Ірина Фаріон | https://www.youtube.com/watch?v=opFqGN5jZ48 Ірина Фаріон : Сьогодні, 2...

https://www.youtube.com/watch?v=opFqGN5jZ48 Ірина Фаріон : Сьогодні, 27 січня, 1927 року народився Олекса Тихий – Дон Кіхот ХХ століття з обличчям европейського президента. Його побратим і співкамерник на засланні Василь Овсієнко казав: «…це була людина, близька до того ідеалу, де починається святість». Замість катедри отримав каторгу. Був засуджений загалом на 22 роки – відсидів 14. Автор праць «Мова – народ: Висловлювання про мову та її значення в житті народу» та «Словник мовних покручів» ( Донецьк, 2009). Учителював у школах Запорізької та Сталінської областей, зокрема у Дружківці, викладав історію, українську мову й літературу, фізику й математику. Це був універсальний учитель, який міг і хотів створити свою школу. Він було запропонував райвно, що бере клас і веде в ньому всі дисципліни і виховання. Звичайно, цього йому не дозволили. А згодом усунули від викладання гуманітарних дисциплін.Його карали навіть за його вуса: «Підганяють наш козацький рід під свій копил». Відмовлявся голити їх. «Якщо поступлюся в цьому – завтра завимагають ще чогось».ПРОРОЧІ слова уродженця Донецького краю Олекси Тихого від 24 квітня 1973 року з Листа до Голови Президії ВР УРСР»: «Чи буде Донеччина через 10-20 літ складовою частиною української нації як форми спільності людей, об’єднаних територією, мовою, внутрішніми економічними зв’язками, певними рисами культури і характеру? Думається, що НЕ БУДЕ, якщо основний елемент духовної культури – МОВА – буде так інтенсивно витіснюватись у всіх сферах життя, особливо в закладах освіти»«Донеччина - це 1/6 всього населення Української РСР. Її культурний та національний розвиток може послужити або гарним прикладом для всієї України в разі її нормального розвитку, або ганебним, холероподібним, коли й інші райони підуть шляхом байдужності до національної культури та мови. І в другому випадку ганьба та прокляття впадуть на голови кожного з нас, донбасівців, хто бачив, усвідомлював насування загибелі і мовчав, хто в догоду череву забув, якого він роду-племені, зрадив свій народ, з чужих рук брав отруйну зброю асиміляції та допомагав нищити українську мову, культуру, традиції, обряди».Якщо б на наші донецькі степи на зайшов дикий московський ворог 2014 року і якщо б тодішня влада його звідти нещадно вибила – не було теперішньої трагедії. Донеччина – це степова корона України.