Щось з особистого: Десять років з булімією. Так сталось, що з дитинства вага стала моїм особистим і болісним питанням. У сім років перехворів на грип, який дав неочікуване ускладнення на судини. Вони просто перестали тримати кров. Лікували це діло складною гормональною терапією, в результаті чого з худенького хлопчака я перетворився на надуту кульку. Коли після річного лікування нарешті повернувся до школи, це був шок. Наді мною сміялись як мої однокашники, так і вчителі. Кількість поганял, які посипались на голову, була неочікуваною й образливою. Похід до школи та час там перетворились на емоційні, а іноді й фізичні тортури.Батьки теж дуже цікаво поводились: жалілись усім підряд на мою вагу і хворобу, на мене одного смажилась ціла пательня картоплі з салом (бо що ж я зроблю, коли дитина стільки їсть?), а недоїсти було неможливо, бо тарілка повинна бути чистою! Недоїдки карались ременем! Вже в дорослому віці мені довелось вчитись дозволяти собі не їсти, коли не хочеться, несмачно і таке інше.У тринадцять років моя вага складала 102 кг. А потім стався підлітковий період з бажанням подобатись, захопленням театром і танцями, самознищувальними голодуваннями. В шістнадцять років я вже працював стриптизером в пітері (щоб він згорів і провалився).Булімія стала моєю постійною супутницею на довгі роки. Здавалось, що це досить проста відповідь на складні питання. Позбавлення від страху їжі та відчуття провини. Правда, було дуже соромно. Про це не знав ніхто, навіть своєму психокоректору я розповів після кількох років сеансів. Проста відповідь зі складними наслідками.Що маємо на зараз: зруйновані зуби, шлунок та ШКТ. Печія — моя вічна супутниця, а важкість в животі є навіть від листочка салату. Чи було воно того варте? Зараз можу точно сказати, що ні.
Історії з сеансів: Пташині драми. Ця історія не з сеансів, але вона дуже схожа на ті, що зустрічаються в моїй роботі. Вони познайомилися на даху пивниці (взимку я закидав туди зерно для пташок). Він пару тижнів до неї залицявся: гулькав, ходив та літав колами, милував мене й дратував Боню. Щовечора вони сиділи на даху пивниці й воркували одне до одного. В якийсь момент наміри стали серйозними й почався квест із пошуку місця для гнізда.Якось сподобалося їм у мене на подвір'ї, бо інші простори вони навіть не розглядали. Облітали й облазили всі сараї, дахи й дерева. Зупинилися на квітучій вишенці біля того ж даху, на якому й познайомилися. Дуже цікаво було спостерігати, як він поважно ходить садочком, вибираючи гілочки (мене і Боню не боявся, іноді взагалі треба було відсувати його ногою, якщо він сидів на доріжці, а мені треба було пройти). Потім із прискіпливо вибраною гілочкою підіймався до неї на вишню. Вона не всі гілочки приймала, деякі скидала вниз, з інших ретельно будувала гніздо.Коли будівництво завершилося, він весь день ловив і приносив їй смаколики. Аж раптом зник. Три дні не було. І з'явився на даху пивниці з новою горлицею. Залицявся, воркував до неї прямо біля свого гнізда на очах у попередньої пасії.Вона кілька разів зчиняла скандал, налітаючи на нову пару, як яструб, з різних боків. Повикидала з гнізда яйця і саме гніздо розкидала в різні боки. З того моменту ані її, ані його більше не бачу — розлетілися. Історія кохання завершилася трьома яєчними плямками під стовбуром вишні.Виявляється, птахи можуть вчасно зробити аборт, коли партнер виявився зрадливим ідіотом...
Риторика в епоху ШІ: чому вміння говорити стало ще важливішимЩе кілька років тому гарна мова була перевагою.Сьогодні — це спосіб не загубитися серед шуму, алгоритмів і штучно згенерованих текстів.ШІ навчився писати статті, створювати картинки, озвучувати голоси й навіть імітувати стиль конкретної людини. Але парадокс у тому, що через це живе людське слово стало ціннішим.Чому?Бо люди втомлюються від бездоганного, але «мертвого» контенту.Можна згенерувати тисячу постів.Але важко згенерувати:справжню інтонацію;внутрішню позицію;живу емоцію;харизму;відчуття присутності людини за словами.Саме тому в епоху ШІ риторика перестає бути просто «красивою мовою».Вона стає навичкою впливу й способом показати: перед вами — не алгоритм.Що змінюється вже зараз1. Короткі тексти перемагають довгіЛюди читають швидше, ніж будь-коли.Перші 2–3 речення вирішують усе.Тому сучасна риторика — це не про складність.Це про точність.2. Голос стає важливішим за текстПодкасти, відео, голосові повідомлення, стріми — люди хочуть чути живу людину.Навіть недосконала мова часто викликає більше довіри, ніж ідеально відредагований текст.3. Емоція перемагає інформаціюФакти можна знайти за секунду.А от відчуття, яке залишає людина після своїх слів, — ні.У світі, де ШІ може відповісти майже на все, найбільшу цінність отримує не інформація, а подача.Які навички стають критично важливимивміння формулювати думку просто;говорити коротко й влучно;тримати увагу;працювати з інтонацією;розповідати історії;говорити так, щоб тебе хотіли слухати до кінця.НайцікавішеШІ не знищує риторику.Він змушує людей нарешті зрозуміти її справжню цінність.Бо коли будь-хто може створити текст — вирішує вже не сам текст.А особистість за ним.І, можливо, головна навичка майбутнього — не вміння користуватись ШІ.А вміння залишатися людиною у світі, де все більше слів створюють машини.
Психологія:РХП - це група серйозних психологічних розладів, що характеризуються нездоровим ставленням до їжі, ваги та власного тіла, які негативно впливають на фізичне та психічне здоров'я.Розлади харчової поведінки мають комплексні причини, де виховання та сімейна атмосфера відіграють одну з ключових ролей. Важливо розуміти, що батьки зазвичай не мають прямого наміру зашкодити дитині, але певні моделі поведінки можуть створити ґрунт для розвитку розладу.1. Критика зовнішності та вагиЗауваження про тіло: Постійна критика ваги дитини, жарти про її «пухкість» або порівняння з «ідеальними» однолітками.Акцент на худорлявості як цінності: Коли батьки транслюють ідею, що успіх, любов і краса можливі лише при низькій вазі. 2. Нездорові моделі харчування самих батьків Постійні дієти: Якщо дитина бачить, як мама чи тато постійно обмежують себе в їжі, одержимі калоріями або панічно бояться набрати вагу, вона переймає ці страхи як норму.Харчовий перфекціонізм: Розподіл продуктів на «абсолютно шкідливі» та «ідеально корисні», що може призвести до орторексії.3. Стиль виховання та контрольНадмірний контроль (Авторитарний стиль): Суворі правила щодо того, що, коли і скільки дитина має їсти, або навпаки — тотальний контроль над життям дитини, через що вона починає використовувати контроль над їжею як єдиний спосіб відчути власну автономію.Харчове насильство: Примушування доїдати все до кінця («суспільство чистих тарілок») або використання їжі як покарання чи винагороди.Брак емоційної підтримки: Коли дитина не відчуває безумовного прийняття («я люблю тебе, тільки якщо ти слухняна/струнка/успішна»), вона може використовувати їжу для заспокоєння або тіло — як інструмент для отримання уваги. 4. Емоційний клімат у сім'їЗаборона на емоції: Якщо в родині не прийнято відкрито говорити про смуток, тривогу чи гнів, дитина може почати «заїдати» ці почуття.Високі очікування: Постійний тиск бути «найкращим» у всьому (перфекціонізм) часто трансформується у прагнення мати «ідеальне тіло».
Щось з особистого:Боляче планувати садок. Боляче аж до болю в грудях, до важкого дихання й сліз. Це там, до війни, коли купив ділянку під Одесою, відразу ж розпланував свою мрію. Був і ягідний куточок, і садові «кімнати», модульний будинок з оранжереєю й автентичний глиняний гостьовий будиночок під очеретом. Це там я довго вибирав місце, їздив, придивлявся, щоб і до моря було недалеко, і краєвид із вікна надихав...І от ідеї з «там» сюди не переносяться. Купівля цього дому була простою, а вимоги — мінімальними. Щоб була пічка (тепло), криниця (вода), кілька кімнат (змога приймати людей) і близько до кордону для швидкої евакуації. Про краєвид, а тим паче про садок, взагалі не йшлося... Ну що ж робити, поплакала — і знов фіалка розцвіла... Не планується — ну й хер із ним. Рослини надихають, садок подобається, тож рухаюся за інтуїцією (як бох на душу накладе). Подивимось, що за пару років намалюється. Минулого сезону збирав, колекціонував, випрошував рослинки, які сподобалися. Цього року буду живцювати, розмножувати й на ходу експериментувати. Цього сезону вже буде галявина лілій. Пані Наталю, дуже дякую вам за цілу торбинку цибулинок💛🩵. Як заквітнуть — покажу результат)🤩
Історії з сеансів:Йому 30, їй 17 і він так сильно її кохає. Бо вона едина, неповторна його маленька принцеса. От тільки б трошки груди збільшити, не так канешна я у дружини кролика роджера, ну хочяб як у попелюшки. І він тоді буде щасливим чарівним принцем, бо вона подарує йому чудо! Збільшила.І він дійсно був супер щасливий, супер романтичний. Вихідні в Парижі, тиждень в Монако. От тільки б ще трошки б носик виправити, зробити маленьким як у Арієль. Виправила і він був настільки радісний що подарував їй машину. Потім були виправлені губи, підрізання повік, бо у принцеси повинні бути великі виразні очі, стісування кістки щелепи для корекції овалу, бо у справжньої принцеси обличчя повинно бути кругленьким та милим а не така цеглина як у неї. На день народження подарував видалення ребер щоб талія була як у Жасмін. Загалом 11 пластичних операцій по всьому тілу. А коли їй виповнилось 29років, подав на розлучення. Бо вона якась не натуральна, як силіконова лялька. А він цінує в жінках природню красу, таку як його нова наречена, миле створіння 19 років.Хоча збільшення грудей він їй теж подарував щоб в весільному вбранні вигладала еффектно, як справжня принцеса...Йому не пощастило бо вона вже була в психокорекційному процесі змін внутрішніх а не зовнішних. Додалось і сил і прийняття себе, тому мовчазна слухняна дівчинка якою він крутив стільки років поступилась сильній й дуже злій жінці. Були йому і майнова війна з розподілом і судом. І з його нареченою вона зустрілась. Не сварила не била, а просто пересказала їй свою історію. Виявилось що в спілкуванні він використовував одні й тіж слова, тіж самі ненависні порівняння з принцесами. І у нареченої до весілля не тільки груди були заплановані а й видалення ребер... Всесілля не сталося)P.S. Історії змінені для збереження конфіденційності
Психологія:Трохи стисло, але нагадаю вам тему трикутника Карпмана. Досить часто згадую його на лекціях та майстер-класах. В розгорнутому виді ми проходимо цю тему на курсі по риториці, а ще більш детально, з варіаціями виходу, на курсі по психології. І так, стан ЖЕРТВИ. Це коли в людини майже все погано. На роботі, в стосунках, здоров'ї. І це погано не закінчується, лише з одного перетікає в друге. Жертва може просити про допомогу, але частіше полюбляє транслювати як їй важко, тяжко та несправедливо ( жизня - біль). Жертву неможливо задовольнити, бо завжди трошки замало чи взагалі не так. А якщо запропонувати їй пошукати вихід зі свого становища самостійно, то можна стати ворогом на все життя) ЖЕРТВІ дійсно погано. Але не тільки погано, але ще й ВИГІДНО. РЯТУВАЛЬНИК. Рятує коли треба і коли не треба. Лізе с порадами коли просять та ні. Намагається всіх нагодувати, вдягнути, приголубити, пожаліти. Вирішує за оточення як їм буде краще, не питаючи їх про то. Витрачає на то купу своїх ресурсів. Нерви, гроші,час,життя. Йому конче потрібно бути потрібним. Заробляє цим відчуття хорошості та значусті в цьому світі. ПЕРЕСЛІДУВАЧ. Здатен зламати іншим руки, ноги, життя, та не просто так, а часто заради " вашої користі" та справедливості! Чим себе і виправдовує. Знецінює на право і наліво. Не пояснює за що, а чекає коли ти допетраєш самостійно! Дуже полюбляє фразу" Бо треба було слухати коли кажуть!", чи коротке зловтішне, -" А я ж казав!" З радістю ходить по головах, почуттях, життях. Іноді на пичку натягує скорботливу міну. Тіпа я сам страждаю від того що тебе ламаю... Усі три ролі обертаються по колу змінюючи одна одну. Усі три ролі запускають ігри. Ігри можуть бути миттєвими, а можуть продовжуватись дні, роки, десятиліття. І кожна гра завершується розплатою. Ми розраховуємося за них своїм емоційним станом, здоров'ям, життям. Тож я бажаю вам виходити з ігор і вчитися жити свідомо. І спершу це не так вже і цікаво, бо без ігор стає нудненько, але коли ви навчитесь... Життя стає приємнішим і яскравішим) Тримаймося! Слава Україні!
Риторика:Вправи для розкриття голосу.ДИХАННЯСила та краса голосу пов'язані з диханням. Вправи нижче допоможуть повернути природне дихання, увімкнути резонатори та створити дзвінкий та наповнений голос. 1. На п'ять рахунків повільний вдих та видих. Дихаємо нижньою частиною легень – діафрагмою – тобто, животом. 2. Плавний видих з нахилом, піджавши м'язи живота - на 10, 15, 20 рахунків. 3. Різкий видих з нахилом, потім плавний і глибокий вдих на 10, 15, 20 рахунків. 4. На чотири рахунки повністю звільняємо легені від повітря - направляємо його вгору, вниз, вліво, вправо. Робимо 5-10 підходів. 5. Затримуємо дихання на 30, 40, 50 рахунків. 6. Уявляємо собі п'ять свічок. Глибоко вдихаємо і видих ділимо на п'ять коротких видихів - щоб різко згасити уявні свічки. Кількість свічок поступово доводимо до 25. 7. Беремо листок А4 або А5. Тримаємо його перед собою за куточки з одного боку. На видиху піднімаємо його вертикально. Завдання - утримати листочок у вертикальному положенні якомога довше. 8. Прикладаємо лист до стіни та утримуємо без допомоги рук – тільки диханням на видиху – якомога довше. 9. Диханням збиваємо перо з долоні. Поставте собі кошик, вазу тощо. Дмухаємо на перо, щоб воно потрапило до кошика з відстані 3-5 метрів. ГІМНАСТИКА ОБЛИЧЧЯ Кожну вправу бажано виконувати щодня по 1-2 хв. В результаті у вас буде чітка дикція, а як бонус - омолодження, збереження молодості та тонус шкіри обличчя. Розминка губ 1. Зводимо губи в трубочку і широко розводимо, відкриваючи рот якомога ширше. 2. Затискаємо губи, максимально напружуючи їх, і широко посміхаємося. 3. Чухаємо ніс верхньою губою. 4. Нижньою губою чешем підборіддя. 5. Витягуємо губи в трубочку і провертаємо за годинниковою стрілкою. Потім проти годинникової стрілки. Максимальний час розминки = 8 хв. Розминка язика 1. Чистим язиком зуби із зовнішнього боку 2. Тягнемося кінчиком язика до носа, підборіддя. Вправа виконується до легкого, але відчутного болю у вуздечці та корені язика. 3. Проколюємо щіки кінчиком язика. 4. Дзвіночок. Кінцем язика б'ємо по куточках губ. 5. Притискаємо кінчик язика до твердого піднебіння і розтягуємо вуздечку до легкого поколювання. 6. Закочуємо язик в трубочку і намагаємося її проковтнути Максимальний час розминки = 14 хв Розминка щелепи 1. Касовий апарат. Рухаємо щелепою вперед-назад. 2. Рухаємо щелепою вліво-вправо від вуха до вуха. 3. Жуємо велику жуйку. 4. Затискаємо руками щелепу та маківку. Беззвучно вимовляємо звуки а, о, у. 5. Подушечками вказівних пальців торкаємося западинки під мочкою вуха і широко відкриваємо рот. Усі вправи розминки щелепи заборонено виконувати через силу та біль. Щелепа завжди має бути трохи розслаблена. Максимальний час розминки = 10 хв. РЕЗОНАТОРИ 1. Швабра. Нахиляємось і, злегка вдаряючи ліктями по ребрах, вимовляємо різкий звук Ш. 2. Насос. Імітуємо, що накачуємо насосом кулю, і вимовляємо звук КШ. 3. Спускаємо колесо. Уявляємо в руках величезну кулю та здуваємо зі звуками ШС. Намагаємось здути кулю на одному видиху. 4. Коса. Провертаємось на ногах, уявляючи, що косимо траву, і різко вимовляємо С. 5. Коса-2. Різко вимовляємо С - тепер із зафіксованими ногами та стегнами. 6. Задоволені коні. Переступаємося з ноги на ногу і вимовляємо ПТК-ПТКУ. 7. Мотоцикл. По черзі струшуємо ногою убік так, щоб це відчулося в діафрагмі, і різко вимовляємо ТРИН-ДИ-ДИ-ТИ ДРИН-ТИ-ТИ-ДИ. 8. Теніс. Уявляємо, що відбиваємо ракеткою тенісний м'яч, і кричимо слідом ХВЛЗ-ХВЛС. 9. Розминка. Широко розкриваючи руки і груди, вимовляємо голосні А, О, У, А, О І. 10. Шафа. Уявляємо, що намагаємось зрушити тритонну шафу зі звуками МКРТЧ. 11. Ом. Вимовляємо "Ом-м-м-м" на різних тональностях починаючи з верхніх, потім середніх та в кінці нижніх. Виконуйте вправи, ділитесь постом із друзями та розвивайте ваш голос!:)
Щось з особистого:Обожнюю свій борщ! Розумію, що звучить досить нарцисично, але жоден ресторанний чи в гостях не смакує мені так, як зварений самостійно. Різний на всі сезони, та основа майже однакова: завжди без засмажки і без томатів (окрім серпневого холодного, густо томатного).Хоч мама і казала, що без помідорки борщ не борщ, та в мене інша думка. Так от, основа — це цибуля, морква, картопля, капуста й, звісно, бурячок печений або завчасно зварений. Весняно-літні варіанти часто без мяса, такий собі овочевий компотик. Осінньо-зимові — м'ясні, наваристі. А далі додаємо фантазію, кулінарну спадщину майже всіх регіонів, і вперед.Червневий борщ — вишневий. Яскравий та ароматний. У липні — з кабачками та часниковими стрілками, серпневий — борщ-гаспачо. У вересні — густий морквяно-гарбузовий, у жовтні — товченокартопляний з галушками, листопад — звісно що наваристий квасолевий зі шматками солодкого перцю, засипаний пряним насінням кропу. Зимові варіанти вже наваристо м'ясні, і чим холодніше на дворі, тим густіший навар. У грудні гарно заходить залитий, з дерунами та часниковими шкварками, січень святкую борщем копченим, на реберцях з копченою грушею, у лютому зігріває борщ з чорносливом, і весняну феєрію розпочинає білений борщ зі шматочками бринзи. У квітні, звісно ж, борщ зелений зі щавлю, кропивички (хто каже, що вона молода не колеться — бреше), яглиці, молодими листочками хрону, та топінамбуру з яйцем. У травні, коли вже припікає й багато роботи в садочку, добре заходить польський питний з відірваним краєм свіжоспеченої фокачі.Обожнюю свій борщ!Як що зацікавив якийсь борщик, маякуйте в коментах поділюсь детальним рецептом)😍
Психологія:"Токсичні люди. Методи дресури"Діють токсичні люди по різному, більшість звісно негативних проявів, але можуть бути ілюзорно позитивні.Якщо після спілкування ви відчули знесилення, емоційну напругу, огиду, провину, роздратування та просто некомфортний стан, то можливо, що ви стикнулись саме з токсиком.Основні прояви токсичності:. Знецінення. Заздрощі. Засудження. Підвищений контроль. Постійне нескінченне страждання. Нищівні веселощі. Нав'язлива турбота.. Тиск на обов'язки та відчуття провини. Типи токсичних людей:Жертви, Агресори, Споживачі, Дорослі діти, Підбурювачі, Скандалісти, Критикани, Нарциси, Любителі позмагатись, Контролери.Методи дресури:1 Обмежити час спілкування. (можна ввести графік спілкування в якому закріпити день та час які будуть для вас більш/менш комфортними)2. Знизити очікування (Токсики навряд чи будуть вам співчувати, чи виконувати обіцянки)3. Не втручатись не в свої ситуації.4. Повертайте перекинуту відповідальність5. Обмежити вплив контролю6. Не виправдовувати та не виправдовуватись.7 Прокачувати самооцінку.До впевнених та адекватних токсики не липнуть хоч і намагаються))
TGLIST.COM.UA
