Міндовкілля

🇺🇦🇲🇩На захисті Дністра: Україна та Молдова запускають новий етап транскордонної співпраціУчора у Кишиневі розпочався установчий семінар міжнародного проєкту із захисту Дністра – однієї з найважливіших транскордонних річок Східної Європи. І хоча Дністер не визнає політичних кордонів, його майбутнє безпосередньо залежить від узгоджених дій двох країн – України та Молдови. Саме тому проєкт «Розвиток транскордонного співробітництва та інтегрованого управління водними ресурсами в басейні річки Дністер шляхом впровадження Стратегічної програми дій (СПД)» має не просто об’єднати зусилля, а й сформувати сучасну, науково обґрунтовану дорожню карту сталого управління водними ресурсами.Його реалізацію підтримують Глобальний екологічний фонд (GEF), Програма розвитку ООН (UNDP), ОБСЄ та Водна Конвенція Європейської економічної комісії ООН (UNECE). Йдеться не лише про технічну допомогу чи фінансування, а про формування спільного бачення майбутнього Дністра – як життєво важливого ресурсу для регіону.✅ДЕТАЛЬНІШЕ

Коли ліс стає безбарʼєрним, відбувається більше, ніж просто прогулянка.На Волині реабілітація поранених військових та цивільних давно вийшла за межі медичних стандартів - це історії про неймовірні зусилля над собою, людяність та турботу. У Воротнівському заказнику, на території Лісівничого молодіжного центру (Ківерцівське надлісництво), відбулася чергова зустріч учасників програми реабілітації, яку втілює громадська організація «Агапе Україна» спільно з ДП «Ліси України» в рамках Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору до 2030 року за ініціативи першої леді Олени Зеленської.Серед учасників — поранені військові та цивільні. Більшість пересувається на кріслах колісних. Кожен із них — з особливою, складною історією.Імена не озвучуємо. Але ці історії розказуємо - вони можуть надихнути інших: або на добрі справи, або на боротьбу за життя. Один із воїнів після важкого поранення вже третій рік вчиться всьому заново. Він майже не говорить, але реагує на дотик і звук, показує рукою, що йому цікаво. З ним постійно поруч мама. А виїзди до лісу — це свіже повітря, природа й справжні емоції, яких так бракує у стінах квартири.Інший боєць, попри серйозні травми, не втрачає віри. Він радить, як зробити маршрут зручнішим, щоб його побратими також змогли приїхати і відчути спокій лісу.Молода жінка не любить зайвого шуму та багато спілкування. Але її вдячність всім, хто дає можливості таких подорожей, щира. Бо людям на кріслах колісних без спеціалізованого транспорту та підтримки буває складно самостійно дістатись навіть у парк, не те що до лісу.І таких історій багато. Вони не залишають байдужими. Вони мотивують — створювати більше безбар’єрних просторів у природному середовищі.Нині в центрі «Агапе Україна» — 22 людини. Усі проходять післяреабілітаційний етап: прогулянки, виїзди на природу, спілкування, заняття на свіжому повітрі. Для тих, хто довго був у лікарні або вдома, це — не просто відпочинок. Це повернення до себе.

⚡️Формування європейської кліматичної політики на період після 2030 року – у фокусі другого дня Неформальної зустрічі міністрів навколишнього середовища та клімату країн-членів ЄвросоюзуМіністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час свого онлайн виступу на Неформальній зустрічі міністрів навколишнього середовища та клімату країн-членів Євросоюзу у місті в Ольборг, Данія, зауважила, що доєднання України до європейського діалогу щодо формування кліматичної політики є одним із кроків євроінтеграційного процесу. Хоча війна створює серйозну турбулентність на шляху до довгострокового планування кліматичної політики, сьогодні ми розуміємо, що нам потрібні спільні зусилля та довгострокові кліматичні ресурси для досягнення спільної мети – кліматичної нейтральності до 2050 року. «Політика та дії щодо зеленого та справедливого переходу є життєво важливими для зеленого повоєнного відновлення та кліматично нейтрального розвитку України. Ми рухаємося до того, щоб впроваджувати та реалізовувати європейські кліматичні практики вже зараз – не чекаючи ні нашого офіційного вступу до ЄС, ні закінчення бойових дій», - зазначила Світлана Гринчук. Міністр поділилася з колегами ключовими висновками за результатами нещодавнього двостороннього скринінгу за Розділом 27: «Це був інтенсивний практикум щодо кліматичної політики ЄС. І ми уважно стежимо за розвитком комплексної кліматичної політики ЄС, щоб поступово впроваджувати в Україні цілу низку кліматичних актів та вимог, таких як СТВ, система сертифікації поглинання вуглецю (CRCF), Директива про корпоративну звітність зі сталого розвитку та інші європейські вимоги». За її словами, черговий Національно визначений внесок України визначить наші зобов’язання у сфері скорочення викидів та заходів з адаптації на 2035 рік. Ми націлені на те, що український НВВ має стати частиною єдиного європейського Національно визначеного внеску у наступному раунді подання НВВ. Світлана Гринчук окремо зупинилася на інструментах реалізації європейських політик.«Сьогодні єдина можливість для реальних кліматичних дій на місцях в Україні – це залучення кліматичних технологій та інновацій з доступом до довгострокового кліматичного фінансування. Спрощення доступу до кліматично нейтральних технологій та кліматичного фінансування може бути здійснено шляхом надання пільгового режиму для українських проєктів за Статтею 6 Паризької угоди як перехідного заходу для України. Україна готова впроваджувати ефективні та структурні проєкти за Статтею 6, а ЄС може розглянути можливість пілотування співпраці за Статтею 6 для посилення амбіцій Національно визначеного внеску або для отримання сертифікатів CBAM. Дякую всім європейським колегам за всі ті ініціативи та проєкти, які ми реалізували разом в Україні в часи повномасштабного вторгнення», - наголосила Світлана Гринчук. 🌳Сьогодні на полях Конференції відбулася символічна подія – висадження дерев міністрами довкілля та клімату. Хоча Україна не була присутня фізично на заході, колеги-міністри заклали нове дерево під нашим стягом. Дерево України у Ольборзі зростатиме разом із саджанцями інших європейських держав. Україна вже є невід’ємною частиною ЄС, і нас не зупинити на цьому шляху.

​​✅Міндовкілля спільно з ГО SaveDnipro розробили концепцію Цифрової платформи зеленої трансформації та відновлення УкраїниГоловна мета Платформи – допомогти всім суб’єктам відновлення (громадам, бізнесу, органам влади, фінансовим установам, громадськості) ефективно втілювати сталі (зелені) проєкти та заходи. Користувачі зможуть знайти на Платформі всю інформацію, необхідну для реалізації зелених проєктів, а також для контролю та координації зеленої трансформації України. Платформа стане інформаційним хабом всіх процесів зеленого відновлення. Для цього вона буде взаємодіяти з іншими державними ресурсами, які вже дотичні до теми зеленого відновлення і містять частину необхідних даних (наприклад, з платформою DREAM, яка відображає дані про публічні інвестиційні проєкти). Тож Платформа буде агрегувати й доповнювати ту інформацію, яка вже доступна, а не дублювати наявні ресурси. Це дозволить користувачам не шукати необхідні дані деінде (фрагментовані по різних джерелах), а отримати повну картину зеленого відновлення на єдиній Платформі.Ключові функції Платформи:▪️створення мотивації (пояснення переваг зеленого відновлення для бізнесу та громад, демонстрація успішних кейсів);▪️роз’яснення процедур (пояснення критеріїв зеленої таксономії, покрокові алгоритми для різних учасників, законодавча база, технічні регламенти);▪️сприяння пошуку фінансування (налагодження взаємодії власників проєктів з донорами, інвесторами, фінансовими установами);▪️узгодженість і керованість процесів (відображення даних про всі зелені проєкти, карта зеленого відновлення, стан реалізації стратегії зеленого відновлення);▪️прозорість і підзвітність (відкритий доступ для громадськості та міжнародних партнерів, можливість незалежного контролю зелених проєктів).Детальніше з Концептом цифрової платформи зеленої трансформації та відновлення України можна ознайомитись за посиланням.Концепція цифрової платформи розроблена за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

🏭🌿Сектори “Енергетика і промисловість” мають стати рушіями «зеленої» відбудови країниВ Україні триває підготовка Другого національно визначеного внеску (НВВ2) до Паризької угоди – стратегічного документа, який визначить нову кліматичну ціль держави на період до 2035 року. У 2025 році всі країни – учасниці Паризької угоди – мають подати оновлені кліматичні зобов’язання відповідно до п’ятирічного циклу перегляду внесків.Оновлений НВВ2 України – амбітний і комплексний документ, що охоплює практично всі сектори економіки: енергетику, промисловість, транспорт, сільське господарство, управління відходами, землекористування, будівництво тощо. У межах його підготовки Міндовкілля за підтримки міжнародних проєктів IKI Interface GreenUkraine та EU4ClimateResilience проводить серію секторальних консультацій. До обговорення залучені науковці, бізнес, міжнародні партнери та громадськість. Раніше експерти вже розглянули сектори «Сільське господарство», «Відходи» та «Землекористування». А днями обговорили, як мають трансформуватись енергетика та промисловість. Ці галузі є найбільш вуглецеємними складовими української економіки: разом вони генерують понад 70% національних викидів парникових газів. Саме тому без глибокої модернізації цих секторів досягнення кліматичних цілей України є неможливим.Водночас їхня трансформація відкриває шлях до якісно нової економіки – стійкої, ресурсоефективної, орієнтованої на інновації та узгодженої з кліматичними стандартами ЄС. Під час заходу було представлено результати моделювання викидів у секторах енергетики та промисловості до 2035 року. Дослідження, проведене Інститутом економіки та прогнозування НАН України, базується на кількох сценаріях, що враховують різні варіанти розвитку подій.Війна не просто ускладнила реалізацію кліматичних заходів – вона кардинально змінила вихідні умови. Масовані обстріли, окупація територій, руйнування критичної інфраструктури в енергетиці та промисловості суттєво впливають як на поточний рівень викидів, так і на перспективи їхнього скорочення. Додатковими викликами стали зміна структури економіки, зростання безпекових загроз та інвестиційних ризиків. Це ускладнює як точний розрахунок викидів, так і формування реалістичної кліматичної політики.В оновленому НВВ передбачено скорочення викидів у 2035 році до рівня 68–73% від базового 1990 року. Такий діапазон обрано свідомо – для збереження гнучкості в умовах високої невизначеності. “Другий Національно визначений внесок має враховувати нові реалії та визначити цілі, які будуть водночас амбітними й досяжними. Це не лише міжнародне зобов’язання, а й стратегічна можливість для трансформації всієї економіки, – зазначила заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів з питань євроінтеграції Ольга Юхимчук. – Відбудова має бути “зеленою” – із впровадженням найкращих доступних технологій і сучасних підходів. Ці виклики створюють простір для переосмислення національних пріоритетів і запуску економіки на нових, стійких засадах. Саме енергетика і промисловість будуть рушіями післявоєнного відновлення”.За словами Ґабріеля Зауера, директора проєкту GreenUkraine, оновлений НВВ має стати трампліном у майбутнє і надіслати чіткий сигнал інвесторам і ринку, що Україна серйозно налаштована на “зелену” трансформацію. Оскільки НВВ є комплексним, кроссекторальним документом, надзвичайно важливою є широка міжвідомча координація та залучення всіх заінтересованих сторін. Міндовкілля закликає експертну спільноту, бізнес, громадянське суспільство та міжнародних партнерів активно долучатися до обговорення. Проєкт НВВ2 оприлюднено на сайті міністерства для ознайомлення і подання пропозицій.

​​🔗Інклюзія — це не лише про доступність. Це про повагу, гідність і рівні можливості для кожного.Саме таку історію має працівник з Могрицького лісництва філії "Північний лісовий офіс" — Григорій Токарєв.Григорій працює в лісі з 2000 року. Починав лісником, потім став майстром. Уже понад 13 років — майстер на лісозаготівельних роботах.Нині поєднує роботу та навчання — здобуває освіту у Чугуєво-Бабчанському лісовому фаховому коледжі, навчається на другому курсі.З дитинства Григорій має серйозні порушення зору. В одному оці немає центрального зору, інше — бачить слабо.У 2014 році отримав статус особи з довічною інвалідністю. До цього додалася ще й травма руки — біль супроводжує постійно. Але він не зупинився.Його щоденна робота — прийомка та відпуск деревини: обмір, визначення сортності, оформлення документації. Це точна, відповідальна праця, яку він виконує з максимальною віддачею у Могрицькому лісництві — в 10 км від кордону з рф. Постійні вибухи, небезпека, психологічне навантаження. Але Григорій залишається на своєму місці, працює, підтримує колектив, тримається.Його історія — це про незламність, професіоналізм і силу волі.І вона — ще одне нагадування, що лісова галузь — це місце для кожного, хто хоче працювати і зростати.🌲ДП "Ліси України" працює над тим, щоб люди з інвалідністю мали змогу не просто працювати, а й розвиватися в компанії. Облаштовуємо робочі місця, підтримуємо колег, адаптуємо процеси — бо віримо, що професіоналізм не має обмежень, а бажання бути корисним і важливим — головне.

​​✅ Стале фінансування та ESG: Ольга Юхимчук про кроки Міндовкілля щодо залучення міжнародних інвестицій в Україну4 липня 2025 року заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Ольга Юхимчук взяла участь у круглому столі, присвяченому перспективам сталого фінансування та ESG в Україні.Захід організований Незалежною асоціацією банків України (НАБУ) спільно з ГО SaveDnipro/SaveEcoBot і зібрав представників державного сектору, бізнесу та громадянського суспільства задля координації зусиль зі створення повноцінної системи сталого інвестування. Під час виступу Ольга Юхимчук окреслила бачення Міндовкілля щодо залучення міжнародних сталих інвестицій як одного з ключових стратегічних пріоритетів. Зокрема, вона розповіла проєкт Закону України «Про засади зеленого відновлення України», який створює законодавчі рамки для зеленої трансформації держави та пов’язаних із нею сталих інвестицій.💬«Залучення сталих інвестицій і зеленого фінансування в Україну починається зі створення чітких правил гри, зрозумілих для інвесторів і міжнародних фінансових установ. Проєкт Закону визначає вже знайомі нашим міжнародним партнерам правові рамки, оскільки імплементує зелену таксономію ЄС — набір критеріїв, що дозволяє виокремлювати сталі (зелені) проєкти та заходи з-поміж інших», — зазначила вона.За словами заступниці Міністра, узгодження національного екологічного законодавства з правом ЄС — це не лише вимога євроінтеграції, а й ключ до створення спільного простору сталого інвестування. Такий підхід допоможе Україні перейти від пострадянської економіки до сучасної, дружньої до людини та довкілля.Проєкт Закону щодо зеленого відновлення передбачає:➡️державну верифікацію відповідності проєктів зеленій таксономії ЄС, що має спростити процедури оцінки для міжнародних інвесторів, які наразі самостійно здійснюють аналіз заявок на фінансування (або перекладають це на українські фінансові установи);➡️створення прозорої системи управління зеленим відновленням, включно з розробкою загальнодержавної інформаційно-аналітичної системи. Вона забезпечить доступ до актуальної інформації щодо реалізації стратегії зеленого відновлення — аж до рівня окремих заходів і проєктів.💬«Успішність зеленої трансформації залежить від рівня готовності всіх суб’єктів відновлення — власників зелених проєктів, фінансового сектору, громадськості. Але найбільше — від здатності залучити фінансові ресурси та ефективно ними розпоряджатися. Тому проєкт Закону передбачає розроблення довгострокової Стратегії зеленого відновлення, а не лише правил для реалізації окремих заходів», — наголосила Ольга Юхимчук.Під час заходу голова ГО SaveDnipro\SaveEcoBot Ірина Черниш презентувала інструмент автоматизації екологічно-соціальної оцінки ризиків при кредитуванні клієнтів – ESG-профіль підприємства у системі SaveEcoBot, – який є найбільшим джерелом структурованих екологічних даних про підприємства в Україні.🖊Для досягнення цілей, обговорених в рамках заходу, підписано тристоронній Меморандум про взаємодію між Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Незалежною асоціацією банків України та ГО SaveDnipro\SaveEcoBot щодо сприяння зеленому відновленню України, розвитку сталого фінансування та зміцнення ролі банківського сектору у впровадженні екологічно, соціально та управлінсько відповідальних підходів (ESG).

Зараз іще тривають гасіння пожеж та розбір завалів після чергового російського удару. Це був один із найбільш масштабних повітряних ударів, демонстративно значний та цинічний удар. Загалом 550 цілей, із них щонайменше 330 – російсько-іранські «шахеди», були застосовані також ракети, зокрема балістичні. Причому перші повітряні тривоги в наших містах і регіонах учора почалися майже одночасно з початком обговорення в медіа телефонної розмови Президента Трампа з Путіним. Росія вкотре демонструє, що не збирається закінчувати війну й терор. Тільки близько 9-ї годині ранку вже цієї доби в Києві був відбій повітряної тривоги. Жорстка, безсонна ніч. Саме столиця була головною мішенню цього російського удару. Нашим воїнам вдалося збити 270 повітряних цілей, іще 208 дронів було подавлено засобами РЕБ. Почали працювати дрони-перехоплювачі – десятки збиттів. Робимо все, щоб розвивати цей напрям захисту наших міст. І дуже важливо, щоб зберігалася підтримка партнерів у захисті від балістики. «Петріоти» й ракети для них є реальними захисниками життя. Загалом від цього сьогоднішнього російського удару, крім Києва, постраждали ще Дніпровська, Сумська, Харківська, Чернігівська та Київська області. Станом на цей час відомо про 23 поранених. Усім надається допомога. Багато місць падіння уламків дронів і ракет. На жаль, є й прямі влучання. І все це очевидний доказ того, що без дійсно масштабного тиску Росія не буде змінювати свою тупу руйнівну поведінку. Треба, щоб за кожен такий удар по людях і життю вони відчували відповідні санкційні та інші удари по їхній економіці, по їхніх заробітках, по їхній інфраструктурі. Це єдине, що може бути досягнуто швидко, щоб змінити ситуацію на краще. І це залежить від партнерів, передусім від Сполучених Штатів.

Сьогодні працюємо на Донеччині. Разом з урядовцями та головою ОВА провели нараду щодо актуальних питань регіону.Фортифікації та потреби військових. Обговорили можливість використання деревини з постраждалих від пожеж лісів регіону для оборонних цілей. Міндовкілля готує відповідні рішення. Також за пропозицією Мінагрополітики напрацьовується механізм компенсації аграріям за землю, на якій розташовані фортифікації. Компенсувати ці збитки повинна росія. Дав доручення оцінити можливість внесення відповідного пункту до реєстру збитків. Також, за підсумками спілкування з ОВА та військовими дав необхідні завдання Міноборони й Мінстратегпрому.Забезпечення прифронтових лікарень. Заслухали інформацію щодо наявності ліків та медичного персоналу. МОЗ тут тісно співпрацює з ОВА, аби забезпечити потреби людей. Важливо, що торік було реалізовано будівництво та облаштування укриттів у трьох медичних закладах. За час війни закладам охорони здоров’я Донеччини було поставлено медичного обладнання на суму більше 110 млн грн. Окремо виділили субвенцію понад 20 млн грн для станції переливання крові в Краматорську, бо це те, що напряму рятує сьогодні життя людей.Відновлення житла. За оцінками Світового банку, Донеччина найбільш постраждалий регіон через війну. Потреба на відновлення складає майже 78 млрд доларів. Від початку року Уряд виділив 3,6 млрд грн на проєкти швидкої відбудови та розвитку Донецької області. Заслухали інформацію від Віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби щодо ситуації з житлом. Мінрозвитку готує рішення щодо двох напрямків. Зокрема, буде спрощена процедура обстеження майна на територіях, які перебувають в зоні активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях. Що стосується компенсації за житло на окупованих територіях — подали відповідні зміни до Верховної Ради. Очікуємо в Римі підписати угоди, які дадуть необхідний фінансовий ресурс. Насамперед, для компенсації за втрачене житло військовим та їхнім родинам, особам з інвалідністю, багатодітним сім’ям та іншим вразливим групам населення. Прифронтові області, які стикаються з найбільшою кількістю викликів, залишаються для нас пріоритетом. Вдячний кожному захиснику та захисниці, які сьогодні стримують ворога. Вдячний кожному, хто залишається і працює на Донеччині — попри всі труднощі, обстріли та російський терор.

✅Станьте першими: запрошуємо підприємства долучитися до тренінгу з верифікації викидів за європейськими стандартамиУкраїнський бізнес отримує унікальну можливість – протестувати на практиці підходи до верифікації викидів парникових газів, які вже діють у Європейському Союзі.Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє, що в рамках реалізації міжнародного проекту «Підтримка створення схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні» буде відібрано чотири підприємства, що готові стати навчальними майданчиками для українських верифікаторів для проведення тренінгу, організованого Проєктом. ❓Навіщо це потрібно?Мета тренінгу – обмін досвідом, знаннями та практичними навичками між європейськими та українськими верифікаторами, із застосуванням найкращих практик під час верифікакції викидів парникових газів, зосередивши увагу на підходах, що діють у системі торгівлі квотами на викиди ЄС. А для підприємств – це унікальна можливість не лише одними з перших ознайомитися із процедурами перевірки, що відповідають європейським стандартам прозорості, точності та відповідності, а також підготувати своє підприємство та співробітників до майбутніх верифікацій.Тренінги проводитимуться на підприємствах таких галузей:▪️металургія (виробництво чавуну та сталі),▪️виробництво та постачання електроенергії та тепла,▪️виробництво цементу та клінкеру,▪️інший з видів діяльності, які зазначені у Постанові КМУ №880.❓Як долучитися?Якщо ваша компанія зацікавлена взяти участь, просимо до 20 липня 2025 року звернутися за контактами: молодший спеціаліст Проекту Людмила Давидова (тел. +38 067 443 77 40, email: [email protected]. Уся надана інформація та документи будуть оброблятися конфіденційно.Детальніше