Стівен Кінг — “Інститут”. Ти можеш сюди потрапити, але не можеш вийтиРоман “Інститут” — це хороший приклад “пізнього” Кінга. Більш сентиментального, іноді з самоповторами, схильного задавати питання на вічні теми. Але тут є вся та ж фірмова атмосфера, за яку ми його любимо, тягучий кафкіанський морок і хороший екшн. І все це разом майстерно вплетено у сюжетну лінію, від якої складно відірватися.При усій фантастичності задуму “Інституту” і тієї організації, яка його створила, у якийсь момент приходить розуміння, що якби подібне існувало у реальності, десь так воно б усе і виглядало. Вчені і персонал, які втратили будь-яку здатність до емпатії. Місцеві жителі, які воліють не помічати, що ж насправді відбувається у них під боком. А ще, звичайні люди, які роблять страшні речі, заради нібито вищих цілей, у які в глибині душі і самі не вірять. Але не можуть зупинитися. Бо занадто далеко все це уже зайшло. Таке посереднє і в той же час реалістичне Зло, яке має своїх емісарів як вищих коридорах влади, так і у забутій Богом глушині.Щодня по всьому світу зникають діти. Багато з них так ніколи і не знаходять. І страшно навіть задуматися, що з ними стається насправді.Так, тут мало нового. Так, місцями історія банальна, не все виглядає правдоподібно, а дещо явно прописано надто поверхнево. Але сюжет безумовно крутий і від книжки важко відірватися. Хоча фінал і залишає певний гіркий післясмак. Бо все якось несправедливо, напевно. “Інститут” — це один з тих романів Стівена Кінга, який я можу сміло рекомендувати прочитати.Тієї ночі почався кошмар. Батьків Люка вбили, а самого хлопця закинули в позашляховик та повезли в невідомому напрямку. Він приходить до тями в місці, яке називають Інститутом. Таке собі гетто для дещо... незвичайних дітей. Їх викрадають і тримають тут, наче піддослідних щурів. Директорка місіс Сіґсбі та співробітники цієї зловісної установи безжально «викачують» з дітей їхні телепатичні й телекінетичні здібності. Нова знайома Люка каже, що звідси неможливо втекти. Але він має спробувати.../ Цитати з книжки /* “Добре мати мету в житті. Прагнення до неї допомагає пережити важкі часи.”* “Йому було всього дванадцять, і він розумів, що його життєвий досвід обмежений, але в одному він був цілком упевнений: коли хтось каже "повір мені", він зазвичай бреше.”* “Наскільки все було б простіше, якби їх пов'язувала взаємна приязнь, а не навпаки.”* “Чутки — це добре. Чутки — це дезінформація, яка самогенерується.”* “Не забувай: головне, ким себе вважаєш ти.”* “— Присядьте, — сказала Енні і вистрілила йому в ногу.”* “Тім був зворушений і здивований — причому не вперше — добротою і щедрістю простих людей, особливо тих, у кого за душею майже нічого немає.”* “Недобра думка... істина взагалі рідко буває доброю.”* “Іноді обійми — це телепатія.”* “Великі події повертаються на маленьких петлях.”#книжкова_полиця
Дайджест рекомендацій № 14Раз в місяць я публікую добірку цікавих речей, на які натрапив і якими хотів би поділитися з вами. Це можуть бути сайти, додатки, статті, відео і т. д. Одним словом, усе, що на мою думку варте уваги. ✓ “Tea-breaks and terror: scenes from Ukraine’s last-ditch stand in Bakhmut”. Фоторепортаж франко-італійського фотографа-документаліста з Бахмуту.✓ “Надути ворога. Як чеські муляжі HIMARS змушують росіян витрачати мільйони на обстріли повітря”. Тут заголовок говорить сам за себе. Класна стаття.✓ “У Києві поліцейські врятували цуценя, якого хазяйка била та поїла горілкою”. Історія, яка нагадує про те, що добро ще не перевелося у світі.✓ “Справжній Пан Роман”. Інтерв'ю з творцем віртуального героя з Instagram та Тік-Ток, який збирає мільйони переглядів. Відео довге, але є зручні таймкоди. ✓ “Replications”. Сайт, на якому зібрані ілюстрації та відео візуальних ефектів від різних наркотиків.✓ “Власти Канады посоветовали жителям страны полностью отказаться от алкоголя.” Так, алкоголь шкідливий у будь-яких кількостях. І у цій статті можна почитати про це детальніше.✓ “ChatGPT для Midjourney”. Крута демонстрація того, як можна працювати з графікою, використовуючи безкоштовні інструменти на основі AI.✓ “Барі Маршал і виразкова хвороба шлунку”. Тред у Twitter про те, як австралійський лікар, у якого було достатньо сміливості і віри у свої погляди, відкрив взаємозв'язок між одним з видів бактерій і виразковою хворобою шлунку.✓ “Жадан: війна не закінчиться з останнім пострілом”. Як він бачить цю війну, яких її наслідків чекає зі страхом і яким чином війна назавжди змінила Україну та Харків зокрема. ✓ “Віктор Винник і МЕРІ - Чорні очі”. Класна, жива пісня, яка заряджає своєю енергетикою. Гарно і стильно!#дайджест
Первинний капіталОднією з тих важливих речей, які батьки можуть передати своїм дітям, є певний базовий капітал, який дозволить їм стартувати у дорослому житті з більш вигідних позицій. Бо хто б там що не розповідав вам, стимулюючи відчуття власної важливості, але плакати на задньому кріслі лімузина, значно комфортніше, ніж сидячи в кріслі у трамваї. Останні добрих 6-7 років я витратив по факту на те, щоб заробити на речі, які закривають основні потреби і забезпечують базовий комфорт — квартиру, машину і всякі приблуди, які йдуть у навантаження до цього комплекту. І як не важко здогадатися, живу я не у пентхаусі, і не розїжджаю вулицями на Audi останньої моделі.Це одна з тих переваг, яка доступна абсолютній більшості європейців - їхні батьки і батьки їхніх батьків, змогли сформувати для своїх дітей цей самий первинний капітал. У нас же, мало у кого з цим склалося так як хотілося б, оскільки життя з неадекватними сусідами на північно-східних кордонах, останні 300 років, неминуче дається взнаки.Мені небагато треба для того, щоб почувати себе комфортно. Я мало значення приділяю матеріальним речам, якщо тільки мова про інструменти чи хоббі (привіт, дорога техніка і любов до фотографії). Ріст моїх доходів за останні роки, це швидше побічний ефект від росту кваліфікації і знань, а не як свідомо поставлена ціль.Але якщо у мене з'являється можливість заробити більше і взяти у цій площині нову планку, я цією можливістю обов'язково скористаюся. На це є одна проста причина — я хочу сформувати достатній первинний капітал вже для своїх дітей, щоб немалу частину свого життя вони могли витратити на щось значно цікавіше, ніж заробляння грошей на квадратні метри чи щось подібне. До речі, якщо вам інколи бракує мотивації, щоб щось робити — це доволі хороший і універсальний стимул, який добре для цього підходить.
Проблема "колекціонування" знаньОднією з тих проблемних звичок, яких мені непросто було позбутися, і яка точно не приносила ніякої користі, була звичка накопичувати інформацію, яку я ніяким чином не застосовував на практиці. Різноманітні відеокурси, статті чи мануали у закладках, лайфхаки, яким не було жодного застосування у той момент часу, коли я їх переглядав, зберігав і відкладав "на майбутнє". Але у якийсь момент я зрозумів, що для абсолютної більшості такої інформації, це саме майбутнє так ніколи і не настало.В основі цієї звички лежить, мабуть, якийсь специфічний механізм психологічного самозаспокоєння, коли візуалізація майбутнього навчання чи практики, поступово цю саму практику і заміняє. Ну і без старого, добре знайомого усім FOMO, тут явно теж не обійшлося.Синдром втрачених можливостей або FOMO (від англ. «Fear of missing out») — нав'язлива боязнь пропустити цікаву подію або гарну можливість.Відійти від цього зовсім не просто, і прийдеться докласти зусиль, щоб такої звички позбутися. Я поступово відучив себе, взявши за основу ключовий принцип: жодна інформація не повинна зберігатися, якщо ймовірність її застосування у найближчі декілька місяців або півроку, не наближається до рівня 100%.Інколи, це обмеження було навіть на рівні "якщо я не використаю це протягом тижня, значить воно мені не потрібно в принципі". У будь-якому випадку, Google все пам'ятає. І якщо ви якось відмовитеся зберегти у закладках щось, що в результаті вам таки знадобилося, все це за декілька хвилин можна буде без проблем знову знайти у пошуку. Чи просто у історії браузера.І витратити цих декілька хвилин за потреби — це значно кращий варіант, ніж проводити довгі години і дні за накопиченням інформації, яка вам так ніколи і не знадобиться.
Роберт Грін - “48 законів влади”. Хитрість, розум і холодний розрахунокВперше прочитавши заголовок, я спочатку було подумав, що це черговий прохідний продукт для мас-маркету, з ефектним заголовком, або ще одне інструкція з категорії “успєшного успєху”. Але цього разу виявилося, що популярність у книжки цілком заслужена, і вона справді цікава.Не сказав би, що це прям набір інструкцій для застосування у реальному житті чи джерело інсайтів у площині психології, але читається легко, і немало корисного ви там для себе точно знайдете.Книжка вчить не довіряти безмежно друзям, використовувати своїх ворогів. Приховувати свої наміри, говорити тільки необхідне. Вчить берегти репутацію і завойовувати увагу оточуючих за будь-яку ціну.Варто тільки зауважити, що у жодному випадку я б не рекомендував сприймати “48 законів влади” Роберта Гріна як посібник для практичного застосування. Інакше, наслідки такого прямолінійного використання описаних у ній правил, навряд чи будуть приємними як для вашого оточення, так і для вас самих.Цікаві факти та приклади з життя реальних історичних осіб, є своєрідною роздинкою книги, завдяки чому шість сотень сторінок пролітають майже непомітно.Одним словом, книжка добротна, у ній є цікаві речі і можливо, колись у майбутньому, я навіть прочитаю її ще раз. Тим більше, що зараз вона доступна в українському перекладі. Це аморальна, скандальна, цинічна ... і найправдивіша книжка про владу, починаючи з нехитрої, побутової і закінчуючи президентською. Пізнавши блискуче сформульовані й підкріплені найцікавішими й несподіваними історичними фактами жорсткі та жорстокі закони поведінки при владі, ви без зусиль розпізнаєте те, що стоїть за тими чи іншими словами і вчинками "маленьких" начальників і сильних світу цього. "48 законів влади" - настільна книга для тих, хто бажає освоїти науку управління людьми, і використовувати їхні слабкості для досягнення власної могутності./ Цитати з книжки /• "Гроші набувають цінності не коли ними володіють, а коли ними користуються."• "Найкоротший і найкращий спосіб домогтися успіху - дати людям ясно зрозуміти, що це у їхніх власних інтересах, сприяти просуванню ваших."• "Люди - соціальні істоти, отже, можна домогтися успіху, лише постійно обертаючись у суспільстві. Що більше ви контактуєте з людьми, то легше ви всього досягнете."• "Ніколи не кооперуйтеся з тими, у кого ваші ж недоліки: вони зміцнять усе те, що тягне вас назад."• "Намагайся не уславитися пройдисвітом, хоч сьогодні й неможливо прожити, не будучи таким. Найбільша твоя хитрість має полягати в тому, щоб не показати свою хитрість."• "Що більше ви говорите, то вища ймовірність того, що ви скажете дурість."• "У моменти невизначеності та небезпеки вам потрібно подолати бажання сховатися. Натомість відновлюйте старі зв'язки і заводьте нові, вливайтеся в найрізноманітніші кола. У цьому і полягає хитрість, до якої протягом століть вдаються люди влади."• "Уміння розпізнавати типи людей і діяти відповідно до них - життєво важливе."• "Легше впоратися з нечистою совістю, ніж із поганою репутацією."• "Ніколи не роби сам того, що можуть зробити за тебе інші."#книжкова_полиця
Суєта великих містЯ не люблю великі міста типу Києва, де здається навіть вуличні кіоски скоро будуть будувати на декілька поверхів. Мені не подобається перебувати посеред мурашника, комахи у якому безкінечно кудись біжать, забуваючи про те, що вони взагалі живуть.Хоча сам живу у Львові, який навряд чи назвеш маленьким, але мій будинок знаходиться у районі біля лісу, на тихій вулиці, подалі від магістральних трас. Виявляється, не обов'язково тікати подалі від центру — якщо відійти трохи в бік, можна знайти потрібний тобі тихий закуток.До чого це я веду? Та просто випадково натрапив на статтю у Bloomberg, опубліковану ще в далекому 2012 ("Why People in Cities Walk Fast"), і вирішив її у двох словах переказати, бо комусь з вас це може бути теж цікаво. У статті розповідається про те, що адаптація людей до міського перевантаженого життя, виробляє у них характерні поведінкові звички, які можна виміряти. Однією з таких особливостей є те, що середня швидкість ходи людей збільшується по мірі збільшення міста, у якому вони живуть.Виявляється, такі дослідження сягають коренями ще у 1970-ті роки, коли психологи почали вивчати взаємозвязок між зростаючою популяцією людей та поведінкою окремого індивіда. Дослідження проводилися в різних країнах і різних містах, а отримана кореляція між швидкістю ходьби та чисельністю населення була разюче лінійною.Виникло одразу декілька теорій які це пояснювали:— швидка хода є одним з видів поведінки, яка зменшує інтенсивність "соціального втручання" у реаліях надмірного скупчення людей у містах;— сенсорне/когнітивне перевантаження міста викликає соціальну реакцію відсторонення - в даному випадку, швидку рухову дію - для обмеження надмірної стимуляції зі сторони навколишнього середовища;— у великому місті зростає як зарплата так і вартість життя, а разом із цим і вартість часу його жителя. У результаті життя стає більш поспішним і виснажливим.Як на мене, кожна теорія по-своєму правильна, але саме третій варіант впливає на нас найбільше.Це справді непросто - навчитися зупинятися і осмислювати своє життя. Не стати однією з тих мільйонів піщинок, які вітром шаленого темпу сучасного життя, проносяться міськими тротуарами, спалюючи в цій суєті дні, місяці і роки.Вміти помічати, коли тебе в це занадто втягує. Коли, пора відійти в сторону і зупинитися. Зайнятися чимось, що приносить задоволення, а не просто висить у списку справ. Подарувати свій час тим, спілкування з ким куди важливіше за баланс на карті.Навколишня суєта нікуди не дінеться. Уся ця метушня була до і буде після нас. Але ти сам і цей конкретний момент, більше не повторяться.Це одна з тих небагатьох речей, розуміння яких багато чого змінює.— #стиль_життяПригостити автора кавою і печеньками можна на Patreon.
Дайджест рекомендацій № 12Раз в місяць я публікую добірку цікавих речей, на які натрапив і якими хотів би поділитися з вами. Це можуть бути сайти, додатки, статті, відео і т. д. Одним словом, усе, що на мою думку варте уваги. ✓ Simplenote. Мінімалістичний онлайн-сервіс для ведення нотаток, списків, чи зберігання ідей на льоту. Нічого зайвого і є додатки для мобільних платформ. Я особисто, користуюся цим сервісом вже років три, якщо не більше.✓ “How to learn English faster”. Добірка реалістичних порад від одного розумного дядька, як швидше прокачувати свій рівень англійської.✓ “Барист-партизан у Херсоні”. Захоплююча історія про власника кав’ярні, який під час окупації працював на український опір, записана репортеркою The Economist.✓ “10 додатків, які допоможуть учити й удосконалювати українську мову”. Для людини, яка значну частину свідомого життя розмовляла російською, перехід на українську може бути нелегким завданням. Правильні інструменти в цьому допоможуть.✓ “Toilet Flush Spews Potentially Infectious Plume”. Не знаю для чого вам це знати, але на цьому відео показано як розповсюджуються у навколишньому просторі мікроби, коли ми зливаємо воду в унітазі. Спойлер: щоб цього уникнути, просто закривайте кришку.✓ “Десять надзвичайних наукових відкриттів людства у 2022 році”. Поки бл@дська русня не дає жити ні нам, ні іншим сусідам, людство продовжує робити кроки вперед. Справді цікавий матеріал.✓ “Ніхто не повернеться у лютий”. Так як було колись, вже ніколи не буде. Це і є наша нова нормальність. І якщо це зрозуміти і прийняти, життя стає простішим.✓ “Покинули все і переїхали до села в Карпати: реальне життя в горах”. Досвід життя у горах від пари, яка переїхала з міста у село у Карпатах, де вони придбали стару гуцульську хату.✓ “ХАС - Не продам (feat Схожа)”. Красиве і пронизливе поєднання музики, слів і відео, прекрасна колаборація! Що ХАС, що Схожа, талановиті самі по собі, а тут вони якимось магічним чином ще більше одне одного посилюють.#дайджест
Стівен Кінг - “Відродження”. Сила, яка зцілює і руйнує“Джеймі було шість, коли в їхньому містечку з'явився новий пастор - молодий і розумний Чарльз Джейкобз. Та коли його родина загинула у страшній аварії, священик прокляв небо і зрікся Бога... Кілька років по тому Джеймі опинився на межі життя й смерті, і колишній пастор урятував його. Але чому, прийшовши до тями, хлопець відчув, ніби сталося щось жахливе? І чому тепер йому сняться мертві дружина й син Джейкобза?”Ну що ж, з тим багажем творів Майстра, які я вже всам встиг прочитати, ваш скромний слуга цілком може приміряти на себе мантію “постійного Читача”, того самого, до якого Стівен часто звертається у передмовах до своїх романів. І з позиції цього досвіду, скажу вам, що “Відродження” - це книга, написана саме у тому стилі, який неможливо сплутати ні з чиїм іншим іншим. Тут екшн змінюється тривожною тишею, що йде передвісником бурі. Персонажі неоднозначні, як і саме життя. А символізм, деталі і натяки — все це виступає у якості тих акцентів, які створюють композицію, що запамятовується.Як і питання, які піднімає автор. Питання, на які не факт, що хотілося б отримати відповідь. Бо деякі двері краще ніколи не відчиняти. “Відродження” — невеликий за об'ємом роман, який швидко читається. Місцями добрий і сентиментальний, але за своєю атмосферою — темний, як ніч без зірок. Хоча ні, інколи у цій пітьмі все ж зявляється мерехтливе світло. Але ті речі, які воно освітлює, не всі будуть готові побачити і осягнути. Захопливо, моторошно і сильно./ Цитати з книжки / * "Перелякані люди живуть у своєму власному пеклі."* "Мій" і "моє" - причина дуже багатьох бід у цьому світі."* "Ми ніколи не знаємо наперед. Будь-який день може стати для нас останнім, і ми ніколи не знаємо про це наперед."* "Люди завжди хочуть знайти причину для всього поганого, що стається в житті. Але вона не завжди є."* "Якби ми з тобою не знали, що Бог - це прибутковий і самооплатний проект світових церков, то вранішнього світла було б, напевно, досить, щоб змусити нас у нього повірити."* "Найцікавіші співрозмовники у світі перебувають у психіатричних лікарнях."* "Три істинні пори життя людини: молодість, зрілість і чого це я, курва, так скоро постарів?"* "Діти набагато більше засвоюють із мовчазних прикладів, ніж із висловлених правил."* "Кожному потрібне одне-два дива, щоб переконатися, що життя - це щось більше, ніж довга марудна дорога, якою ти плентаєшся від колиски до могили."* "Дім - це там, де хочуть, щоб ти лишився надовше."#книжкова_полиця
Сила невдачЄ дві крайнощі у ставленні до невдач. Одна полягає у тому, щоб уникати їх усіма силами (або робити вигляд, що тобі вони не заважають), інша – у зведенні їх до рівня фетишу, за принципом «лажаймо частіше і більше».І як це часто буває з крайніми позиціями по відношенню до чогось – ні той, ні інший варіант, в результаті, не приводить ні до чого хорошого.Жити без проблем і факапів не вийде, бо це така ж частина реальності, як і той факт, що Земля обертається навколо Сонця. Але й вважати, що коли тебе пи#дять, то ти неодмінно стаєш лише міцнішим, і кожна невдача є складовою шляху до успіху – теж так собі лайфстайл.Інколи граблі, які прилітають по чолі, залишають на ньому тільки гулі і синці, не більше. Аж ніяк не приводячи при цьому до формування нових нейронних зв’язків.Тому, істину приходиться шукати десь посередині.Мозок завжди схильний обирати легші з доступних варіантів, така його природа. Але легший – не значить кращий у довгостроковій перспективі. Недаремно ж кажуть, що часто, саме ті рішення і дії, які здаються нам найменш приємними і відверто лякають – це саме те, що дає можливість піднятися на рівень вище.Бо часто шлях до чергової контрольної точки лежить саме через хрещення чередою невдач. Або випробувань, далеких від поняття приємного.Якщо через річку не прокладено мостів, стрибати у воду таки прийдеться. Навіть якщо температура повітря навколо нижча нуля. Бо іншого шляху до протилежного берега немає.Інколи саме провали стають ключем до успіху, бо змушують діяти нестандартно. Шукати невідомі іншим стежки до цілі. Відкривати в собі нові якості.Когось не взяли на роботу і він почав свою справу. Хтось зробив неправильні ставки, залишившись ні з чим. Але почав з чистого листа, і з правильними висновками. Комусь відмовилися допомогти інші, і він змушений був вирішувати свої проблеми сам. Але отримав при цьому знання і навики, що згодом зіграли вирішальну роль у житті.Мабуть кожен зможе згадати у своєму житті такий пам’ятний провал, «неуспіх» чи відвертий фейл.Хто ти такий? Чого ти насправді хочеш? Як далеко простягаються твої можливості? Виходь, облажайся і отримаєш відповіді.Страх, стрес, гордість і отриманий досвід, формують сплав для істинно магічних обладунків. Саме тому сьогоднішні провали можуть стати джерелом суперсили у майбутньому.
Дайджест рекомендацій № 11Раз в місяць я публікую добірку цікавих речей, на які натрапив і якими хотів би поділитися з вами. Це можуть бути сайти, додатки, статті, відео і т. д. Одним словом, усе, що на мою думку варте уваги. ✓ “How Putin’s War in Ukraine Became a Catastrophe for Russia”. Грандіозна за всіма аспектами стаття у New York Times про те, як вторгнення в Україну привело путінську Росію до катастрофи. Фантастично високий рівень журналістики.✓ “The Age of Social Media Is Ending”. Ера соціальних медіа закінчується, і це прекрасно. Автор вважає, що для людей протиприродно так багато і часто висловлювати себе, мати думку з будь-якого приводу і розраховувати на настільки велику аудиторію. ✓ “High-resolution image reconstruction with latent diffusion models from human brain activity”. Алгоритми відновлюють те, що бачить людина, за МРТ мозку. Верхній ряд - вихідне зображення, нижній - відновлене. Вражає, тут навіть нічого додати.✓ “Clearly Reader”. Оновлена версія плагіну для Chrome, яка включає у браузері режим “читалки” і точно сподобається тим, хто любить позалипати за текстовим контентом. Плагін оновився і став ще кращим.✓ “Бобер плюшевий з імітацією звуку Trixie”. Іграшка, після покупки якої, ваше життя вже не буде таким як раніше. Я вже підписався на оповіщення, щоб отримати повідомлення, коли зявиться у продажі.✓ “Українська монополія, меми та картини: 14 ігор від Strateg, щоб пережити зиму”. Тут назва, власне, говорить сама за себе. Добірка цікавих настолок від українського виробника, для будь-якої компанії.✓ “Рік, який не закінчиться”. Віталій Портніков про найважчий і найвідповідальніший рік у сучасній українській історії.✓ “Христина Соловій - Юність”. Чудове музичне відео Христини Соловій, зняте разом з Сергієм Жаданом. Вийшло витончено, лірично і просто гарно. ✓ “Lindsey Stirling - Carol of the Bells”. Для мене це найкраща версія “Щедрика” ever. У виконанні Ліндсі це щось фантастичне.#дайджест
TGLIST.COM.UA
