#хвилинкадизайнераНе минає і дня, щоб я не подумав або не обговорив із кимось, як можна автоматизувати, вдосконалити, пришвидшити щось за допомогою нових ШІ-інструментів.Ми вже чули про AI-fatigue, про FOMO, який дедалі частіше з’являється серед працівників digital-індустрії. І в якийсь момент я сам відчув тривожне усвідомлення: у гонитві за новизною, серед нескінченного шуму апдейтів, сповіщень, контенту й фідбеків, я все більше нагадую равлика, що сидить у своєму цифровому панцирі, намагаючись встигнути за цим шаленим рухом.Ну, це все трохи лірика. Але до чого тут дизайн? А до того, що з появою ШІ битва за нашу увагу стала ще агресивнішою. Контент, дизайн, продукти — все створюється щодня, як на конвеєрі. Більше хуків, більше нотифікацій, більше алгоритмічного галасу. І все це з однією метою — вполювати увагу людини, втримати її, використати.І я замислився: а чи є продукти, які не крадуть увагу, а поважають її як цінний ресурс?У цих роздумах я натрапив на чудовий TED Talk ще з 2016 року. Його дала Амбер Кейс, дослідниця та дизайнерка, яка говорить, що тиша — це нова розкіш. І що майбутнє за так званою calm technology — технологіями, які не вриваються у життя людини, а живуть на його периферії. Вони з’являються лише тоді, коли справді потрібні. Вони не вимагають більше уваги, ніж необхідно. Вони не кричать. Вони служать.Calm tech — це не менше дизайну. Це — більше поваги.Це той самий human-centered design, який ми всі декларуємо. Але от питання: а чи справді ми його ще практикуємо?Бо що далі — то більше дизайн стає не для людей, а проти них. Більше шуму, менше змісту. І вже якось навіть ніяково повторювати, що «дизайнери розв'язують проблеми користувачів». Здається, ми самі стаємо однією з проблем.