Початок тутhttps://t.me/kito_news/2157Зараз ГЗ нараховують по зонам, тобто механічно рахується відстань від позиції до ЛБЗ і в залежності від неї нараховується або 100К, або ще додаткові 70 (нагадаю, що нараховуються вони поденно, дякуємо що не погодинно).При цьому реальна небезпека чи виконана робота не враховуються, важлива лише відстань. Тут відразу виникає купа моментів. ЛБЗ це просто лінія на карті. Фізично вона відсутня, все повністю перемішано. Реальна ситуація завжди буде відрізнятися від офіційної. Можна зловити контакт і забаранитись на умовній другій чи третій лінії. Я зараз не про FPV, а саме про ближній бій. На останній ротації підари зайшли приблизно 5 км за лінією зіткнення. Воно схоже навіть самі не розуміли де вони і чому. Ну вже і не зрозуміють.Коротше, всі ці відстані - це повна шляпа. Вони не працюють.А зараз я відкрию страшну таємницю. Більшість підрозділів мають офіційну карту. І спражню карту. Це не дуже круто, призводить до плутанини, але ж треба щось робить. Так і живемо.Тепер трохи поумнічаю.Закон Кемпбелла:«Чим частіше будь-який кількісний соціальний показник використовується для прийняття рішень у соціальній сфері, тим сильніше він піддається корупційному тиску і тим більшим є ризик того, що він спотворюватиме та підриватиме ті соціальні процеси, за ходом яких він покликаний стежити».
По новим контратам і ГЗ. Я не хочу критикувати, бо не знаю як краще. Можливо і немає краще, все гірше. Просто хочу розповісти декілька історій з життя одного вигаданого підрозділу. Для розуміння, що життя набагато складніше.Відразу скажу, піхота - це святе. Немає таких грошей, щоб оцінити те що робить піхотинець штурмовик. І я ні в якому разі не проти будь яких ініциатив з доплатами. Але є нюанси..Під час однієї з ротацій на одній з активних ділянок фронту, найбільш проблемною позицією виявились не піхотинці, а... водії. Як би не було небезпечно на позиції, але найбільші втрати - це зайти і вийти. Піхотинець робить це один раз на місяць умовно. А водій.. а водій їздить майже кожну ніч. А ще дрон завжди буде намагатися вдарити саме в місце мехвода. А ще броня - це максимально пріоритетна ціль. І ось в якийсь момент сталося так, що М113 є, а мехводів немає. Бо всі або загинули, або поранені. І командування почало терміново шукати хоч когось, хто сяде за кермо. Навіть серед штурмовиків. Ніхто не захотів. Проблему вирішили звичайно. Питання ось в чому. Вводиться градація: на позиції 10К, пошукові дії - 20К, наступ - не пам'ятаю скільки, але багато. Коли водій вивозить групу, це які дії?Продовження завтра.
Читати тільки фанатам Вахи, іншим буде незрозуміло.Після розвалу СРСР була група людей, яким катастрофічно не вистачало в житті чогось типу «великої мети». Космос, світова справедливість і комунізм за Єфремовим. Ну або хоча б мити чоботи в Індійському океані.Невдоволені фріки були завжди: тусувалися на кухнях і мало на що впливали. Але цього разу в них з’явився інтернет. Він дав їм змогу об’єднатися. Усе це крутилося більш-менш навколо альтернативної історії, херових романів про попаданців, реконструкторів і зброї. Нагадаю, що Стрелков і багато хто ще — саме з цієї компанії.Звичайно, така активність викликала певні зрушення у Варпі. В якийсь момент, на піку всього цього двіжу, народилася істота. Але купка фріків не могла породити Кхорна або Тзінча. Вийшло щось криве й дурне.Та Варп є Варп. Навіть демон-єблан — усе одно демон. Він має владу і потребує жертв та поклоніння від своїх культистів.Саме це ми й спостерігаємо з офігіванням останні роки. Нічим іншим я не можу пояснити той крінж, що коїться в Мордорі. Ми намагаємося знайти якусь логіку, якісь пояснення. А їх немає.Це просто сраний культ Хаосу.Навіяно переглядом відео з параду. Ну і взагалі подіями останніх чотирьох років.
Пару днів тому я писав про книжки: про те, що треба трохи менше уваги приділяти історії, а більше — сучасності.Але справа не тільки і не стільки в книжках.Протягом століття у нас існувала соціально-культурна парадигма про те, які ми пригнічені й нещасні. Ми героїчно опираємося, ми нескорені, «ще не вмерла», але по факту все одно отримуємо пизди. Потім збираємося з силами — і знову по колу.Чотири роки тому на нас напала держава, що переважає нас майже в усьому. Що б там хто не казав, але ніхто не давав нам жодного шансу.«2–3 тижні» звучало не тільки в Москві, а всюди. Ніхто не вірив в Україну.Що зараз?- Ми тримаємо фронт.- Українські далекобійні дрони розносять Росію, дістаючи до її глибокого тилу.- У нас з’явилися власні ракети, і це тільки початок.- Україна повністю змінила саму концепцію війни, створивши абсолютно нову тактику як на суші, так і на морі.- Наші фахівці вчать військових по всьому світу.- Неіснуючі інструктори роблять справи в Африці.- Країни Перської затоки запрошують українців захищати нафтові родовища.- Наш MilTech задає світові тренди.А що з парадигмою? Та нічого. Ми бідні-нещасні, не забудемо Крути.І це помилка. Не можна концентруватися тільки на поразках. Треба думати про перемоги.Перемагати — це звичка і частина культури. Варто цьому повчитися в американців.Упевнений, що в коментарях мені зараз напишуть про демографію, економіку в жопі, корупцію і Зелебобу. Нічого нового. Ми дивна нація.
Сходив вчора на Книжкову країну. Круто, як завжди. Люблю такі заходи.Але є але.Багато перекладів фантастики, причому нових і унікальних, а не калька з російської. Це топ.Класика та сучасна проза- завждт актуально.Скажу може непопулярну думку, але чи потрібно нам СТІЛЬКИ літератури про те що капаци підари та обсмоктування всіх деталей того що було в УНР? Ні, я розумію, що на цьому багато в чому будувалася українська ідентичність і це важливо (хоча мені і не цікаво), але історія твориться тут і зараз! Скільки у нас є книг про Героїв Крут? А скільки проте як ми бились на Бахмут? І головне. Україна стає дуже потужним гравцем а ринку мілтеку. Мілтек - це не тільки збирання ФПВ за схемою від Вікрорі Дронс. Мілтек - це складна інженерія, це фізика і математика. Скільки було представлено книжок по цім темам (просто книжок, не стендів). Я не бачив жодної (може вони й були, але так мало, що я не знайшов).Так, треба читати в оригіналі, погоджуюсь. Але якщо так, то можна взагалі нічого не перекладати?Є мабуть десяток дуже крутих класичних західних книг, які було б круто перекласти. Сподіваюсь що хтось це зробить.
Як не дивно, але хочу сказати пару слів на захист поліцейских.Тобто вони вчинили так як чинити не можна, тут ні про що сперечатися. І їх за це порвуть, бо іншого суспільство не прийме.З іншого боку поведінка людини під вогнем це така штука, що не прогнозується. Я якось бачив як здоровий дядько сіл посеред вулиці і почав маму кликать. Важко дуже сказати як воно буде, якщо не був.Але зараз не про це. Щоб не сталося конфуза в критичній ситуації, розумні люди придумали такі штуки як Стандартні Операційні Процедури (SOP), тобто алгоритми дій, яким потрібно слідувати в тій чи іншій ситуації. І ці алгоритми мають відпрацьовуватися на тренуваннях. Коли виникає "ситуація", то оцінюють саме чи діяв співробітник відповідно до SOP чи ні. Не прояв його героїзму, а слідування процедурі. І тут у мене питання. А якій процедурі слідували ці патрульні? На який виклик вони приїхали? На неправильну парковку чи перевищення шивдкості? Бо на відео дівчина-поліцейська бігає з планшетом в руках, а напарник каже "йди за аптечкою, вона в машині". На них немає засобів індивідуального захисту. Вони не захопили аптечку, зате взяли планшет. Вони взагалі не контролюють перериметр, а бігають по двору як два сайгака. Що це було взагалі? Якщо це був виклик саме на стрільбу, то чому патрульні, а не спецназ? Якщо виклик на стрільбу, то чого вони не вдягнули броню, не взяли аптечки і взагалі не дивились навкруги? Таке враження, що вони там поряд швидкість перевіряли і на місці події взагалі опинились випадково. Ну і питання, чому їх там вчать? Ще раз.Патрільні вчинили негідно і мають відповідати. Але дуже багато питань і до їх начальників.
Трохи оптимізмуНезважаючи на всі жахи війни, я вірю, що Україна не тільки вистоїть, а й стане зовсім іншою. Сильнішою. Кращою. Принаймні, особисто для мене.Мені неймовірно подобається, що книгарень у Києві стало втричі більше, ніж колись, і вони завжди повні людей. Та й взагалі, українські видавництва на підйомі: видається купа книжок, і це не сміття. Стали перекладати багато наукової літератури, що взагалі класно. Так, ми поки що відстаємо від росії, але це гарний старт.Молоді хлопці й дівчата йдуть не в «м'ясне ІТ», а вчаться і стають чудовими інженерами. І починають працювати над серйозними проєктами вже зараз.Український мілтек - взагалі окрема розмова. Деякі дурники сміються з «домогосподарок, що складають дрони», але реальна картина зовсім інша. У підвалах і гаражах пацани роблять реальні речі. Це справжня інженерія і справжня наука. І ми лише почали. А головне, що в мілтек пішли гроші. Великі гроші.І після війни український «старий» політикум і бізнес зіткнуться з досить цікавою картиною: нове покоління людей з великим капіталом, які майже не жили при совку, не замішані у «схематозі», мають власні уявлення про майбутнє цієї країни, а ще - дуже тісні зв'язки з силовими структурами. Або взагалі самі служили.Я сьогодні гуляв і уявляв, як через декілька років будемо з пацанами обговорювати, як зібрати робота, щоб висадитися на Титан. Або літаючу субмарину для атмосфери Юпітера. Це були дуже приємні думки. Я посміхався.
Невеликий лікбез на тему як літають Шахеди і інші дрони. Ніяких секретів не буде, вся інформація є загальному доступі.Але тут воно зведене до купи. Сподіваюсь що комусь допоможе трохи менше панікувати від "сенсаційних новин".Отже. Якими спосабами можна керувати дронами і наводити їх на ціль.1) Удари по координатам. Це те як наводяться «оригінальні» шахеди. Зазвичай кажуть, що вони летять по GPS, але це не зовсім коректно. GPS лише одна з систем глобального геопозіціонування, а їх декілька. Наприклад у противника є ГЛОНАСС. Тому більш коректно казати GNSS. З плюсів такого наведення - воно відносно дешеве і точне. З мінусів - ми вміємо йому ефективно протидіяти (противник теж).2) Пряме керування по радіоканалу. Тут все просто. Антена у оператора, антена на дроні. Так керують майже всіма дронами на фронті. Плюси - це просто і дешево. Мінуси - можна задавити. І головне - обмеження по дистанції (і по рельєфу, що ще важливіше). Як кажуть зв'язківці - "фізику на наєбеш".3) Пряме керування за допомогою глобальних систем звʼязку. Це або Старлінк, або LTE. LTE над великими містами працює просто чудову. На фронті є нюанси, але є і рішення. Ніяких обмежень по дистанції, досить дешево. Протидіяти важко. Росіяни навіть почали глобально вимикати моб звʼязок.4) Ретранслятори або "mesh мережі". Радіозв'язок має обмеження по дистанції, це зрозуміло. Але якщо між оператором та дроном повісити ще один дрон, с двома антенами? Цей дрон буде передавати пакети в обидва боки. Таким чином дальність зв'язку значно збільшиться. Але чому тільки один? Можна і два, і три. Думаю ви зрозуміли ідею. Ми збільшуємо дальність зв'язку за допомогою проміжних дронів, що літають десь посередині. Тут є нюанси з надійністю, бо якщо один з проміжних дронів впаде, валиться вся мережа. Тому їх може бути декілька зі складними правилами передачі пакетів (дублювання). Саме це зазвичай називають "меш мережею".Mesh мережі - це відома і не нова технологія, будь який мережевий інженер про неї розкаже в деталях. Те що на дронах формально не зовсім меш (ну або не завжди меш, або меш це частина реалізації). Там використовують цілий спектр технологій. Але ідея саме така - використання проміжних дронів для збільшення дистанції та стабільності зв'язку. Традиційно саме це називають mesh зв'яком, тому що всередині знаходять китайські mesh модеми.Протидіяти важко, але цілком можливо.5) Оптична навігація. Це якраз і є той самий страшний "штучний інтелект". Коли вам треба їхати по невідомому маршруту без GPS, ви вивчаєте карту. Тут до перехрестя, тут біля церкви наліво.. А ось ця будівля з червоним дахом - це моя точка призначення...Так само можна зробити і з дроном. У нього є камера. Є супутникові змімки. Можливо є відео з розвід дронів. Все це можна використати для навігації. Тобто дрон просто летить по візуальним орієнтирам, приблизно так як би це робила людина. І атакує ціль теж ВІЗУАЛЬНО. У нього є фотограції цілі, він порівнює і атакує.Чи це ШІ? Формально так. Бо технології Computer Vision, що використовуються для навігації відносяться саме до ШІ. Ну і там дійсно буде нескладна нейромережа, для прийняття рішень. Чи є ця технологія чимось дивним і проривним? Ні. Все це було вже в 80-ті роки, але не було компактних і дешевих процессорів, щоб запихнути це в дрон. З точки зору технологій і алгоритмів, автопілот Тесли складніший на два порядки. Але чомусь ніхто не пише сенсаційних нових "в Києві помітили машину з AI!!!".Як бачите, технологічно тут нічого складного. Все базується на відомих технологіях. Але важливі деталі реалізації та тактика застосування. Всялякі дуже спецефічні дрібниці. А також, як всі ці технології будуть поєднані в одному дроні. І ось тут починаються секрети. Ще пару слів про "рої дронів". Півроку тому кожна друга новина була про рої. Зараз трохи притихли. Ідея проста. Багато дронів взаємодіють ради виконання єдиної задачі. Приклад - шоу та вистави дронів, коли тисячі дронів малюють фігури в небі.
Хочу сказати ще пару слів в контексті кібер безпеки та використання мессанджера Сигнал.Якщо хтось колись буде досліджувати тему кібер атак під час нашої війни, то він побачить дуже дивну, навіть парадоксальну картину. Більшість витоків з нашого боку були через Сигнал. Який дуже секьюрний. А більшість витоків з кацапського через Телеграму, який типу контролюється росією.У мене немає звичайно ніякої статистики, це лише суб'єктивна думка, але я впевнений що правий. Просто тому що це самі розвовсюджені засоби зв'язку з нашого та їхнього боку. Атака майже завжди йде на людину, на її невігластво та слабкості, а не на технічні моменти. Тому для мене "захищенний" мессанджер - це нонсенс. Ніякі технічні засоби нічого не гарантують. Лише знання та чіткі правила кібер гігієни. Грамотна і досвічена людина може використовувати будь який канал зв'язку і його ніхто ніколи не прочитає. При необхідності я буду вести переписку хоч в Вайбері чи багопротивному Макс. З використанням додаткових прийомів, звичайно. Це буде не дуже зручно, досить важко, але повністю секьюрно. Обернене так само вірно. Дурню не допоможе ніякий секьюрфон та найкраща криптографія.Є чудова книжка Криптономікон. Там головний герой потрапляє в полон до своїх ворогів, які дають йому ноутбук.В на рівні заліза вбудували кейлогер та запис екрану, щоб повністю бачити що він робить. І тоді герой розробляє алгоритм шифрування за допомогою колоди карт. Обмінюється повідомлення зі своїми друзями і його ніхто не може прочитати.До речі, алгоритм описаий в книзі, справжній. Автор, Ніл Стівенсон, запросив професійного математика та криптографа Брюса Шнайера і той розробив відповідий алгоритм. Кому цікаво, деталі тут (багато математики) https://www.schneier.com/academic/solitaire/.
Полулярна тема в українських навколовійськових блогерів.Коли кацапи влаштовують якусь тупу Зарніцу для дітей, де дошкільняти вчасться повзати і розбирати АК, то обов'язкого хтось викладе фотки і почне причитати "ось вони готуються, а ми не готуємся.. треба готувати дітей.. бла-бла-бла"А я от не хочу щоб готували дітей. Не хочу щоб мої діти, чи діти моїх дітей взагалі мали відношення до цього жаху.Але так, не все залежить від мого бажання і ситуація в світі пійшла кудись не туди. І якщо так станеться, що їм теж доведеться воювати, то я точно не хочу щоб вони сиділи на СПшках і бігали по посадкам.Хай краще відправлять на ворога імперських крокуючих роботів, з повітря прикривають їх роями дронів, а розвідку ведуть біокібернетичними комахами. І все це керується ШІ, люди лише контролюють, програмують і оцінюють рішення з точки зору етики.Для цього треба не АК розбирати на швидкість, а зубрити лінійну алгебру та діфури, і вчити Хаскель. Саме це має стати нашим шляхом. А кацапи хай далі бігають зі ржавими АК.Спорт звичайно потрібен, він є дуже важливою складовою розвитку особистості. Але не безглузді військові ігрища.
TGLIST.COM.UA
