Кіт і Лампа

Дайджест рекомендацій №8Раз в місяць я публікую добірку цікавих речей, на які натрапив і якими хотів би поділитися з вами. Це можуть бути сайти, додатки, статті, відео і т. д. Одним словом, усе, що на мою думку варте уваги. ✓ «Australian Apartment Style Tiny Home - 27sqm/291sqft» — цікаве відео, яке демонструє, що навіть на невеликій площі можна облаштувати чудове місце для життя, якщо найняти вмілого дизайнера.✓ «НОТАRТНИК» — класні блокноти і скетчбуки ручної роботи, кошти з продажу яких автор відправляє на допомогу ЗСУ.✓ «Діо Фільми - Можна випити» — пісня групи, про яку я ніколи не чув, написана ще в часи, коли я був молодим і гарячим, а долар коштував по 8. Гарно і лірично, мені лайк.✓ «Мовний курс «Єдині» — безплатні курси для тих, хто хоче подолати мовний бар'єр перейти на українську мову. ✓ «З язика зняв: історії та поради тих, хто нещодавно перейшов на українську мову» — тут заголовок говорить сам за себе. Лупайте сю скалу, котики.✓ «Neural.love» — набір інструментів для покращення фотографій, алгоритми якого працюють на основі нейромереж. Можна збільшувати їх без втрати якості, прибирати артефакти і відновлювати старі фотографії.✓ «Три найдовші дні лютого. Як почалася велика війна, в яку ніхто не вірив» — детальний екскурс у ті дні, коли все починалося. Тепер це вже історія.✓ «Mindfulness: як навчитися жити тут і тепер» — історія з особистого досвіду про те, як почати більш осмислено підходити до життя. ✓ «На моїй частоті тут нічого не ловить: Іздрик святкує 60» — чудова колекція з більш ніж двох десятків віршів самобутнього і харизматичного Юрія Іздрика. #дайджест

​​Ефект прожектораВ психології є таке цікаве когнітивне упередження, яке називається “ефект прожектора”. Суть його в тому, що людина схильні переоцінювати те, наскільки оточуючі цікавляться її зовнішністю, поведінкою і її персоною в цілому.Звідси і сама назва “ефект прожектора” - тобто, переконання людини в тому, що увага соціуму пильно прикута до неї, і немов прожектором виділяє її серед решти інших. Звідси і небажання виставляти свої фото в соцмережах, бо “я всюди погано виходжу”, готовність витратити останні заощадження на новий одяг, бо ж “на мене всі будуть дивитися”, постійна рефлексія над словами чи вчинками (як своїми так і чужими), і купа інших негативних моментів, які в результаті можуть призвести до появи соціальної тривожності і маси інших не надто приємних наслідків, що будуть псувати вам життя.Ефект прожектора - це те, що відбувається, коли наша самосвідомість у соціальному аспекті виходить з-під контролю. І якщо вчасно це не розпізнати, з часом все буде ставати веселіше і веселіше. В переносному сенсі, звичайно.Ефект прожектора у нашому повсякденному житті може проявлятися по-різному. Ми забагато обдумуємо, керуємося помилковими припущеннями чи даремними очікуваннями, що інші помітять нюанси у наших діях та зовнішності. Дехто вважає себе мішенню дій інших людей, а звідси недалеко і до «психології жертви». Ми можемо стримувати себе і втрачати можливості, турбуючись про те, що подумають інші, або переоцінювати вплив наших дій на оточуючих.Жертвою цього когнітивного упередження може стати будь-хто з нас. Бо в його основі лежить невпевненість у собі одних і надмірна самооцінка або егоїзм інших. А це ті особливості характеру, які в тій чи іншій мірі притаманні кожному, це основа людської природи. Бо всі ми егоцентричні.І якщо з низькою самооцінкою все зрозуміло, то відносно оцінки того, скільки місця твоя скромна персона займає у головах інших людей, теж легко перегнути палицю. І це переростає у нездорову звичку, яка завжди має негативні наслідки.Коли ефект прожектора переконує вас, що ви важливіші для інших, ніж є насправді, ви починаєте вкладати надто багато енергії в ті аспекти свого життя, які на вашу думку цікаві іншим. Замість того, щоб інвестувати ресурси в те, що справді важливе для вас. У 20 років ти хвилюєшся про те, що про тебе думають оточуючі. У 40 тебе це вже не хвилює. А у 60 ти розумієш, що ніхто про тебе і не думав.Можна легко стати параноїком турбуючись про те, чи достатньо ти хороший у очах інших людей. І в якийсь момент сильно розчаруватися, зрозумівши, що вся ця погоня за ілюзіями, насправді нічого не варта. Але вся суть в тому, що вам не потрібне схвалення інших, щоб почувати себе добре. Вам не потрібен чийсь дозвіл, щоб зробити своє життя кращим. І навіть помилки чи невдачі - це лише сходинки, які можна використати для того, щоб піднятися вище. Стати кращою версією себе.Так, кожен з нас інколи може почуватися так, немов весь світ обертається навколо нас. І певною мірою це справді так, бо всі ми знаходимося в центрі нашого особистого Всесвіту. Але те, як він буде виглядати, залежить лише від нас самих. І в цьому ключ до внутрішньої свободи.

​​Про вигорання і мотиваціюУ далекому травні 2008 року я зробив свої перші кроки в сторону роботи у тій сфері, у якій працюю і сьогодні. Змінювалися технології і практики роботи, з’являлися і зникали цілі ніші, а лідери ринку навіть на глобальному рівні, перетасовувалися як колода ігрових карт. Рівень складності і конкуренції за цей час зріс на порядки, і кожних декілька років ринок переформатовує від слова повністю. А постійна турбулентність алгоритмів і платформ в цифровому маркетингу — це єдина константа.Але є дещо, що за весь цей час залишилося незмінним — всі ці роки я продовжував любити свою роботу. Бо вона фактично виросла з мого хоббі, і якби в мене на рахунку раптом зявилася цифра з сімома нулями за нею, я б все одно у вільний час займався б тим самим, просто в інший профіль.Робота приносила мені задоволення навіть тоді, коли я прийшов на перше місце з зарплатою у $300, при вартості оренди квартири $250 і вічно від’ємним балансом по кредитці. Тоді, коли я залипав зі своїми pet-проектами чи різного роду фрілансом по ночах. І коли тестував нові ідеї на вихідних. Я любив своє заняття навіть тоді, коли мав справу з проблемними клієнтами, які виносили мозок трохи менше, ніж повністю. Мене мотивувало те, що по-перше — будь-яка ху@ня рано чи пізно закінчується, а по-друге — цей мудак своїм бюджетом фінансує мою можливість вчитися і розвиватися у напрямку, який мені подобається. І як мінімум за це, йому варто бути вдячним.Це вже потім зарплата стала неспівмірно вищою, година моєї консультації стала коштувати як колись заробіток за день, я отримав досвід, навики і репутацію достатні, щоб мати можливість вибирати проекти, які мені подобаються. І працювати з тими людьми, з якими це приємно робити.А перед цим треба було пройти “долину смерті”, на етапі якої відсіюються ті, хто просто прийшов у нішу за грошима. Бо ж на старті завжди знайдуться простіші і легші способи їх отримати.Кожен хоче працювати за своїми правилами. Але щоб отримати привілегію їх встановлювати або за потреби порушувати, потрібно спочатку довести, що ти здатний їх розуміти і дотримуватися.Вигорання може стати серйозною проблемою для кожного. Відсутність мотивації може вибивати з колії. Але навіть маючи за плечима вже майже 14 років роботи у різних місцях і на різних позиціях, я не мав проблеми ні з тим, ні з іншим. По одній простій причині — я завжди продовжував любити те, що роблю.Ось і весь секрет.

Свіжовипечений чорний хлібВ кінці 90-х і на початку 2000-х, коли я вчився в 5-6 класах школи, ми прогулювали уроки і в розпалі цього ризикованого заняття, завжди заходили в магазин "На полі" поруч, щоб прикупити чогось смачного і перекусити по дорозі.Але це були не "снікерси", цукерки чи щось з того мізерного вибору печива, яке було доступне на прилавках в той час. Тому що як мінімум це було дорого для простих школярів. А нас, зазвичай, було четверо, і ми були голодні.Ні, ми брали просту буханку чорного хліба. Або хоча б половинку. Незадовго перед цим його саме привозили з пекарні, тому це поєднання хрусткої скоринки і здавалося б ще теплої мякоті всередині, було просто фантастичним.Я дотепер пам'ятаю цей смак.В магазині було два столики для відвідувачів, але ми майже ніколи не їли його там. Кожен отримував свою частинку вже на вулиці, і подорож околицями ставала значно цікавішою.Бо що може бути приємнішим, ніж прогулювати уроки в компанії друзів, маючи в портфелі буханку свіжовипеченого чорного хліба?Особливо коли тобі десять років, і весь світ усміхається назустріч.Потім ми йшли на берег ставка (чи то болота) навпроти школи, слухати звуки з очерету. Я не знаю, хто чи що там жило, але звуки які долинали з цих зарослів мали якийсь медитативний ефект.Під ногами там було багато кремінців. І коли не було чим зайнятися, можна було видобувати з цього каміння іскри. Це заняття ніколи не набридало.Ми сиділи на березі ставка, слухали шум з жовто-зелених хащів очерету, їли свіжовипечений чорний хліб і говорили про щось важливе.Це був наш дзен.

Дайджест рекомендацій №7Раз в місяць я публікую добірку цікавих речей, на які натрапив і якими хотів би поділитися з вами. Це можуть бути сайти, додатки, статті, відео і т. д. Одним словом, усе, що на мою думку варте уваги. ✓ «Battle for Kyiv» — деталізований лонгрід від The Washington Times, присвячений одному з найважливіших епізодів українсько-російської війни. Крутий матеріал з розряду must-read.✓ «@andriy_dankovych» — інстаграм-профіль художника і ілюстратора Андрія Данковича. Темне фентезі, впізнаваний стиль і велика колекція крутих малюнків, присвячених ЗСУ і окремим військовим.✓ «People who read live longer than those who don’t» — дослідники з Єльського університету дійшли висновку, що люди які читають книги, живуть у середньому на два роки довше і це не залежить від доходів, освіти, здоров'я чи статі. Читання газет і журналів не призводить до такого ефекту (але мій канал, сподіваюся, анітрохи не гірший за книжки).✓ «End of An Artist's Career? A.I. Creates Art for You!» — гайд по користуванню нейромережею, яка генерує картини на основі текстових описів. Результати виглядають просто фантастично.✓ «Это всего лишь проделка ума» — фрагмент книги американського клінічного психолога, в якому пояснюється природа такого явища як панічні атаки.✓ «Благодійний фонд Діти героїв» — ініціатива, яка має на меті збирати техніку та донати для дітей, які втратили одного чи обох батьків під час війни. Ноутбуки й планшети потрібні для онлайн-навчання.✓ «Я знову все пропущу. Що таке синдром втраченої вигоди?». — лаконічне і зрозуміле пояснення того, що таке синдром втраченої вигоди, або FOMO (Fear of missing out), та як він впливає на наше життя.✓ «Founder-market fit». Корисна замітка від українського IT-підприємця Макса Іщенко (DOU.ua, Djinni.co) про те, як знайти ідею “свого” проекту.✓ «Святослав Вакарчук - Моє серце». — Красиво, зворушливо і романтично. Так, ніби це співає серце, під музику струн людської душі. #дайджест

Ренесанс .UAУкраїнський інфопростір почав помітно змінюватися десь років зо пять тому. За цей час з'явилися і утвердилися цікаві медіапроекти, почав формуватися як явище україномовний YouTube, та й в цілому, створення контенту українською перестало сприйматися як ексцентричність, нон-конформізм чи фінансове самогубство, якщо говорити про аспекти монетизації.Але впевнений, справжній ренесанс україномовних проектів нас очікує після завершення гарячої фази війни. І свідома відмова багатьох людей від російськомовного продукту і російської мови як такої, цьому неабияк сприятиме. Все більше людей будуть експериментувати з платформами, все більше їх буде отримувати відповідні навики і досвід, і все більшим буде ставати потенціал розвитку медіа, блогів та інших проектів, повязаних зі створенням контенту, орієнтованих саме на україномовну аудиторію.Причому, мова не лише про інфопростір України, а й про глобальний вимір в цілому. Бо українців багато у різних куточках планети.А відновлення економіки та прихід західного бізнесу у нашу країну, стане чудовим паливом для найрізноманітніших ідей та ініціатив.Російська мова поступово буде витіснятися з інфопростору на маргінез, і чим швидше, тим краще. «Какая разніца» повністю не зникне, але більшість таких персонажів позакриває пи#даки і буде штовхати свої спічі лише на кухні, з заштореними вікнами. І такий варіант мене в принципі влаштовує.Основне — позбутися бл@дської русні на українській землі. Чого усім нам і побажаємо.

Дайджест рекомендацій #6Раз в місяць я публікую добірку цікавих речей, на які натрапив і якими хотів би поділитися з вами. Це можуть бути сайти, додатки, статті, відео і т. д. Одним словом, усе, що на мою думку варте уваги. ✓ Океан Ельзи - Квіти мінних зон. І слова і відео - пронизливо сильні. Це ОЕ в їхній найкращій іпостасі, коли через пісню виражаються почуття і думки мільйонів. ✓ Як перестати знецінювати своє життя на фоні війни, не заганятися та планувати майбутнє. Багато корисних речей з відповідями на ті питання, які для багатьох з нас зараз як ніколи актуальні.✓ Як прибрати свій інфопростір: інструкція зі споживання новин від «Русскій фейк, іди на***!». Важливий матеріал про те, як розпізнавати фейки і вкиди від “мишебратьєв” і різного штибу недожурналістів, щоб не стати жертвою руснявої пропаганди.✓ Clearly Reader. Класний плагін для Chrome, який дозволяє на будь-якій сторінці включити режим “читання”, з різними додатковими налаштуваннями, щоб можна було краще адаптувати все під себе.✓ Adobe Capture. Додаток згодиться тим, хто планує ремонт, ну або дизайнерам. Він дозволяє скласти палітру кольорів із завантаженого зображення (Pinterest, Instagram) та зберегти її, щоб потім вибрати відповідні меблі, фарбу чи шпалери.✓ HIGH 5 Test — це безкоштовний тест для виявлення сильних сторін, який допомагає людям дізнатися, у чому вони від природи хороші. Ось мої результати після його проходження. Все англійською, але нічого складного + Google Translate в допомогу.✓ Better air quality is the easiest way not to die. Класна стаття про те, що повітря - найпростіший спосіб додати (або не віднімати) роки життя. З великою кількістю наукових пруфів, цифр, графіків і фактів.✓ Хата-Майстерня — простір, що формує спільноту. Детальний репортаж від Ukrainer про артпростір створений ентузіастами у старій гуцульській хаті посеред Карпат.✓ CХОЖА - Скульптура. Красиво, витончено, стильно і атмосферно. Одна з моїх улюблених пісень. #дайджест