Ґрати

Два роки після підриву Каховської дамби: нагадуємо, як це булоДва роки тому, 6 червня 2023 року, російська армія підірвала дамбу Каховського водосховища. Це спричинило одну з найбільших техногенних катастроф в історії України. Вода з Каховського водосховища затопила довколишні села на правому та окупованому лівому березі Дніпра.У Херсонській області під водою опинилось 46 населених пунктів, ще 20 було підтоплено на Миколаївщині. У зоні затоплення опинились близько 55 тисяч гектар лісу та 81 тисяча гектарів заповідників, а також промислові об’єкти. Під загрозою опинилось функціонування систем охолодження Запорізької АЕС, а мешканці Херсонської, Миколаївської та Дніпропетровської областей і Криму залишилось без води.За даними українського слідства, наразі встановлено, що 35 цивільних загинуло, ще 24 зникли безвісти. Кількість постраждалих на окупованих територіях остаточно невідома — окупаційна влада повідомляла про 59 людей, але не допустила міжнародних спостерігачів для документування наслідків.«Ґрати» документували ці події з першого дня. Ми підготували галерею — світлини з чотирьох постраждалих регіонів. На знімках — евакуація людей, затоплені вулиці, російські обстріли цивільних, як села ставали островами, й змілілий річковий термінал.📷 Фотографії — Ніни Ляшонок та Стаса Юрченка, зняті для «Ґрат».

⚡️Російський суд звільнив від покарання незрячого кримського політв'язня Олександра Сізікова у зв'язку з хворобою. Про це «Ґратам» стало відомо від його матері Олени Сізікової. Рішення про звільнення ухвалив Мінусинський міський суд Красноярського краю на засіданні сьогодні після розгляду клопотання Сізікова та його захисту. Адміністрація в'язниці в Мінусинську підтримала клопотання Сізікова, російська прокуратура теж дала позитивний висновок.У березні 2025 року мусульманина з Бахчисарайського району Олександра Сізікова, що має інвалідність першої групи по зору, доправили на медичне обстеження до Красноярської туберкульозної лікарні. Лікарі підтвердили повну втрату зору, про яку від дня затримання заявляв захист політв'язня, зафіксували інші хронічні хвороби і дійшли висновку, що подальше перебування у в'язниці протипоказане. Зрештою, суд погодився і звільнив Сізікова за медичними підставами (відповідно до статті 81 КК РФ і пункту 6 статті 397 КПК РФ).Рішення ухвалили після того, як Сізіков пробув в ув'язненні 9 місяців: спочатку в СІЗО Сімферополя, а потім у в'язниці Мінусинська. Політв'язень і його захист одразу подавали клопотання про звільнення за медичними показаннями, але Південний окружний військовий суд засудив його до ув'язнення у в'язниці, не звернувши уваги на безстрокову інвалідність і діагнози. За словами адвокатки, тепер на Олександра чекає переліт із Красноярська до Сочі, звідки він вирушить додому, до Криму. Олена Сізікова вже готується зустріти сина.17 травня 2023 року Південний окружний військовий суд засудив його до 17 років позбавлення волі. Чоловіка визнали винним у зв'язках з ісламською політичною партією «Хізб ут-Тахрір». У липні 2022 року правозахисний проєкт «Підтримка політв'язнів. Меморіал» визнав кримчанина Сізікова політв'язнем.З липня 2020 року Сізіков перебував під домашнім арештом. Однак 13 вересня цього року Апеляційний військовий суд у Власісі Московської області затвердив Сізікову вирок Південного окружного військового суду. А також постановив, що захворювання засудженого не перешкоджає відбуванню терміну у в’язниці. За що судили кримчанина і як він, попри хворобу, опинився у колонії в Мінусінську — у попередньому матеріалі «Ґрат». Фото: Кримська Солідарність

390 українців повернулись додому з полону в перший день обміну полоненими у форматі «1000 на 1000». За повідомленням Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, серед них: 270 військових та 120 цивільних, у тому числі три жінки. Додому повернулись військовослужбовці ЗСУ, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Вони воювали на Донецькому, Луганському, Запорізькому, Харківському, Херсонському напрямках, а також брали участь в боях в Чернігівській, Сумській та Київській областях. Список звільнених військових та цивільних поки що не оприлюднено, адже обмін триватиме ще два дні.В рамках обміну Україна так само повернула РФ 270 військових та 120 цивільних. Про це повідомила російська омбудсменка Тетяна Москалькова. Вона зазначила, що серед цивільних — 20 мешканців Курської області РФ. Своєю чергою телеграм-канал проєкту Координаційного штаба «Хочу жить», створений для військових РФ та Білорусі для добровільної здачі у полон, зазначає, що серед цивільних, яких передали РФ, — 70 засуджених за статтями про колабораціонізм, державну зраду та тероризм.Більше фото — у фотогалерії «Ґрат».Фото: Владислав Мусієнко, Ґрати

«Наче я новий строк там сидів». Після звільнення з тюрем викрадені громадяни України застрягають у депортаційних центрах РФ і на кордоніНа момент початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року на територіях, які окупувала російська армія, у колоніях і слідчих ізоляторах, за офіційними даними, перебували понад три тисячі осіб. Згодом цих людей незаконно перевозили по окупованій території та етапували на територію Росії. Правозахисники говорять про застосування до них тортур, утримання в неналежних умовах та спроби завербувати у російську армію. Така ж ситуація спостерігається і щодо громадян України, ув’язнених у Росії з політичних мотивів.Навіть після завершення терміну покарання ці люди не можуть повернутись додому, бо їх знову затримують російські силовики — начебто за порушення міграційного законодавства — і ув’язнюють у центрах тимчасового утримання іноземців. Теоретично після цього їх мали б депортувати в Україну, але через розірвані дипломатичні відносини у відповідь на російську військову агресію це виявляється фактично неможливим для втілення. Так колишні ув’язнені опиняються у невизначеному статусі на довгі місяці та змушені повертатись через треті країни, часом так само застрягаючи у буферних зонах і повністю покладаючись на допомогу волонтерів і правозахисників. «Ґрати» дослідили ситуацію та розповідають подробиці. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Шевченківський районний суд Києва заарештував на два місяці підозрювану у замаху на вбивство на активіста Сергія Стерненка Людмилу Чумерську — повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду. Підозрювана визнала вину.Замах на Стерненка стався 1 травня біля будинку, де він мешкає у Києві. Одна з куль влучила йому в ногу. Активіста прооперували, він у лікарні. На засіданні його не було. У суді прокурор Офісу генерального прокурора Ярослав Жовнярчук просив заарештувати підозрювану без права внесення застави. Натомість адвокат Анатолій Юрченко, просив суд відправити його підзахисну під домашній арешт.Людмила Чумерська, 45-річна уродженка Одещини, яка мешкає в Києві, перед судовим засіданням заявила, що волонтера не знала та не стежила за його діяльністю. Підозрювана не працює, інвалід 1 групи. Раніше не судима.Адвокат Юрченко розповів, що людина, якій вона цілком довіряла, запропонувала ліквідувати Стерненка, мотивуючи тим, що Стерненко нібито працює на ФСБ і «прильоти» по Києву — це справа його рук.За словами сторони захисту, підозрювана проходила курси стрільби, готувалася до замаху. Скільки пострілів зробила, вона не памʼятає.Сама Чумерська розповіла, що людина, яка спілкувалася з нею у Вайбері представилася співробітником СБУ. Згодом вона закохалася у нього, хоч ніколи не бачила.«Мене спочатку залякали, а потім я закохалась в цю людину. Але фото не бачила. Спілкувались у вайбері, закохалась в слова», — сказала жінка в суді.Підозрювана визнала вину та пояснила, що її ввели в оману.Фото: Ґрати

Справа екскомбрига 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської, полковника Дмитра Рюмшина — найгучніше розслідування фактів СЗЧ правоохоронцями з початку повномасштабного російського вторгнення. Рюмшину закидають, що він не повідомив правоохоронцям про те, що бійці бригади масово самовільно залишають її. За це йому оголосили підозру в умисному невиконанні службових обов'язків. У підозрі йдеться, що бригаду самовільно залишили понад дві тисячі військових, при цьому, за версією слідства, Рюмшин приховав 630 таких випадків, що і стало підставою для кримінальної справи. Екскомбригу загрожує до 10 років позбавлення волі. Рюмшин не визнає вину. З 21 січня цього року він арештований, але може вийти під заставу. Першопочатково суд визначив її у 90 мільйонів гривень, однак згодом зменшив до 35 мільйонів. Полковник досі перебуває у СІЗО. Судові засідання у справі Рюмшина відбуваються у закритому режимі, тим не менш «Ґрати» ознайомились з матеріалами слідства, позицією захисту та самого екскомбрига. Читайте подробиці підозри у нашому матеріалі. Дмитро Рюмшин у Києвському апелляціонному суді. Фото: Максим Каменєв, Ґрати

В момент російської ракетної атаки по одному з житлових мікрорайонів Кривого Рогу 4 квітня у ресторані «RoseMarine», який був ймовірною ціллю удару, перебував лише персонал. Це демонструє відео з камер спостереження закладу, яке опублікував телеканал France24. Російське Міноборони після атаки заявило, що поцілило по ресторану, де відбувалась нарада командирів з'єднань із західними інструкторами: в результаті начебто загинуло 85 військовослужбовців та офіцерів іноземних держав. Водночас співробітники ресторану, місцеві жителі та представник бізнес-асоціації розповіли спеціалістам Управління ООН з прав людини, що незадовго до нападу у закладі проводили галузевий форум для робітників сфери краси. Захід був анонсований у місцевих медіа заздалегідь. Усі свідки стверджували, що під час обстрілу в ресторані та в районі не було військових. Внаслідок цієї ракетної атаки загинуло 19 людей, серед них 9 дітей від трьох до 16 років. За даними Генштабу ЗСУ, над житловим масивом, дитячим майданчиком та рестораном розірвалась балістична ракета «Іскандер-М» із касетною бойовою частиною. Українські правоохоронці розпочали розслідування за фактом воєнного злочину. У Кривому Розі триває триденна жалоба. Скріншоти з відео France24, Ґрати

Печерський райсуд Києва звільнив з СІЗО екскомбата 415-й окремого стрілецького батальйону, полковника Іллю Лапіна та відправив його під домашній арешт. Про це «Ґратам» повідомив його адвокат Ілля Воробйов. Про зміну запобіжного заходу полковнику, який з 21 січня перебував у Лук'янівському СІЗО, клопотала прокуратура через його похилий вік, численні захворювання та погіршення стану здоровʼя. Раніше, 26 березня, суд зобов'язав співробітників СІЗО доставити Лапіна до лікарні поза межами ізолятора.Правоохоронці підозрюють Лапіна у недбалому ставленні до військової служби в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки та самовільному залишенні полі бою. Він один з трьох підозрюваних у справі про прорив кордону на Харківщині у травні минулого року. Двоє інших підозрюваних — екскомандувач ОК «Харків» генерал Юрій Галушкін та екскомандир 125 бригади Територіальної оборони генерал Артур Горбенко. Усіх трьох заарештували у січні цього року. З того часу у СІЗО залишився лише генерал Галушкін. 27 лютого Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід Горбенку і відпустив його під домашній арешт. Деталі справи про прорив кордону на Харківщині читайте у нашому попередньому матеріалі. Фото: Максим Каменєв, Ґрати

⚡️Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону оголосив вирок у справі 24 військовополонених бійців та бійчинь бригади «Азов». 23-м обвинуваченим призначили терміни покарання від 13 до 23 років позбавлення волі. Справу загиблого у полоні Олександра Іщенка суд закрив. Про це повідомила пресслужба суду.  Азовців, яких взяли у полон при спробі вийти з Маріуполя, або під час фільтраційних заходів в місті чи у боях, після поранення, обвинуватили у насильницькому захопленні влади та зміні конституційного ладу РФ, а також в організації діяльності терористичної організації чи участі у ній. Обвинувачення базується на тому, що рішенням Верховного Суду Російської Федерації «Азов» був визнаний терористичною організацією 2 серпня 2022 року на вимогу Генеральної прокуратури РФ. Справу слухала колегія суддів із головуючим Вʼячеславом Корсаковим. На оголошенні вироку азовців тримали у кайданах.13 років виправної колонії загального режиму отримали Олена Бондарчук, Лілія Павріанідіс, Олена Аврамова, Ірина Могитич, Владислава Майборода, Марина Текін, Ніна Бондаренко. 14 років виправної колонії загального режиму призначили Лілії Руденко та Наталії Гольфінер. Жінок судили заочно. 13 вересня 2024 року усіх девʼятьох звільнили під час обміну військовополоненими. Вісім жінок працювали кухарками в «Азові», а одна була керівницею продовольчого складу «Азову» до січня 2022 року. 14-х чоловіків засудили до різних термінів у виправній колонії суворого режиму. Олег Жарков отримав 13 років позбавлення волі. Олег Міжгородський — 17 років. Анатолій Гріцик — 19 років. Артем Гребешков та Олександр Ірха засуджені до 20 років. По 22 роки позбавлення волі отримали Олег Тишкул, Олександр Мухин, Ярослав Ждамаров, Олександр Мероченець, Микита Тімонін, Артур Грецький. Ще трьох — Олексія Смикова, Давіда Касаткіна та Дмитра Лабінського засудили до 23 років виправної колонії суворого режиму. Касаткіна обміняли 22 вересня 2022 року, а Лабінського 6 травня 2023 року, тож чоловіків судили заочно. Один з обвинувачених бійців — 55-річний Олександр Іщенко — загинув у російському СІЗО. Суд закрив справу проти нього. Про його смерть стало відомо на засіданні у липні 2024 року. Протягом судового процесу він неодноразово скаржився на погане самопочуття, його адвокат вимагав надати йому медичну допомогу. У російських документах, які передали разом із тілом загиблого, вказано, що «причина смерті не встановлена». Офіс генпрокурора України розслідує жорстоке поводження з українськими полоненими. Під час суду військовополонені заявляли про тортури після затримання та побиття під час конвоювання. Російський правозахисний проєкт «Підтримка політвʼязнів. Меморіал» визнав 24-х обвинувачених політвʼязнями. Фото: Олександра Астахова/МедіазонаВиправлено: імʼя загиблого Олександр Іщенко

Артура Ємельянова, колишнього заступника голови Вищого господарського суду України, а тепер адвоката, затримали на початку грудня минулого року і пізніше вручили підозру у створенні злочинної організації та прийнятті пропозиції, обіцянки або одержання хабаря у великому розмірі.Напередодні затримання його не випустили разом із донькою з території України. Ємельянов каже, що прикордонники при цьому зазначили про ймовірну підробку паспортів, правоохоронці зазначають, що під підозрою — документи для виїзду за кордон як волонтера. Після цього його заарештував Печерський райсуд Києва. Апеляція Вищого антикорупційного суду переглянула рішення і визначила альтернативу арешту —  80 мільйонів гривень. Згодом заставу зменшили до 50 мільйонів, а 27 лютого — до 10 мільйонів. Та Ємельянов досі в СІЗО, оскільки не вніс цю суму.Він заперечував закиди у використанні підроблених документів для перетину кордону, зазначаючи, що після повномасштабного вторгнення понад 40 разів виїжджав з України і проблем із документами не мав. Ємельянов також відкинув і саму підозру, зазначивши, що така ж фабула міститься в попередній справі проти нього, яку розглядає Дніпровський райсуд Києва. Термін притягнення до відповідальності за цей злочин уже сплив, а розгляд справи практично не просувається. Ємельянов пов’язує кримінальне переслідування проти нього з його адвокатською діяльністю. ДБР не коментує розслідування. Ми ознайомилися з двома справами і розповідаємо детальніше, про що вони.Фото (архівне): Максим Каменєв, Ґрати