Telegram statistics channel - @mindovkillia

Кабінет Міністрів затвердив Порядок ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів📁Реєстр стане ефективним механізмом зі збору та уніфікації даних про зареєстровані в Україні пестициди та агрохімікати, а також забезпечить вільний доступ до цієї інформації.💬“Уряд схвалив рішення, яке дозволить відмовитися від застарілого формату Excel-таблиць, які оновлюються в ручному режимі. Україна перейде до сучасного формату цифрових даних, які актуалізуються автоматично, на єдиному ресурсі. Це дозволить, з одного боку, посилити контроль та запобігти потраплянню на територію України не дозволених препаратів. З іншого - прискорити для імпортерів процедури ввезення та реєстрації пестицидів і агрохімікатів”, - зазначив Руслан Стрілець.⌨Завдяки Реєстру, на ЕкоСистемі у вільному доступі буде вся інформація про препарат та назву його діючої речовини. Можна буде власноруч, не за наклеєними тарними етикетками, перевірити дані про діючу речовину препарату, її безпечність, способи використання та обмеження тощо. У декілька кліків, з будь-якого гаджета, у режимі 24/7.

​​⭕️ Як війна впливає на довкілля України та Європи: Міндовкілля з партнерами презентувало перше інфографічне дослідження Понад 30 сторінок українською та англійською мовами показують як бойові дії, окупація та свідоме знищення росією всього живого шкодять екосистемам України та континенту.💬 “За 512 днів великої війни наші фахівці вже зафіксували близько 2,5 тисяч злочинів окупантів проти довкілля. Збитки сягають понад 2 трильйони гривень. Для прикладу, це більше ніж ВВП Латвії у 2022 році”, - наголосив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький на пресконференції щодо презентації дослідження. Як раніше відзначав Міністр Руслан Стрілець, 1 день війни спричиняє довкіллю збитки на суму у 102 млн євро або 4 млрд гривень. І це без урахування екоциду рф на Каховській ГЕС.Лише з підривом Каховського водосховища Україна втратила 18 мільярдів кубічних метрів води. Такі дії росіян цілком підпадають під визначення екоцид. Цього обсягу води було б достатньо, аби 2 дні поїти все населення Землі. Сьогодні найбільше водосховище України зазнає змін. Нацпарки «Нижньодніпровський», «Великий Луг» та «Кам’янська Січ» очікує поступове і довге відновлення. 💬 “У пункті 8 Формули миру Володимира Зеленського передбачено припинення екоциду та компенсація Україні за шкоду довкіллю. І процес реалізації цього пункту вже розпочався. 30 червня в Офісі Президента відбулося перше засідання Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни. Робоча група зосередиться на оцінці впливу війни на довкілля, екологічному відновленні та механізмах притягнення агресора до відповідальності”, - розповів Олександр Краснолуцький.Для того, щоб привернути увагу світу до довкіллєвих наслідків війни, Міндовкілля підтримало підготовку відповідного інфографічного дослідження. Воно розраховане на журналістів, урядовців, представників громадських організацій — на тих, хто приймає рішення про підтримку України або адвокатує прийняття таких рішень, розповідає про війну в Україні.Ми дякуємо колегам з Top Lead й партнерам за підготовку першого інфографічного довідника про шкоду довкіллю. Чим більше світ знатиме про наслідки війни і підтримуватиме Україну, тим швидшою буде Перемога.

⚡️«Межигір’я» стане парком-пам’яткою: Парламент підтримав відповідний законопроєкт Верховна Рада України схвалила у другому читанні урядовий законопроєкт №9354 про створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Межигір’я”. Документ підтримав 241 народний депутат.💬“За протокольним рішенням Уряду, з ініціативи Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, понад рік ми активно працювали над поверненням колишньої урядової резиденції "Межигір’я" у державну власність. Працювала міжвідомча робоча група за участі Мін’юсту, Міндовкілля, МВС, МОУ, АРМА, НАБУ, ФДМУ, Офісу Генерального прокурора та інших органів. Було проведено інвентаризацію на території Межигір’я, активи стягнуто рішенням ВАКС у дохід держави. Найголовніше, - напрацьовано проект закону про створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Межигір’я”, - зазначив Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов.Законопроєкт передбачає:➡️створення парку-пам’ятки «Межигір’я» площею 138,6 га. шляхом повернення земель у державну власність (надаються в постійне користування Парку);➡️створення спеціальної адміністрації парку-пам’ятки у сфері управління Міндовкілля;➡️збереження біорізноманіття на території парку.💬“Важливо, що в такі складні часи ми продовжуємо примножувати наші природоохоронні території та підтримувати Україну. Завдяки поверненню земельних ділянок у державну власність та створення парку-пам'ятки “Межигір’я” ми зможемо захистити ці особливо цінні території від незаконного втручання, зберегти біорізноманіття та посилити туристичну привабливість цього місця”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.📎Нагадаємо, що мальовниче урочище біля Дніпра «Межигір’я» з 1935 року слугує державною резиденцією. Місця, де проживали різні державні діячі, роками були недоступні українцям. Після Революції Гідності «Межигір’я» стало одним з популярних туристичних місць. Тепер кошти від відвідування Парку надходитимуть не в приватні кишені, а Державний бюджет, що в умовах війни надважливо.

⚡️Верховна Рада України підтримала важливі законодавчі рішення не лише для довкілля, а й для здоров’я кожного українцяСьогодні 256 народних депутатів підтримали у другому читанні законопроєкт № 8410, який вдосконалює норми чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». 💬“Це дасть змогу пришвидшити повоєнне відновлення України та стимулювати розвиток бізнесу з урахуванням довкіллєвої складової. Процедура стане зручнішою, доступнішою та швидшою”, - коментує Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.Коротко, що зміниться:➡️Цифровізація та спрощення;➡️Скорочення строку проведення з 216 до 67 днів;➡️Громадські слухання під час дії воєнного стану проходитимуть у форматі відеоконференцій;➡️Адресне інформування про всі етапи процедури кожного підписника в реєстрі.Також народні депутати 259 голосами підтримали поданий Президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт №0208 про ратифікацію Конвенції про безпеку в застосуванні хімічних речовин на виробництві №170. Важливе рішення для побудови нової системи хімічної безпеки в нашій країні.За словами Міністра:➡️в Україні використовується близько 70 тисяч різних хімічних речовин. Щороку в обіг надходить майже 1 500 речовин.➡️на території нашої країни знаходиться більше 1 тис. об’єктів, які використовують у своїй діяльності близько 5 тис. тонн хлору та 213 тис. тонн аміаку.Україна підписала Конвенцію ще у 1990 році, але з того часу жодних юридичних дій щодо її ратифікації не було здійснено. Сьогодні парламентарі виправили ситуацію.💬“Тепер ми зможемо привести свої стандарти хімічної безпеки у відповідність до найкращих міжнародних практик, підвищити імідж нашої держави. А головне - знизити ризики, пов'язані з хімічними речовинами, які використовуються в Україні. Захистити наше довкілля та наших людей”, - зауважив Руслан Стрілець.

🇺🇦🇦🇹Руслан Стрілець: Австрія серед країн, які постійно підтримують Україну. На полях Кліматичної конференції ОБСЄ Міністр Руслан Стрілець провів зустріч з Федеральною міністеркою з питань клімату, довкілля, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрії Леонорою Гевесслер. 🤝Руслан Стрілець подякував Федеральній міністерці з питань клімату, довкілля, енергетики, мобільності, інновацій та технологій Австрії Леонорі Гевесслер за реалізацію підписаного у лютому 2023 року Меморандуму про співпрацю між Україною та Австрією. Українські фахівці вже здобули нові знання з питань запобігання промисловому забрудненню, екологічної та кліматичної політики в Австрії. Під час розмови з очільником Міндовкілля пані Леонору насамперед хвилювало питання забезпечення водою людей, які опинилися у зоні теракту рф на Каховській ГЕС та ситуація на Запорізькій АЕС. За її словами, Австрія уважно слідкує за тим, що відбувається в Україні та підтримує нас. Вони навіть анонсували виділення 1 мільйона євро на підтримку ядерної безпеки в Україні.“Попри основний фокус на документуванні екологічних злочинів, Україна продовжує роботу над впровадженням стандартів ЄС в українське законодавство. Зокрема, Міндовкілля вже завершило селф-скрінінг українського законодавства на відповідність директивам ЄС”, - розповів пані Леонорі Руслан Стрілець.Міністерка погодилась, що робота над селф-скрінінгом - це колосальна задача і відзначила роботу України над нею.Окрему увагу співрозмовники приділили відновленню Чорнобильської зони відчуження та створенню там наукового хабу.✊Продовжуємо працювати задля сталої довкіллєвої політики!

​​Кабінет Міністрів України схвалив рішення, необхідні для подальшого проведення двох великих реформ у довкіллєвій сфері.Уряд затвердив:▪️Порядок розроблення регіональних планів управління відходами. Цим документом ми встановлюємо єдині підходи до стратегічного планування управління відходами в областях України. «Фактично робимо ще один крок, щоб масштабна “сміттєва” реформа нарешті запрацювала в нашій країні. Для цього ще на початку шляху важливо визначитися з найбільш оптимальними моделями управління відходами для кожного регіону, з реальними потребами, необхідною інфраструктурою, з технологіями та методами. Таке планування ляже в основу верхньорівневого загальнонаціонального плану. Це є однією із вимог рамкового закону 2320-IX, який набуде чинності вже 9 липня цього року», - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.▪️Порядок ведення Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами. Ми вже фактично на фінішній прямій у нормативному забезпеченні реформи надрокористування в Україні. Наразі переводимо адміністрування спецдозволів в цифрову площину. «Це потрібно для того, щоб українці дізнавалися про те, як використовуються українські ресурси, не з новин у ЗМІ, а могли отримати достовірну інформацію у єдиному Реєстрі - про кожну земельну ділянку, про кожного беніфіціара і власника дозволу. А інвестори мали безоплатний та вільний доступ до всієї геологічної інформації та могли швидко і без зайвої бюрократії отримувати дозвільні документи і планувати свою діяльність», - наголосив Міністр.За його словами, спрощення адміністративних процесів вплине на інвестиційну привабливість галузі та водночас дозволить подбати про раціональне використання природних ресурсів. Тож продовжуємо впроваджувати у сферу захисту українського довкілля європейські підходи і стандарти.

​​🌐З 1 жовтня в перехідній фазі запрацює механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні з ЄС Європейська комісія вже опублікувала проєкт імплементаційного регламенту, де детально описано: ▪зобов’язання щодо звітності; ▪інформація, яку мають вказувати імпортери ЄС щодо товарів на які поширюється СВАМ; ▪тимчасова методологія для розрахунку вбудованих викидів, що вивільняються під час виробничого процесу товарів на які поширюється CBAM. Наразі в ЄС триває громадське обговорення законопроєктів, які регулюють впровадження CBAM під час його перехідної фази, яке триватиме до кінця 2025 року. Опісля Європейська комісія планує ухвалити 13 підзаконних актів, які наберуть чинності перед повноцінним запуском CBAM 2026 року. Нагадаємо, СВАМ (Carbon Border Adjustment Mechanism) – це механізм, що покликаний запобігти забрудненню навколишнього середовища вуглецем, шляхом збору податку з імпортерів ЄС за ввезення товарів із вуглецевим слідом. ✔З 1 січня цього року в Україні функціонує система моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. А Концепція CBAM для України відображатиме європейську систему торгівлі квотами на викиди парникових газів та водночас закладатиме можливість зменшення суми виплат для імпортерів у разі наявності національного механізму оплати саме за викиди парникових газів. ✔В Україні вже діє податок на викиди двоокису вуглецю як один з механізмів оплати за викиди парникових газів та активно ведеться робота над впровадженням національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.

​​⚡️ Уряд затвердив порядок управління побутовими відходами в особливих умовахПостійні обстріли, знищена комунальна техніка, заміновані шляхи та сміттєві полігони - це те, з чим щодня стикаються українці в населених пунктах, де ведуться активні бойові дії. За такої ситуації збір та вивезення побутових відходів від домогосподарств ускладнені, а в деяких випадках неможливі. Як справлятися із утвореними побутовими відходами, щоб не перетворити ці території на суцільні сміттєзвалища, визначив на своєму засіданні Кабінет Міністрів України.💬 “Сьогодні лінія активних бойових дій в Україні сягає більше тисячі кілометрів. Поруч з фронтом живуть українці, які у себе вдома чекають на Перемогу. Ми повинні забезпечити їм належні умови життя. Маємо, не чекаючи закінчення війни, подбати, щоб на цих територіях була організована робота із побутовими відходами вже зараз”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.У документі також йдеться про алгоритм дій з твердими побутовими відходами під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру. 💬 “Так, наприклад, внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС велика вода розмила майже 4 тисячі тонн твердих побутових відходів з полігонів та стихійних сміттєзвалищ. Українським Півднем дрейфують відходи різного походження, які зберігалися на площі понад 15 га. Через потрапляння у воду відходів та інших сторонніх предметів орієнтовні збитки довкіллю вже сягнули 28 млн гривень. Коли вода спаде до минулого рівня, розпочнеться масштабне очищення населених пунктів. Визначений Урядом алгоритм дій дозволить органам місцевої влади ефективно організувати цю роботу”, - зазначив Міністр.Порядок управління побутовими відходами в особливих умовах визначає, що:▪️ на територіях, де обмежена можливість надання комунальної послуги з управління відходами, військові адміністрації організовуватимуть місця їх тимчасового зберігання (аналогічно тим, куди звозять сьогодні відходи руйнації). ▪️ там, де така можливість взагалі відсутня, майданчики тимчасового зберігання відходів пропонують організовувати на прибудинкових територіях багатоквартирних будинків, територіях загального користування, підприємств, установ, організацій тощо. На присадибних, дачних і садових ділянках відходи мають роздільно збиратися за видами та зберігатися до відновлення комунальної послуги або прийняття окремих рішень військових адміністрацій.

#результати_моніторингу🔎Фахівці Державної екологічної інспекції, Держводагентства та мобільних лабораторій продовжують досліджувати воду за 10-15 хімічними та фізико-хімічними базовими показниками: хлориди, мінералізація, кольоровість, жорсткість, лужність; нафтопродукти, розчинений кисень тощо. Усе це дає розуміння процесів, що відбуваються у воді.За результатами відібраних 16 - 17 червня проб:⬇️У річці Дніпро в межах міста Запоріжжя спостерігається підвищений вміст розчиненого кисню та перевищення гранично допустимої концентрації по завислих речовинах в 1,44 раза, залізу в 1,9 раза. Вміст нафтопродуктів не виявлений.⬇️У р. Інгулець поблизу села Дар’ївка, Херсонщина, - перевищення гранично допустимої концентрації по завислих речовинах в 1,28 раза, залізу у 2 рази. Зниження вмісту розчиненого кисню.⬇️У р. Інгулець поблизу села Тамарине, Миколаївщина, зафіксовані перевищення нітритів в 1,3 раза та хлоридів в 1,6 раза, поступове зростання вмісту фосфатів. Підвищення концентрації хлоридів на основі багаторічних досліджень свідчить про повернення р. Інгулець до звичного стану. ⬇️У Дніпро-Бузькому та Бузькому лиманах перевищень гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у воді не встановлено.⬇️У Чорному морі продовжують фіксувати тимчасове зниження солоності води.⬇️У деяких пробах, відібраних у р. Дніпро в районі Антонівського залізничного мосту встановлено перевищення органічних речовин за показником біологічне споживання кисню у 2,13 раза та р. Інгулець поблизу села Дар’ївка у 2,4 раза.📎Нагадаємо, що проби вод р. Південний Буг, р. Інгулець та донних відкладів Каховського водосховища направлені до Івано-Франківської лабораторії моніторингу вод Західного регіону для проведення досліджень на вміст важких металів, пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук. Результати очікуються найближчим часом.

​​🧪Служби Міндовкілля продовжують здійснювати моніторинг якості води у зоні надзвичайної ситуації через підрив Каховської ГЕСЩодня фахівці Державної екологічної інспекції, Держводагентства та мобільних лабораторій досліджують воду за 10-15 хімічними та фізико-хімічними базовими показниками: хлориди, мінералізація, кольоровість, жорсткість, лужність; нафтопродукти, розчинений кисень тощо. Усе це дає розуміння процесів, що відбуваються у воді.▪️За результатами проведених напередодні лабораторних досліджень, у воді річки Інгулець виявлені перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, зокрема в 1,2 раза нітритів, в 1,5 раза хлоридів і завислих речовин та в 1,8 раза заліза загального. Крім того, спостерігається зниження показника розчиненого кисню.▪️У Дніпро-Бузькому лимані хімічний склад води у межах норми, не зафіксовано жодних відхилень.▪️У річці Дніпро в межах міста Запоріжжя не зафіксовано змін хімічного складу води, а от за межами міста Херсон виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, зокрема в 1,6 раза завислих речовин та 1,8 раза заліза загального. Перевищень ГДК нафтопродуктів не виявлено. Розчинений кисень складає 5,8 мг/дм3, при нормі не менше 4,00 мг/дм3.▪️У Чорному морі продовжують фіксувати тимчасове зниження солоності води.Крім того, проби вод р. Південний Буг, р. Інгулець та донних відкладів Каховського водосховища вже направлені до Івано-Франківської лабораторії моніторингу вод Західного регіону для проведення досліджень на вміст важких металів, пестицидів, поліароматичних вуглеводнів, летких органічних сполук. Результати очікуються найближчим часом.