Кузьміна каже

🐍"Батьковбивця" Олена Кузьміна, 🌟Ох, зізнаюсь: було трохи страшно братися за цю книгу. Як і завжди, коли беру книгу авторів/авторок, що знаю особисто і які сильно подобаються мені як люди. Є острах, що книга може не зайти, а брехати я не вмію, а людина ж точно спитає, і як тоді бути, образиться ж, а я хочу дружити... Ну, ви зрозуміли. Знаю що це дурня, бо сама б точно не образилась на подібне, але people pleaser в мені тривожиться. Слава книжковим богам, мої страхи не справдилися. Бо мені, трясця, сподобалось.Жителі Фрейри впевнені у власній цивілізаційній вищості в порівнянні із сусідами. Вони культурніші, розвиненіші, а головне – порядніші за тінерійців. Принаймні так думають Емріс та Маріт, принц і принцеса Фрейри, що виросли в бульбашці цих упереджень. Проте вервечка подій, що трапляться із ними, зіб'є з їх величностей рожеві окуляри та оголить болючу правду – не такі вже фрейрці й порядні, а світ – значно складніший, ніж їм здавалось. 🏰 СетингУнікальна мапа, кілька країн, кожна зі своїми економічно-культурними особливостями. Ба більше – вони знаходиться на різних щаблях технічного розвитку завдяки різним підходам до магії. Між країнами є дипломатичні відносини, є історичні обумовленності та взаємозв'язки. Світ виглядає цілісним і продуманим, жодного разу я не зачепилась і цілком побачила й зрозуміла його будову. А тепер увага – книжка тоненька і капець динамічна. Тут немає інфодампів, складних пояснень чи навіть довгої експозиції (які я, до речі, зазвичай люблю), а отже усе вищезазначене просто майстерно вплітається авторкою між рядків: у діалогах, думках, подіях та екшні. Це, скажу я вам, складно і потребує кропіткої роботи, яка тут виконана майстерно.👸🤴 ПерсонажіЕмріс та Маріт є головними героями історії, але взагалі не герої. Вони геть не пристосовані до подібного життя, місцями приторможені, десь істеричні та тривожні, постійно втрапляють у халепи та отримують по голові (чи іншим частинам тіла🤭). Джул прикольний, але поц. Моєю любов'ю стала Сааді, але і вона тю-тю. Ну ви зрозуміли – такі от герої. Проте я цілком їм повірила й місцями співпереживала. Окремим персонажем є Глуш – оце прям сильно зацікавило. Кажуть, треба дочекатися султана у другій частині. Ну що ж, дочекаємось☺️🤭 ГуморТут знайомство з авторкою зіграло мені на руку, бо я буквально ЧУЛА Оленку в репліках, жартах та каламбурах. Авторка попереджала, що гумор специфічний, але мені сильно зайшло, я гиготіла з недолугостей Емріса, наївності Маріт та матюкливості Джула шо дурна.🏃‍♀️ ТемпНесеться, і несеться з перших сторінок. Так несеться, що навіть після фіналу ніби продовжує нестись по інерції. Ця частина дійсно сприймається як зачин, що має одразу ж перетікати у продовження. Деякі моменти були для мене "щооооооо?", особливо плоттвісти під кінець, але треба дивитися на загальну картину, тож чекаю на другу. Це не повільна меланхолійна історія, а пригодницьке фентезі, яке ізі екранізував би нетфлікс.🏳️‍🌈 РепрезентаціяОкремо хочеться зазначити вдалу репрезентацію бісексуальності, яка мало представлена на ринку. Любовний (чи любовний він?🤔) трикутник виглядає свіжо та цікаво, а шлях Емріса крізь упередження до власних істинних бажань прописаний реалістично. Знаю, що авторка навіть брала рідера чутливості, аби дійсно зробити все правильно.Загалом це класнючий представних сучукрліту, а саме пригодницько-політично-саркастичного фентезі, якось так я його визначила. Писала авторці в особисті, що, на мою думку, вона знайшла своє, тож треба не зупинятись. Радію тому, наскільки гомін про цю книгу несеться так само стрімко, як і події в ній, і чекаю на продовження цього прекрасного безуму💫#почитати

Прочитала на анотацію книжку Дарки Бунтарки про історію тілесності (вийде у Віхолі). Це дуже сильно, дуже сміливо, дуже дотепно. І це треба авторам і авторкам фентезі, які хочуть порефлексувати про сексуальність у своїх текстах. Я намагаюся створити в трилогії реалістичну країну з іншим поглядами, мораллю, цінностями й мені необхідно було це прочитати. А ще. Я не можу заспокоїтися від цього факту: кукурудзяні пластівці винайшов релігійний фанатик і борець проти мастурбації Джон Гарві Келлог, а його колега Сильвестр Грем лікував хіть крекерами. Обоє хотіли використати прісну їжу як спосіб приборкати бажання, ага.А ще! Це ж готовий сюжет вікторіанського горору: Вільям Хантер — автор атласу "Anatomia Uteri Humani Gravidi Tabulis Illustrata" ("Анатомія вагітної людської матки, ілюстрована таблицями") використовував для досліджень розтини жінок на пізніх термінах вагітності. Але. Звідки він брав матеріал? Анатоми використовували тоді страчених злочинців або ексгумовані трупи бідняків. Хантер міг бути причетними до так званого «буркінгу» — вбивств з метою продажу тіл для анатомічних театрів. Це не доведено, але, але, але. Коротше, я в захваті.

Продовжуємо тур із презентацією роману «Змієві діти. Батьковбивця» — пригодницького фентезі з політичними інтригами, гострим гумором і героями, які постійно опиняються між обов’язком і власними виборами 👑⚔️Порядні фрейрці з острахом і презирством ставляться до сусідів-тінерійців — дикунів, розпусників та навіжених магів. Принцеса Маріт Фрейрська на прізвисько Жабенятко — лише бліда копія красуні-сестри, але саме їй доведеться вийти заміж за султана Тінерії та покласти край століттям ворожнечі. Принц Емріс — її недолугий молодший брат, якого вся країна винуватить у смерті короля. Дорогою до нареченого на Маріт чинять замах, а рятувати її доводиться саме Емрісу. Однак замість сестри він примудряється витягнути з кораблетрощі тінерійського мага, який змусить сумніватися в усьому, у що раніше вірив принц. 📖 На презентаціях поговоримо про те, як вибудовується пригодницьке new adult фентезі, як працювати з репрезентацією і соціальними темами, а також чому іронія та гумор стають інструментами напруги.📅 10.05 / 15:00📍 м. Житомир, книгарня Vivat, вул. Бориса Лятошинського, 2👤 Олена Кузьміна, письменниця👤 Лілія Галка, модераторка, авторка блогу «Книжкові історії»📅 16.05 / 15:00📍 м. Івано-Франківськ, книгарня Vivat, площа Ринок, 5👤 Олена Кузьміна, письменниця👤 Аня Шаламай, модераторка, книжкова блогерка @un.book📅 17.05 / 16:00📍 м. Львів, книгарня Vivat, просп. Шевченка, 22👤 Олена Кузьміна, письменниця👤 Анастасія Нікуліна, модераторка, письменниця та блогерка💌Реєстрація: https://forms.gle/dwwVkouDn3ozNaZ89

Я нарешті розпакувала книгу Олени Кузьміної, пофотографувала трохи, і ви ТІКО ГЛЯНЬТЕ НА ЦЮ КРАСУ😍Олена — щира, емоційна, талановита людина; вірю, що книга чудова! Мені страшно її читати через єдину причину — нас точно прив’яжуть до героїв, а тоді покинуть на найцікавішому моменті. Ох, знаю я цих авторок трилогій 😄ПС. З підпису я, звісно, заволала! Раптом комусь не видно, там написано: «Аліні! Як добре, що ти не Дихмаас, бо ти краще: мені вже дуже треба твій стімпанк, чекаю!»А заволала тому, що на Письменницькій конференції від «Своєї полиці» я пітчила рукопис перед видавцями, була дев’ята з десяти учасників пітчингу, і щоб трохи повеселити людей, які могли вже втомитися за день, сказала щось приблизно таке: «Спочатку я думала взяти псевдонім Дихмаас, щоб книги краще продавалися».Оленко, дякую, я цілий день ходжу з усмішкою!❤️ППСС. Ви не уявляєте (та уявляєте, звісно), яка я щаслива, що українські автори і авторки отримують зараз те, чого не мали змогу отримувати десятиліттями. Бо на поличках книгарень ще якихось 10 років тому були пєрумови-громико-камші-лук'яненки. Я вже мовчу про 20 років тому. Це вони були в ТОПах, це вони отримували промоцію, але маховик історії, хоч і страшної, привів нас в часи, коли ми, нарешті, повертаємо своє.⬇️⬇️⬇️

ТОП 5 VIVAT на фестивалі Книжкова Країна 🔥💖 Любовні романи: 🫥«Не закохані» Алі Гейзелвуд🫥«Король гніву» Ана Хван🫥«Фінальна пропозиція» Лорен Ашер🫥«Спіраль» Бал Кабра🫥«Кохання наново» Лорен Ашер🔍 Трилери та детективи: 🫥«Бойфренд» Фріда Мак-Фадден🫥«Буря» Фріда Мак-Фадден🫥«Лісовий бог» Ліз Мур🫥«Наступна місис Перріш» Лів Константін🫥«Мовчазна пацієнтка» Алекс Майклідіс🔮 Фантастика: 🫥«Лазарус. Змій» Світлана Тараторіна🫥«Батьковбивця» Олена Кузьміна🫥«Пісня Ахілла» Медлін Міллер 🫥«Учениця лиходія» Ханна Ніколь Мерер🫥«Наречена» Алі Гейзелвуд💙 Українська література: 🫥«Лазарус. Змій» Світлана Тараторіна🫥«Батьковбивця» Олена Кузьміна🫥«Будь ласка, не бійся» Павло «Паштет» Белянський🫥«Агент з ведмедиком» Едуард Андрющенко🫥«Боги мого краю дуже люблять кров» Євгенія Кужавська✔️Сучасна проза: 🫥«Він перший помре у кінці» Адам Сільвера🫥«Боги мого краю дуже люблять кров» Євгенія Кужавська🫥«Дванадцять обручів» Юрій Андрухович🫥«Гамнет» Меггі ОʼФаррелл 🫥«Дівчина з крамнички» Саяка Мурата📒 Нонфікшн: 🫥«Агент з ведмедиком» Едуард Андрющенко🫥«Формула» Джошуа Робінсон,Джонатан Клеґґ🫥«Тривожне покоління»Джонатан Гайдт🫥«Тіло веде лік» Бессел ван дер Колк🫥«Співінтелект. Жити та працювати з ШІ» Ітан Моллік Дякуємо книголюбкам і книголюбам, що читаєте, а команді — за створення та організацію продажу цих неймовірних книжок 💚До зустрічі на наступних фестивалях!

Я завжди знала, що найбільше мені в житті поталанило з колом своїх людей. Я безмежно вдячна кожному й кожній, хто був зі мною сьогодні. 💚 Дякую моєму любому видавництву Vivat, яке зробило всі мої мрії реальністю. Коли команда зустрічає мене перед подією з квітами з обкладинки й привітаннями з ДН — що може взагалі буде кращим? Я безмежно пишаюся і ціную нашу співпрацю.Окрема подяка книгаркам на стенді за все те тепло, яким ви мене огорнули. Я не уявляю, як було важко працювати всі ці дні і скільки сил ви витралити на те, щоб залишатися такими усміхненими сонечками!❤️ Дякую моїй прекрасній модераторці й подрузі Анастасії. Презентація перетворилася на свято, бо вона принесла тортик з Емрісом! Я вже не кажу про ту легкість і професіоніалізм, з якими вона вела розмову. 💖 Дякую всім моїм подругам-письменницям, які були поруч цілий день, гріли, обіймали, поїли кавою, водили в туалет за ручку й слухали мої крики. Окремо дякую тім султан!🥰 Дякую всім гостям презентації, які попри жахливу (власне, змієву!) погоду дійшли й розділили ці миті зі мною. Дякую за привітання, подарунки, обійми й квіти. А найбільше дякую кожному й кожній, хто дочекався автографу попри все. Мені неймовірно сумно, що автографи довелося давати в таких екстремальних умовах. Усі попередні фести я чекала й мріяла, що нарешті матиму сольну автограф-сесію й насолоджуватимуся чергою й спілкуванням. Мені дуже шкода, що за чотири дні жахливої погоди організатори фестивалю не змогли знайти альтернативу зоні для автографів на вулиці. Тим паче, що на майже всіх попередніх фестах ця зона була в павільйоні. Любі, простіть і пойміть. Я дуже старалася приділити всім вам бодай трошки уваги і, сподіваюся, підписи вийшли не надто ужасні. Мені дуже-дуже шкода, що все було так, але я водночас безмежно вдячна своїм читачам і читачкам, які прийшли за підписами все одно. Окремо Дарі, яка під градом ловила людей і закликала їх підписати книжечку. Попри все довкола мене найкращі люди. Найтепліші, найсвітліші, найцінніші. Я вас дуже ціную.

👑 Батьковбивця - Олена Кузьміна 👑хтось найбільше в цій книзі любить Емріса, хтось - Маріт, сама авторка - Джула, але моїм улюбленим персонажем є Глуш. обожнюю, коли нам презентують щось незрозуміле - чи то просто явище, чи насправді живий, зовсім відмінний від усього організм, і ти сидиш і гадаєш, що ж це за хтонь така, ладна знищити величезні ділянки землі, зжерти все живе, і потроху розповзається, захоплюючи більше й більше територій.отож, дійові особи:Гамлєт, датський кацап🐟 Емріс, принц Фрейрський, в народі Батьковбивця. живе собі подалі від палацу, ховаючи носа в книжках, трішки невдаха, люблю його;🐸 Маріт, принцеса Фрейрська. її світ та погляди обмежені палацом, мріє про кохання з романів, але має укласти дипломатичний шлюб із султаном Тінерії;😬 Джул, мій син!!! тінерійський приблуда з купою таємниць. хаотік байсекшуал, що вміє думати про себе.це дуже цікаві персонажі, які не завжди роблять те, що хочу від них я, керуються егоїстичними бажаннями, страхами чи травмою, а не логікою чи "правильністю" у своїх вчинках. а це, знаєте, вирізняється на тлі того, як легко буває вгадати, який вибір зроблять герої. і так, це викликало в мені гнів, але разом з тим - захват, бо авторка зуміла створити таких героїв, які видаються реальними завдяки неідеальності (бо ми ж теж не завжди все робимо правильно - хоч стосовно себе, хоч стосовно інших) і небайдужі мені настільки, що хочеться провести їм виховну бесіду та прикласти до серця.🏰 Фрейра - маленьке королівство з роздутим его, де люблять судити все чуже як "погане" та "дикунське", і Емрісу з Маріт знадобиться немало часу, щоб відкрити очі на хибність цих упереджень. ця країна позбавлена магії - тоді як, здається, мальовнича Тінерія на півдні потопає в тих чарах і розпусті, де, ви собі уявляєте, не лише є поліаморні шлюби, а й одностатеві стосунки, який жах, який несмак це в очах фрейрців!і от цим двом фрейрцям доведеться пройти своїми окремими шляхами крізь країну, Глуш, воду, вогонь, стереотипи, аби в процесі відкрити багато нового як про світ, так і про себе. 🪄 хоча книжка зосереджується на двох повах - Емріса й Маріт, основний сюжет найбільше крутиться тоді, коли в кадрі є Джул. хай як це не дивно, але саме він тягне на собі оповідь уперед, саме поруч з ним ми більше дізнаємося про будову та особливості вигаданого авторкою світу.однією з головних приваб для мене є також гумор. хоч це якісь абсурдні ситуації, кумедні назви розділів чи матюки - все це розсипано в тексті дуже вдало, даючи змогу трішки видихнути у вирі подій, що несуться. але, як мені казали в дитинстві, хто багато сміється, завтра буде плакать, то в мене є певні підозри, що пані Олена зробить нам не раз боляче в наступній частині👀💅 окремо відзначу тут репрезентацію бісексуального "пробудження", яке мені здається дуже реалістичним, коли ти вже наче й розумієш, що хочеш, кого хочеш, але закований в упередження мозок змушує сумніватися, соромитися (хоча треба пишатися!!!) й картатися. це досить фоновий елемент для сюжету, але важливий для арки персонажа, певним чином навіть важливіший за інше відкриття про себе, яке на нього чекає. також мені по-мазохістськи подобається, як закрили сюжетну арку першої частини й одразу кинули в нас всі гачки для наступної, тож доведеться тепер чекати й мучитися питаннями, на які я сподіваюся отримати відповіді далі.думаю, ви ще й до цього відгуку здогадалися, що мені дуже сильно сподобалася ця книжка. вона змусила мене і тішитися, і пищати, і гніватися, і матюкатися, покаталася я на емоційних гірках, звісно, люблю таке.10 з 10, 100 з 10, коли там продовження?#відгуки_ганка #квір_література

Кожне місто в турі було особливим, але кожне однаково теплим і остинним. ❤️ Вінниця — це найвеселіша презентація, я ржала так, що кілька разів ледь не гепнулася зі стільця. Дея (і всі її книжкові клуби) створила неймовірну книжкову спільноту, яка відкрита до нових авторів та авторок жанрового сучукрліту. А це рідкість і велика цінність. А ще на презентацію вона роздрукувала божественно гарні картинки з естетикою й заморочилася й зробила крутезний квіз для гостей, чи виживуть вони в світі «Змієвих дітей». У мене було відчуття, що я просто прийшла до неї додому на шикарну вечірку й сиджу серед друзів. Також у Вінниці ми визначили, якого зросту Джул відносно Емріса (і як Емріс припіздюнькає про цю вражаючу різницю), намагалися сформулювати запит на секс-сцену втрьох (я все ще чекаю ваші заявки) й багато говорили про султана. Мій улюблений коментар — «ви в соц мережах спокійніша». Крім Деї вечір мені зробила колега Валерія, яка приїхала на подію з Хмельницького й книгарка Марія, яка виконала обіцянку потрусити мене, щоб випали друга й третя частини. Поки не випали, але я в процесі. Також у Вінниці сталися певні сороміцтва з вітриною, але це залишиться між нами, Вінницею й Емрісом. А ще я ночувала в дуже смішному готелі — все в дзеркалах, червоний балдахін, ліжко на п'єдесталі. Скинула фотку мамі, яка вже прочитала другу частину, вона порадила в цій локації дописати кілька абзаців у сцену з оргією в продовженні. ❤️ Дорога до Дніпра була важка — автобус перенесли на годину раніше, я майже не спала, але не тому, що думала про оргію, а тому, що боялася проспати й тривожилася. Місто зустріло шахедами, один навіть завітав на презентацію без реєстрації. Але йому на щастя не сподобалося й він майже одразу пішов. Марина пірнула в таку глибину, яку я від власної книжки не очікувала. Усе таки особливий кайф, коли письменниці модерують письменниць. Над кожним питанням я на кілька митей зависала, бо хотілося закритися десь із блокнотом і порефлексувати. А ще в Дніпрі мене просто завалили подарунками. Дякую за кожен!А ще з Кривого Рогу до мене примчали мої подруги й колеги Влада й Ліза, а ще Владина родина й хаскі Енакін. Офіційно — це мій улюблений гість події. Влада подарувала мені (а)моральну підтримку — подушку з моїми персонажами, яку я буквально не випускаю з рук і досі. У Дніпрі до мене прийшло найбільше близьких — мої бета-читачки Катерина й Стася, очільниця Textoria Анастасія, прекрасна авторка Єлизавета. Мій улюблений коментар — «я буду підписувати в тебе першу частину, поки не вийде друга» і «старт-слово Аркаща». Окрема подяка «Впертій козі» за красивенний простір, смачну матчу й гостинну команду. ❤️ У Харків мене закоХАла Оленка Рибка. «Трипіччя» і «ЛяТюШо», Єрмілов-центр і Будинок слово (нарешті я його побачила!). У мене відкрилося друге дихання після всієї цієї любові (Оленко, мурмурмур, ти серце Vivat)!Модераторка Оксана встигла охопити найбільше тем, а ще якимось чарівним способом вивела мене на цілу лекцію про походження рьокке. А ще Оксана — єдина модераторка, з якою я не була знайома до події, але відчула моментальний контакт і таку легкість, наче ми знайомі сто год. Але чого ще чекати від людини, яка теж любить Лорел Гамільтон? Видавництва, тримайтеся, ми йдемо переконувати вас, що треба переклад. Була неймовірна рада побачити мою прекрасну читачку Оленку, Олександру з мужиками (найгарнішими!), пані авторку Лєну і її маму, Таню Рябченко й Таню Грінько, а ще маму Лізи.Мій улюблений коментар — «стільки дивилася на закладинку, думала, це жінка, а це не жінка!»Я все ще не можу до кінця усвідомити, скільки щастя я відчуваю. Я все ще ніби дивлюся на все це зі сторони. Але я безмежно вдячна. Кожній модераторці, кожному гостю й кожній гості, просторам, які нас приймали, книгаркам і всій команді Vivat, які втілюють мої мрії одна за одною. Усе. Це. Сталося. Зі мною.

Ну що ж, хотіла б я сказати що емоції вгамувалися, і можна спокійно розповідати про презентацію Батьковбивці, але я досі в тому дні, переживаю все по колу та безмежно тішусь💓Для мене роль модераторки, завжди шалена відповідальність, і я завжди хочу зробити щось, щоб ця зустріч запам'яталась не тільки людям, а і авторці, в першу чергу. В цей раз я перевершила себе і зробила гру-вікторину по допису Олени і це було нереально круто! Цей інтерактив, та ще один, більш розважальний, сподобався абсолютно кожному, бо цей захват ширяв у повітрі. Як на зло їх звісно ніхто не зняв, бо телефон на штативі розрядився, але є якась магія що це залишилось лише для тих, хто був в книгарні🤭Ми обговорили все – історію створення, процес написання, персонажів, магічну систему, світобудову, гумор та оформлення. Учасники багато питали Олену про письменницьку діяльність і її відповіді, як і дописи, я можу слухати/читати вічно. Та й загалом атмосфера була невимушена, домашня, весела, а черга на підпис тягнулась по всьому магазину. Та й примірники розкупили майже всі, хехеЯкщо чесно, цей день найбільше запам'ятався через емоції Олени, бо коли я бачила її посмішку, дитячий захват і енергію, я розуміла – це все того вартувало. І знаєте, скільки б вона не дякувала мені в той день, я була вдячна їй більше, бо без неї, цього не було б🫂#книжковий_дракон

Насправді перший офіційний сольний тур від видавництва — це тур з «Батьковбивцею» зараз.Мені завжди здавалося, що такі тури — це дуже потужний інструменет промоції. Ну або мені завжди хотілося чогось у дусі 100 міст Кідрука. Але, на жаль, з дебютним романом у мене взагалі не було подій від видавництва. З другим романом мені вдалося домовитися, що я бодай поїду в кілька міст за власний кошт.Я все спланувала, оплатила квитки й готелі — і пішло не так усе, що тільки могло. Ми тоді винаймали з подругою двушку в сталінці, і подруга вирішила з’їзжати. Сама я б цю квартиру не стягнула, а всі мої вільні гроші пішли на цей самотур, тому м’яко кажучи, сталася драма. Дивом я знайшла собі нову хату, переїхала й вже на наступний день після переїзду зранку мала поїзд до Львова. Я спустилася поснідати в кав'ярню під домом і жорстко отруїлася. Як я доїхала — просто не пам'ятаю. Людей на події було мало, десь до десяти, книжки, здається, не купили взагалі жодної. Змучена, я прийшла на вокзал і зрозуміла, що в мене на квитку номер поїзда якийсь не такий, як на таблі. Бо на нервах я взяла квиток не зі Львова до Києва, а з Києва до Львова. Додому я їхала в плацкарті на верхньому боковому біля туалету. Лежачи в пітьмі, хропінні, смороді й завиваннях музики, яку тіп вперто не хотів слухати в навушниках, я ставила собі одне питання: нахіба це все. Але найгірше чекало на мене попереду. Далі була подія в маленькому місті, теж на людей 8, може 10. І буквально хвилин за 15 після початку розмови одна з гостей сказала, що має запитання. Я зраділа, подумала, що ого яка залучена аудиторія. Але гостя встала й спитала, з кого я списала ці недоречні жарти. Потім додала, що промоніторила всі відгуки — і ніхто цю книжку не дочитує саме через ці недолугі жарти.Мені захотілося померти на місці.Справедливості заради, в цьому самотурі була й світла пляма — подія в Одесі, яку організував Артем з «Пірнай у слово». Там було затишно й тепло, а найприємніше — на презентацію «Батьковбивці» прийшли гості, які були ще на цій події! Чекали й дочекалися. Але як же мені кайфово мати справжній сольний тур після усіх цих поневірянь. Не лізти в організацію, не малювати собі самій афіші, їхати з комфортом, бачити багато гостей, мати справжню чергу на автографи після (так, я досі не вспокоїлася, бо для мене це досягнення).Ця історія для мене дуже надихаюча. Бо ми багато знаємо про умовний перший десяток зірочок сучукрліту, а про такий равликів як я, які повзуть, борсаються, лажають, але зрештою доповзають до мрії — недостатньо. У мене вийшло.Вийде й у вас. Обіймаю.