Telegram statistics channel - @latifundistcom

🚜 Весняна посівна-2026: менше сої, більше кукурудзиАгрохолдинги коригують структуру посівів у новому сезоні. 📌 Головний тренд — збільшення площ під кукурудзою, тоді як сою частина компаній скорочує через нижчу рентабельність.А ось щодо соняшнику підходи різняться.▪️ Контінентал Фармерз Груп — більше кукурудзи і соняшнику, соя -8%.▪️ Агрейн — майже вдвічі збільшує кукурудзу (понад 25 тис. га), соняшник -39%.▪️ HarvEast — кукурудза +1,5 тис. га, соняшник скорочують.▪️ ТАС Агро — зменшує сою (-66%), але нарощує соняшник (+55%) і кукурудзу (+29%).▪️ LNZ Group — частину площ із сої переорієнтовує на кукурудзу.▪️ ІМК — зберігає структуру: 60% площ під кукурудзою і 20% під соняшником.▪️ Група АГРОТРЕЙД — робить ставку на соняшник і кукурудзу, скорочує сою.🛩 Паралельно компанії інвестують у точний висів, машинний зір для обприскування та агродрони.🔗 Детальніше про структуру посівів і технологічні новації за посиланням: https://latifundist.com/spetsproekt/1227-posivna-2026-tas-agro-kontinental-i-lnz-group-skorochuyut-posivi-soyi-agrejn-ta-harveast-zbilshuyut-ploshchi-pid-kukurudzoyu-shcho-shche-siyatimut-agroholdingiFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🚜 Посівна почалася, і аграрії шукають спосіб найбільш ефективно поповнити оборотні кошти для закупки ТМЦ.🏦 Пропозицій на ринку багато, і вибрати є з чого. Наприклад, Sense Bank розширив програму кредитування посівної «Врожай» на придбання нової та вживаної сільськогосподарської техніки. Проте в ній є ряд інших умов, які здатні зацікавити аграріїв:▪️ Ліміт кредитної лінії: до 10 млн грн без застави.▪️ Термін позики: до 36 місяців, можливість брати кошти траншами.▪️ Техніка фінансується на суму до 15 млн грн і строк до 60 міс для самохідної, і до 48 міс. — для навісної техніки. Вік техніки не має перевищувати 10 років на дату закінчення кредитного договору.  ▪️ Сезонність виплат: графік погашення враховує специфіку агробізнесу.▪️ Партнерські умови: закупівля добрив, ЗЗР, техніки у партнерів банку з мінімальною ставкою річних, яка для деяких позицій складає 0,01%.▪️ Програма стосується енегроефективності: сонячних електростанцій, генераційних установок, теплового обладнання тощо.  «Ми розуміємо, що для аграрного бізнесу важливо мати не лише доступ до фінансування, а й комплексні рішення, які допомагають планувати сезон і отримувати стабільний результат. Саме тому в нашому фокусі розвиток партнерських програм з виробниками», — підкреслює директорка Департаменту малого та середнього бізнесу Sense Bank Яна Шумунова. 🔗 Деталі за посиланням https://latifundist.com/cards/111-do-10-mln-grn-na-posivnu-bez-zastavi-partnerski-programi-i-yak-nimi-koristuvatisyaFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🚜 Весняна посівна-2026: менше сої, більше кукурудзиАгрохолдинги коригують структуру посівів у новому сезоні. 📌 Головний тренд — збільшення площ під кукурудзою, тоді як сою частина компаній скорочує через нижчу рентабельність.А ось щодо соняшнику підходи різняться.▪️ Контінентал Фармерз Груп — більше кукурудзи і соняшнику, соя -8%.▪️ Агрейн — майже вдвічі збільшує кукурудзу (понад 25 тис. га), соняшник -39%.▪️ HarvEast — кукурудза +1,5 тис. га, соняшник скорочують.▪️ ТАС Агро — зменшує сою (-66%), але нарощує соняшник (+55%) і кукурудзу (+29%).▪️ LNZ Group — частину площ із сої переорієнтовує на кукурудзу.▪️ ІМК — зберігає структуру: 60% площ під кукурудзою і 20% під соняшником.▪️ Група АГРОТРЕЙД — робить ставку на соняшник і кукурудзу, скорочує сою.🛩 Паралельно компанії інвестують у точний висів, машинний зір для обприскування та агродрони.🔗 Детальніше про структуру посівів і технологічні новації за посиланням: https://latifundist.com/spetsproekt/1227-posivna-2026-tas-agro-kontinental-i-lnz-group-skorochuyut-posivi-soyi-agrejn-ta-harveast-zbilshuyut-ploshchi-pid-kukurudzoyu-shcho-shche-siyatimut-agroholdingiFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🚜 Цього року аграрії заходять у посівну з дефіцитом добрив. Аміачну селітру, карбамід, КАС, калійні і фосфатні добрива стає все складніше придбати, і в пік посівної прогнозується дефіцит до 80% по певних групах товарів. Остаточно ситуацію зіпсувала нова війна в Ірані: те, що було складно купити, тепер ще й коштує надто дорого.    ❗️ Вже зараз дефіцит аміачної селітри досягає 70% від необхідних аграріям обсягів, карбамідно-аміачної суміші — до 40%, карбаміду — до 75%. Також очікується дефіцит фосфатних і калійних добрив.Ще більше ускладнило ситуацію обмеження руху в Ормузькій протоці та продовження війни в Ірані, через яке карбамід за кілька днів подорожчав майже на $200/т (+10 тис. грн в Україні). «За таку ціну карбамід аграрію не потрібен. Альтернатив немає, тому зараз в усіх паніка. Постачати його з плюс 10 тис. грн — це дурість, за яку ніхто не заплатить. Якщо вас цікавить — ми привеземо. Якщо дорого — так, ми самі зараз не купуємо, і вам не радимо», — каже Леонід Шнайдман, керуючий партнер компанії «Агропартнер». ❓ Коли закінчиться ажіотаж, чи є можливість уникнути дефіциту, чому судна в портах стоять в черзі, і чи зможе вітчизняний виробник компенсувати імпорт — читайте в нашому матеріалі https://latifundist.com/spetsproekt/1226-u-nas-nema-selitri-u-nas-nema-kas-chomu-ukrayini-zagrozhuye-defitsit-dobriv-vzhe-tsiyeyi-posivnoyiFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🔋 Енергонезалежність агро: від «великих чеків» до власного енергоринкуБільшість аграріїв знають YASNO через графіки відключень. Але для бізнесу це не про дефіцит, а про BTM-рішення (Behind the Meter). Розібрали, як агробізнесу перетворити дахи складів та ферм на гроші.Головні тези з інтерв’ю CEO YASNO Сергія Коваленка:▫️ Економіка «Сонце + Storage»: Просто СЕС зменшує чек, але справжнє «бінго» — це сонячні панелі разом із батареями. Це дозволяє робити внутрішній арбітраж: заряджатися вдень (коли ціна низька або енергія власна) і розряджатися в пікові години.▫️ Окупність вражає: Зараз проєкти СЕС окупаються за 2–4 роки. Раніше було 7–10. Це робить інвестицію зрозумілою навіть без «зеленого тарифу».▫️ Три етапи еволюції аграрія:• Зменшити споживання з мережі.• Оптимізувати споживання за погодинною ціною.• Продавати надлишки в мережу (Net Billing).🔋 Немає вільних коштів? YASNO пропонує PPA-моделі: компанія сама інвестує в обладнання на вашій локації, ви купуєте енергію з дисконтом, а за кілька років станція переходить у вашу власність.📌 Цікавий факт: Україна вже синхронізована з ЄС, тому ціни корелюють. Коли в Європі штиль і немає вітру — ціна росте і у нас.🔗 Повне інтерв’ю про «техаського метелика» в енергетиці та чому агро — це High-Tech, читайте тут: https://latifundist.com/spetsproekt/1224-zniziti-chek-za-svitlo-seo-yasno-sergij-kovalenko-pro-te-yak-elektroenergiya-peretvoryuyetsya-na-dodatkovij-dohid-dlya-agrobiznesuFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🌽 Іспанія тривалий час залишалася найбільшим імпортером української кукурудзи у ЄС, однак останні два роки торгові потоки поступово зміщуються на користь Італії. «У 2024/25 МР структура почала змінюватися: частка Італії зросла до 31% проти 26% у Іспанії. У поточному сезоні ротація посилилася — Італія вже формує 46% імпорту української кукурудзи до ЄС, тоді як частка Іспанії скоротилася до 23%», — коментує керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко. Минулого сезону ринок Іспанії перейшов до моделі диверсифікації: поряд із українською та бразильською кукурудзою різко посилилася присутність США, що знизило частку України до близько 40%.Американська кукурудза виграла завдяки привабливішим цінам, великим обсягам і високій толерантності іспанського ринку до ГМО.Логістична близькість та можливість працювати великими партіями забезпечила сильну позицію України на ринку Італії.«За відсутності змін у регуляторній політиці Італія має потенціал залишатися ключовим покупцем української кукурудзи із обсягами близько 3 млн т щороку». Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🔋 Енергонезалежність агро: від «великих чеків» до власного енергоринкуБільшість аграріїв знають YASNO через графіки відключень. Але для бізнесу це не про дефіцит, а про BTM-рішення (Behind the Meter). Розібрали, як агробізнесу перетворити дахи складів та ферм на гроші.Головні тези з інтерв’ю CEO YASNO Сергія Коваленка:▫️ Економіка «Сонце + Storage»: Просто СЕС зменшує чек, але справжнє «бінго» — це сонячні панелі разом із батареями. Це дозволяє робити внутрішній арбітраж: заряджатися вдень (коли ціна низька або енергія власна) і розряджатися в пікові години.▫️ Окупність вражає: Зараз проєкти СЕС окупаються за 2–4 роки. Раніше було 7–10. Це робить інвестицію зрозумілою навіть без «зеленого тарифу».▫️ Три етапи еволюції аграрія:• Зменшити споживання з мережі.• Оптимізувати споживання за погодинною ціною.• Продавати надлишки в мережу (Net Billing).🔋 Немає вільних коштів? YASNO пропонує PPA-моделі: компанія сама інвестує в обладнання на вашій локації, ви купуєте енергію з дисконтом, а за кілька років станція переходить у вашу власність.📌 Цікавий факт: Україна вже синхронізована з ЄС, тому ціни корелюють. Коли в Європі штиль і немає вітру — ціна росте і у нас.🔗 Повне інтерв’ю про «техаського метелика» в енергетиці та чому агро — це High-Tech, читайте тут: https://latifundist.com/spetsproekt/1224-zniziti-chek-za-svitlo-seo-yasno-sergij-kovalenko-pro-te-yak-elektroenergiya-peretvoryuyetsya-na-dodatkovij-dohid-dlya-agrobiznesuFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🚜 Зі змінами клімату на весні часто оптимальне вікно для сівби ярих культур суттєво звужується, тому аграрії намагаються встигнути охопити всі заплановані площі.Посіяти швидко — не проблема. На ринку є швидкісні сівалки.Посіяти швидко і якісно — задача більш складна.✅ Цю задачу вирішила Maschio Gaspardo — створила швидкісний висівний апарат Chrono. Нині він є робочим органом сівалок точного висіву Chrono 708, Chrono 812-816, Chrono 916 і Chrono 932. ▪️ Вакуумна система дозування та транспортування насіння в поєднанні з пневматичним «пострілом» забезпечує точність розміщення насіння в посівному ложі, навіть за різної фракції посівного матеріалу.▪️ Міцна конструкція з пневматичною пружиною гарантує стабільний тиск на ґрунт.Таким чином розробники поєднали вакуумний захват насінини та її пневматичне транспортування до борозни регульованим потоком повітря, при цьому не травмуючи посівний матеріал.ℹ️ Більше про швидкісні сівалки лінійки Chrono можна дізнатися у дилерів Maschio Gaspardo.Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

​​🌾 Ажіотаж на ринку землі в Україні не спадає — інвестори готові купувати у рази більше ділянок, ніж реально є у продажу. Конкуренція штовхає ціни вгору, але парадокс у тому, що заробляти на землі стає складніше.💬 За словами керівника проєктів Fortior Capital Володимира Нагорного, попит на землю стабільно перевищує пропозицію у 2–3 рази. Гектар у більшості угод уже коштує $2 500–5 000, а на аукціонах доходить до $6 000.Водночас дохідність інвестицій знижується: якщо на старті ринку земля давала 7–10% річних, то зараз — близько 5%. Причина проста: вартість активу росте швидше, ніж орендна плата.📍 Реальні ціни сильно залежать від локації: на прикордонній Сумщині гектар може коштувати ~$1 700, тоді як у центральних областях — $2 500–4 000, а на заході — $3 000–5 000.Читайте за посиланням як насправді працює ринок землі, чому офіційна статистика часто не збігається з угодами і як війна змінює ціни та попит ➡️ https://latifundist.com/blog/read/3186-odnushka-bilya-metro-chi-gektar-zemli-u-shcho-sogodni-vigidnishe-investuvati-abo-chim-zhive-rinok-zemli-v-2026-rotsi

​​🌱 В агробізнесі цифри не живуть окремо від поля. За ними завжди стоять сезон, технологія, ризики та управлінські рішення.📊 Саме розрив між фінансовими показниками й реальною агрономією стає викликом для банків, що працюють з агроклієнтами. Щоб краще розуміти логіку фермерського бізнесу, команда ПроКредит Банк пройшла спеціалізоване агрономічне навчання з фокусом на економіку поля від освітньої платформи «Культиварій».💬 «Навчання було динамічним і практичним. За два дні ми побачили високу залученість команд і чіткий фокус на прикладні рішення. Формат і подача показали, що це справді корисно для нашої роботи з агроклієнтами», — Максим Кравець, начальник відділу аналізу кредитних ризиків середнього бізнесу ПроКредит Банк.📌 Це показовий кейс для ринку: фінансові установи дедалі частіше оцінюють агроклієнта не лише за звітністю, а за виробничою логікою. Без розуміння поля коректно фінансувати агробізнес стає складніше.📞 Контакт освітньої платформи «Культиварій» для команд, які працюють з агробізнесом і хочуть глибше розуміти виробничу логіку аграріїв: 095 887 66 38Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube