Кіт і Лампа | ​​Стівен Кінг — “Інститут”. Ти можеш сюди потрапити, але не можеш вийт...

​​Стівен Кінг — “Інститут”. Ти можеш сюди потрапити, але не можеш вийтиРоман “Інститут” — це хороший приклад “пізнього” Кінга. Більш сентиментального, іноді з самоповторами, схильного задавати питання на вічні теми. Але тут є вся та ж фірмова атмосфера, за яку ми його любимо, тягучий кафкіанський морок і хороший екшн. І все це разом майстерно вплетено у сюжетну лінію, від якої складно відірватися.При усій фантастичності задуму “Інституту” і тієї організації, яка його створила, у якийсь момент приходить розуміння, що якби подібне існувало у реальності, десь так воно б усе і виглядало. Вчені і персонал, які втратили будь-яку здатність до емпатії. Місцеві жителі, які воліють не помічати, що ж насправді відбувається у них під боком. А ще, звичайні люди, які роблять страшні речі, заради нібито вищих цілей, у які в глибині душі і самі не вірять. Але не можуть зупинитися. Бо занадто далеко все це уже зайшло. Таке посереднє і в той же час реалістичне Зло, яке має своїх емісарів як вищих коридорах влади, так і у забутій Богом глушині.Щодня по всьому світу зникають діти. Багато з них так ніколи і не знаходять. І страшно навіть задуматися, що з ними стається насправді.Так, тут мало нового. Так, місцями історія банальна, не все виглядає правдоподібно, а дещо явно прописано надто поверхнево. Але сюжет безумовно крутий і  від книжки важко відірватися. Хоча фінал і залишає певний гіркий післясмак. Бо все якось несправедливо, напевно. “Інститут” — це один з тих романів Стівена Кінга, який я можу сміло рекомендувати прочитати.Тієї ночі почався кошмар. Батьків Люка вбили, а самого хлопця закинули в позашляховик та повезли в невідомому напрямку. Він приходить до тями в місці, яке називають Інститутом. Таке собі гетто для дещо... незвичайних дітей. Їх викрадають і тримають тут, наче піддослідних щурів. Директорка місіс Сіґсбі та співробітники цієї зловісної установи безжально «викачують» з дітей їхні телепатичні й телекінетичні здібності. Нова знайома Люка каже, що звідси неможливо втекти. Але він має спробувати.../ Цитати з книжки /* “Добре мати мету в житті. Прагнення до неї допомагає пережити важкі часи.”* “Йому було всього дванадцять, і він розумів, що його життєвий досвід обмежений, але в одному він був цілком упевнений: коли хтось каже "повір мені", він зазвичай бреше.”* “Наскільки все було б простіше, якби їх пов'язувала взаємна приязнь, а не навпаки.”* “Чутки — це добре. Чутки — це дезінформація, яка самогенерується.”* “Не забувай: головне, ким себе вважаєш ти.”* “— Присядьте, — сказала Енні і вистрілила йому в ногу.”* “Тім був зворушений і здивований — причому не вперше — добротою і щедрістю простих людей, особливо тих, у кого за душею майже нічого немає.”* “Недобра думка... істина взагалі рідко буває доброю.”* “Іноді обійми — це телепатія.”* “Великі події повертаються на маленьких петлях.”#книжкова_полиця