Telegram statistics channel - @latifundistcom

⛽️ Одна з головних статей імпорту в Україну — нафтопродукти. Розбавити бензин технічним спиртом власного виробництва — ідея не нова. В багатьох країнах на АЗС пропонуються паливні суміші з вмістом біоетанолу на рівні 20-30% чи навіть 85%.🛢 В Україні цим серйозно займаються останні кілька років, Рада навіть зобов'язала додавати в паливо не менше 5% біоетанолу. Потім, правда, норму відтермінували до початку 2026 року.Проте заміщення частини імпорту вітчизняним паливним спиртом так і не сталось. Трейдери просто почали закуповувати за кордоном вже готову паливну суміш з 5% спирту.♻️ Виробники біоетанолу теж не поспішають насичувати ринок вітчизняним продуктом. Через складнощі з ліцензуванням, проблемну процедуру змішування палива та високий акциз його поки вигідніше продавати за кордон. «Умовно кажучи: зараз ЄС імпортує наш біоетанол, зливає у свою велику бочку і продає нам же наш продукт», — зазначає виконавчий директор асоціації «Укрбіоетанол» Тарас Миколаєнко. Проте все не так прикро: в країні будуються біоетанольні заводи, а агрохолдинги все більше бачать сенс переробляти кукурудзу або цукрову мелясу в спирт. Та і біоетанол зараз цікавий всім: від фермерів до чиновників, від науковців до нафтотрейдерів.  🔗 Що варто змінити в біоетанольній галузі України, щоб повторити успіх США та Бразилії — читайте за посиланням https://latifundist.com/spetsproekt/1167-shtrafiv-shche-nemaye-ale-bioetanol-vzhe-v-bakah-na-cherzi--e10Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🧈🥛🧀 У кінці 2024-го ціни на молочні продукти в Україні злетіли на рекордні 40%. Переробники звинувачують фермерів, фермери — переробників. Але вперше за довгий час сторони сіли за стіл переговорів.🐄 На форумі «Молочна галузь: Україна—ЄС» обговорили:▪️ як не допустити нових цінових стрибків;▪️ чи реально домовитись про довгострокові контракти;▪️ скільки ще триматиметься рентабельність у тваринництві;▪️ чому українське молоко не витримує конкуренції в ЄС;▪️ як працюють моделі ціноутворення в Lactalis, Mlekovita і FrieslandCampina.🔻 У 2026 році обсяг сирого молока в Україні може впасти нижче 7 млн т. 📊 А 67% витрат переробників — це закупівля сировини. 📦 Експорт? Можливий лише за ціни на 10–20% нижчі за середньоєвропейські.📌 Чи стане молочна галузь першою, де узгодять формулу ціни на сировину?🔗 Деталі та репортаж із форуму за посиланням https://latifundist.com/reportazhy/188-formula-stabilizatsiyi-dlya-chogo-molokiya-i-molochnij-alyans-proponuyut-zafiksuvati-tsini-na-sire-molokoFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🧐Андрію, як розумію, спочатку планувалось ввести обмеження на вивіз ріпаку та сої через зміни в Податковий та Митний кодекси. Чому вирішили це зробити через «лікарський законопроєкт»?📌Андрій Мотовиловець: Бо рішення прийняте на підставі статистики. З 1 липня сировина покидає ринок України. Latifundist.com: Чи правильно розумію логіку: це була прискорена процедура, аби заводи не залишились без сировини?Андрій Мотовиловець: Так, в іншому випадку правки не мали би логіки. Latifundist.com:Вам не здається дещо маніпулятивною теза, що малий і середній фермер зможе експортувати. Це зможе потягнути холдинг, але не вони. Андрій Мотовиловець: Тому я і заклав пропозицію, аби це могли робити сільгоспкооперативи. Зареєструтесь в ДАРі, обʼєднайтесь в кооператив і експортуйте. В Мінюсті мені казали, що там швидка реєстрація. Latifundist.com: У нас є інформація, що в Єврокомісії обговорюються дзеркальні дії, зокрема, по можливому обмеженню наших шроту та олії з ріпаку та сої.Андрій Мотовиловець: У нас є інші країни, ми можемо поїхати в Китай, Пакистан. Мінекономіки в цьому не бачить проблеми. Це витримки з нашого бліц-інтервʼю зі співавтором «соєво-ріпакової правки» Андрієм Мотовиловцем. Чи скоротяться площі під ріпаком і соєю, чому Андрій вважає нинішні олійні правки кращими за зразка 2018 року і чому аграрій має «відповідати» за завод, який не порахував баланси? Про все це - в інтервʼю👇https://latifundist.com/interview/846-ripak-i-soyu-hochut-obklasti-eksportnim-mitom-zavodu-vigidno-a-fermeru-rozpitali-spivavtora-olijnoyi-pravki-andriya-motovilovtsya

🚆 Транспортна інфраструктура на роздоріжжі. В Україні стрімко зростає частка зернових, що перевозяться не хоперами, а в так званих «дутих» контейнерах. Причина? Все просто — дешевше на $6/т.📦 Але чому так виходить? Бо контейнер — це інтермодальність і стратегія чи просто велика тара з нижчим тарифом?У матеріалі розбираємося:— Чому тариф 🚂 «Укрзалізниці» дає перевагу контейнерам?— Що таке «балковий» контейнер і чим він відрізняється від класичного?— Які компанії заробляють на новій схемі, а хто втрачає?— Чому ринок розділився навпіл через плани підвищити тарифи?— І як $6/т впливають на бізнес-модель трейдерів?❗️ Власники зерновозів вимагають рівних умов. Контейнерні оператори попереджають про втрату клієнтів і ризики для міжнародної торгівлі.Чи справді контейнер — нове слово в логістиці? Чи це просто шпарина в тарифах?🔗 Читайте детальний розбір за посиланням https://latifundist.com/spetsproekt/1160-obsyagi-perevezen-zerna-u-kontejnerah-zrostayut-yak-na-tse-vplivayut-tarifi-uz-shcho-take-balkovi-kontejneri-ta-hto-v-nih-investuyeFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

​​🗯️ «Ріпаку майже не залишилось», — кажуть аграрії на Сході.🗯️ «Озимина стоїть жовта», — додають фермери з Херсонщини.🗯️ «До збору ячменю підемо вже 10 червня, і це не добрий знак», — каже Миколаївщина.👉 Цьогорічна весна видалася контрастною: у когось — +30°C і суха земля, в інших — дощі й холод. Найбільше постраждали південні області, де посуха триває з осені. На Сході полям добряче дісталося від трьох хвиль приморозків. А на Заході — рослини досі оговтуються після травневих дощів і морозів.У матеріалі зібрали живі свідчення агрономів і керівників господарств з усієї України: хто пересіває, хто рятується no-till, хто вже рахуватиме втрати.📉 Попередній прогноз — врожай озимих буде нижчий, ніж у 2024-му. У деяких регіонах — до мінус 30-50% по пшениці та ячменю.📍Читайте детальний аналіз по регіонах за посиланням https://latifundist.com/blog/read/3145-osinnya-posuha-bezsnizhna-zima-lyutnevij-moroz-kvitnevi-primorozki-i-doshchovij-traven-v-yakomu-stani-posivi-zapitali-agrariyiv-z-tsentru-pivnochi-pivdnya-shodu-ta-zahodu-krayini-onovlyuyetsya

✅ З 1 березня 2025 року FARMERHOOD офіційно припинив роботу. За два роки ініціатива стала точкою опори для 177 фермерів, що працюють поблизу лінії фронту або на деокупованих територіях України.💰 Понад 23 млн грн допомоги. 🧑‍🌾 $50/га для рослинників, $150/га — для овочівників. ✅ 1408 заявок отримано — 591 пройшли валідацію. Повністю реалізовано 294 заявки. 🔎 Донори — від церков і малих господарств до ADM, Cargill і Ameropa.🌾 Пальне для посівної, насіння, ЗЗР, будматеріали, консультації — усе це отримали фермери, які не здалися, попри заміновані поля, обстріли та окупацію.📌 Серед них — аграрії з Чернігівщини, Харківщини, Донеччини та Херсонщини. Хтось вирощує павловнію і робить пастилу, хтось — повернувся до господарства після ампутації.Це не просто благодійність. Це — доказ, що фермерське братерство не має кордонів.🔗 Як ідея кількох активістів виросла в потужну систему допомоги з десятками партнерів — читайте повну історію за посиланням https://latifundist.com/reportazhy/187-farmerhood-zavershivsya-ale-zalishiv-po-sobi-23-mln-grn-pidtrimki-dlya-ponad-pivtori-sotni-fermeriv-prifrontovih-oblastejFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🌼 Українські переробники просять дозволити імпорт ГМ-ріпаку — з умовою, що продукція з нього піде лише на експорт.Причина — брак вітчизняної сировини, який змушує заводи зупинятись.Але ініціатива викликає багато запитань:🔴 Чи не втратить Україна статус країни без ГМО?🔴 Чи зможемо ми контролювати потоки і уникнути ризиків для внутрішнього ринку?🔴 І головне — чи буде потім кому продавати ГМ-шрот та іншу продукцію?💬 Думки ринку розділились. Одні бачать у цьому шанс завантажити заводи. Інші — загрозу для експорту, особливо на чутливі ринки, як Китай та Індія.🔍 Розбираємося разом із представниками Allseeds, «Олійного дому», «Укроліяпрому» та Держпродспоживслужби — що стоїть за цією ідеєю, які механізми контролю пропонують і до чого тут канадська канола.➡️ Читайте та оцініть самі: це реалістичний «план Б» чи небезпечний експеримент? https://latifundist.com/spetsproekt/1151-dozvoliti-import-gm-kanoli-shcho-tse-dast-pererobnikam-chi-gotovi-mi-vtratiti-status-krayini-bez-gmo-i-kudi-budemo-zbuvati-gm-shrot📷: Ріпак цвіте на полях Tekom Agro Group на півдні Одещини, 24 квітняFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

​​⚓ Румунія розглядає покупку компанії ICS Danube Logistic, яка є мажоритарним власником та оператором порту Джурджулешти в Молдові.Молдова також має міноритарний пакет акцій у цій компанії.Порт приймає як річкові, так і морські судна і є єдиним виходом Молдови до світових морів, а також має нафтовий термінал.Румунія оголосила тендер на консультаційні послуги вартістю понад €400 тис. У серпні 2024 р. Уряд країни схвалив меморандум про початок переговорів.ICS Danube Logistic — нідерландська компанія, що належить ЄБРР. З 2004 року вона контролює та управляє портом Джурджулешти.З шести терміналів порту Джурджулешти один досі належить державі, а інші п'ять — ЄБРР.У вересні 2023 р. Молдова оголосила про плани модернізації порту і шукає іноземного партнера. Розширення та модернізація порту вимагатиме проведення днопоглиблювальних робіт для збільшення глибини судноплавного каналу з 7 до 12 м, укріплення причалу, будівництва нових зерносховищ, під'їзних шляхів та залізничної станції для завантаження та розвантаження вагонів.Facebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

Посівна починається не в полі — вона починається з вибору насіння.З огляду на зміни клімату й засилля «білих мішків», правильний вибір насіння — не просто турбота про врожай, а гарантія виживання господарства.🏭 У пошуках якісного насіння ми вирушили на один із найбільших насіннєвих заводів Центральної України — «Лідеа Україна».За 20 років роботи завод бачив різне, але сезон-2025 — особливий:📦 На складах майже порожньо — насіння розібрали активніше, ніж торік.🌽 ТОП-культури — соняшник і кукурудза, гібриди Мейфлавер, Міледі і, звісно, Белла.🌍 Експорт зростає — 20% продукції йде за кордон.🚨 Із «сірої зони» ринку: частка фальсифікату сягає 20%, а підробки майже не відрізнити від оригіналу.Ми побачили весь процес — від сушіння кукурудзи в качанах до пакування насіння у мішки з багаторівневим захистом. І головне — дізналися, чим легальне насіння відрізняється від фальсифікату, навіть якщо візуально — ніби одне й те саме.🔍 Чому мороз — ворог схожості?🧪 Як «Лідеа» тестує насіння з маркетплейсів?🛡 І які механізми захисту від підробки реально працюють?➡️ Читайте повний репортаж із заводу за посиланням https://latifundist.com/spetsproekt/1148-vid-elevatora-do-laboratoriyi-yak-pratsyuye-nasinnyevij-zavod-lidea-ukrayinaFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🚜 Ярі культури в Україні сіють вже 19 областей. Станом на 20 березня аграрії засіяли більше 250 тис. га, а всього під врожай 2025 буде 5,7 млн га.🟩 Про вологозабезпеченість полів, зміни у сівозміні МХП, «Кернел», HarvEast, «ТАС-Агро», Групи «АГРОТРЕЙД», ПАЕК і «Агро-Регіон» та настрої аграріїв перед посівною читайте за посиланням 👇 https://latifundist.com/spetsproekt/1138-posivna-2025-v-mhp-harveast-tas-agro-agrotrejd-i-paek-yak-zminili-sivozminu-de-berut-finansuvannya-ta-naskilki-zbilshilisya-vitrati-na-1-ga🟩 Наскільки агрокомпанії забезпечені добривами? А що із забезпеченістю насінням та на які ЗЗР зараз попит? Як оновлюється технічний парк підприємств і які сучасні технології точного землеробства вони впроваджують? Шукаємо відповіді тут 👇 https://latifundist.com/spetsproekt/1140-kas-vnosyat-z-kolis-defitsitu-nasinnya-ne-vidchuvayut-ta-aktivno-investuyut-v-tehniku-posivna-2025-v-agroholdingah🎦 Посівна ярих 2025 на Херсонщині. Херсонська ОВАFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube