Telegram statistics channel - @latifundistcom

🇺🇸 У США натякнули на готовність до м’якшої монетарної політики. Є ймовірність зниження ставок раніше, ніж очікувалося. Долар одразу ослаб, але для аграрних ринків це не просто фонова новина — такі зміни напряму впливають на ціни зерна та олійних культур, говорить керівниця відділу редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко.💵 Дешевший долар також підтримує аграрні ф’ючерси, тоді як його зміцнення чинить тиск на ціни. Індекс S&P GSCI Agriculture зріс із ~340 до ~360.«Для українського зерна слабший долар має змішаний, але переважно позитивний ефект. Загальне пожвавлення попиту на сировину та зростання біржових котирувань мають підтримувати ціни FOB на українську пшеницю й кукурудзу. Вирішальним чинником для маржі залишається курс гривні». 🔻 Для того, щоб агроринки перейшли у виразну «бичачу» фазу, потрібна комбінація кількох чинників — стійке зростання попиту на тлі дешевих грошей та відчутне скорочення пропозиції через погодні ризики або політичні обмеження.Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🇬🇧🐑 Brexit, дотації та Кларксон: чого українським аграріям варто повчитися у британських фермерів🧑‍🌾 Чи престижно бути фермером у Великій Британії? 💵 Чи можна заробляти без дотацій? 🧪 Як вплинули нові екологічні вимоги після Brexit і чому навіть Джеремі Кларксон показав, що фермерство — це не лише романтика, а й щоденні виклики?Під час телемосту між українськими та британськими аграріями ми почули відверті відповіді:🌼 у британців — кліматичні ризики, заборони на пестициди та різке скорочення врожайності ріпаку;🐄 25% молочників заробляють £2000 на корову (нижня планка), а ТОП-25% — £3000, але без держпідтримки бізнес тримається важко;💷 споживачі звикли до «дешевої їжі», але реальна вартість виробництва росте;🇪🇺 для України головне — не чекати «поблажок» від ЄС: правила суворі й компромісів небагато.👉 Чому британські фермери попереджають Україну не повторювати їхніх ілюзій щодо ЄС?👉 Які паралелі між викликами у Британії та в Україні?👉 І що означає перехід від прямих дотацій до оплати за «суспільні блага»?🔗 Читайте найцікавіше з дискусії за посиланням👇https://latifundist.com/spetsproekt/1176-telemist-latifundistcom-z-britanskimi-fermerami-pributkovist-agrobiznesu-pislya-brexit-vpliv-shou-klarksona-ta-uroki-dlya-ukrayiniFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🇧🇬🌻 Соняшникова «криза» у Болгарії: міф чи реальність?Болгарські фермери та частина ЗМІ називають цьогорічний врожай соняшника найгіршим в історії та прогнозують дефіцит. Але, за словами трейдера Преслава Райкова, ситуація зовсім інша:⬆️ площі під культурою — рекордні за 10 років: 985 тис. га (+6–7% до торішніх);⬆️ погодні умови були здебільшого сприятливими;⬆️ виробництво може сягнути 2 млн тонн — історичний максимум.Чому ж тоді говорять про кризу? 📌 Частина фермерів хоче компенсацій або обмежень імпорту. 📌 Деякі трейдери спекулюють темою врожаю для підтримки власних позицій.📌 Фермери досі отримують «військову премію» через війну в Україні та сподіваються на зростання цін у разі бомбардувань українських портів.Тим часом переробники адаптувалися: можуть працювати з ріпаком, соєю чи канолою та купувати сировину з будь-якої точки світу.🔗 Про реальний стан справ на ринку олійних читайте в інтервʼю з трейдером https://latifundist.com/interview/861-zhodnoyi-krizi-vrozhaj-sonyashnika-v-bolgariyi-mozhe-pobiti-rekord-popri-skargi-fermeriv📷 Поля соняшнику у різних частинах Болгарії, початок серпня 2025 року. Agroportal.bgFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

⚓️ У порту «Південний» арештували 5,4 тис. т сої на суму $2 млн, яку намагалися експортувати за підробленими документами та з використанням «товарів прикриття» або «відмінних від експорту митних режимів», повідомив голова Податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев.Сою планували вивезти за митним режимом «Переробка за межами митної території».ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» — компанія-експортер, повідомив Голова Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства суб'єктами ЗЕД, пов'язаних з неповерненням валютної виручки Мар'ян Заблоцький.«Можу підтвердити, що ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» намагається експортувати підозрілі обсяги сої. Інших культур у митному оформленні наразі не бачу. Якщо ЗМІ повідомляли про 6 тис. т, то я бачу замитнення на 100 тис. т на 1,5 млрд грн! І жодної податкової накладної за останні три роки, яка б підтверджувала придбання сої цим експортером, немає. Це дає підстави вважати, що операції проводяться за сумнівними схемами». 🎦 ЗМІFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

💉 Свині без антибіотиків, прошуто по-італійськи і комбікорм на пелетах — це все не десь у ЄС. Це Черкащина.🐖 Як працює сучасне свинарство, яке не боїться конкурувати з Європою? Ми побували на господарстві Томаса Бруннера — співвласника «Агроплюс2006» і автора «Системи Тимошівка».▪️ 6 тис. свиней;▪️ Комбікормовий завод потужністю виробництва 5 т/год;▪️ Проєкт елеватора на 15 тис. т (сушіння тільки на пелетах);▪️ Жодних антибіотиків у годівлі;▪️ І навіть виробництво прошуто.Томас не боїться казати прямо: українське свинарство може бути конкурентним — якщо мати філософію, а не просто гнати об’єм.📌 Чому він не копіює данську модель з 20 поросятами на опорос?📌 Як виготовляють преміальне м’ясо без запаху і мух навіть у +35°C?📌 Чим Україна виграє в Європи і як це все перетворити на бізнес-модель?🔗 Детально — читайте в інтерв’ю https://latifundist.com/interview/860-nam-ne-treba-vlaziti-v-mitni-vijni-ye-kupa-delikatnishih-sposobiv-yak-zahistiti-svinariv--tomas-brunner-agroplyus2006#Агротур_Переробка_2025_RaiffeisenFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🌧 Замість гарячої фази збору — липневі дощі, які не відпускають уже третій тиждень. Пшениця проростає, ріпак гниє, горох із сюрпризами. У трейдерів та аграріїв зростає тривога: що буде з якістю і ціною?☀️ Сезон непростий: ▪️ Пшениця на Півдні й Сході — з білком до 20%, уже відвантажується в Єгипет; ▪️ Ячмінь — несподіваний фаворит: врожайність до 9 т/га, якість під пивоварню; ▪️ Горох — з хорошим білком, але проблемами через шкідників; ▪️ Ріпак частково досі в полі, але олійність тримається на рівні 44–46%.⚠️ Натомість Захід і Північ — у зоні ризику: сажка, проросле зерно, фураж, нестабільні ціни. Різниця між фуражем і продовольчою пшеницею вже досягає 1000 грн/т.🌽🌻 А що з пізніми? Соняшник і кукурудза — в «зеленій зоні», особливо на Черкащині та Житомирщині, де випало понад 100 мм опадів. Але Схід — під питанням: там кукурудза вже йде на силос.🌾 Що буде далі — фуражний обвал чи точкові премії за якість? 💵 Аналітика, прогнози, коментарі агрономів і трейдерів за посиланням https://latifundist.com/blog/read/3155--pshenitsya-z-proteyinom-ripak--u-poli-yachmin--vistrivliv-yak-doshchi-vplivayut-na-yakist-i-tsiniFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

​​🌧️ Замість гарячої фази збору — липневі дощі, які не відпускають уже третій тиждень. Пшениця проростає, ріпак гниє, горох із сюрпризами. У трейдерів та аграріїв зростає тривога: що буде з якістю і ціною?🎯 Сезон непростий: — Пшениця на Півдні й Сході — з білком до 20%, уже відвантажується в Єгипет; — Ячмінь — несподіваний фаворит: врожайність до 9 т/га, якість під пивоварню; — Горох — з хорошим білком, але проблемами через шкідників; — Ріпак частково досі в полі, але олійність тримається на рівні 44–46%.⚠️ Натомість Захід і Північ — у зоні ризику: сажка, проросле зерно, фураж, нестабільні ціни. Різниця між фуражем і продовольчою пшеницею вже досягає 1000 грн/т.🌽 А що з пізніми? Соняшник і кукурудза — в «зеленій зоні», особливо на Черкащині та Житомирщині, де випало понад 100 мм опадів. Але Схід — під питанням: там кукурудза вже йде на силос.🔍 Що буде далі — фуражний обвал чи точкові премії за якість? 🤳🏻 Аналітика, прогнози, коментарі агрономів і трейдерів за посиланням https://latifundist.com/blog/read/3155--pshenitsya-z-proteyinom-ripak--u-poli-yachmin--vistrivliv-yak-doshchi-vplivayut-na-yakist-i-tsini

🇪🇺 Українські агрохолдинги в ЄС: шанс чи загроза?Спільна аграрна політика ЄС — це мільярдні дотації, які можуть стати недосяжною мрією або новою реальністю для українських аграріїв. Але чи готовий Євросоюз впустити на свій ринок агросектор, який має у 5–10 разів більші масштаби, ніж середній європейський виробник?🧑‍🌾 У ЄС вже давно домінують великі агроструктури, а дрібні фермери зникають — щороку їх стає на 267 тис. менше. І водночас зростає тиск на малий бізнес, правила ускладнюються, а субсидії… викривлюють ринок.🌐 Чи зможе український агросектор вписатися у цю систему? Чи залишиться поза дотаціями? Чи отримає «спецрежим» на перехідний період?Розбираємось: ▪️ Як влаштована система дотацій у ЄС?▪️ Хто отримує найбільше і чому?▪️ Чому фермери у Литві сіють редьку лише заради дотацій?▪️ Як «українське питання» вплине на агрополітику ЄС?▪️ І які можливості для агрохолдингів відкриє євроінтеграція?🔗 Читати детально: https://latifundist.com/spetsproekt/1172-vid-simejnih-ferm-do-latifundistiv-iz-ponad-50-tis-ga-yak-zminyuyetsya-yevropejske-agro-i-shcho-chekaye-na-ukrayinski-holdingi-v-razi-uspishnoyi-yevrointegratsiyiFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🍗 Сосиски — в Африку, 🍉 кавуни — з Тернопільщини. Як «Агропродсервіс» будує повний агроциклВід власного насіння і комбікорму — до трейдингу, переробки та контейнерного експорту. Усе це — про «Агропродсервіс», один із найцікавіших прикладів аграрної вертикалі в дії.На форумі «Нове зернятко» ми побачили на власні очі, як компанія перетворилася з локального гравця на системного виробника з інфраструктурою повного циклу.Компанія: ▪️ обробляє 49 тис. га; ▪️ входить в ТОП-5 за обсягами виробництва свинини; ▪️ виробляє 200 тонн молока щодня; ▪️ має власний контейнерний термінал; ▪️ налагодила експорт сосисок до Африки; ▪️ будуватиме новий комбікормовий завод разом із Bühler.🔗 Детально — про трейдинг, кліматичні зміни, експеримент з кавунами на Тернопільщині та економіку тваринництва — читайте в репортажі https://latifundist.com/reportazhy/190-sosiski-v-afriku-kavuni-z-ternopilshchini-agroprodservis-buduye-povnij-tsikl--vid-nasinnya-do-pererobki-i-kontejnera-na-eksportFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🛻 Завершуємо Агротур Переробка 2025 з партнерами з 🏦Райффайзен Банку на єдиному в країні виробництві прошуто — м'яса з в’яленої свинячої ноги. Цех з дозрівання розташований неподалік Борисполя, і працює за давальницькою схемою зі свинокомплексом «Агроплюс2006» Томаса Бруннера.Прошуто — традиційна італійська страва, подібна до іспанського хамону. Різниця в рецептурі: хамон засипають сіллю і висушують у закритому сухому приміщенні, а прошуто засипають великою кількістю солі і сушать за допомогою сонця і вітру. На смак прошуто м'якіше за хамон і коштує дешевше. Процес сушіння прошуто і хамону може тривати чотири роки, причому більш витримане м'ясо коштує дорожче.  🐖 Виробництво прошуто — єдине в Україні, розповідає завідуючий виробництвом Ham.Lo Анатолій Сербін. Причин дві. Перша і найбільш очевидна — обмежений попит на цей преміальний продукт. Прошуто (як і хамон) продають в мережах делікатесів, і його немає сенсу ставити на полиці великих продуктових ритейлерів. Тому в цеху розвішано 500 свинячих ніг «врожаю» 2021-2024 рр., хоча площі дозволяють сушити півтори тисячі.Друга і головна причина — прошуто вдається сушити з свиней, вигодованих без використання антибіотиків.«Ми з 2017 р. робимо прошуто, спочатку брали свинячий окіст в місцевих постачальників. Вона рік просушилась в нас, ми ріжемо ногу, а всередині м'ясо пахне ліками, антибіотиком. Це можна свіжу свинину приготувати і нічого не помітити. А коли в нас нога рік висушується, волога випаровується, і ліки в м'ясі дуже відчуваються. Тому ми зараз заточені на роботу з свинями, які не годували антибіотиками». 🍗 Прошуто не може коштувати дешево. Орієнтовна вага окосту при закупівлі — 12 кг. За два роки витримки свиняча нога усихає до 8,5 кг, а за наступний рік-два вага зменшується ще приблизно на кілограм. При нарізці м'яса «в мінус» йде двокілограмова кістка, тому фінальна вага ноги на продаж — приблизно 5 кг.   🏭 Кілька років м'ясо дозріває при температурі не вище 12°C. Це витрати на електроенергію, роботу холодильного обладнання, оренду приміщення, спеції тощо. Тому навіть вартість делікатесу має вписуватись в ринок і триматись на рівні імпортного прошуто.«Ти купуєш окіст по 300 гр/кг, закладаєш його до дозрівання. Воно усихає вполовину, тобто лише на вазі ціна стала більш як 600 грн/кг. Додати сюди виробничі витрати за кілька років — і нога вийде близько 1000 грн/кг. А дорожче цієї межі вже не факт, що його куплять».  Виробляти прошуто — це розвісити мільйони гривень на кілька років в одному приміщенні, додає Анатолій Сербін. Повернення оборотних коштів тут дійсно дуже довге. Коли у 2022 р. він закладав свинячі ноги на дозрівання, в країні був зовсім інший ринок преміальних м'ясних продуктів. За час, поки це прошуто дозріло, в Україні популярності набрав сегмент кабаносів, МХП розширив м'ясопереробку на свинину, відкрились нові виробництва ковбасних виробів.«Обмежені обігові кошти, обмежений попит, треба прораховувати на роки, скільки ніг закладаєш. Одне тішить — ми монополісти на ринку прошуто в Україні», — констатує Анатолій Сербін. #Агротур_Переробка_2025_RaiffeisenFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube