Telegram statistics channel - @latifundistcom

🏦 Як банки обирають аграріїв у 2026: головне з ринку кредитування⬆️ Ставки та грошіСередньоринкова ставка — до ~18% річних Кредити дорожчі за інфляцію → ресурс залишається дорогимДержпрограми (типу «5–7–9%») формують нижню межу ставок, але вже не визначають ринок🆕 Нова логіка банківКредитування стало вибірковим, а не масовимБанки оцінюють:якість управління бізнесомпрозорість фінансівстабільність cash flowФокус — не на активах, а на ризиках і стійкості🏭 Хто в пріоритетіПереробка, елеватори, локальні продажі → ✅ привабливість Диверсифіковані моделі → ✅Трейдинг без активів або залежність від одного ринку → ❌🤚 Основні обмеженняВисокі вимоги до заставиЖорсткий фінмоніторингОбмежений доступ до довгих грошейМалим фермерам — найскладніше🔑 Альтернативні інструментиАграрні розписки, факторинг, форвардиВекселі: ~3% vs кредити до 18% Гарантії (покриття до 80% ризику) 📌 Тренди 2026Перехід від держпідтримки → до ринкового кредитування.Зростає роль міжнародних фінансових інституцій.Банки фінансують не «посівну», а ефективні бізнес-моделі.🔗 Детальний розбір які банки і на яких умовах готові кредитувати українських аграріїв цього року за посиланням https://latifundist.com/analytics/42-yak-banki-obirayut-agrariyiv-u-2026-stavki-umovi-i-nova-realnist-kredituvannyaFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🇺🇸 🇮🇷 США та Іран 8 квітня домовились про тимчасове перемир'я. Повністю воно не виконується, і ракети продовжують летіти. Проте обмежене відкриття Ормузької протоки потягло вниз ціни на нафту, а за нею — і на інші біржові товари. Це дає надію, що країна-агресор РФ залишиться без частини додаткових прибутків, які вона одержувала протягом п'яти тижнів іранської кампанії.📈 Ми проаналізували, чи гарантували високі ціни на комодітіз надприбутки росіянам, хоча б за цей етап війни в Ірані. Нас цікавили товари, які Росія (раніше — СРСР) традиційно використовувала для посилення своїх позицій і тиску на інші країни — нафти і нафтопродуктів, добрив і зерна.🤚 Прикладом тут може виступати заборона експорту аміачної селітри з РФ до 21 квітня, зазначає власник і гендиректор GROSSDORF Андрій Халявка. Росіяни пояснюють зупинку бажанням забезпечити посівну в себе, проте справжньою їх метою може бути дестабілізація світового ринку добрив. Обмеження російського експорту ще більше підніме світові ціни на азотну групу, що вдарить по врожайності залежних від добрив країн, зокрема ЄС. Росія все одно отримає прибуток від дорогих добрив, а глобальна напруга в світі зросте. «Це геополітична гра. У них вистачає для внутрішнього споживання і добрив і газу. Фактично, ці дії вносять ще більший хаос і ще більшу розруху в світову економіку. І якщо в світі зберуть менше врожаю, цією проблемою займатиметься цивілізований світ, в першу чергу, ЄС. Це реальний удар по Європі, яка і так зараз має дуже велику кількість ударів звідусіль», — Андрій Халявка. Проте прибутковість змінюється залежно від товару. Якщо на нафті і добривах Росії останнім часом дійсно вдається непогано заробляти, то прибутковість експорту пшениці може бути скромнішою. В нашому аналізі ми розповімо про це та інше:▫️ Скільки РФ додатково заробила на дорогій нафті і яких прибутків її позбавили «кінетичні» санкції Сил оборони України?▫️ Чому РФ зупинила експорт бензину?▫️ Скільки влучань отримали російські хімічні підприємства?▫️ Чому більший експорт російської пшениці не гарантує кратний ріст прибутку?▫️ Який дефіцит в держбюджеті Росії в січні–березні?  ▫️ Чому російські політики заявляють про захист внутрішнього споживача замість того, щоб завалювати іноземні ринки товарами в період високих цін?🔗 Деталі https://latifundist.com/spetsproekt/1232-v-irani-peremirya-promizhnij-pidsumok-chi-vdalos-rosiyi-stati-odnim-z-golovnih-vigodootrimuvachiv-vijni-na-blizkomu-shodiFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🧪 У пошуках нових ЗЗР, або Що українські аграрії побачили на заводі INNVIGO в Польщі «Цього року деякі інсектициди довелося повністю замінити», — кажуть в «Епіцентр-Агро».  🤚 Причина — обмеження діючих речовин. І це лише початок: до 2028 року система захисту може подорожчати щонайменше на 40%.🏭 Тож українські аграрії разом із редакцією Latifundist.com поїхали в 🇵🇱 Польщу — на завод Pentagon Trade One, де виробляють 90% ЗЗР INNVIGO — шукати нові рішення.Що побачили:🟢 виробництво, яке за кілька років виросло з 4,2 до 15 млн л за рік;🟢 власні R&D-лабораторії та повний контроль якості — від сировини до готового продукту;🟢 один із найбільших логістичних хабів у Європі.🧪 Головна ставка INNVIGO — не здешевлення, а грамотні комбінації діючих речовин. Це дозволяє зберігати ефективність і зменшувати ризики резистентності.Плюс — швидка логістика: у разі дефіциту продукт можуть доставити в Україну за 3–4 дні.🔗 Що ще вразило аграріїв і які рішення INNVIGO готує для України — читайте в нашому репортажі https://latifundist.com/reportazhy/198-u-poshukah-novih-zzr-shcho-ukrayinski-agrariyi-pobachili-na-zavodi-innvigo-v-polshchiFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🌾 Нішеві культури як стратегічний інструмент рентабельності агросекторуУкраїнський аграрний сектор переживає структурну трансформацію: культури, які раніше вважалися «нішевими», тепер формують нові екосистеми економічної стабільності.📌 Ключові факти: 🟢 Олійний льон — стабільний експортний попит (€500–600/т), внутрішні ціни ~15–20 тис. грн/т, рентабельність 25–40%. 🟢 Гірчиця — площі ~86 тис. га (2025), ціна коливається від ~$500 до $1500/т, у пікові моменти рентабельність може сягати ~200%. 🟢 В досвіді практичних господарств нішеві пряні культури мають собівартість ~$700/га і чистий прибуток ~$326/га, що вже конкурує із кукурудзою. 🫛 Горох як приклад перетворення: За оцінкою Мінекономіки, горох у 2025 р. демонстрував рентабельність до 50%. А на Півдні озимий горох може давати 3–3,5 т/га врожайності, що вдвічі перевищує ярий в умовах спеки.🌿 Технічні коноплі демонструють рекордну ефективність у різних напрямках переробки — від ~62% до ~184% рентабельності залежно від продукту.💰 Нішеві культури — це не лише реакція на ринкові виклики, а стратегічний інвестиційний проєкт із потенційно вищою доданою вартістю.🔗 Деталі: https://latifundist.com/analytics/40-nishevi-kulturi-ukrayini-strategiyi-pributkovostiFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🪖 Питання розмінування акваторій в Україні залишається підвішеним з 2022 року. Через це заблокована навігація торгових суден, зокрема, Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом, а порт Миколаєва роками використовується як сухий док.🏭 З одного боку, його повернення в економіку країни дозволило б відвантажувати зерно з центральної України приблизно за $45/т, тоді як зараз транспортування з портів Великої Одеси коштує близько $50/т, а через Дунай — $65/т. З іншого боку, обстеження і розмінування водних маршрутів неможливо проводити, поки ведуться активні бойові дії.Але бізнес бачить сенс готуватися до розмінування вже зараз, щоб взятися до роботи одразу після отримання дозволу від держави. Першим тут став «НІБУЛОН».Холдинг з 2023 р. займається розмінуванням сільгоспземель спільно з DEG Impulse, дочірньою компанією Німецького банку розвитку KfW. За цей час вони повернули в обробіток понад 7000 га в прифронтових регіонах, а зараз планують зайти і в водне розмінування. «В південних регіонах багато фермерів можуть вирощувати зерно, але не можуть його продати: експорт або фізично неможливий, або занадто дорогий. «НІБУЛОН» готовий вирішувати цю проблему. Ця ініціатива є важливим внеском у підвищення місцевої стабільності та оперативної безпеки, особливо за нинішніх умов», — підкреслює старший інвестиційний менеджер DEG Impulse Даніель Алекс. 📌 Ми поговорили з причетними до проєкту, щоб відповісти на питання:▫️ Як «НІБУЛОН» у співпраці з DEG Impulse планує створити екосистему з розмінування, яка не обмежиться пошуком мін, а включатиме підготовку водолазів і саперів, технічне обслуговування флоту, моніторинг акваторій і координацію з державними структурами.▫️ За які кошти буде реалізовано проєкт?▫️ Як просувається підготовка команд саперів та сертифікація їхньої роботи на державному рівні?▫️ Як підготуватися до повторних мінувань акваторії росіянами?🔗 https://latifundist.com/spetsproekt/1231-povernennya-v-more-yak-nibulon-gotuye-mikolayiv-do-zernovogo-eksportuFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🧪 Страхування посівів: скільки коштує і що реально покриває? «Якщо ймовірність «вльоту» понад 50% — краще застрахуватися. Спати спокійніше», — каже засновник FRENDT Віталій Шуберанський, який обробляє 1 тис. га на Рівненщині. Його підприємство втратило 170 га льону через заморозки, і саме після цього він серйозно задумався про страхування.🆕 Що змінилося зараз:▪️ У бюджеті вперше заклали 60 млн грн на агрострахування.▪️ Держава компенсує до 60% страхової премії на прифронтових територіях та до 45% — для інших підприємств.▪️ Програма поки покриває озиму пшеницю, жито та ячмінь.✅ Що охоплює страховка:заморозки, посуху, зливи, град, вітер, пожежі від блискавки, хвороби рослин і навіть масове розмноження шкідників.📌 Як розраховують страхову суму:площа × середня врожайність × ціна одиниці врожаю. «Ті підприємства, які звертаються завчасно, отримують ширше покриття і кращий тариф», — розповідає керівник відділу агропромислового страхування СК «ІНГО» Руслан Зимовець. 🔗 Більше про страхування посівів розповідаємо у новому матеріалі за посиланням: https://latifundist.com/spetsproekt/1230-strahuvannya-posiviv-skilki-tse-koshtuye-chomu-rinok-dosi-malij-i-shcho-zminyuye-derzhpidtrimkaFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🥛 🐖 Молоко — в нуль, свині — в плюс.✅ У ДП «Шевченківське» вже інвестували 20 млн грн у свинарство, а ще 600 млн грн планують спрямувати у розвиток ВРХ.Банкам тут більше не довіряють — після гіркого досвіду власним «фінансовим інструментом» називають зерно: його притримують на складах і продають лише під конкретні потреби.🍬 Цукровий буряк збирають з врожайністю 65 т/га. А сою називають стратегічною культурою, бо тримає тваринництво. Паралельно шукають способи оптимізації витрат: працюють з безводним аміаком та переобладнують сівалки під РКД.Так сьогодні живе ДП «Шевченківське», яке, як і інші держпідприємства, проходить етап реформування: у найближчі три роки воно має трансформуватися в акціонерне товариство або ТОВ.🔗 Про економіку тваринництва, баланс між виживанням і прибутковістю, складну посівну-2026 та роль української науки і селекції — у розмові з керівником господарства Олегом Балагурою https://latifundist.com/interview/896-moloko--v-nul-svini--v-plyus-oleg-balagura-pro-ekonomiku-tvarinnitstva-skladnu-posivnu-reformu-derzhpidpriyemstv-ta-vitchiznyanu-selektsiyuFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🧑‍🌾 В Україні є немала спільнота фермерів з Європи, які займаються тут сільським господарством. Деякі з них працюють тут вже понад два десятиліття. Вони обмінюються досвідом і вирішують спільні проблеми, але в березні зібралися і створили Міжнародну асоціацію фермерів України, IFA. 🌱 Як пояснює голова організації Мішель Терещенко, нащадок родини меценатів-цукрозаводчиків, причина в праві власності на землю.На відміну від українського, іноземний фермер не може викупити землю в обробітку, якщо пайовик захоче продати свою ділянку, тому постійно ризикує отримати на своєму полі «шахматку», або і прямий конфлікт з новими орендарями. Крім того, іноземний фермер не може розраховувати на стабільне ведення бізнесу на своїй землі, передачу її у спадок або як заставу за кредитами. 🇺🇦 Ще більше посилити дискримінацію іноземного фермера може поданий в Раду законопроєкт №14390, який пропонує заборонити людям з подвійним громадянством купувати землю в Україні. Враховуючи, що для вступу в ЄС Україна повинна буде відкрити європейцям право купувати землю, закон є суттєвим кроком в процесі євроінтеграції України.  «Тому ми створили асоціацію, в якій будемо боротися з обмеженнями своїх прав. Нам треба показати депутатам, що за це не можна голосувати, а президенту — що він не може підписати такі зміни закону. Це буде повністю неправильно і суперечитиме курсу на інтеграцію України в Євросоюз», — каже голова IFA. 🔗 Про що ще говорили з Мішелем Терещенком читайте за посиланням https://latifundist.com/interview/895-vidkrittya-rinku-zemli-dlya-yevropejtsiv--ne-privilej-dlya-chastini-agrariyiv-a-etap-integratsiyi-ukrayini-v-yes--mishel-tereshchenko-golova-mizhnarodnoyi-asotsiatsiyi-fermerivFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🪖 Питання розмінування акваторій в Україні залишається підвішеним з 2022 року. Через це заблокована навігація торгових суден, зокрема, Бузько-Дніпровсько-лиманським каналом, а порт Миколаєва роками використовується як сухий док.🏭 З одного боку, його повернення в економіку країни дозволило б відвантажувати зерно з центральної України приблизно за $45/т, тоді як зараз транспортування з портів Великої Одеси коштує близько $50/т, а через Дунай — $65/т. З іншого боку, обстеження і розмінування водних маршрутів неможливо проводити, поки ведуться активні бойові дії.Але бізнес бачить сенс готуватися до розмінування вже зараз, щоб взятися до роботи одразу після отримання дозволу від держави. Першим тут став «НІБУЛОН».Холдинг з 2023 р. займається розмінуванням сільгоспземель спільно з DEG Impulse, дочірньою компанією Німецького банку розвитку KfW. За цей час вони повернули в обробіток понад 7000 га в прифронтових регіонах, а зараз планують зайти і в водне розмінування. «В південних регіонах багато фермерів можуть вирощувати зерно, але не можуть його продати: експорт або фізично неможливий, або занадто дорогий. «НІБУЛОН» готовий вирішувати цю проблему. Ця ініціатива є важливим внеском у підвищення місцевої стабільності та оперативної безпеки, особливо за нинішніх умов», — підкреслює старший інвестиційний менеджер DEG Impulse Даніель Алекс. 📌 Ми поговорили з причетними до проєкту, щоб відповісти на питання:▫️ Як «НІБУЛОН» у співпраці з DEG Impulse планує створити екосистему з розмінування, яка не обмежиться пошуком мін, а включатиме підготовку водолазів і саперів, технічне обслуговування флоту, моніторинг акваторій і координацію з державними структурами.▫️ За які кошти буде реалізовано проєкт?▫️ Як просувається підготовка команд саперів та сертифікація їхньої роботи на державному рівні?▫️ Як підготуватися до повторних мінувань акваторії росіянами?🔗 https://latifundist.com/spetsproekt/1231-povernennya-v-more-yak-nibulon-gotuye-mikolayiv-do-zernovogo-eksportuFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube

🧪 Страхування посівів: скільки коштує і що реально покриває? «Якщо ймовірність «вльоту» понад 50% — краще застрахуватися. Спати спокійніше», — каже засновник FRENDT Віталій Шуберанський, який обробляє 1 тис. га на Рівненщині. Його підприємство втратило 170 га льону через заморозки, і саме після цього він серйозно задумався про страхування.🆕 Що змінилося зараз:▪️ У бюджеті вперше заклали 60 млн грн на агрострахування.▪️ Держава компенсує до 60% страхової премії на прифронтових територіях та до 45% — для інших підприємств.▪️ Програма поки покриває озиму пшеницю, жито та ячмінь.✅ Що охоплює страховка:заморозки, посуху, зливи, град, вітер, пожежі від блискавки, хвороби рослин і навіть масове розмноження шкідників.📌 Як розраховують страхову суму:площа × середня врожайність × ціна одиниці врожаю. «Ті підприємства, які звертаються завчасно, отримують ширше покриття і кращий тариф», — розповідає керівник відділу агропромислового страхування СК «ІНГО» Руслан Зимовець. 🔗 Більше про страхування посівів розповідаємо у новому матеріалі за посиланням: https://latifundist.com/spetsproekt/1230-strahuvannya-posiviv-skilki-tse-koshtuye-chomu-rinok-dosi-malij-i-shcho-zminyuye-derzhpidtrimkaFacebook | LinkedIn | X | Instagram | YouTube