Ґрати

155 окрема механізована бригада «Анна Київська» стала першою бригадою, яку Україна спільно з французькими партнерами створила «з нуля» протягом декількох місяців. На думку Михайла Драпатого, який невдовзі після заснування підрозділу очолив Сухопутні війська ЗСУ, новизна та масштаб такого проєкту потягнули за собою низку помилок з боку українського командування. Наприкінці 2024 року стало відомо про масові випадки СЗЧ у 155-й ОМБр — зокрема, під час підготовки військовослужбовців у Франції. Відповідальність за це поклали на тогочасного командира бригади — полковника Дмитра Рюмшина. Його відсторонили, затримали та оголосили підозру в умисному невиконанні службових обов’язків. Відтоді минуло понад півтора року. Початкову заставу для підозрюваного у 90 мільйонів гривень поступово зменшили майже у сто разів, що дозволило Рюмшину вийти на волю через майже рік під вартою, а згодом — повернутися до служби. Паралельно сторона захисту ініціювала два інші провадження, зокрема щодо можливої підробки листа контррозвідки СБУ, яке є одним з доказів обвинувачення у справі Дмитра Рюмшина.«Ґрати» розповідають докладно, що відбувається у провадженні.📷 Фото: Полковник Дмитро Рюмшин. Фото зі сторінки Рюмшина🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Дніпровський апеляційний суд переніс розгляд справи колишнього військовополоненого Анатолія Тараненка, якого у травні минулого року повернули в Україну в рамках обміну «тисяча на тисячу», до Апостолівського районного суду на півдні Дніпропетровської області. Рішення про це опубліковано в судовому реєстрі 31 липня.Про перенесення клопотав голова Чечелівського районного суду Дніпра, де справа Тараненка розглядалась раніше, навівши аргумент, що місцем вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у справі, визнано село Таранчук Волноваського району Донецької області, що не належить до територіальної юрисдикції згаданого суду.Раніше, 14 липня, під час засідання у Чечелівському суді стало відомо, що у справі змінився склад колегії суддів, і її почали розглядати заново. Колишнього водія-механіка одного з українських підрозділів Анатолія Тараненка обвинувачують у дезертирстві, вчиненому 2021 року, викраденні військового майна, а також у державній зраді та діях на шкоду інших військовополонених. Сам Тараненко визнає, що покинув свою військову частину, але інші обвинувачення заперечує. «Ґрати» детально писали про його справу тут.📷 Засідання у справі Анатолія Тараненка у Чечелівському суді Дніпра, 26 травня 2026 року. Фото: Ольга Журавель для видання Ґрати🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Головного прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана, який, зокрема, домігся видачі ордера на арешт російського президента та високопосадовців, звільнили з посади у зв’язку зі звинуваченнями у сексуальних домаганнях. Відповідне рішення ухвалила Асамблея держав-учасниць МКС на позачерговому засіданні, що відбулося 24 липня у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку.Дочасне звільнення головного прокурора МКС через дисциплінарне провадження, таким чином, сталося вперше в історії суду.Це відбувалось на тлі звинувачень в упередженості МКС та звернень кількох держав Глобального Півдня до ООН щодо відкликання свого підпису під Римським статутом, а також оголошеної Сполученими Штатами Америки дипломатичної кампанії із «демонтажу» МКС, до якої ті закликали долучатись усі держави, які розраховують на підтримку США, зокрема — в оборонному секторі. Деякі правозахисники називають цей рік чи не найбільш турбулентним в історії суду. «Ґрати» дослідили ситуацію та з’ясували, як вона може вплинути на розслідування воєнних злочинів, які МКС проводить в Україні. 📷 Будівля Міжнародного кримінального суду. Фото: Анна Кравець, Ґрати🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

У другій частині розмови Іскра розповідає про виклики російського полону для людської свідомості та про своє звільнення. Колишній військовополонений пригадує особливості тюремної пропаганди та роботи пам’яті в інформаційному вакуумі, розповідає про відчуття часу без календаря та утворення побутових забобонів. Розказує і про тюремні перевірки на дотримання прав військовополонених, після яких дещо зменшувалася жорстокість умов та поводження з бранцями. Також морпіх розповідає про те, чи змінилися після досвіду полону його позиції стосовно свободи та демократії, за які він пішов на війну.Згадуючи момент в’їзду в Україну після чотирьох років у неволі, Іскра дякує людям, які зустрічають звільнених з полону на трасі (голосам цього руху присвячений епізод «Я перша прийшла — я остання піду»).🎧 Слухайте розмову з Іскрою у подкасті СИРЕНА🎙Послухати подкаст можна також на цих та інших платформах 🔸Apple Podcasts 🔸Youtube🔸 Spotify 🔸PocketCasts📷 Фото: Ґрати🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google | підтримати

Велика палата Верховного суду України 27 травня розглянула касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на вирок Деснянського районного суду Києва у справі колишнього заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» (розформований 25 лютого 2014 року внаслідок подій на Майдані, під час яких беркутівці брали участь у силових операціях проти мітингарів, що призвели до людських жертв) Сергія Марченка. Суддя Деснянського райсуду Дмитро Шмигельський у 2024 році засудив Марченка до 15 років позбавлення волі як командира підрозділу, який брав участь у жорстокому розгоні  протестувальників на Майдані 11 грудня 2013 року, а також за зраду присязі, коли беркутівець втік до окупованого Криму та продовжив там службу у російському «Беркуті». А, крім цього, стягнув з Марченка і МВС солідарно 200 тисяч гривень на користь постраждалого від дій спецпризначенців на Майдані. Міністерство не оскаржувало покарання для колишнього підлеглого, а намагалося довести, що не має сплачувати компенсацію за його дії. Раніше суди у справах Майдану вже ухвалювали рішення про відшкодування шкоди постраждалим від дій силовиків — у тому числі під час розгону протестувальників у ніч на 30 листопада 2013 року. Але дотепер судді зобовʼязували засуджених і державу в особі конкретних органів сплачувати компенсації разом. Тепер Велика палата поклала відшкодування виключно на державу. «Ґрати» відновили хронологію розгляду, вивчили позиції сторін у процесі та розповідають про наслідки рішення Верховного суду.📷 Зіткнення між протестувальниками та силовиками на вулиці Грушевського під час Євромайдану, січень 2014 року. Фото: Євген Фельдман, Ґрати🥰 Додати «Ґрати» в обрані джерела в пошуку Google

Галицький районний суд Львова арештував без права внесення застави ще трьох учасників сутички із військовими ТЦК на Сихові 8 липня. Їх затримали через два дні, а розгляд запобіжних заходів відбувся на третій — 11 липня. Під час засідання всі троє фігурантів справи підтвердили, що перебували на місці подій. Йдеться про 28-річного Романа Стегнія, військовослужбовця у відпустці. Під час судового засідання стало відомо, що він уже двічі перебував у СЗЧ. Слідство встановило, що під час конфлікту Стегній виліз на дах службового автомобіля групи оповіщення ТЦК, стрибав по ньому і пошкодив. Ще двоє затриманих — 21-річний Олег Кузик і 45-річний Володимир Кунинець. За словами Олега Кузика, того вечора він із друзями катався на самокатах і побачив сутичку. Хтось дав йому в руки кувалду, якою він потім пошкодив службовий автомобіль ТЦК. У вчиненому розкаявся та заявив, що йому соромно за свій вчинок.Володимир Кунинець у суді розповів, що нікого не бив, а на емоціях потягнув за футболку військового. За версією прокуратури, чоловік провокував конфлікт із військовим Сихівського районного ТЦК і СП та ображав його словесно. Усі троє затриманих отримали підозри у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ в особливий період (частина 1 статті 114-1 ККУ). За цією статтею, їм загрожує від 5 до 8 років ув’язнення. Ще одного учасника конфлікту, про затримання якого наступного дня після інциденту повідомляла поліція, 28-річного Романа Приходька ідентифікували на відео із місця події. Його затримали за статтею про самовільне залишення частини (стаття 407 ККУ), але наразі запобіжний захід ще не визначили. Загалом у зв’язку з конфліктом у Львові вже затримали пʼятьох осіб. Деталі про справу та першого затриманого «Ґрати» раніше розповідали у матеріалі 📷 Машина військових, яку перевернули під час конфлікту на Сихові у Львові. Фото: Львівич

Печерський райсуд Києва узяв під варту на два місяці без права застави Владислава Реута. Його разом із Віталієм Жиковичем, підозрюють у вбивстві Анастасії Березовської, яку перед тим Інтерпол оголосив в розшук у звʼязку із причетністю до замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва у Монако. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду. Як пояснив прокурор Дмитро Ткачук, 6 липня відбувся допит Реута як свідка в іншому кримінальному провадженні, під час якого він розповів про вбивство Анастасії Березовської. За даними слідства, вранці 3 липня Владислав Реут зустрівся у Білогородці на Київщині з Віталієм Жиковичем, після чого вони вирушили трасою у напрямку Житомира. На визначеній точці в автомобіль до них сіла Березовська. Поруч з селом Юріївка всі троє вийшли з машини, після чого жінку застрелили — виконали щонайменше два постріли у потилицю. Її тіло закопали, а частину речей вбитої, як і пістолет, викинули до озера.За словами самого Реута, фактично всі дії у той день координував Жикович, який не повідомив, що планував вбивство Березовської. За словами підозрюваного, у жінку стріляв саме Жикович, а він лише був присутній при цьому та допомагав йому закопувати тіло, оскільки не мав у цей час при собі зброї та боявся, що Жикович почне стріляти й у нього. За словами Реута, Жикович погрожував йому та життю його рідних у разі, якщо він вирішить розповісти про ці події, тому він не одразу повідомив про вбивство правоохоронцям.За свідченнями самого Владислава Реута і словами його адвокатів, він є службовцем ГУР, а раніше також брав участь у російсько-українській війні. Прокуратура наразі очікує на офіційну відповідь розвідки щодо цієї інформації та не може її підтвердити чи спростувати.Обвинувачення просило суд обрати Владиславові Реуту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права застави. Адвокати Реута натомість просили суд визначити для їхнього підзахисного заставу та, зокрема, звернули увагу на те, що підозра передусім будується на свідченнях самого Реута.Реут заявив у суді про готовність співпрацювати зі слідством, зокрема відповісти на всі запитання з поліграфом. Також підозрюваний зазначив, що не заперечує проти тримання під вартою без права застави, якщо це необхідно для слідства. Невдовзі суд обиратиме запобіжний захід Віталію Жиковичу.📷 Підозрюваний Владислав. Фото: Ґрати

Відомо вже про загибель 30 людей внаслідок масованої російської атаки по Києву в ніч на 2 липня. Ще сто людей постраждали, серед них троє малолітніх та неповнолітня дитина. Такі дані публікує ДСНС, Нацполіція та Київська міська військова адміністрація. Атака тривала понад 11 годин. Її наслідки розслідують як вчинення військовими РФ воєнного злочину, що спричинив загибель людей (частина 2 статті 438 КК України) — повідомила Київська міська прокуратура. Всього у столиці уражено понад 20 житлових будинків у шести районах: Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Оболонському, Печерському, Шевченківському. Найбільше пошкоджень зазнали житлові будинки у Дарницькому районі Києва: частково зруйновано 5-поверховий та 9-поверховий будинки, верхні поверхи 16-поверхового будинку. Рятувальні роботи в районі досі тривають. Також пошкоджені будівлі підстанції швидкої медичної допомоги (серед постраждалих є працівники швидкої) і Інституту біохімії імені Палладіна, АЗС, готель, приватні будинки. Червоний Хрест повідомив, що знищено його гуманітарний склад у столиці. Також відомо про знищення головного складу й офісу мережі техніки MOYO. ДСНС усуває наслідки й в акваторії озера Кирилівського, куди потрапили пально-мастильні матеріали. Витік стався через займання внаслідок обстрілу на одному зі столичних підприємств, звідки нафтопродукти через зливову систему відведення дісталися водойми.Київ був основним напрямком удару по Україні цієї ночі. Повітряні сили повідомили, що зафіксували влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях. Росіяни одночасно застосували засоби повітряного нападу різних типів із різних напрямків, зокрема, великої кількості балістики та реактивних БпЛА.За даними київського метрополітену, у метро цієї ночі ховалися 52,5 тисячі людей — найвищий показник за останні роки. Президент Володимир Зеленський також повідомив, що не всі засоби нападу вдалося збити. Він наголосив, що постачання ППО для України — «це абсолютно першочергове і критичне питання». «Важливо, щоб партнери не спостерігали просто без дій, коли руйнуються людські життя», — заявив Зеленський та подякував усім світовим лідерам, які допомагають. А Міністр оборони Михайло Федоров звернувся з листами до майже 40 країн-партнерів із проханням невідкладно передати Україні ракети Patriot із наявних запасів уже цього місяця.Моніторингова місія ООН з прав людини констатує, що кількість жертв серед цивільних осіб в Україні зростає щомісяця протягом 2026 року і є значно вищою порівняно з аналогічними періодами попередніх трьох років.У пʼятницю 3 липня у столиці оголосили день жалоби за загиблими внаслідок атаки. 📷 Фото та відео: ДСНС Києва

Багато українських дітей та молодих людей залишається на окупованих територіях, зазнає незаконного переміщення або депортації та територію РФ. Там вони стикаються з машиною пропаганди та мілітаризації, спрямованою на зміну ідентичності та залучення до ворожої армії. Щоб не допустити цього, громадські організації та державні інституції працюють, аби допомогти молоді повернутися на підконтрольну Україні територію та адаптуватися у нових для неї умовах. На заваді стає дедалі складніший доступ до інформації та можливостей спілкуватися в окупації. Попри значний прогрес з 2014 року, українська державна політика залишається на роздоріжжі між заходами безпеки та реінтеграційними програмами, а підтримка молоді потребує ще більшої системності та зусиль.Поточні виклики та досягнення у цій сфері представники громадського та державного секторів, а також молоді люди, які виїхали з окупації, обговорили у межах двох панельних дискусій правозахисної програми Rights Now! на фестивалі документального кіно Docudays UA. «Ґрати» відвідали лекторії та поспілкувалися з окремими їх учасниками, тож тепер розповідають головне про роботу щодо повернення та реінтеграції молодих українців та українок з окупованих територій.📷 Учасники дискусії «Всюди вороги. Межа між безпекою та реінтеграцією людей з окупованих територій» на кінофестивалі Docudays UA. Фото: Євгеній Завгородній, Docudays UA

Приморський районний суд Одеси виніс вирок Сергію Шалаєву, обвинуваченому у вбивстві громадського активіста Дем'яна Ганула. Його засудили до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням військового звання «старший лейтенант». Також Шалаєв має заплатити 129 тисяч гривень за проведення експертиз у справі.Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду.Вирок оголосили 19 червня, а днем раніше Шалаєв, який визнав провину, попросив пробачення у потерпілих — батька загиблого Вадима Ганула та вдови Жанни Вознюк.Після засідання адвокатка обвинуваченого Валерія Гайсіна розповіла «Ґратам», що вони мають намір подати апеляцію, аби оскаржити довічний вирок, що дозволило б підзахисному піти на фронт.Дем’ян Ганул, відомий в Одесі активіст та волонтер, загинув 14 березня 2025 року від вогнепальних поранень. Того ж дня правоохоронці повідомили про затримання стрільця.Більше про перебіг справи та вирок — незабаром на «Ґратах»📷 Сергій Шалаєв слухає вирок у суді. Фото: Олена Чернишова, Ґрати