Ейдос

#хвилинкадизайнера“Courage doesn’t always roar. Sometimes courage is the quiet voice at the end of the day saying, ‘I will try again tomorrow.’”Наткнувся на цю фразу й вона запустила деякі роздуми про нашу дизайнерську кар’єру.У світі дизайну хоробрість проявляється не червоними кнопками чи сміливими експериментами, що порушують усталені правила. Наша хоробрість — це вміння приймати складні рішення там, де легше було б промовчати. І що вищий у вас рівень — то важливішою вона стає.Хоробрість рухає кар’єру впередНа початку кар’єрного шляху легко злитися з середовищем: робити те, що кажуть, дотримуватися гайдлайнів, вчасно здавати макети. Але насправді кар’єра швидко розвивається у тих, хто бере на себе відповідальність: хто має сміливість сказати: «Це не працює. Давайте інакше!», хто не чекає дозволу, аби робити.Саме такі дизайнери виростають у лідерів. Бо вони не просто «виконують», вони формують візію, мислять стратегічно, піднімають планку для інших.Найстрашніше — не страх помилки, а байдужість.Коли ми мовчимо, бо боїмося критики, бо думаємо, що наш голос нічого не змінить. Тоді зменшується не лише наш вплив, але й сам дизайн. Він стає безпечним, передбачуваним, нецікавим. Мовчання — це теж дизайн-рішення. І воно має свою ціну: шкідливі патерни, які ніхто не наважується змінити; рішення, які шкодять користувачам; відчуття, що ти «просто виконавець», хоча насправді можеш вплинути на бізнес та людей.Дизайнери — моральні агентиМи часто кажемо, що ми розв’язуємо проблеми через інтерфейси. Але ми також впливаємо на те, як люди будуть почуватися в спілкуванні з брендом, продуктом, технологією. І, відповідно, на нас лежить моральна відповідальність вирішувати — що є прийнятним, а що ні. А такі рішення потребують трохи хоробрості.

#хвилинкадизайнераAdobe запустила AI Foundry — нову платформу для брендів, які хочуть створювати свій контент за допомогою ШІ, але з максимальною точністю до стилю та ідентичності бренду. Adobe назвала цю фічу deep-tuning (на противагу fine-tuning), давши можливість компаніям перенавчити базові моделі Firefly, використовуючи зображення, відео, стилі зйомки та інтелектуальну власність самого бренду. У такий спосіб на виході маємо генеративну модель, яка не просто знає про ваш бренд, а «думає» як ваш бренд!Уявіть: ви можете генерувати зображення, відео, текст, аудіо, векторну графіку чи 3D-сцени — і все це автоматично відповідатиме фірмовому стилю та вашим бренд-гайдам.Серед перших клієнтів — Home Depot та Walt Disney Imagineering.Ще один важливий момент: Adobe використовує лише ліцензований контент для навчання моделей. Тобто, якщо ви створюєте свою модель на основі власних брендованих матеріалів — результати є комерційно безпечними. Нема проблеми з потенційним порушенням авторських прав.Для багатьох компаній це справді переломний момент. Бо тепер можна дозволити своїм дизайнерам використовувати ШІ на повну й без юридичних ризиків. А також це змінює підхід до бренд-менеджменту. Замість того щоби писати 200-сторінковий брендбук, можна просто навчити модель, яка автоматично відчуває, що є «в стилі бренду».

#хвилинкадизайнераUX Collective, один із найвідоміших цифрових журналів для дизайнерів, опублікував свій 10-й щорічний звіт State of UX. І водночас оголосив, що це буде останній звіт у цьому форматі.Чому? Бо розмови про те, що все зміниться — вже не балачки про майбутнє. UX Collective дійшли висновку, що контроль над дизайном фундаментально перейшов від дизайнерів до складної мережі алгоритмів, автоматизованих інструментів і бізнес-інтересів. Сучасний дизайнер дедалі частіше налаштовує ШІ-інструменти, працює з метриками, оптимізує дизайн під них. А дизайну заради простоти, зрозумілості, людяного досвіду стає куди менше. Дизайнерські рішення випливають більше з організаційної політики, ніж із потреб користувачів.Звіт завершується словами:«If you love doing design, you will find your way.» І тут можна почути тут нотки зневіри. Але можна поглянути на це інакше — старі підходи більше не працюють, а саме визначення дизайнерської роботи переписується просто зараз.Тож, який він дизайнер у світі AI? Звіт пропонує кілька варіантів, але на цю тему є окрема, маленька й небанальна стаття, яку я пропоную вам до читання — Five Future Roles for Designers. Вона допоможе порефлексувати над майбутнім власної кар'єри.

#хвилинкадизайнера1. Ваше резюме — це не автобіографія. Це маркетинг.2. Портфоліо — не музей красивих пікселів, а доказ вашого вміння розв'язувати проблеми.За останні 3 місяці ми найняли 3х дизайнерів. Це сотні й сотні переглянутих свіжих CV та портфоліо.Мій рейтинг з топ-5 помилок, які я бачу в резюме та портфоліо дизайнерів. Знову й знову!1️⃣ “Брав участь у редизайні…”Треба: “Редизайнив чек-аут, що підвищило конверсію на 23% і зменшило drop-off на 15%.”Активність — це кльово, але важливий вплив. Не маєте точних цифр — «притягуйте за вуха» і ставте знак ≈ (прибилизно) перед цифрою. Важлива не сама цифра, а те, що ви знаєте навіщо ви це робили і як міряєте успіх. 2️⃣ Портфоліо — це історія, не виставка.Часи різноманітних кейсів на будь-який смак на Behance вже в минулому. І нікого не цікавлять double diamonds, wireframes, красиві іконки, набори шрифтів тощо.Структура кейсу: завдання, контекст, рішення з фінальними екранами, ваш вплив/результат.3️⃣ Одна й та сама версія резюме для всіх вакансій.Під кожну роль адаптувати ключові слова, релевантні кейси та навички. Тобто мати кілька CV та варіанти портфоліо залежно від того, що вимагається: UI, UX, Research.4️⃣ Портфоліо у вигляді Notion з 20 проектами без структури, послання на Google Drive, або сайт із фантастичним скролом, але битими зображеннями.Має бути: 3–4 сильні кейси без жодних лабіринтів, з чіткою та зрозумілою структурою.5️⃣ Наявність недбалих дрібниць, які вбивають перше враження.- Помилки в текстах- Розтягнуті, нечіткі зображення- Посилання, які не працюють- Word замість PDFПеревіряйте все і просіть друга, аби перевірив також!Якщо виконати усі 5 пунктів — вас помітять. Далі справа за вашими кейсами.

#хвилинкадизайнераТовариство, вітаю вас! Я до вас сьогодні з подарунками та заманухами 😁Основний формат, який ми маємо на Eidos Design на Substack (в доповнення до всіх інших статей) — це newsletter, що приходить двічі на місяць. І в останньому випуску я зробив огляд застосунку Lemio. Виявилося, що ці огляди читають і самі розробники цих продуктів! І за те, що я розрекламував їх (той рідкісний випадок, коли продукт отримав від нас найвищі оцінки), Lemio вирішили подарувати читачам Eidos Design промокод для преміум версії на 1 місяць. Тож я запрошую вас у цей випуск, дістати код, потестити застосунок та, звісно, підписатися на наш журнал 🤗Йдемо далі. Команда англомовного Eidos Design налічує вже 4 людини. Проект розростається не на жарт! І ми вирішили зробити наступний крок. У журналі ми багато пишемо про AI та пошук роботи для дизайнерів і маємо декілька ідей, як практично допомогти певними цифровими рішеннями. Нам потрібна допомога у валідації цих ідей. Тож, якщо маєте час, я також запрошую вас заповнити цей маленький опитувальник. За це ми даємо 3 місяці доступу до нашої преміум підписки, а якщо ви ще й на інтерв'ю з нами погодитися — тоді й на цілий рік! 😉Будемо дуже вдячні за ваш час і допомогу!

#хвилинкадизайнераНе минає і дня, щоб я не подумав або не обговорив із кимось, як можна автоматизувати, вдосконалити, пришвидшити щось за допомогою нових ШІ-інструментів.Ми вже чули про AI-fatigue, про FOMO, який дедалі частіше з’являється серед працівників digital-індустрії. І в якийсь момент я сам відчув тривожне усвідомлення: у гонитві за новизною, серед нескінченного шуму апдейтів, сповіщень, контенту й фідбеків, я все більше нагадую равлика, що сидить у своєму цифровому панцирі, намагаючись встигнути за цим шаленим рухом.Ну, це все трохи лірика. Але до чого тут дизайн? А до того, що з появою ШІ битва за нашу увагу стала ще агресивнішою. Контент, дизайн, продукти — все створюється щодня, як на конвеєрі. Більше хуків, більше нотифікацій, більше алгоритмічного галасу. І все це з однією метою — вполювати увагу людини, втримати її, використати.І я замислився: а чи є продукти, які не крадуть увагу, а поважають її як цінний ресурс?У цих роздумах я натрапив на чудовий TED Talk ще з 2016 року. Його дала Амбер Кейс, дослідниця та дизайнерка, яка говорить, що тиша — це нова розкіш. І що майбутнє за так званою calm technology — технологіями, які не вриваються у життя людини, а живуть на його периферії. Вони з’являються лише тоді, коли справді потрібні. Вони не вимагають більше уваги, ніж необхідно. Вони не кричать. Вони служать.Calm tech — це не менше дизайну. Це — більше поваги.Це той самий human-centered design, який ми всі декларуємо. Але от питання: а чи справді ми його ще практикуємо?Бо що далі — то більше дизайн стає не для людей, а проти них. Більше шуму, менше змісту. І вже якось навіть ніяково повторювати, що «дизайнери розв'язують проблеми користувачів». Здається, ми самі стаємо однією з проблем.

UX, який змушує мене кричати #3, 4, 5🤌 Коли Dark Mode — це насправді просто режим низької контрастності. Сірий текст на трохи темнішому сірому фоні. Що робить UI нечитабельним.Якщо вашому темному режиму потрібен ліхтарик, тоді варто повернутися на темну сторону сили! 😀Або🤌 Вікна, що запитують про відгуки… Миттєво!Я щойно зареєструвався. Нічого не натискав. І раптом: «Як ви оцінюєте свій досвід?»Та я ще не знаю, шановний! Дайте мені спочатку отримати цей досвід.Або 🤌 Модальні вікна з єдиним невидимим виходом.Немає кнопки «X». Вона ховається, наче знайомий, що винен тобі багато гроші. Немає кнопки «Закрити». Немає можливості закрити вікно, клацнувши за його межами. Це не модальне вікно! Це ситуація зі мною в заручниках!💥 Історія насправді розгорнулася шалена! Я вів таку рубрику в Notes (аналог стрічки на X) на Substack. Зрештою, дійшло до кількох десятків таких записів і я подумав… А чому б не зробити щось більш цілісне та ще й гарно оформлене? Так народився невеличкий посібник — UX Scream Sheet: 100 UX Sins That Make Your Users Scream зі збіркою найпоширеніших помилок та темних паттернів в UX дизайні, з посиланнями на джерела, що пояснюють, чому це погано і як їх уникати.Радо шерю цей файл із вами та користуючися нагодою, запрошую вас підписатися на Eidos Design на Substack, бо там уже купа різного контенту й не тільки від мене, а й від інших авторів і проект переростати в справжнє цифрове видання для дизайнерів.

#хвилинкадизайнераДосі рецензії на мою книгу були короткими статтями про те, яка вона чудова, і, можливо, одним реченням пояснювали, чому її варто прочитати. Це перша цілісна, розгорнута і чесна рецензія. Ось мій особистий хайлайт:"The greatest teacher in life is failure, and Vadym Grin gamely offers up his own wins and losses for us to learn from in a frank and helpful manner. At first, I felt like Grin's prose was almost too friendly, trying too hard to appeal to newcomers. But this amicable approach (take a shot every a "virtual hug" or a "warm and fuzzy feeling" is mentioned) works well in a book that serves as a mentor."Ні, я не намагався догодити читачеві за будь-яку ціну. Я просто пам’ятав усіх своїх викладачів, які не були захоплені своєю професією. Їхні заняття були нудними, і я міг думати лише про те, як не заснути. Замість того щоб використовувати суто науковий, повчальний тон, я вирішив писати у формі розмови. Переконаний, що такий підхід допомагає матеріалу краще запам’ятатися.P.S. Нова, сучасна обкладинка вже на підході! 😊А замовити книжку можна тут.

#хвилинкадизайнераЦей час настав — accessibility остаточно більше не є чимось nice to have, тепер це must have в усіх цифрових інтерфейсах.З 28 червня 2025 року (історія чомусь дуже любить день мого народження) в ЄС набув чинності European Accessibility Act — законодавство, яке зобов’язує забезпечувати цифрову доступність для користувачів. Мова йде про будь-які цифрові продукти: від сайтів і застосунків на смартфонах і телевізорах, але також і про банкомати та термінали, автомати купівлі квитків і сенсорні інтерфейси побутової техніки.І порушення — це не просто «ой ой, не працює», а реальні штрафи, втрачений ринок і юридична відповідальність.Дизайн стає юридичною категорією. Основні принципи доступності (WCAG 2.1 AA):– Контраст тексту ≥ 4.5:1– Alt-тексти, пояснювальні підказки– Повна клавіатурна навігація– Видимий фокус, skip to content, послідовна навігація, помітні помилки — контроль у користувача – Сумісність зі скрінрідерамиНа що звернути увагу дизайнеру:🎨 Контрастність кольорівЗа стандартом WCAG 2.1 AA🔗 Зрозумілі посиланняЖодних “натисніть тут”. Текст посилання має комунікувати дію.🧱 Ієрархія заголовківЛогічна структура (як в дизайні, так і в коді) важливіша за зовнішній вигляд (наприклад, h1 може бути лише 1 на сторінці). 🔒 Клавіатурна навігаціяУсі кнопки мають чіткий стан фокусу. 📖 Сумісність зі скрінрідеромСемантика, aria-labels. 🎥 Альтернативи до відеоСубтитри, транскрипти.В цьому контексті мені пригадуються вебсайти авіакомпаній — найогидніші користувацькі досвіди з усіх мені відомих 😁 Особливо, звісно, лоукости типу Ryanair, EasyJet, Wizzair, які не цураються темних патернів, на кожному кроці намагаються продати щось ще та максимально ускладнюють купівлю квитків у сподіваннях на користувацькі помилки.Для первинного контексту та розуміння чому доступність настільки важлива для бізнесів раджу глянути цей виступ — Piccia Neri: The EAA is coming to bite you in the Arse І якщо ви досі не встигли набути експертності по доступності та розуміння WCAG — не зволікайте. Беріть курси, консультації та хутчіше закрийте для себе всі питання на тему.

#хвилинкадизайнераДнями одна моя менті (Даріє, якщо ти читаєш це, черкни щось у коментарях для підтвердження історії 😄), знайшла роботу своєї мрії. Ну, добре, про мрію ми ще не знаємо, але нову роботу точно знайшла!І для мене це справжнє свято. Бо саме успішне працевлаштування — це головна метрика ефективності моєї менторської роботи з дизайнерами.Зазвичай усе починається з простого запиту: «Що не так із моїм портфоліо та CV?».Але йде все трохи глибше. Ми не тільки разом аналізуємо кейси, виправляємо слабкі та підсилюємо важливі місця, але і пропрацьовуємо комунікативні навички, тренуємо проходження інтервью і додаємо впевненості, розширюємо розуміння ринку, ролей і загального впливу дизайну.🎯 А тепер — гарна новина!Я запустив невеликий, але важливий проєкт, який є частиною ком’юніті Eidos Design на Substack. Робоча назва — Eidos Doctor і це безплатна ініціатива для підписників, які активно шукають роботу та яким потрібна допомога з підготовкою портфоліо, резюме та інтерв’ю.Умова лише одна: бути підписаним на мій Substack Eidos Design. Цей проект уже переріс у справжній цифровий журнал про дизайн, зі своїми особливими категоріями та графічним оформленням. Маємо щомісячну розсилку з порадами, натхненням і практичними кейсами для дизайнерів. Статті на різноманітні теми, що спрямовані на розвиток навичок. Туторіали та есе, що спонукають до роздумів і нових стратегій у розвитку кар'єри. А тепер підписники отримують ще й додаткові можливості для бусту кар'єри через Eidos Doctor.Моя амбітна мета — 1000 підписників до кінця року на Substack. І кожна підписка насправді дуже важлива. Тож я дякую вам наперед за рішення доєднатися до спільноти й чекатиму на ваші запити 🙌