Ґрати

73-й обмін: Україна повернула з російської неволі 193 ЗахисниківЩе 193 українські воїни повертаються додому в межах чергового обміну полоненими. Про це повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, зазначивши, що захід — продовження «Великоднього обміну».«Особливість нинішнього обміну полягає в тому, що вдалося повернути з полону хлопців 2000-х років народження, а також Захисників із пораненнями. Більшість звільнених незаконно утримувались на території Чечні. Проти частини з них були сфабриковані кримінальні справи, що є порушенням Женевських конвенцій», — йдеться у повідомленні Координаційного штабу. Там розповіли, що серед звільнених сьогодні — військовослужбовці ЗСУ, зокрема, значна кількість десантників. Додому повертаються бійці  Військово-Морських Сил, Територіальної оборони, Національної гвардії, Нацполіції, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту. Окрім солдатів та сержантів, вдалося звільнити декількох офіцерів.У повідомленні Омбудсмана Дмитра Лубенця йдеться про те, що звільненні українці мають травми та хвороби. Вони виснажені, потребують лікування та психологічної підтримки через пережите в неволі.За інформацією проєкту Координаційного штабу «Хочу жить», Україна передала російській стороні 193 військовополонених Збройних сил РФ. Обмін відбувся за посередництвом США та ОАЕ. Перед Великоднем, 11 квітня, Україна звільнила з російської неволі 182 своїх громадян: 175 військовослужбовців та 7 цивільних.📷 Координаційний штаб, телеграм-канал Омбудсман Лубінець Дмитро

У лікарні помер чоловік, поранений під час стрілянини у Голосіївському районі Києва у суботу 18 квітня. Про це сьогодні вранці повідомив міський голова столиці Віталій Кличко. Таким чином, кількість загиблих зросла до семи. Наразі, за його даними, семеро поранених, серед яких є дитина, госпіталізовані. З дорослих четверо постраждалих — в реанімації. СБУ кваліфікувала справу як теракт, що спричинив загибель людей. Стрільця було вбито під час штурму магазину, який той захопив. Тим часом ДБР почала провадження щодо дій патрульних поліцейських, які першими прибули на місце подій, за статтею про службову недбалість через ймовірне залишення у небезпеці дитини. Двом патрульним оголосили про підозру. Керівник департаменту патрульної поліції Євген Жуков повідомив у неділю, що у зв’язку з цими обставинами він йде у відставку. «Ґрати» зібрали, що стало відомо про ситуацію за цей час. 📷 Поліція на місці теракту у Голосіївському районі Києва, 18 квітня 2026 року. Фото: Іван Антипенко, Суспільне Новини

Європейський суд з прав людини не виявив порушень прав заявників внаслідок блокування в Україні російських інтернет-ресурсів, зокрема — соцмереж Vk (vkontakte) та «Однокласники». Таким є рішення у справі «Бояров та інші проти України», яке суд ухвалив у березні цього року. Блокування відбулося внаслідок санкцій щодо понад 400 російських компаній та їхніх локальних представництв, які запровадив президент України указом у 2017-му після відповідного рішення Ради нацбезпеки та оборони. Цей крок для України був безпрецедентним і значним: за даними Служби безпеки України, які вона надала ЄСПЛ, станом на лютий 2017 року на Vk було зареєстровано 271 мільйон користувачів, з яких 38 мільйонів були з України, а на «Однокласниках» — 290 мільйонів користувачів, зокрема 13 мільйонів — з України. При цьому, як стверджує СБУ, там діяли близько 870 антиукраїнських спільнот, які використовувались для поширення російської пропаганди та залучення користувачів до передачі даних про місцезнаходження та склад підрозділів Збройних сил України, які брали участь в антитерористичній операції у Донецькій та Луганській областях. Окрім того, причиною блокування стали ухвалені у травні 2014 року зміни до російського законодавства, що зобов’язували компанії-надавачі інформаційних послуг у Росії зберігати дані користувачів протягом шести місяців та надавати владі широкий спектр інформації на її запит.«Ґрати» дослідили мотивацію суду та аргументи всіх сторін і розповідають деталі. 📷 Заблокована в Україні російська соцмереж Vk (vkontakte). Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Україна звільнила з російської неволі ще 182 своїх громадян: 175 військовослужбовців та 7 цивільних. Про 72-й обмін після початку повномасштабного вторгнення повідомив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там зазначили, що майже усі звільнені бранці утримувалися в полоні з 2022 року.«Ще одна приємна новина — вдалося визволити 25 офіцерів, яких раніше російська сторона категорично відмовлялася обмінювати. Більш ніж половина визволених сьогодні Захисників потрапила в полон під час оборони Маріуполя. Додому також повертаються декілька військовослужбовців Національної гвардії, поневолених під час окупації ЧАЕС у перші дні повномасштабного вторгнення», — йдеться у повідомленні Координаційного штабу. Командир 1 корпусу НГУ «Азов» Денис Прокопенко розповів, що серед звільнених з полону — 11 військовослужбовців бригади «Азов та 1 військовослужбовець бригади «Кара-Даг».«Наші побратими, яких вдалося визволити з російської неволі, провели в російських тюрмах майже чотири роки. Вони витримали нелюдський тиск і страшні катування», — зазначив він у своєму пості на фейсбуці. Семеро цивільних громадян, звільнених в рамках сьогоднішнього обміну, — жителі Харківщини, Київщини, Херсонщини, Донеччини, свавільно позбавлені волі з 2022 року. Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець, який зустрічав чоловіків на місці обміну.«Усіх їх без жодних на те підстав викрали із власних домівок, затримували на блокпостах. Одного українця викрали, коли він прямував до свого батька», — написав Лубінець. За його інформацією, чоловіки мають тяжкий психологічний стан, травми та хвороби, вони зазнали катувань. Зокрема, один зі звільнених — у критичному стані. Омбудсман заявив, що викрадення цивільних громадян, катування та утримання в російських місцях несвободи без суду та слідства, як заручників, є порушенням Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни.Водночас російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова повідомила, що до Росії повернулися семеро мешканців Курщини, які перебували на Сумщині. За її даними, це — останні куряні, яких евакуювали до України під час бойових дій у Курській області. До Росії повернулися й 175 військовополонених. За повідомленням Координаційного штабу, обмін відбувся при посередництві США та Обʼєднаних арабських еміратів. Однак попри очікування, які озвучував два тижні тому, зокрема, керівник Офісу президента Кирило Буданов, «великого обміну» не відбулося. «Станом на березень Україна завершила всі підготовчі роботи до проведення великого обміну. До останнього зберігалася надія, що Росія виконає свою частину зобов’язань, і до Великодня відбудеться один із наймасштабніших обмінів за всю війну. На жаль, для російської сторони людські життя, як і раніше, не є пріоритетом: Кремль вирішив утримувати українців у російських в’язницях, замість того щоб повернути своїх військовополонених в обмін», — зазначили  у проєкті Координаційного штабу «Хочу жить». Більше фото цього обміну – у галереї «Ґрат».📷 Зустріч звільнених з полону. Фото: Владислав Мусієнко, Ґрати 

Велика палата Верховного суду заново почала розглядати скаргу колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка на звільнення Вищою радою правосуддя (ВРП) з цієї посади. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з зали суду.Таке рішення ухвалили через зміну складу суду, оскільки у березні цього року до складу Великої палати увійшла суддя Ольга Ступак. Вона не брала участі у попередньому засіданні у справі Вовка.Сьогодні Велика палата не ухвалила рішення щодо скарги Павла Вовка, заново заслухала аргументи сторін й оголосила перерву у розгляді та призначила наступне засідання на 18 червня.На відкрите засідання не пустили частину журналістів та активістів, зокрема, фотографа «Ґрат», журналистку видання «Слідство.Інфо» та представників Фундації DEJURE. У Верховному суді це пояснили відсутністю достатньої кількосіт місць у залі, де Велика палата розглядала скаргу Павла Вовка. При цьому, насправді багато сидінь залишилися вільними, а частина журналістів провела засідання стоячи (зокрема, щоб зручніше здійснювати відеозапис чи фотофікасацію), тобто співробітники суду не забороняли довільним чином розташовуватся у відведеній для слухачів та медіа частині зали. Про недопуск людей написав і співзасновник Фундації DEJURE Михайло Жернаков, також він додав, що на засідання щодо скарги Павла Вовка таки потрапили дипломати з щонайменше трьох країн-членів ЄС.ВРП звільнила Павла Вовка з посади 18 березня 2025 року. У тексті рішення вказано, що записи розмов у кабінеті Вовка, які Національне антикорупційне бюро оприлюднило у липні 2020 року, свідчать, що Павло Вовк та інші судді ОАСК прагнули скористатися своїми зв’язками та встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією і Вищою радою правосуддя. Вовк відкидає ці звинувачення, а також стверджує, що ВРП не мала права використовувати матеріали прослушки для ухвалення рішення про його звільнення.Представниця Павла Вовка адвокатка Валерія Лутковська у своєму виступі також стверджувала, що у пленарному засіданні ВРП, на якому звільнили Павла Вовка, не мала права брати участь суддя Ольга Попікова, оскільки вона вже долучалася до низки рішень щодо цієї справи у складі дисциплінарної палати. Валерія Лутковська зазначила, що у межах дисциплінарного провадження щодо Вовка ВРП викликав чотирьох свідків, з яких вдалося допитати лише одного, проте це не завадило ухвалити фінальне рішення.  Натомість представниця Вищої ради правосуддя Ольга Белінська стверджувала, що ВРП діяла у межах закону, що регулює її роботу. Зокрема, вона зазначила, що кворум на засіданні ВРП був достатнім для ухвалення рішення про звільнення Павла Вовка, а суддя Попікова могла брати участь у засіданні ВРП, оскільки не ухвалювала оскаржуваного рішення дисциплінарної палати про звільнення Вовка. Також вона наголосила, що Вища рада правосуддя має право використовувати матеріали НСРД у своїх дисциплінарних провадженнях, щоб підтвердити або спростувати вчинення суддею дисциплінарного проступку.Детальніше про справу Павла Вовка — у попередньому матеріалі «Ґрат».  📷 Павло Вовк, фейсбук Вовка

Олександрові Туманову 44 роки, він начальник відділення підводного розмінування групи піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Аварійно-рятувального загону спецпризначення Головного управління ДСНС у Києві. Життя він присвятив зануренню здебільшого у київські води — має у себе в голові підводну мапу столичних водойм. Відзначає, що Дніпро дуже засмічений і потребує очищення, однак часу вистачає лише на нагальні завдання — наразі важливіше зменшувати ризики життю людей. З минулого року на додачу до водолазної отримав саперну кваліфікацію, аби знешкоджувати вибухонебезпечні предмети (ВНП) в акваторії та на території міста. Влітку 2025 року надзвичайники створили новий підрозділ, а особовий склад колишньої водолазно-рятувальної групи пройшов навчання для подвійної спеціалізації. На водолазній базі у Києві Олександр Туманов розповідає «Ґратам» про тяжку минулу зиму й складні операції на затопленій київській ТЕЦ та з ліквідації наслідків російських обстрілів. Часто в роботі натрапляють і на снаряди часів Другої світової та навіть більш ранні.📷 Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС України у місті Києві Олександр Туманов. Фото: ДСНС Києва

31 березня 2022 року Бучу на Київщині звільнили від сил армії РФ. Журналісти були першими, хто показав наслідки російської окупації: тіла вбитих та закатованих містян лежали просто неба на вулицях. Передмістя Києва перетворилось на суцільне місце злочину. Як згодом з’ясувалось, тільки на вулицях Вокзальна та Яблунська було вбито 16 цивільних. Масові вбивства відбувалися на вулицях Івана Франка, Максима Ридзанича та Набережної — частину із загальної кількості тіл убитих російські військові спалили, частину закопали. У братській могилі біля церкви святого апостола Андрія Первозванного виявили тіла понад 100 людей.У березні «Ґрати» зустрічали людей, що тікали з окупації «зеленим коридором», а у квітні неоодноразово їздили у звільнену Бучу. Про те, що ми тоді побачили — у репортажі, який був опублікований чотири роки тому. Російська окупація тривала 33 дні, і за цей час Бучанська громада втратила 561 свого жителя. Понад пів сотні бучанців були примусово вивезені росіянами за межі України. Слідство встановило особи понад 2500 російських військових, які перебували в місті, переважно — з їхнього 234 десантно-штурмового полку, а також зведеного загону підрозділів Росгвардії та окремого підрозділу ФСБ. Підозри у воєнних злочинах дістали 97 представники сил РФ. Наразі є один вирок, оголошений дев’ятьом російським військовим, за жорстоке поводження з цивільним у Бучі.Сьогодні в місті вшановують памʼять загиблих під час російської окупації. З цієї нагоди Бучу відвідує голова європейської дипломатії Кая Каллас та міністри закордонних справ країн ЄС.📷 Тетяна Козак, Ґрати

У справі колишнього директора Молодого театру Андрія Білоуса, підозрюваного у зґвалтуванні й сексуальному насильстві, завершилося досудове розслідування. Нині сторони ознайомлюються з матеріалами слідства, після чого справу скерують до суду. Про це «Ґратам» повідомила адвокатка «ЮрФем: підтримки» Людмила Вигівська, яка представляє у справі сторону потерпілих. Наразі їхня кількість зросла до шести, зазначила адвокатка. На момент оголошення підозри статус потерпілих у провадженні мали п’ять жінок. Як повідомили «Ґратам» в Офісі Генпрокурора, 17 березня Печерський районний суд продовжив арешт Білоусу на два місяці. Зараз він — у СІЗО.Нацполіція розпочала розслідування у цьому провадженні ще у лютому 2025 року. 21 жовтня Андрієві Білоусу повідомили про підозру у зґвалтуванні та сексуальному насильстві, зокрема щодо неповнолітніх (частини 2, 3 статті 152 та частин 1, 2 статті 153 Кримінального кодексу України). Наступного дня Печерський районний суд відправив Білоуса під варту без права вийти під заставу. Сам режисер заперечує свою вину і на засіданні суду сказав журналістам, що жодній людині не завдавав ні фізичної, ні моральної шкоди. Деталі цієї справи можна знайти у матеріалі «Ґрат».Протягом 20 років Андрій Білоус викладав у Київському національному університеті імені Карпенка-Карого, а з 2012 року обіймав посаду директора-художнього керівника Молодого театру. У січні 2025 року деякі акторки театру й колишні студентки заявили про сексуальні домагання з боку Білоуса. Його відсторонили від роботи в університеті, але він ще кілька місяців залишався на посаді у театрі. Це викликало хвилю протестів, і зрештою у травні він звільнився за згодою сторін.📷 Андрій Білоус на засіданні 21 жовтня. Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати

Вестмінстерський магістратський суд Лондона 4 березня 2026 року оприлюднив рішення про відмову уряду України в екстрадиції народного депутата Артема Дмитрука, який незаконно виїхав з України до Великої Британії понад півтора року тому. У жовтні 2024-го Офіс генпрокурора надіслав запит на видачу нардепа у звʼязку з тим, що в Україні його підозрюють у низці кримінальних злочинів: насильстві щодо працівника правоохоронних органів, викрадення вогнепальної зброї, нанесення умисного тілесного ушкодження середньої тяжкості, хуліганство. Печерський райсуд Києва заочно арештував Дмитрука 29 серпня 2024 року. Він втік з країни перед тим, як Державне бюро розслідувань оголосило йому підозру. Коментуючи рішення лондонського суду, юридичний радник нардепа, а також Української православної церкви (УПЦ МП) Роберт Амстердам заявив, що воно є «вирішальною перемогою, яка визнає, на що готовий зайти український уряд, щоб змусити замовкнути політичну опозицію, особливо стосовно порушень релігійної свободи». Однак суд насправді не побачив політичний мотив кримінальної справи проти Дмитрука в Україні, водночас він дійшов висновку, що нардеп зазнав жорстокого поводження з боку СБУ. Зрештою відмова в екстрадиції базувалась на дещо іншому обґрунтуванні: що видача Дмитрука буде непропорційним втручанням у приватне й сімейне життя.Королівська прокуратура Великої Британії повідомила «Ґратам», що не подавала апеляцію на рішення. Водночас в Офісі генпрокурора зазначили, що оцінюють «результати розгляду цієї справи як суттєвий позитивний результат для України».«Ґрати» детально аналізують рішення лондонського суду.📷 Народний депутат України Артем Дмитрук. Фото зі сторінки Дмитрука у Фейсбуці

Окружний суд Варшави погодився на екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна до України. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із суду.Рішення, яке ухвалив суддя Даріуш Любовський, не є остаточним. Захист вже анонсував, що буде оскаржувати його в апеляції. Останнє слово у цьому питанні належить міністру юстиції Польщі. Україна обвинувачує співробітника «Ермітажу» Олександра Бутягіна у проведенні під його керівництвом незаконних розкопок в окупованому Криму — на території городища Мірмекій — та знищенні культурного шару археологічної пам’ятки. Збитки оцінили у понад 201,5 мільйона гривень. Бутягін визнає це тільки частково: підтверджує, що проводив розкопки без дозволу України, але заперечує завдання шкоди. На думку його захисту, в матеріалах справи немає доказів знищень і калькуляції суми збитків, а екстрадиція до України загрожує життю та здоров’ю росіянина. Також, вважає адвокат Адам Доманський, Бутягін не може розраховувати в Україні на справедливий судовий процес.📷 Олександр Бутягін в Окружному суді Варшави. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати