Ґрати

Київський апеляційний суд закрив провадження у справі про напад на знімальну групу журналістів програми «Схеми» «Радіо Свобода» в державному «Укрексімбанку» восени 2021 року у зв'язку зі спливом строків притягнення до відповідальності. Про це повідомило «Радіо Свобода».  Колегія суддів на чолі з Маргаритою Васильєвою задовольнила відповідне клопотання обвинувачених ексголови «Укрексімбанку» Євгена Мецгера та двох його колишніх підлеглих Ігоря Тельбізова та Олега Осіпова.Нагадаємо, у вересні 2022 року Голосіївський районний суд Києва визнав Мецгера, Тельбізова та Осипова винними у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів, а Тельбізова та Осіпова ще й у насильницьких діях, що завдали фізичного болю, але не завдали тілесних ушкоджень.Так прокуратура кваліфікувала напад працівників банку на журналіста «Радіо Свобода» Кирила Овсяного та оператора Олександра Мазура під час інтерв’ю 4 жовтня 2021 року. Журналісти змогли записати те, що відбувається на аудіо, а потім відновили й опублікували видалені з їхніх камер відеозаписи. Тоді суд вирішив, що Мецгер має заплатити 3400 гривень, а Тельбізов та Осіпов — по 1700 гривень. При цьому у них залишилося право обіймати посади у держструктурах.Журналісти «Радіо Свобода» оскаржили вирок, однак розгляд апеляції тривав понад два роки: засідання постійно переносились через стан здоров'я обвинувачених. Керівниця юридичного напрямку «Інституту розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк, яка представляла журналістів у суді, вважає, що розглядаючи справу так довго суд допустив порушення прав журналістів. Тепер адвокати журналістів планують звертатися до Європейського суду з прав людини. Євген Мецгер та Олег Осіпов коментувати рішення не захотіли. Ігор Тельбізов в суд не прийшов.Детальніше про напад на журналістів програми «Схеми» читайте у нашій попередній статті.На фото Володимир Пікалов, Олег Осіпов, Ігор Тельбізов та Євген Мецгер у Голосіївському райсуді Києва.Фото (архівне): Стас Юрченко, Ґрати

❗️Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід колишньому командиру 125-ї окремої бригади територіальної оборони генерал-лейтенанту Артуру Горбенку з арешту у СІЗО на цілодобовий домашній арешт. Окрім цього він мусить носити електронний браслет, здати закордонний паспорт та не спілкуватись із свідками. Про це  «Ґратам» повідомив його адвокат Станіслав Пелюк. Колегія судей на чолі з Валерієм Лашевичем скасувала рішення Печерського райсуду Києва, який 22 січня арештував генерала Горбенка з можливістю вийти під заставу у 25 мільйонів гривень. Захист генерала оскаржив це рішення. Його адвокати просили суд визнати підозру Горбенку необгрунтованою і відмовити у застосуванні запобіжного заходу. Апеляцію Горбенка суд розглядав у закритому режимі. Державне бюро розслідувань підозрює генерала у недбалому ставленні до військової служби. Слідчі ДБР затримали його 20 січня. Слідство стверджує, що дії Горбенка дозволили військам РФ у травні 2024 року захопити частину території Липецької сільської територіальної громади Харківського району. Також його дії призвели до втрати особового складу та озброєння, а також зірвали заходи з оборони державного кордону у зоні його відповідальності. За версією слідства генерал Горбенко недооцінив можливості противника щодо відновлення наступу у районі оборони бригади, неадекватно реагував на нарощення ворогом бойових потенціалів та загроз. Генерал Горбенко провину не визнає. Фото (архівне): Максим Каменєв, Ґрати

У грудні 2022 року на Донеччині Служба безпеки України затримала за підозрою у колабораціонізмі прибиральницю локомотивного депо міста Лиман Тетяну Потапенко.На той час вона була «вуличною» на вулиці Хвойній. Так у Лимані називають активних мешканців, переважно жінок, які стежать за порядком та контактують з міською владою від імені сусідів. Вуличні обирають голову мікрорайону або «мікрорайонну», яка потім координує їхню роботу.До повномасштабної війни Потапенко була заступницею голови мікрорайону Комунальний. Під час окупації «мікрорайонна» поїхала. Потапенко почала виконувати її обов’язки, але контактувала вже не з українською, а окупаційною владою: зокрема, домагалася видачі гуманітарної допомоги та вугілля.СБУ розцінила активність Потапенко як «зайняття керівної посади в окупаційній адміністрації». Але сама «вулична» заперечувала вину й наполягала, що лише допомагала жителям мікрорайону пережити скрутні часи. Проте суд першої інстанції призначив їй п’ять років колонії. Апеляційний суд залишив цей вирок чинним, і Потапенко подала касацію.Думки суддів Верховного суду щодо вини Потапенко розділились, але вона все ж таки лишилася в колонії. Що відомо про цю справу?Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Біля 500 адміністративних і кримінальних справ порушено протягом місяця, кадри жорстоких побиттів демонстрантів і два місяці безперервних протестів. Таку ціну грузинське суспільство платить за опір рішенню «Грузинської мрії», оголошеному 28 листопада, призупинити переговори з ЄС до 2028 року. Більша частина грузинського суспільства сприйняла цей крок як порушення Конституції країни і відмову від євроатлантичного курсу і вийшла на вулиці.Перша хвиля протестів спалахнула одразу після перемоги партії «Грузинська мрія» на парламентських виборах 26 жовтня 2024 року, які опозиція, президентка Саломе Зурабішвілі та сотні тисяч громадян назвали сфальсифікованими. Досі частина міжнародної спільноти відмовляється визнати їх легітимними. Протягом місяця на вулицях країни вимагали нових виборів. Затримання протестувальників стали буденністю, але все різко загострилося 28 листопада.Відповідь влади на народний гнів виявилася дуже жорсткою: мирних демонстрантів розганяли водометами, труїли сльозогінним газом і перцевими балончиками, а затримання супроводжувалися побиттями, з трансляцією їх у прямому ефірі. Уперше в історії грузинських протестів люди почали захищатися, запускаючи феєрверки в бік спецназу. Проспект Руставелі став епіцентром народного опору.Події після 28 листопада стали зламним моментом для Грузії та її правоохоронної системи.Правозахисники називають побиття затриманих демонстрантів «тортурами» і вважають, що масштабні репресії та насильство потрібно кваліфікувати як злочини проти людяності. Як правоохоронна система Грузії працює проти учасників проєвропейських акцій — розповідаємо у статті.Фото: Хатіа Хасаіа

Два роки тому цього дня в російському СІЗО помер 60-річний Джеміль Гафаров. Він перебував в ув’язненні чотири роки. 27 березня 2019-го ФСБ під час обшуків заарештувала 25 кримських татар — це наймасовіша справа в Криму. Усі затримані — активісти, волонтери та громадянські журналісти, які висвітлювали обшуки в Криму і суди над політв’язнями. Їх звинуватили в причетності до діяльності ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір», яка визнана в Росії терористичною, проте легально діє в Україні.Джеміль Гафаров у минулому —керівник на різних державних і приватних підприємствах, активіст у своєму селі Строганівка, Сімферопольському районі Криму, перед арештом майже не вів громадського життя через погане здоров’я. Він опинився в полі зору російських силовиків лише через те, що був мусульманином, який дотримується законів, і приходив на зустрічі, на яких обговорювали релігійні та політичні теми.Київський районний суд у Сімферополі відправив Гафарова під варту у СІЗО, попри інвалідність і важкі захворювання. Адвокат Рифат Яхін неодноразово вимагав госпіталізації Гафарова в лікарню, але слідство і суд у Криму не реагували.Взимку 2021 року Джеміля Гафарова вивезли з Криму до Ростова-на-Дону — у військовому суді почався судовий процес. У червні 2021 року його екстрено госпіталізували з ростовського СІЗО до тюремної лікарні, але за півтора місяця повернули в ізолятор і продовжили возити на судові засідання, попри його скарги на здоров’я. 11 січня 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Джеміля Гафарова до 13 років позбавлення волі: спочатку у в’язниці, а потім у колонії суворого режиму. Після вироку політв’язня відправили в СІЗО №5 Новочеркаська, де він помер через кілька тижнів.Незадовго до цього його адвокат Едем Семедляєв відправляв у СІЗО запит на екстрене медичне обстеження Гафарова. 2 лютого 2023 року начальник ізолятора Павло Лазаренко написав захиснику відповідь і заявив, що Гафаров перебуває під «динамічним наглядом здоровпункту» і тюремних медиків. 10 лютого в СІЗО констатували смерть Джеміля Гафарова від серцевого нападу.Спогадами про трагічне повернення Джеміля Гафарова додому, до Криму, вперше поділилася правозахисниця та юристка Ліля Гемеджі. Фото: Кримська солідарність

Воловецький районний суд Закарпатської області ухвалив вирок у справі про сексуальне насильство над неповнолітньою мешканкою села Верхні Ворота. Суддя Олександр Пелих визнав винними трьох мешканців цього ж села, які, як і потерпіла, у момент скоєння злочину були неповнолітніми, та засудив їх до шести років позбавлення волі. Обвинувачених взяли під варту в залі суду. Про це повідомляє юридична компанія «Міллер», адвокати якої Наталя Баранова та Ігор Воробйов представляли у суді інтереси потерпілої. Крім того, суддя Пелих частково задовольнив цивільний позов потерпілої та присудив стягнути з обвинувачених 300 тисяч гривень моральної шкоди. Злочин стався 24 серпня 2021 року. За три тижні правоохоронці відкрили справу про групове зґвалтування. Однак під час розгляду справи у тому ж Воловецькому райсуді за клопотанням прокуратури обвинувачення змінили на сексуальне насильство. 16 березня 2023 року суддя Оксана Саліфканиц визнала трьох неповнолітніх винними та засудила їх до п’яти років ув’язнення умовно, з випробувальним терміном на два роки. Вирок спричинив суспільний резонанс. Прокуратура оскаржила його, і за пів року колегія суддів Закарпатського апеляційного суду на чолі з Тарасом Бисагою скасувала вирок та призначила новий розгляд в суді першої інстанції.Адвокати юридична компанія «Міллер» прогнозують, що адвокати засуджених подадуть апеляцію. З адвокатами обвинувачених «Ґратам» сконтактувати не вдалось.  Детальніше про справу читайте у нашій попередній публікації.Малюнок: Вʼячеслав Юрченко, Ґрати

⚡️Київський апеляційний суд залишив під вартою, однак зменшив заставу колишньому командиру 155-ї механізованої бригади полковнику Дмитру Рюмшину — повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду. Колегія суддів на чолі з Юлією Матвієнко скасувала ухвалу Печерського райсуду Києва від 22 січня, якою полковника арештували на два місяці до 20 березня цього року з можливістю вийти під заставу у 90 мільйонів гривень. Натомість судді постановили, що Рюмшина будуть тримати під вартою до 19 березня з можливістю вийти під заставу у 50 мільйонів гривень.Адвокат полковника Андрій Йосипов після засідання зазначив, що не вважає рішення суду справедливим і назначив, що попри зменшення суми застави, вона все одно залишається непідйомною для його клієнта.Апеляцію Рюмшина судді за клопотанням прокуратури розглядали у закритому режимі.Слідчі ДБР повідомили командиру 155-ї механізованої бригади про підозру в умисному невиконанні військовим службових обов'язків в умовах воєнного стану. За версією слідства, за весь минулий рік Рюмшин не направив до органів досудового розслідування жодного повідомлення стосовно підлеглих військовослужбовців, які, зокрема, самовільно залишили частину. Дмитро Рюмшин розповів «Ґратам», що не погоджується з версією слідства і запевнив, що надавав правоохоронцям довідки про бійців, що пішли у СЗЧ. Підозру він назвав абсурдною.Фото: Максим Каменєв, Ґрати

Рідні цивільних осіб з України, яких росіяни фактично викрали під час окупації або бойових дій, намагаються визнати через суд незаконність таких практик та оскаржити бездіяльність російської прокуратури, яка має повноваження звільнити з-під варти будь-кого, якщо затримання не мало законних підстав, і таким чином домогтися їхнього звільнення. Їхній позов, підготований російськими правозахисними адвокатами, розглянув минулого року Тверський районний суд Москви. Свавільне позбавлення свободи цивільних лише з формулюванням про їхню ймовірну «протидію» так званій спеціальній військовій операції є незаконним навіть з погляду російського внутрішнього законодавства, не кажучи вже про міжнародне гуманітарне право, яке визначає цивільних як захищену категорію в контексті війни. Проблемою є те, що фактично у цих людей на сьогодні немає жодних законних інструментів для звільнення своїх рідних і захисту їхніх прав. Що відомо про цей процес і про кого там йдеться — розповідаємо в матеріалі.Фото (архівне): Стас Юрченко, Ґрати

⚡️Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили нову підозру колишньому командиру оперативно-тактичного угрупування «Харків» бригадному генералу Юрію Галушкіну — в пособництві самовільного залишення поля бою (частина 5 статті 27, стаття 429 ККУ). Про це повідомив його адвокат Михайло Величко, який вів фейсбук-трансляції з-під Лукʼянівського СІЗО. У ДБР уточнили, що підозра стосується подій травня 2024 року, коли росіяни прорвали державний кордон на Харківщині і просунулись на 10 кілометрів вплив української території.  За версією слідства тоді Галушкін проігнорував наявні розвіддані, оцінив наступ росіян на даній ділянці «як малоймовірний» та віддавав накази підлеглим, які не відповідали реальній обстановці, що призвело до трагічних подій на лінії фронту.Генерал Галушкін, якого вчора Печерський райсуд Києва арештував на два місяці за підозрою у недбалому ставленні до військової служби, вийшов з ізолятора після того як за нього внесли п'ять мільйонів гривень застави. За воротами СІЗО його зустріли слідчі ДБР. Після повідомлення про нову підозру вони затримали генерала та повезли на допит до ДБР.  Фото: Максим Каменєв, Ґрати

Знайшли оголошення про швидкий заробіток — отримали пропозицію підпалити військове авто — знайшли автівку — погодили вибір з куратором — підпалили. Це типова схема злочинів, про які українські правоохоронні органи почали заявляти у 2024 році. Служба безпеки України, Національна поліція та Офіс Генерального прокурора сходяться на думці, що за замовленнями стоять російські спецслужби. Вони обіцяють українцям в середньому близько $1000. Та, крім шкоди конкретним військовим, отримають козир в інформаційній війні — за допомогою відео підпалів створюють картину нібито про існування внутрішнього антивладного та антивоєнного «підпілля» в Україні. Натомість правоохоронці наголошують, що підозрювані скоюють злочини виключно заради грошей. За 2024 рік СБУ і Нацполіція затримали понад 450 людей, які, як пише пресслужба відомства, «за дорученням російських кураторів займалися підпалами в Україні». Ми проаналізували офіційну статистику, вивчили вироки судів та поговорили з адвокаткою від системи безоплатної правничої допомоги, яка захищає обвинувачених. Що заважає слідству підтвердити стороннє замовлення в усіх випадках, яким є загальний соціальний портрет підозрюваних у цих справах та які проблеми постають перед обвинуваченням у збиранні доказів та кваліфікації злочинів — читайте у статті.Фото: Дарʼя Писаренко