Telegram statistics channel - @mindovkillia

​​🇺🇦🇫🇮Україна продовжує співробітництво із Фінляндією у сфері розвитку моніторингу якості вод та біорізноманіттяНапередодні відбулася робоча зустріч першого заступника Міністра Олександра Краснолуцького та представників Міндовкілля з Ісмо Тіайненем — генеральним директором з адміністрування та міжнародних справ Міністерства навколишнього середовища Фінляндії.Під час зустрічі учасники обговорили потреби України та ідеї для спільного проєкту з підтримки створення системи моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття, а саме:🔹можливості використання дистанційних методів зондування землі для організації моніторингу ландшафтів і біорізноманіття;🔹співпраці у створенні методології ведення моніторингу біорізноманіття в Україні;🔹визначення структури Центру моніторингу;🔹розробки програмного забезпечення для збору, накопичення та аналізу даних з біорізноманіття;представлення досвіду Фінляндії щодо організації моніторингу відповідно до вимог ЄС.«Маємо плідний результат нашої спільної роботи з Міністерством навколишнього середовища Фінляндії. Проєкт стосовно моніторингу біорізноманіття буде доопрацьований і поданий до Міністерства закордонних справ Фінляндії до кінця серпня 2024 року. Ми зміцнюємо зв’язки з європейськими спільнотами моніторингу біорізноманіття та платформами співпраці. Посилення міжнародної співпраці між Україною та Фінляндією — це обмін досвідом та можливість залучити фінансову, технічну та експертну допомогу у відновленні системи моніторингу вод та біорізноманіття в Україні у воєнний та післявоєнний періоди», — зазначив Олександр Краснолуцький.

Останні 5 років в Європі були найтеплішими за весь період спостережень. Глобальна температура продовжує зростати.Ми маємо впроваджувати заходи з адаптації до кліматичної кризи. Без швидкої економічної трансформації шанси утримати потепління зменшуються, а ризики фізичних наслідків зміни клімату зростають. Про це Міністр Руслан Стрілець зазначив у ефірі Національного марафону Єдині новини.Очільник Міндовкілля також розповів про важливі довкіллєві законодавчі ініціативи, які цього тижня схвалила Верховна Рада України: ➡️Схвалення у І читання рамкового законопроєкту «Про основи державної кліматичної політики». Це практичний крок переходу від стратегії до дій із розбудови архітектури кліматичного урядування. По аналогії з Європейським кліматичним законом цей Закон є Українським кліматичним законом. Це означає, що ми впевнено рухаємось в Європу та з Європою.Приміром, статтею 1 вводиться «кліматичний глосарій», якого досі не було в Україні (абсорбція, зміна клімату, кліматична нейтральність, кліматичні ризики, низьковуглецевий розвиток тощо).➡️Схвалення Верховною Радою України у другому читанні рамкового законопроєкту №11355 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”. Він імплементує положення 75 Директиви ЄС про промислові викиди. Його прийняття дає змогу повноцінно запустити реформу запобігання промисловому забрудненню.

Визитівки природного заповідника "Медобори": змієголовник австрійський, ясенець білий та кажани. 🌺Змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum)  - рослина, великі двогубі квіти якої нагадують голову змія з розкритою пащею, ендемічний вид, занесений до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та додатку І Бернської конвенції.🌺Неопалима купина – символ незнищенності та незламності, це рослина із родини рутових, яка має наукову назву ясенець білий (Dictamnus albus). Вона густо вкрита залозистими волосками, що виділяють ефірну олію. Якщо в сонячний безвітряний день піднести до квітучої рослини запаленого сірника (або до неї випадково попаде іскра), повітря навколо спалахує гарним голубим або зеленуватим полум’ям – це загоряється ефірна олія. 🦇19 видів кажанів  проживають у заповіднику. Всі вони занесені до Червоної книги України та охороняються  міжнародними договорами. У заповіднику є печери , багато старих дуплистих дерев – місць для проживання та виведення потомства цих тварин.

​​Працюємо спільно з PwC над посиленням механізмів фіксації та оцінки збитків довкіллю🇺🇦🤝🇩🇪Заступниця Міністра Олена Крамаренко спільно з представниками Держекоінспекції та Офісом Генерального прокурора провела низку зустрічей з німецькою аудиторською компанією PricewaterhouseCoopers. 🔎Вони разом відвідали один з об’єктів критичної інфраструктури Київщини, щоб продемонструвати представникам німецької компанії покроковий алгоритм фіксації шкоди довкіллю.У рамках продовження співпраці з PwC Ukraine, започаткованої Міністром Руслан Стрілець 23 жовтня на Міжнародній конференції «United for Justice. United for Nature», буде проведено ґрунтовний аналіз правових інструментів фіксації та оцінки збитків довкіллю в Україні.💬“Німецька компанія PwC входить у четвірку найкращих аудиторських компаній світу. Тому для Міндовкілля важлива співпраця з нею, щоб наші процеси збору фактів та фіксації шкоди довкіллю, а також обрахунок збитків були досконалими, а юридична доказова база відповідала міжнародним стандартам”, – наголосила заступниця Міністра Олена Крамаренко.⚖На основі усіх зібраних даних спеціалісти сформують покроковий першочерговий план дій для зміцнення усього механізму фіксації та оцінки збитків довкіллю, щоб у підсумку гарантовано стягнути з країни-агресорки збитки, завдані довкіллю в Україні.

​​Спілкування з природою допомагає нашим захисникам відновити ментальне здоровʼя: працівники Нацпарку “Північне поділля” започаткували курс реабілітації для військовослужбовців 🌅Насолодитися краєвидами, прогулятися та послухати історію місцевості, а поспілкуватися одне з одним у спокійній обстановці біля багаття. Ось такий відпочинок організували для військовослужбовців 146 окремого ремонтно-відновлювального полку працівники Національний природний парк "Північне Поділля" 💬За словами заступника командира полку з морально-психологічного забезпечення Андрія Грузінцева, такі заходи – це певною мірою курс морально-психологічної реабілітації для військовослужбовців після повернення із зони бойових дій. Тому в планах працівників НПП систематично що два тижні організувати такий відпочинок для наших захисників. ☝️Усе це в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я #Тияк, яка впроваджується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Більше про те, як зберегти або поліпшити свій моральний стан ви можете дізнатися на сторінках програми “Тияк”.

​​🤝Україна зміцнює свою роль в ЮНЕСКО: нові лідери від Міндовкілля для охорони природної спадщиниНа шостому засіданні Бюро Національної комісії України у справах ЮНЕСКО першого заступника Міністра Олександра Краснолуцького обрано керівником сектору природної спадщини. Його заступником став директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Міндовкілля Едуард Арустамян.💬“Справді важливе рішення для довкіллєвої сфери України. У межах роботи в Комісії плануємо активно ділитися інформацією про наші довкіллєві потреби та стан довкілля в Україні. Впевнений, що Національна комісія України у справах ЮНЕСКО стане ще одним потужним майданчиком, щоб цивілізований світ оперативно дізнавався про факти злочинів, які здійснює росія щодо довкілля в Україні”, – зазначив перший заступник Міністра Олександр Краснолуцький. 👥Загалом до складу Сектору природної спадщини Національної комісії України у справах ЮНЕСКО увійшло 9 представників з таких установ: Карпатського біосферного заповідника, Національного природного парку «Синевир», Ужанського національного природного парку, Національного природного парку «Бойківщина», Національного природного парку «Подільські Товтри», Біосферного заповідника «Асканія-Нова», Інституту агроекології і природокористування НААН України, Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера».🇫🇷Окрім того, 22-23 листопада в Парижі в штаб-квартирі ЮНЕСКО відбудеться 24 сесія Генеральної асамблеї країн-учасниць Конвенції 1972 року про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини. Там обиратимуть нових представників до Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На ці посади Міндовкілля запропонувало двох кандидатів від України, а саме: представника Карпатського біосферного заповідника Василя Покиньчереду та Ужанського національного природного парку Олександра Яроша.

​​⚡️ Документи на здійснення операцій з оброблення відходів підприємства можуть отримати за декларативним принципом Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану”. 💬 “Цим рішенням Уряд дав час бізнесу адаптуватися до нових умов роботи в рамках реформи управління відходами. Наразі підприємства мають можливість оформити документи у декларативному порядку. Далі буде здійснено поступовий перехід від декларацій до дозволів”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.За його словами, побудова нової дозвільної системи є важливою частиною реформи управління відходами в Україні. Це дозволить забезпечити європейський рівень державного контролю, стимулюватиме зменшення обсягів захоронення відходів та зростання показників їх переробки. Згідно із схваленими змінами:▪️ до 9 січня 2024 року суб’єкти господарювання можуть подавати декларації на порталі “Дія”;▪️ із 9 січня упродовж 5 місяців необхідно зібрати всі документи та отримати дозвіл.

​​Війна поставила нові виклики перед системою державного екологічного контролю в Україні та актуалізувала питання реформування цієї сфериПро це зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко під час дискусії «Перспективи реформи державного екоконтролю у часи повномасштабної війни» в Медіацентрі Україна. Наразі в Держекоінспекції працює 1350 інспекторів, а беручи до уваги площу України, на одного спеціаліста припадає близько 447 км² робочої території. До того ж на ДЕІ сьогодні покладена додаткова функція з фіксації шкоди та нарахування збитків довкіллю внаслідок російської агресії.💬“Окрім злочинів проти довкілля, які здійснила росія за час повномасштабної війни в Україні, нікуди не поділися порушення екологічного законодавства, не повʼязані з війною. За 2022 – 2023 роки відкрито понад 12 000 кримінальних проваджень», – наголосила заступниця Міністра Олена Крамаренко. За її словами, окрім того, в перспективі Україні знадобиться ще 20-30 років, щоб дофіксувати та дорахувати збитки довкіллю, заподіяні росією, а це додатковий функціонал, що покладений на Держекоінспекцію. Також реформа державного екологічного контролю має вирішити ще одну проблему – дублювання функцій державного контролю іншими держорганами. 💬“Ми проаналізували і зʼясували, наразі в Україні є 6 органів центральної виконавчої влади, які досі дублюють функції екологічного контролю. Тому нам важливо, щоб це був єдиний орган, який обʼєднає ці функції і прибере це дублювання”, – пояснила Олена Крамаренко.

російська збройна агресія віддалила світ від кліматичної нейтральності на понад 150 мільйонів тонн викидів CO2Про це Міністр Руслан Стрілець повідомив на своїй сторінці у «Фейсбуці».💬За словами Руслана Стрільця, у грошовому еквіваленті, це значна сума - 11,7 мільярда євро (з урахуванням ринкової вартості однієї тонни в рамках СТВ ЄС). Тому найважливіше сьогодні обʼєднатися з усім світом, аби кліматичний агресор заплатив. ➡️Механізми притягнення рф до відповідальності та підготовку України до кліматичної конференції СOP28 Міністр Руслан Стрілець обговорив з 18 представниками іноземних дипустанов.➡️Серед учасників - посли й представники дипмісій Італії, Німеччини, Швеції, Фінляндії, Болгарії, Бразилії, Австрії, Франції, Канади, Молдови, Японії, Великої Британії, ЄС, Румунії, Іспанії, а також координатор системи ООН в Україні Деніз Браун, посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, представники UNICEF та UNDP.📎Нагадаємо, що торік Україна вперше мала свій національний павільйон у рамках СОР27. Цього року ми також активно готуємося гідно представити країну. У цьому нам допомагають наші міжнародні партнери з Німеччини, Європейського Союзу та ПРООН.Очікуємо, що на СОР28 світ приєднається до ініціативи України, проголошеної Президентом Володимиром Зеленським торік на СОР27 та разом ми створимо Глобальну платформу оцінки збитків довкіллю та клімату внаслідок війни.

​​⚡️ Нові правила роботи полігонів в Україні: Міндовкілля розпочинає повторне обговорення документаНа сьогодні в Україні більшість полігонів не відповідає європейським стандартам. Ті сміттєзвалища, які звикли бачити українці, - це зовсім не сучасні інженерні споруди, які використовують в країнах Європейського Союзу для захоронення відходів. Переповнені, без належного обладнання, технологій та системи контролю, українські полігони є скоріш загрозою для довкілля і людини, ніж інструментом вирішенням проблеми із відходами. ☑️ З початком реформи управління відходами, всі полігони в Україні мають бути або приведені у відповідність до європейських стандартів екологічної безпеки, або закриті. Нові вимоги до цих інженерних споруд Міндовкілля визначило у проєкті наказу «Про затвердження Правил технічної експлуатації полігонів, припинення експлуатації, рекультивації та догляду за полігонами після припинення їх експлуатації". 🇪🇺 Європейський досвід використання полігонів. У європейській ієрархії управління відходами - захоронення стоїть на останньому місці. Воно застосовується лише у тих випадках, коли відходи не підлягають повторному використанню та переробці. Відтак ЄС активними темпами зменшує кількість діючих полігонів. Наприклад, лише з 2017 по 2020 рік на 20-30% скоротилося захоронення відходів в Хорватії, Польщі, Словаччині, на Кіпрі, в Греції, Мальті та Румунії.Швейцарія, Швеція та Німеччина взагалі майже відмовилися від полігонів твердих побутових відходів. Ці країни вирішують свої “сміттєві проблеми” за допомогою сортування, спалювання та переробки. Наприклад, Швейцарія вважається одним з європейських лідерів з утилізації та переробки відходів. Ще у 2000 році у країні були заборонені полігони ТПВ. Відтак понад 50% відходів йде на переробку, решта - спалюється.У Швеції на звалища потрапляє менше ніж 1% усіх побутових відходів. Тобто лише 4 кг того сміття, яке продукує одна людина. У 2002 році на звалища заборонили вивозити відходи, які підлягають спалюванню. Трохи згодом така заборона поширилася і на харчові відходи. При цьому Швеція не лише переробляє понад 99% своїх відходів, але й імпортує сотні тисяч тонн з інших країн. 🇺🇦 Україна також рухається європейським шляхом та прагне впроваджувати найкращі практики. Але наразі наша країна лише на початку шляху з трансформації власної системи управління відходами, тож на перших етапах нам не обійтися без полігонів. Однак вони мають бути сучасними та безпечними.📎 Більше про нові правила технічної експлуатації полігонів в Україні читайте на нашому сайті.