Telegram statistics channel - @irynadmytrivna

Ірина Фаріон:Прошу ширитиСьогодні День пам’яти захисників Донецького летовища. ДОНЕЦЬКЕ ЛЕТОВИЩЕ – межа світів: 26 травня 2014 – 23 січня 2015 рр. «Бо ніде, як у нас, не було стільки поодиноких героїв, найсміливіші вчинки яких зависали в повітрі, бо довкола стояла суцільна маса льокаїв, яка кидалася помагати не їм, а «правдивим панам»…Маса, яка не могла їх зрозуміти, і сміливі вчмнки яких видавалися цій масі не героїчними, а дикими і безглуздими, нечемними і небезпечними. Бо льокай…не пізнає правдивого героя, хоч і дивиться на нього….» (Олена Теліга)244 дні битви за АД: аеропорт Донецьк. «Буфер між двома світами» (кіборг Кока)Битва, що народила нове значення слова кіборги.100 полеглих, близько 400 поранених з нашого боку.З боку ворога – 800 убитих, близько 2.000 поранених (військовий експерт Олександр Кривоносов) . Бої закінчилися лише після повної руйнації старого та нового терміналів.У Донецьку їх називали американським спецназом.Тому говорять: кіборги витримали – бетон Ні.Боєць підтвердив: «Фраза про те, що не витримав бетон, а не люди – справедлива». https://www.youtube.com/watch?v=5pl0BFlTF5k

https://www.youtube.com/watch?v=Ht7xtDx_Hkg Ірина Фаріон : Почалася нині масова говорильня про закінчення Другої світової війни 8 травня (пакт про капітуляцію Німеччина підписала 7 травня). І, звісно, в публічних розмовах особливо телемаратону "Єдиних новин" НЕ ЗВУЧИТЬ наскрізна думка, що єдиною армією, яка не капітулювала перед нацистською Німеччиною і комуністичною москвою, а продовжувала боротьбу до 60-років ХХ століття, - була УПА. Себто для нас війна НЕ ЗАКІНЧИЛАСЯ! Розумію, аби визнати феномен УПА, треба хоч на дрібку самому дорівнювати її героїзмові і тій меті, яку вона сповідувала. Останній Головнокомандувач УПА Василь Кук (1950-1954) вважав, що чин УПА завершено саме в 50-і роки, натомість до кінця 60- років тривало Збройне підпілля ОУН, чого досі наш офіціоз збагнути не здатний. Знаємо, з огляду на відомі архівні матеріяли, що останній бій упівців-оунівців відбувся 14 квітня 1960 року, коли трійця героїв - Петро Пасічний, Олег Цетнарський і Марія Пальчак - дали відсіч пів тисячній зграї московських енкаведистів у Божиківському лісі, що на Тернопільщині. Вижила, попри намагання застрелитися, лише Марія Пальчак, відбувши згодом десятиліття московської каторги. Проте щоразу спливають нові факти ІНДИВІДУАЛЬНОГО опору націоналістів московській орді. Зокрема, влітку 1967 року збройну сутичку в печері прийняв Юрій Михайлецький....Що надихало наших Героїв на звитягу в умовах повної політичної безвиході? І чому ми так мало публічно аналізуємо саме цей надгероїчний чин спротиву малознаних, але таких шляхетних особистостей?

Хвилина мовчання! Львівщина прощається із захисниками:🕯️ Дмитро БибликЖитель міста Турка. Служив на посаді стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7371. Загинув 3 червня 2025 року біля населеного пункту Кіндратівка, Сумської області 🕯️ Олег Бекеша Житель міста Золочів. Проходив службу як водій автомобільного відділення автомобільного взводу технічної роти шляхово-відновлювального батальйону.Його серце зупинилося 12 квітня у КНП «Чернігівська міська лікарня №3» 🕯️ Віктор ПанюковЛьвівʼянин. У 2024 році став на захист Батьківщини до складу 355-го навчального механізованого полку Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув 26 червня 2024 року 🕯️ Михайло ЮдкінЛьвів’янин. У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив Україну у лавах 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Загинув 18 березня 🕯️ Олег ДолінськийЛьвів’янин. У 2024 році долучився до захисту держави до складу 1121-го навчального зенітного ракетного полку Сухопутних військ Збройних Сил України. Загинув 9 квітня 🕯️ Сергій ПриймаЖитель села Іванівка Перемишлянської громади. Служив у військовій частині 7031. Помер 9 квітня 2026 року Вічна шана та пам’ять усім полеглим захисникам!🕊️

Щоденно о 9 годині – загальнонаціональна хвилина мовчання. Зупиніться, де б ви не були, і вшануйте світлу пам’ять усіх, хто загинув за Україну через російську агресію.Сьогодні Львівщина прощається із захисниками: 🕯️ Андрій РоманЖитель села Сушиця Старосамбірськоі громади. Служив у складі десантно-штурмового батальйону військової частини А2582. Загинув 10 березня біля населеного пункту Новогригорівка Запорізької області. Йому було 26 років.🕯️ Орест ГіблякЖитель села Боянець Шептицького району. Проходив військову службу на посаді водія-слюсаря відділення спеціальних робіт взводу спеціальних робіт третьої ремонтної роти військової частини А4056. Вважався зниклим безвісти. Загинув 11 листопада 2025 року поблизу населеного пункту Новоолександрівка Донецької області. Воїну було 50 років.🕯️ Орест СухинюкПроживав у Шептицькому. Проходив військову службу на посаді солдата, сапера інженерно-саперного відділення військової частини А4773. Загинув 16 березня в селищі Зайцеве Дніпропетровської області. Йому було 39 років.🕯️Ігор МихайловичРодом із села Буянів Журавненської громади. Служив у складі 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади, обіймав посаду стрільця - снайпера. Від грудня 2023 року вважався зниклим безвісти. Загинув 8 грудня 2023 року поблизу населеного пункту Мар’їнка Донецької області. Захисникові було 37 років.🕯️ Роман ПетрівЛьвів’янин. Був учасником Антитерористичної операції (АТО). Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригади. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та відзнакою Міністерства оборони України – медаллю «Хрест доблесті». Загинув 20 березня. Воїну було 50 років.🕯️ Володимир ЧеньЖитель села Рудники Миколаївської громади. Служив стрільцем-помічником гранатометника штурмового відділення безпілотних систем військової частини А2980. Під час виконання бойового завдання на Донеччині отримав мінно-вибухову травму. Після цього проходив лікування та реабілітацію. На жаль, помер у лікарні міста Львова.🕯️ Михайло БачинськийУродженець села Давидів. Вважався зниклим безвісти. Загинув 21 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоселівка Перша Покровського району Донецької області. Йому було 32 роки.Вічна шана та пам’ять усім полеглим Героям!🕊️

‼️Хвилина мовчання. Львівщина прощається із захисниками:🕯️ Микола Мельник. Стриянин. Загинув 25 лютого в Чугуївському районі Харківщини🕯️Євгеній Гомзяков. Житель селища Жвирка Шептицького району. Загинув у жовтні 2024 року біля населеного пункту Цукурине Донецької області. Вважався зниклим безвісти🕯️ Ростислав Мадиняк. Сколівчанин. Загинув 19 лютого поблизу населеного пункту Чугуївка Куп’янського району Харківської області🕯️ Михайло-Віктор Сцельніков. Львів’янин. Служив у складі 93 бригади «Холодний Яр». Загинув 20 травня 2023 року🕯️ Ігор Паранкевич. Львів’янин. У 2025 році долучився до лав 5 окремої важкої механізованої бригади. Загинув 7 серпня 2025 року🕯️ Степан Сапса. Уродженець села Помонята Івано-Франківської області. Від 2024 року служив у складі 5 окремої важкої механізованої бригади. Загинув 15 серпня 2025 року🕯️ Тарас Наремба. Народився в селі Незнанів Шептицького район, проживав у селі Вислобоки Жовтанецької громади. Вважався безвісти зниклим. Загинув 11 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької областіВічна пам’ять та шана усім полеглим воїнам!🕊️

▪️«ДУЖЕ ПЕРЕЖИВАЮ ЗА НЕЇ. ЗНАЮ,ЩО ВОНА РОЗУМНА І МОЖЕ ВІДПОВІСТИ КОЖНОМУ НА БУДЬ-ЯКУ ОБРАЗУ. АЛЕ Ж Є РІЗНІ ЛЮДИ, ЯКИХ ІНОДІ І ЛЮДЬМИ НАЗВАТИ ЯЗИК НЕ ПОВЕРНЕТЬСЯ. ІРИНА СЕБЕ ПРИСВЯТИЛА БОРОТЬБІ І ВЖЕ НЕ ВІДСТУПИТЬ»-стискається серце від цих слів найдорожчої МАМИ Ірини Фаріон, світлої пам'яти Ярослави Степанівни, яка має сьогодні уродини. Сила, Характер, Віра, Незламність - все найкраще через ланцюг поколінь.https://wz.lviv.ua/life/124516-yaroslava-farion-koly-kazala-dontsi-shchob-ne-ishla-u-polityku-vona-meni-vidpovila-a-khto-bude-borotysiaОстаннє привітання Ірини Дмитрівни з Уродинами та Безсмертям своєї НАЙВЕЛИЧНІШОЇ:Ірина Фаріон 27.02.24Сакральний для мене нині День: уродини моєї святої МАМИ -Ярослави Степанівни Фаріон, уродженки Старосамбірського району села Бусовиська. 27 лютого 1927 року вона прийшла в цей світ і подарувала мені ВСЕ: життя з характером і метою. Бо сама була Характером і Метою. Максими її життя релігійний і національний. Поза тим, не знайся з тими, що нехтують вірою та етнічністю. Бог і Україна це найвищі смисли життя. Дякую, Мамо, що заклала ці дві опори. Пройшла гордо й незалежно 92 роки життя. Сьогодні було б 97! Сьогодні я трепетно перестеляла ліжко, де Ти відпочивала і відходила, закликаючи смерть, бо вона лиш инша форма життя. Ти цього життя вже НЕ хотіла. Ти його вичерпала, як вичерпують звідане і неминуче. Ти наймужніша і найглибша з усіх! Сьогодні Ти в мені, у своїй пречарівній внуці та дивовижних правнуках. Дихаємо Тобою, звіряємо все з Тобою, серцем і думками все з Тобою.ДОБРЕ ЛИШЕ ТЕ,ЩО ТИ НЕ БАЧИШ ЖАХІВ ВІЙНИ І ТОГО,ЯК ТВОЯ ДИТИНА СТАЛА МІШЕННЮ ДЛЯ ДЕГЕНЕРАТІВ. Дякую, що навчила називати світ відповідно до його природи. Дякую за Життя. Все з Тобою, Натхненнице і Голубко наша. Найвеличніша для мене Велич Особистости»

https://www.youtube.com/watch?v=opFqGN5jZ48 Ірина Фаріон : Сьогодні, 27 січня, 1927 року народився Олекса Тихий – Дон Кіхот ХХ століття з обличчям европейського президента. Його побратим і співкамерник на засланні Василь Овсієнко казав: «…це була людина, близька до того ідеалу, де починається святість». Замість катедри отримав каторгу. Був засуджений загалом на 22 роки – відсидів 14. Автор праць «Мова – народ: Висловлювання про мову та її значення в житті народу» та «Словник мовних покручів» ( Донецьк, 2009). Учителював у школах Запорізької та Сталінської областей, зокрема у Дружківці, викладав історію, українську мову й літературу, фізику й математику. Це був універсальний учитель, який міг і хотів створити свою школу. Він було запропонував райвно, що бере клас і веде в ньому всі дисципліни і виховання. Звичайно, цього йому не дозволили. А згодом усунули від викладання гуманітарних дисциплін.Його карали навіть за його вуса: «Підганяють наш козацький рід під свій копил». Відмовлявся голити їх. «Якщо поступлюся в цьому – завтра завимагають ще чогось».ПРОРОЧІ слова уродженця Донецького краю Олекси Тихого від 24 квітня 1973 року з Листа до Голови Президії ВР УРСР»: «Чи буде Донеччина через 10-20 літ складовою частиною української нації як форми спільності людей, об’єднаних територією, мовою, внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами культури і характеру? Думається, що НЕ БУДЕ, якщо основний елемент духовної культури – МОВА – буде так інтенсивно витіснюватись у всіх сферах життя, особливо в закладах освіти»«Донеччина - це 1/6 всього населення Української РСР. Її культурний та національний розвиток може послужити або гарним прикладом для всієї України в разі її нормального розвитку, або ганебним, холероподібним, коли й інші райони підуть шляхом байдужності до національної культури та мови. І в другому випадку ганьба та прокляття впадуть на голови кожного з нас, донбасівців, хто бачив, усвідомлював насування загибелі і мовчав, хто в догоду череву забув, якого він роду-племені, зрадив свій народ, з чужих рук брав отруйну зброю асиміляції та допомагав нищити українську мову, культуру, традиції, обряди».Якщо б на наші донецькі степи на зайшов дикий московський ворог 2014 року і якщо б тодішня влада його звідти нещадно вибила – не було теперішньої трагедії. Донеччина – це степова корона України.

Цими днями відзначали би свої уродини двоє наших побратимів, бійці Легіону Свободи – Іван Тимців та Іван Лахвацький.🇺🇦Іван ТимцівНародився 19 січня 1991 року у Львові. Навчався у ліцеї №46 імені В’ячеслава Чорновола. Після здобуття професійно-технічної освіти вступив до Національного університету «Львівська політехніка». Закінчив кафедру військової підготовки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та відслужив строкову службу.Член ВО “Свобода” з 2011 року. Був активним учасником “Студентської Свободи”. Протягом багатьох років жодна акція не обходилась без нього. Був одним із передових активістів молодіжки, учасником сокільських таборів. Був активним учасником Революції Гідності. У складі сокільської чоти відбивав наступ “Беркуту” на Київраду.Як доброволець “Карпатської Січі” у 2015 виконував бойові завдання в районі ДАП.У мирний час був приватним підприємцем. Захоплювався гірським туризмом.Із перших днів повномасштабної війни захищав Україну у складі 80-ї окремоїдесантно-штурмової бригади.Загинув 14 серпня 2022 року.🇺🇦Іван ЛахвацькийСвободівець. Родом з Галичини, та проживав на Січеславщині. Старший сержант, командир інженерно-саперного взводу 128-ї Дніпровської бригади ТРО. Загинув 27 вересня 2024 року на Дніпропетровщині.Памʼятаємо. Вічна слава Героям!

https://www.youtube.com/watch?v=nm_dN0qbKM8&t=372sІрина Фаріон : 17 січня 1957 року відійшов у Вічність один із найпасіонарніших українських отаманів Іван Полтавець-Остряниця. Нащадок козацького роду гетьмана нереєстрового козацтва Якова Остряниці (17 ст.) – засновника Чугуєва на Слобожанщині, український військовик та політичний діяч, консерватор, монархіст-гетьманець, Генеральний писар канцелярії гетьмана Павла Скоропадського. Політик націоналістичних поглядів у морі тодішнього соціялістичного лівацтва. Ненависник чужинців всіх мастей, що визискували Україну. Пам’ятаємо. Пишаємося. Ще його називали честолюбний авантюрист, «самостійницький» елемент, великий український ентузіяст, переконаний гетьманець, людина «козацької гордости», мегаломан. "Тільки незалежна національна держава дасть Українському Народові можливість існувати і розцвітати. Тільки лицарським духом сильна, глибокою вірою… і любов'ю до Батьківщини напоєна військова сила збудує незалежну державу та оборонить її від ворогів. Тільки віками вироблені і жертвою крови предків наших освячені лицарські традиції дадуть… силу непереможну нашій Армії"І. Полтавець-Остряниця

🕯️Хвилина мовчання. Львівщина прощається зі захисниками:Іван Пенцак. Родом із села Завадів Яворівського району. 31 грудня, загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білокузьминівка Донецької областіОлег Холявка. Львів’янин. Виконував бойові завдання на Північно-Слобожанському напрямку в складі 80 окремої десантно-штурмової Галицької бригадиРоман Супрун. Виконував бойові завдання на Північно-Слобожанському та Курському напрямках у складі 80-ї бригадиІгор Орлов. Уродженець Луганської області. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямку в складі 503-го окремого батальйону морської піхоти Військово-морських силМикола Бобак. Проживав у селі Вільхівці Жидачівської громади. Загинув 23 грудня поблизу населеного пункту Покровськ Донецької областіІван Ілик. Народився у селі Великі Дідушичі Стрийської громади, проживав із сім‘єю у Стрию. Виконував бойові завдання у Покровському районі Донеччини, після бойового завдання понад півтора року вважався безвісти зниклимТарас Андибур. Житель села Ролів Меденицької громади. Загинув 23 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання. Понад рік вважався зниклим безвістиСпівчуття рідним😢