Telegram statistics channel - @irynadmytrivna

https://www.youtube.com/watch?v=4ruwaY4wGp4&t=10s Ірина Фаріон : 19 грудня 1920 року народився Микола Руденко. Шлях від сталініста до дисидента. Чи націоналіста? Еволюція від переконливого сталініста, секретаря письменницької парторганізації до дисидента, засновника та першого очільника Української Гельсинської Групи, в’язня сталінсько-московських концтаборів, філософа, економіста, поета, пасіонарного захисника нашої мови.Ось як висловився про це письменник Микола Сом: «Ніхто не думав не гадав, що справжній комуніст і воїн, який ходив у бій «За Родину, за Ста...», невдовзі назове надбання класиків-марксизму хитрою, ворожою брехнею. Його спершу оголосять божевільним, потому виженуть із партії, виключать зі Спілки письменників, арештують і відправлять у Сибір. Але і там він житиме з Україною».Наша студія про того, хто «обрав для себе гірку роль радянської Касандри» (с. 11 Поезії, 1991), що передбачала економічний крах СРСР.Пам'ятаємо. Вчимося. Натомість чинна власть творить нових дисидентів, як ото мене, яку звільнено з роботи за політичні переконання з наказу міністра-неука і плагіятора лісовго. То де ті, що садили Руденка? То яке майбутнє в неука лісового і в його підопічного восьмільйонерника Бобала?"Та все ж, коли час мій земний промине,Ви, друзі, підносячи келих недільний,Ніколи не смійте жаліти мене – бо, може, лиш яБув по-справжньому вільний". Микола Руденко

🕯️Хвилина мовчання. Львівщина прощається зі захисниками:Юрій Мирошниченко. Уродженець міста Лисичанськ Луганської області. Загинув 22 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Курахове Покровського району Донецької областіВіктор Ляшенко. Жовківчанин. Загинув 21 вересня в Костянтинівці Донецької областіРуслан Даніленков. Житель міста Кам'янка-Бузька. Через поранення 5 грудня загинув поблизу населеного пункту Гуляйполе Запорізької областіІван Маркевич. Уродженець селища Брюховичі Львівської області. Виконував бойові завдання на Херсонському напрямкуРоман Тарновський. Львів’янин. Виконував бойові завдання на Донецькому напрямкуАндрій Солтисік. Львів’янин. Виконував бойові завдання на Донецькому, Південно-Слобожанському, Курському, Луганському та Запорізькому напрямкахВасиль Петрусь. Житель села Боратин Золочівського району.Загинув 5 грудня біля населеного пункту Лиман Краматорського району Донецької областіІгор Кубан. Житель села Нижнє Висоцьке Боринської громади Самбірського району. Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лисівка Покровського р-ну Донецької області 28 вересня 2024 рокуВічна шана та слава усім полеглим воїнам. Співчуття рідним😢

Я СТОЯТИМУ НА СТОРОЖІ ПАМʼЯТИ ПРО ІРИНУ ФАРІОН…Цей допис є зверненням до всіх, хто має намір писати про мою маму – Ірину Фаріон. Вважаю своїм обовʼязком захищати памʼять про неї від двозначних тлумачень та перекручень фактів. Маю на те моральне та юридичне право як її донька.Також Закон чітко дає мені право звертатися до суду з проханням про захист чести та гідности Ірини Фаріон, використовуючи всі правочинності.‼️‼️Окремо висловлюся щодо наміру Рози Туманової, яка пропонує написати «першу повноформатну біографію Ірини Фаріон», щодо оголошеного фінансового збору на написання такої книжки, то зазначу, що сім’я Ірини Фаріон на таку ініціативу згоди не надавала. ‼️‼️Тож, у випадку подання недостовірної інформації, спотворення, перекручування фактів про життя Ірини Фаріон, будь-якого порушення її чести та гідности, упередженого висвітлення її життя, вимагатиму спростування такої інформації та притягнення до відповідальності на підставі ч.2 ст. 277 Цивільного кодексу України. Також вживатиму усіх заходів з відшкодування можливого завдання шкоди. ‼️Хоча авторка цієї ініціативи наполягає, що моєї згоди не потрібно, і писатиме вона про маму в історичному й культурному контексті, не торкаючись приватного життя, то зазначаю:- що життя Ірини Фаріон було публічним;- ⁠в мережі розташовані її інтерв’ю, виступи, лекції та ютуб-канал, який мама створила та висловлювала в ньому власну думку та погляди від свого імені, зі своїми емоціями та правдиво;- ⁠тож кожен, кого цікавить постать Ірини Фаріон в історичному та культурному контексті, може почерпнути інформацію з першоджерел, від імені Ірини Фаріон та з її уст, а не через призму світогляду сторонньої людини, зокрема п. Рози;- ⁠окремо щодо збору п. Рози на написання книги, який вона оголосила, і через витратні складові на проживання авторки у місті Львові, то декларую непричетність до такого збору;- ⁠також мені незрозуміло, на які дослідження життя Ірини Фаріон потрібні кошти, якщо вся інформація про її життя та діяльність є у відкритих джерелах безпосередньо від імені Ірини Фаріон. Ще раз хочу застерегти: усі охочі, які паразитуватимуть на імені моєї мами, отримають якісний цивільний позов, бо я стоятиму на сторожі памʼяти про Ірину Фаріон. P.S. Моя мама би сказала, що «роза - то не троянда». Мама зналася на квітах.

Пам'яті Юрка Луня (30.06.1981-25.10.2022). 💔Нестерпно боляче писати цей допис швидкоплинности життя та смерти. Їх обох вже немає з нами. Вбито... Але вони житимуть у нашій пам'яті, поки ми живі, любимо їх, молимося за них і боремося за їхні цінності, за Україну, яку вони любили понад своє життя 🇺🇦Тільки помста змусить переосмислити ті нескінченні смерті...Вічна пам'ять 😔Ірина Фаріон : І біль, і злість, і печаль, і туга, і нескінченність зла..... Дякую, Юрчику, що могла бути з Тобою поруч. Вічна щоденна помста ворогові. Співчуття родині і надиху нам до боротьби. Задля Юрка. Задля майбутнього нашого, яке так натхненно вишивав червоним і чорним Юрко.див. фільм про Лицаря https://www.youtube.com/watch?v=FVS64sBK5ZY Панове. Сьогодні річниця, як загинув свободівець Юрій Лунь. Сьогодні надійшла страшна звістка, що загинув син нашого свободівця пана Фатеєва, що втратив дві ноги на війні ще з 2014 року.....Іду під ударним дощем з цвинтару, де поминали Юрка. Заходжу в кав'ярню, аби зігрітися на мить. За столом із компом сидить женщіна і спілкується на всю кав'ярню з увімкненим гучномовцем на всю залу мовою варварів.Трясця. Закипаю швидше, ніж моя кава:- Припиніть рявкати цим язиком, - голошу на всю кав'ярню. Встаю! Усі завмирають.Женщіна умить переходить на українську і мовить у телефон українською:- Я буду українською. Я у Львові.Нависаю над нею і повідомляю одкровення:- Ви не у Львові. Ви в Україні!Щебече українською. Їй у відповідь у гучномовці також.Поряд столик з молодими людьми. Мабуть, студенти-медики, бо вулиця Личаківська. Задоволено перезираються між собою. Мовчать.Виходжу з кнайпи в дощ, аби змити з себе москвороту інфекцію. Це моя персональна помста кожному москворотому за кожного вбитого Воїна. Слова - кулі. Мова зброя. До стінки їх! Всіх. У кожного з нас свій фронт. Я щойно повернулася зі Словаччини. Я не чула там жодної иншої мови, як словацької. Там не буде війни. Тут їй нема кінця, як і могилам. Кричу про це 20 років!!!! Зарадикальна? Ні. Зам'яка. Загнилі ті, що поряд.(25.10.2023)

"Ірину Фаріон можна було вбити фізично, але її ідеї й цінності – ні. Вони живуть у кожному ж нас". У суді я знову говорила про найважливіше. Мою Маму, Ірину Фаріон, можна було вбити фізично, але її ідеї та цінності – ні. Вони живуть у нас, у кожному, хто говорить українською, хто має гідність і пам’ятає, за що ми боремося.Про мову. Під час війни стало очевидно: мова – це наша зброя і фундамент держави. Слово було зброєю моєї мами не тільки в час війни, а ціле життя. І за це слово її вбили. Вся Україна має говорити українською. Про справедливість. Я подала цивільний позов на 15 млн грн моральної шкоди. У разі стягнення всі кошти будуть спрямовані на потреби ЗСУ, що врятує життя й нам зокрема. Також я вимагаю для обвинуваченого довічного позбавлення волі. Це не про помсту – це про відповідальність за скоєне і про безпеку українців, бо бути українцем нині – небезпечно.Про тиск. Я отримую образливі та загрозливі повідомлення. Я відповідала не лише суду й прокурорам, а й на запитання самого обвинуваченого. Частина цих «запитань» тупі й маніпулятивні: спрямовані не на встановлення істини, а на відволікання від суті злочину.Дякую всім, хто підтримує у залі суду і поза ним. Дякую журналістам, які чесно висвітлюють процес. Це ще один захист правди.Дякую,дорогі Фаріонівці❤️🇺🇦

Кривий Ріг🇺🇦💙💛📣 Мова — зброя: зустріч памʼяти Ірини Фаріон у Кривому РозіІрина Фаріон — українська мовознавець, доктор філологічних наук, професор, політична та громадська діяч, відома своєю безкомпромісною боротьбою за українську мову, національну ідентичність та державність. Проте поза камерами вона була набагато глибшою — і як людина, і як мислителька.Запрошуємо на подію, де через її особисту історію говоритимемо про силу слова, вплив інформаційного поля на суспільство та про те, чому не варто сприймати реальність лише через ЗМІ.🗓 26 серпня🕑 14:00📍 Кривий Ріг, район 98-го кварталу(точна локація — після реєстрації)🎤 Головна спікерка — Софія Особа, донька Ірини Фаріон. Вона поділиться унікальними матеріалами, відео й особистими історіями, які не потрапляли до загального обігу.📌 У програмі:• представлення ГО «Українська ініціатива МРІЯ» та наших напрямків;• розмова про образ Ірини Фаріон: за межами телевізійного формату;• дискусія про мову як інструмент ідентичності та спротиву;• блок «питання — відповіді».Це не меморіальний вечір у звичному сенсі — це розмова про цінності, які залишаються з нами, і про те, як захищати своє — через слово.🔗 Реєстрація — за посиланнямКількість місць обмеженаhttps://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSd03gh9iKEzKC3Is_w_vt9a7QlsSOeMLCoyyo6lN2N_pj9JOw/viewformЗахід проходить за інформаційно-логістичної підтримки ГО «Українська ініціатива МРІЯ». Організація не є ініціатором чи співорганізатором змістовної частини події та не несе відповідальності за висловлювання спікерів і гостей.

https://youtu.be/WJaDO_9k5WMІрина Фаріон : Сьогодні, 7 серпня 1819 року народився засновник української історичної прози і співперекладач першої Біблії українською мовою Пантелеймон Куліш. Постать вкрай суперечлива, але наша. Чимало поважного зробив чоловік. Проте, як і більшість інтелігентів чи інтелектуалів, і сьогодні зокрема, не мав світоглядової сили. Був виразною розхитаною противагою до цілісного і самодостатнього Тараса Шевченка. Надцінні його міркування про мову. І геть незрозуміла його творчість язиком ....Коли б жив сьогодні, то я була б його першим нещадним опонентом. А так дякую за те добре, що зробив для нації, а зле ми й досі не побороли. Отож історія не просто вчителька життя, але і лікар. Життєпис Куліша неабиякий рецепт для оздоровлення українців як нації. Саме про це моя студія.Пізнавати і робити висновки.Нехай сумують інші, не сумуй,Робітнику безплатний, піонере.І кожного на подвиг свій готуй,Кому твою дорогу Праця стеле.Коли ж орда про тебе брехні меле,Ти на дурну дурноту мовчки плюй.

Не секрет, що Ірина Фаріон добре знала історію українського національно-визвольного руху, зокрема ОУН, а також намагалася всіляко популяризувати його. Більше того, у цій діяльності вона досягла чималих успіхів. Знаю чимало людей, які виключно завдяки Ірині мали змогу пізнати та осмислити діяльність ОУН та її визначних діячів.Однак була одна тема, яка її цікавила особливо, але при цьому Ірина зізнавалася, що має недостатньо знань, а тому могла звертатися за допомогою. Йдеться про діяльність ОУН під проводом полковника Андрія Мельника в окупованому німцями Києві у 1941-1942 роках.Одного дня Ірина зателефонувала:- Буду в Києві. Треба зустрітися, хочу більше дізнатися про київський період Олени Теліги.До цієї зустрічі я готувався, знайшов відповідні книжки, публікації. Проте, як виявилося, Ірина уже багато прочитала і багато що знала. - О, цю книжку маю, читала. Ти краще розкажи, чого не має у книжках, а що є у архіві ОУН.Ірина вміла не тільки гарно виступати, але й уважно слухати. Її цікавили деталі, імена, до почутого чи прочитаного ставилася критично. Намагалася все запам’ятати і нічого не пропустити.На той час, коли відбувалася наша зустріч, вкотре загострилося питання вшанування жертв Бабиного Яру. Ірина не приховувала своєї думки з цього приводу. Вона вважала, що українська влада має передусім вшановувати українські жертви і не перетворювати Бабин Яр в інтернаціональний меморіал. Ось для того вона й хотіла все знати про підпілля ОУН, яке в роки Другої світової війни діяло у Києві та українські жертви Бабиного Яру.Вона захоплювалася Оленою Телігою і Олегом Ольжичем. Але не тільки як геніальними поетами, а передусім як діячами ОУН. Зокрема, Ірина уважно нотувала все, що стосувалося Олени Теліги. Відчувалося, що до цієї великої українки у неї особливий сентимент.Ми розсталися задоволені розмовою. Я радів, що вдалося зустрітися з Іриною, а вона, що відтепер має достатньо матеріалу, щоб записати цікаве і так необхідне відео про діяльність ОУН.Вже після зустрічі ми ще деякий час переписувалися з приводу цієї теми. Ірина все уточнювала, не хотіла щось важливе пропустити. Я ж відчував, що відтепер тема загибелі Олени Теліги і її соратників у Києві, а також вшанування українських жертв Бабиного Яру стала для Ірини Фаріон не тільки важливою, а й близькою, такою, що її захоплювала своїм героїзмом і трагічністю.А невдовзі з’явилося обіцяне відео на одному із львівських телеканалів. Його і зараз легко можна знайти в мережі. Це, власне, була глибока і пристрасна розповідь про націоналізм, Олену Телігу, ОУН, боротьбу і смерть українців у Києві, які в умовах німецької окупації боролися за самостійність України. А ще – це відео про пам'ять, яку треба зберігати і передавати майбутнім поколінням.Джерело: Богдан Червак

«Усі хейтери Ірини Фаріон керували рукою вбивці», — Юрій Сиротюк.Сьогодні мала декілька інтервʼю. І говорила цією цитатою Юрка Сиротюка.Знімали на Масарика, і вперше за 365 днів, я зайшла в той провулок, де вбивця заправляв клятий пістолет, зробивши опісля постріл у Ірину Фаріон.Постріл, який назавжди змінив мене: водночас розбив моє серця, як дзеркало, всередині, а зовні – стійкість та силу даєш мені ти, моя Красуне, моє Диво, мій Скарбе.Я памʼятаю, як лікарка о 23.19 скзала: «Ще одна хвилина і все»… Це було одне з найболючіших стискань серця, голова відмовлялася вірити в почуте.Я знаю, що цей рік болю усіх, хто тебе так любив, кохав, оберігав, дбав, а разом із тим – рік усвідомлення того, як мало ми набулись із Тобою, як мало черпали твоїх слів…. Усього так мало.Усі, хто тебе, Мамо, цькував, гляньте на свої руки, чи там у вас немає крови Ірини Фаріон!?Добре дивіться.Моя вам зневага.А так Моя Іринко, моя найрідніша усмішко, моя найгарніша Трояндо, моє тепло серця… люблю тебе.Рік без тебе, як вічність

Вона вміла любити свою роботу, своїх студентів, свою політичну діяльність… Численним є її науковий доробок, журнальні публікації та науково-популярні дописи в газетах та журналах; літературне редакторство, укладання, редагування, блоги на сторінках «Української правди». Особливо вагомими є монографії Ірини Фаріон: «Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці ХVIII – початку ХIХ століття (з етимологічним словником)» (2001); «Правопис – корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір» (2004); «Мова – краса і сила. Суспільно-креативна роль української мови в ХI – середині ХIХ ст.» (2007); Отець Маркіян Шашкевич – український мовотворець» (2007); Степан Бандера – практик, теоретик, містик націоналістичного руху» (2009); «Суспільний статус староукраїнської мови в ХIV–ХVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива» (2015); «Мовний портрет Івана Пулюя (за листами мислителя)» (2017); «Англізми і протианглізми: 100 історій слів у соціоконтексті» (у співавторстві). Аби відтворити боротьбу за питомі форми українських слів, що понівечені суржиком, виходять посібники «Мовна норма: знищення, пошук, віднова» (2009) та «Мовна норма: пошук істини» (2017). Ірина Фаріон автор ідеї, співукладач та літературний редактор цінної книжки «Афоризми та сентенції Юрія Іллєнка. Криниця для спраглих» (2010), думки з якої відроджують ген української свободи.Останній проєкт «Мовно-літературні виклади» на Ютуб-каналі Ірини Фаріон став найдовшим в історії курсом з вивчення історії української мови, її природи та неперевершеної Сили.Ірина Фаріон не просто мріяла про Перемогу. Вона працювала на цю Перемогу і повертала приспану пам’ять українців через «Гени», мовно-літературні виклади, ПолітОгляди, постійну участь в медійних заходах. Вона любила цитувати Франкове ««Чи побіди довго ждати? / Ждати довго!» То й не жди ж! / Нині вчися побіждати, / Завтра певно побідиш».Ірина Фаріон була невідступна у своєму прагненні будувати сильну, національну державу, водночас вважала, що цього ніколи не зрозуміють ті, хто проти неї, бо велич великих не під силу малим.Ірина Фаріон назавжди в нашій пам’яті є символом Національної Ідеї, Крицею Духу, Правдою, Величчю та нашою Національною Легендою! Оксана МИКИТЮК, доцент катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка»