Ґрати

⚡️Печерський районний суд Києва призначив особисте зобов'язання військовослужбовцю 207-го батальйону Територіальної оборони, співзасновнику громадської організації «Центр протидії корупції» Віталію Шабуніну. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду. За рішенням судді Світлани Гречаної, яка повністю задовольнила клопотання прокуратури, Шабунін має залишатись у місці дислокації його підрозділу у Чугуївському районі Харківської області, не спілкуватись зі своїм комбатом — підполковником Віктором Юшком, який є іншим підозрюваним у справі. Шабуніну також заборонено спілкування зі співробітниками НАЗК у тому числі колишніми і відвідувати будівлю НАЗК у Києві. Він також має здати закордонний паспорт. Державне бюро розслідувань підозрює Шабуніна в ухиленні від військової служби та шахрайстві. Йому загрожує до десяти років ув'язнення.Віталій Шабунін мобілізувався до 207-го батальйону Тероборони на другий день російського повномасштабного вторгнення. Слідство ДБР наполягає, що у жовтні 2022 – лютому 2023 років командир батальйону декілька разів відряджав Шабуніна до Національного агентства з питань запобігання корупцій без належних на те підстав. Сам Шабунін начебто у НАЗК не зʼявлявся, натомість проводив час на власний розсуд. Крім того, він продовжував отримувати зарплату військовослужбовця і таким чином заволодів 225 тисячами гривень. Адвокат Шабуніна Сергій Рокунь просив суд визнати підозру необґрунтованою та відмовити у задоволенні клопотання прокуратури. Захист заявив, що Шабунін не ухилився від служби, а просто виконав наказ командира про відрядження його до НАЗК. А командир мав повне право відправити Шабуніна у тимчасове відрядження без зміни штатного розпису відповідно до службової інструкції. Адвокат Сергій Рокунь також просив про відвід судді Гречаної, яка розглядала запобіжний захід, через те, що вона може бути упередженою: ЦПК публікував критичні матеріали про неї. Суд відмовив у відводі. Сам Шабунін вини не визнав і заявив у суді, що справа проти нього — частина кампанії дискредитації. Раніше він заявляв про тиск з боку Офісу президента та самого президента Володимира Зеленського. Деталі справи проти Віталія Шабуніна — читайте незабаром на «Ґратах». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Активіст Майдану Андрій Коломієць, що відбув десять років ув’язнення з політичних мотивів у Росії, перебуває у транзитній зоні російсько-грузинського кордону. Це «Ґратам» підтвердили його родичі і він сам, коли зміг вийти на зв’язок.«Підвал, дуже погані умови. Стіни бетонні, в туалет по черзі піднімаємось на перший поверх, душу немає, спимо по черзі. З продуктами — проблема, волонтери привозять. Нам ніхто нічого не говорить. Не знаємо, скільки ми тут будемо сидіти», — розповідає Андрій Коломієць. До цього Коломійця понад пів року утримували під так званим депортаційним арештом у Центрі тимчасового утримання іноземних громадян Краснодарського краю, але виїхати з території Росії не дозволяли. За даними правозахисників, із цією злочинною практикою від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну щороку стикаються сотні людей.Андрій Коломієць та його рідні сподіваються, що розголос допоможе зрушити цей процес із мертвої точки.📷 Політвʼязень Андрій Коломієць. Фото з його сторінки у Фейсбуці

Святошинський районний суд Києва перейшов до допиту свідків захисту у справі колишнього судді Макарівського районного суду Київщини Олексія Тандира, що у 2023 році збив на смерть нацгвардійця Вадима Бондаренка на блокпосту на в'їзді до столиці. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду.  Обвинувачений та його адвокати заявили про намір допитати ще 22 особи, зокрема, лікарів клініки «Соціотерапія» та бюро судово-медичної експертизи, до яких привозили Олексія Тандира для перевірки на алкогольне сп'яніння, а також поліцейських та військових, які перебували на блокпосту в ніч ДТП, але не були допитані як свідки обвинувачення. Також на засіданні Олексій Тандир оголосив відвід судді Іванові Бандурі через те, що йому через порушення дисципліни на засіданнях не дозволили вийти зі скляної кабіни для обвинувачених і перебувати поряд із захисниками. Суддя клопотання залишив без розгляду як повторне.Все, що вам варто знати про справу екссудді Тандира, — за лінком.📷 Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати

Кримськотатарський активіст і журналіст культурної ініціативи «Нефес» Асан Ахтемов перебуває в ув’язненні з вересня 2021 року. У вересні 2022 року Верховний суд Криму засудив Асана, його двоюрідного брата Азіза Ахтемова, а також кримськотатарського журналіста і політика Нарімана Джеляла до тривалих термінів у справі про диверсію на газопроводі в складі організованої групи. Асан Ахтемов заявив, що його катували співробітники ФСБ під час слідства, щоб вибити зізнання. У суді всі троє заперечували провину.Нарімана Джеляла звільнили в серпні 2024 року в рамках обміну полоненими між Україною і Росією, тоді як брати Ахтемови досі залишаються в ув’язненні.Асана Ахтемова етапували до колонії суворого режиму в місті Коряжма Архангельської області РФ 10 березня 2025 року. Тут він повинен перебувати до кінця терміну ув’язнення і має право лише на три тривалі побачення з родиною на рік.Його дружина, Репіка Ахтемова, поїхала до нього з Криму і розповіла про свою першу зустріч, здоров’я чоловіка та умови утримання. «Ґрати» публікують її монолог. 📷 Фото зі сторінки Ахтемової у фесбуці

⚡️Вищий антикорупційний суд призначив 120 мільйонів гривень застави віцепрем'єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову. Про такий розмір застави просила прокуратура. Суддя Віталій Крикливий також зобовʼязав його носити електронний браслет, але не став відстороняти з посад, як того просила прокуратура. Засідання транслювалось на ютуб каналі суду.Національне антикорупційне бюро підозрює чиновника у перевищенні службових повноважень та одержанні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. Чернишову загрожує від восьми до 12 років ув'язнення. Він став шостим підозрюваним у справі про корупцію у будівельній сфері за участю топпосадовців.Прокурор САП Сергій Буйленко у суді зазначив, що, за версією слідства, влітку 2022 року Чернишов, який тоді був міністром розвитку громад та територій, сприяв забудовнику Сергію Копистирі, аби той отримав земельну ділянку та будівлю у Києві. Раніше ними користувалось підприємство «Квіти України». Землю та будівлю передали забудовнику в рамках інвестиційних договорів за заниженою вартістю. Слідство стверджує, що через це держава недоотримала нерухомого майна на понад 1 мільярд гривень. Натомість Чернишов отримав від забудовника знижку на придбання квартир у майбутній новобудові, яку слідство оцінило у 14,5 мільйона гривень. Однак здійснити задумане не вдалось: ВАКС арештував землю, на якій мали побудувати будинок.Адвокати Чернишова Олександр Тананакін та Олександр Готін наполягали, що він діяв у межах своїх повноважень і не мав вигоди від інвестиційного договору. Вони просили суд визнати підозру необґрунтованою та відмовити в обранні їх клієнту запобіжного заходу. Сам Чернишов у суді наполягав, що він не винуватий, адже не завдав збитків державі. Деталі справи Олексія Чернишова читайте скоро на нашому сайті.

Девʼять загиблих мешканців багатоповерхівки у Шевченківському районі Києва внаслідок російської атаки в ніч на 23 червня. Сьогодні вранці ДСНС завершила рятувальну операцію, але продовжує демонтаж небезпечних конструкцій житлового будинку.23 червня росіяни вдарили по Україні дронами, а також балістичними та крилатими ракетами. Основний удар припав на Київ та область. За повідомленням Державної служби надзвичайних ситуацій в результаті атаки є пошкодження будівель у п'яти районах столиці. У Шевченківському районі від влучання обвалився під'їзд багатоквартирного будинку. За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, в будинок попередньо поцілила балістична ракета, яка пробила його аж до підвалу. Серед девʼятьох загиблих — 11-річна дівчинка, тіло її матері також дістали з-під завалів. Ще 34 постраждалих.У Київській області одна людина загинула та вісім постраждало, серед них два рятувальники, які потрапили під повторний удар.Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення правил та звичаїв війни, що спричинило загибель людей. 📷 Фото: ДСНС України

В липні 2024 року у Ворохті, що на Івано-Франківщині, стався конфлікт між місцевими мешканцями та військовими територіального центру укомплектування та соціальної підтримки через новий блокпост. Супротив вилився у бійку і низку кримінальних проваджень. Через майже рік вже є два вироки, ще одну справу досі не можуть почати розглядати по суті. А ще три — залишаються на досудовому етапі. Сутичка у Ворохті стала резонансною, втім у прокуратурі Івано-Франківщини зазначають, це непоодинокий випадок в області, коли люди перешкоджають роботі працівників ТЦК. За понад три роки в області вели розслідування у 27 таких кримінальних провадженнях. До суду скерували обвинувальні акти у 21 справі. Суди вже винесли вироки у 15 справах. І всі — обвинувальні.«Ґрати» відвідали Яремчанський міський суд Івано-Франківської області, де слухають справу щодо пʼятьох обвинувачених у нападі на військовослужбовця ТЦК на блокпосту у Ворохті, вивчили рішення суду в інших справах щодо цього інциденту й розповідають про хід розслідування та його фігурантів. 📷 Фото: Скріншот з відео з соцмереж Олега Молдавчука. Військовослужбовець ТЦК Мирослав Джурака в машині ВАЗ, після сутички на блокпості у Ворохті з цивільними.

Ольга Кобилинська (Решетилова) — українська правозахисниця, журналістка і волонтерка, співзасновниця організації Медійна ініціатива за права людини. У грудні минулого року обійняла посаду Уповноваженої президента із захисту прав військовослужбовців та їхніх родин, або військового омбудсмана.Нині Верховна Рада розглядає законопроєкт, що має встановити, якою має бути новостворена інституція, які повноваження матиме військовий омбудсман та за якими алгоритмами діятиме його команда. Документ пройшов тільки перше читання, однак увесь цей час уповноважена приймає звернення військових та їхніх рідних, намагається як точково працювати з їхніми проблемами, так і розробляти та пропонувати більш системні рішення. Про те, як це відбувається, та як реагує армійська система, Ольга Решетилова розповіла в рамках правозахисної програми «Rights now!» кінофестивалю Docudays UA.«Ґрати» публікують основні тези цієї розмови у монолозі📷 Фото: Стас Карташов, Docudays UA. Уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова на виступі «Захист прав військових» в рамках фестивалю Docudays UA.

Сьогодні Україна та РФ розпочали обмін важкопораненими полоненими, а також полоненими віком до 25 років. Про це повідомив президент Володимир Зеленський. Він зазначив, що обмін матиме декілька етапів і триватиме найближчими днями. Відповідні домовленості було досягнуто на перемовинах у Стамбулі 2 червня. У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зазначили, що сьогодні додому повертається перша група звільнених військовослужбовців віком до 25 років. Серед звільнених сьогодні — оборонці Маріуполя, представники Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Сил ТрО, Повітряних Сил, Десантно-штурмових військ, Прикордонної служби, Нацгвардії та Державної спеціальної служби транспорту. Усі визволені — представники рядового та сержантського складу. «Це лише перша частина масштабного обміну, який триватиме в межах досягнутих домовленостей», — наголосили у Координаційному штабі та додали, що також триває робота над репатріацією тіл загиблих під час захисту Батьківщини українських військових.Скільки саме захисників повернулось у рамках першого етапу обміну, у Координаційному штабі поки що не повідомляють з міркувань безпеки. Остаточні дані оприлюднять вже після завершення 66-го обміну полоненими.📷 Фото: Офіційний Telegram-канал Президента України

«Найприємніша річ, що трапилась зі мною за останні десять років». Монолог цивільного, якого передали Україні в рамках обміну «тисяча на тисячу»Під час найбільшого наразі обміну полоненими «тисяча на тисячу», що тривав із 23 по 25 травня, в Україну разом із обміняними військовими повернулись 120 цивільних. Їхніх імен за одиничними випадками не оприлюднювали. За інформацією правозахисної організації «Захист в’язнів України», йдеться про щонайменше пʼять категорій людей. Це — звільнені засуджені, яких росіяни викрали з колоній в окупації (18 осіб); громадяни України, яких затримали на території Росії і які відбули там покарання за обвинуваченням у кримінальних злочинах (70 людей). Окрім того, правозахисники говорять, що серед звільнених цивільних були фігуранти так званих справ наркокур’єрів, а також українці на окупованій території, що відмовились брати російські паспорти, або такі, що переїхали до Росії ще до 2014 року, але не набували там російського громадянства, і «зараз від них вирішили позбутись як від небажаних осіб». «Ґратам» вдалося поспілкуватись із Олексієм, який після звільнення з російської в’язниці ще понад пів року утримувався у так званому депортаційному центрі та повернувся в Україну 23 травня. Публікуємо його монолог📷 СІЗО у Ростовській області РФ. Фото ілюстративне, автор: Антон Наумлюк, Ґрати