відходів♻️✅Закон «Про управління відходами» запустив реформу та оновив термінологію, основні принципи та підходи до управління відходами в Україні. На черзі внесення змін до Податкового кодексу - щоб привести його у відповідність до рамкового закону. Відтак Міндовкілля ініціювало внутрішньоурядові обговорення концепції реформування податкового законодавства у сфері управління відходами. Вже проведено робочу зустріч з представниками Мінфіну та Державної податкової служби України. На ній обговорено пропозиції змін до Податкового кодексу України щодо екологічного податку, який справляється за захоронення відходів. Після попереднього узгодження концепції відповідний проєкт закону буде опублікований для громадського обговорення. Міністерство також планує провести низку обговорень із громадськістю та бізнесом. ☝️Один з ключових підходів, запропонованих Міндовкілля - ставки податків на захоронення та розміщення відходів мають формуватися так, аби стимулювати зменшення їх прямого захоронення і заохочувати до збільшення обсягів сортування та рециклінгу. За даними 2020-2021 років, переважна більшість усіх відходів в Україні була задекларована як малонебезпечні відходи. Значний їх відсоток можна було б посортувати і піддати рециклінгу, але, на жаль, вони потрапили на полігони. 🔸У ЄС одним із інструментів мінімізації таких ситуацій є якраз податки (збори/платежі), які справляються за захоронення відходів на полігонах. Такий податок мають 23 країни-члени ЄС, а також Швейцарія та Великобританія. Ставки податку суттєво відрізняються у різних європейських країнах і, наприклад, для захоронення побутових відходів варіюють від 5 євро/т до понад 100 євро/т. Дослідження доводять, що в країнах, де екологічний податок високий, є більше передумов для переробки відходів, а у країнах, де він низький, переробляється лише їх невелика кількість.