Економіка з Матвійчук ⚡️

Чи готові у Вашингтоні «здати» Україну? Мої інсайти з Ukrainian Week 🇺🇸🇺🇦Я зараз у Вашингтоні на «Українському тижні» і найцікавіше те, що говорять за зачиненими дверима люди, які реально крутять кермо американської політики. Там немає місця для «глибокої стурбованості», там панує суворий реалізм.Головне питання: чи готові США нас «здати»? Моя відповідь після десятків розмов — ні. Але не через альтруїзм.Вашингтон нарешті позбувся ілюзій. Тут більше ніхто не купується на путінське «ми хочемо переговорів». У кулуарах чітко розуміють: для кремля будь-який папірець — це лише пауза, щоб змастити танки. І — що найважливіше — для москви ворогом №1 був і залишається Вашингтон.Для республіканців, і для Трампа зокрема, поразка України — це не локальний конфлікт «десь у Європі». Це публічний ляпас американській репутації. А слабкість — це єдина валюта, якою США не можуть дозволити собі розраховуватися. Демонстративна поразка перед кремлем — це сигнал Китаю та всьому світу, що «гегемон здувся». Такого подарунка опонентам не зробить жоден президент США.Але є пастка — сценарій «заморозки». росія хоче перетворити Україну на зомбі-державу: з миром лише на папері, а в реальності лишити обстріли, з окупованими територіями (на якій стоїть регулярна армія) та зруйнованою економікою. Це повільна смерть через виснаження. І це те, про що ми маємо кричати партнерам: заморозка — це не кінець війни, це її масштабування в майбутньому.Єдина мова, яку розуміє ворог — це мова вартості війни. Потрібно піднімати граничну ціну війни для агресора до тих пір, поки вона не стане економічно нестерпною. Економічний зашморг працює краще за дипломатичні ноти.Ми тут, щоб Україна не стала розмінною монетою. Роботи багато, цинізму ще більше, але розуміння реальних загроз у США зараз як ніколи тверезе.Детальніше про мої спостереження з епіцентру американської політики читайте в блозі на УП:[Посилання на статтю]Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Гетманцев визнав очевидне: общипувати ЩЕ більше вже не вийде. Що далі?Друзі, вийшов подкаст із Данилом Гетманцевим. І знаєте, що? Навіть "головний архітектор" нашої фіскальної системи визнав: резервів для підвищення ставок основних податків в економіці НЕМАЄ. Крапка.Коли навіть людина з такою філософією каже, що бізнес «потерпає» від енергокризи та падіння попиту — це сигнал SOS. Але диявол, як завжди, у деталях.1. Трагедія «білого» бізнесуГетманцев прямо каже: будь-яке підвищення ставок б'є по тих, хто працює чесно. Ті, хто в тіні — лише отримують «премію» за свою нелегальність. Держава створює нестерпні умови, а потім бореться з наслідками цих умов. «Тінь» — це не причина проблем, це симптом хворої податкової системи.2. «Виконавча влада має розібратися» — це не рішенняРішення — у зміні парадигми.Ми чуємо про 120 млрд втрат від контрабанди та сірого імпорту. То замість того, щоб трусити ФОПів і вимагати чеки на ринках, час вдарити по реальних схемах. Але не через нові перевірки (які лише годують корупцію), а через радикальне спрощення:⚡️ Ліквідація податкових пільг для обраних та встановлення низької, але рівної ставки для всіх.⚡️ Дерегуляція митниці: приберіть суб'єктивізм митника — приберете контрабанду.⚡️ Скорочення держапарату: Гетманцев сам згадав про прокурорські «спецпенсії». Кожен чиновник, який не створює цінності, — це камінь на шиї економіки.3. Економіка війни — це економіка свободиСоціалізм — це примусовий розподіл дефіциту. Капіталізм — це створення достатку. Під час війни нам потрібно не «наповнювати бюджет» будь-якою ціною, а дати економіці дихати, щоб вона могла цей бюджет генерувати.Сильна армія неможлива без сильного тилу. А сильний тил — це підприємець, якому не сують палки в колеса, а дають можливість працювати, інвестувати та донатити.Держслужбовцям час нарешті стати сервісом, а не старшим братом. Бо, як писав Гаєк, шлях до рабства вимощений саме «благими намірами» державного регулювання.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

❗️Мінфін ввімкнув режим «ми знаємо краще»Якщо коротко: Мінфін вирішив просто проігнорувати рішення Державної регуляторної служби (ДРС), яка раніше заблокувала примусове впровадження ПДВ для ФОПів. Вони прикриваються «євроінтеграцією», але насправді просто хочуть витиснути з вас останні соки.Про що це нам говорить?1. Діалог ігнорують. Громадянське суспільство пропонувало реальні розрахунки, альтернативи та докази, що ПДВ вб’є мікробізнес. Мінфін у відповідь просто повторив свою методичку для відстоювання прийнятого рішення.2. Закон — для нас, а не для них. Рішення ДРС — це юридична заборона. Мінфін не має права його ігнорувати. Якщо вони «продавлять» цей закон силою, це означатиме, що будь-який захист бізнесу в країні остаточно знищено.3. Ті, хто це продавлюють (зокрема зам-міністра Світлана Воробей) роками чіпляються і за іншу бюрократичну гидоту. Наприклад, за «акти виконаних робіт» — абсолютно безглузді папірці, на які підприємці щороку витрачають до 40 млрд грн (свій час, папір, логістику та нерви).Що це означає для кожного з нас?Якщо цей сюр пройде, ми будемо платити більше ЗА ВСЕ: від кави до ремонту техніки. А власник маленької справи замість того, щоб думати про розвиток чи допомогу армії, буде сидіти над податковими накладними та чекати блокування рахунків.А замість того, щоб заганяти сотні тисяч людей у ПДВ-пекло, займіться реальними схемами на митниці та у великих держпідприємствах.Що робити прямо зараз?Ми не можемо мовчати. Потрібно дотиснути петиції. Це наш єдиний спосіб показати, що нас багато і ми розуміємо, що відбувається.👉 Підпишіть петиції тут:1. [Петиція №9039]2. [Петиція №9051]Залишилося зовсім трохи, щоб набрати голоси. Чи готові ви особисто витрачати на 20% більше на послуги ФОПів заради чергової бюрократичної забаганки? Напишіть, що про це думаєте.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Дякуємо, що дозволили нам рятуватися самотужкиНовина: уряд нарешті спростив процедуру встановлення сонячних електростанцій. Відтепер для панелей на даху чи фасаді не потрібно дозвільних папірців від архітектурно-будівельного контролю. Раніше це вважалося «реконструкцією» або «капітальним ремонтом».Я читаю це так: держава три роки повномасштабної війни (і десятиліття до того) тримала нас за горло безглуздими папірцями. Мій дах, мої гроші, моє бажання мати світло під час обстрілів — але щоб поставити панель, я мала питати дозволу в кабінетах.У чому абсурдність ситуації?1. Класифікувати сонячну панель як «капітальну реконструкцію будівлі» — це все одно що вимагати дозвіл на перепланування квартири за те, що ви поставили на підвіконня вазон. Це було створено лише для одного: корупції та контролю.2. Скільки людей НЕ інвестували в енергонезалежність у 22-му чи 23-му і тд. роках просто тому, що не хотіли йти в пекло реєстрацій та перевірок? Ці дозволи буквально з’їли частину нашої енергетичної стійкості.3. У нас досі панує логіка: «все, що не дозволено — заборонено». Це і є той самий «м’який соціалізм», де чиновник вирішує, чи маєш ти право рятувати себе від блекауту.Нам не потрібні «подачки» у вигляді спрощення одного пункту раз на три роки. Нам потрібна дерегуляційна гільйотина.Якщо діяльність не загрожує життю інших — вона має бути дозволена за замовчуванням. Крапка. Свобода — це не дозвіл від уряду. Це право власності, яке ніхто не може обмежувати. Добре, що хоча б зараз ці кайдани зняли. Але скільки їх ще залишилося на ногах українців... .А які ще абсурдні «дозволи» заважають вам працювати чи жити прямо зараз? Пишіть у коментарях.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Ми це зробили: 660 тисяч ФОПів поки що можуть видихнути!Пам’ятаєте той сюр з ідеєю примусово повісити ПДВ на кожного малого підприємця з оборотом від мільйона? Так от, Державна регуляторна служба (ДРС) офіційно дала цьому законопроєкту «гарбуза».Чому це перемога?Бо чиновники нарешті почули аргументи, а не власні фантазії. Величезна подяка команді Case Ukraine — зокрема на їхні дослідження та цифри спиралася ДРС у своєму рішенні.Що саме визнали нагорі:* Це дорого: Витрати на бухгалтерів та папірці для маленького ФОПа будуть більшими, ніж сама вигода для бюджету.* Це вдарить по всіх: ПДВ автоматично піднімає ціни на товари та послуги. Менше продажів — менше економіки.* Це безглуздо: Автори ідеї навіть не спромоглися порахувати ризики. Просто хотіли «більше золота», не думаючи, що курка, яка несе яйця, просто помре.Ми теж доклали до цього свій голос і тиск. Коли ми об’єднуємося і б’ємо якісною експертизою, навіть найбезглуздіші ініціативи можна зупинити.Це ще не остаточна крапка, але дуже важливий крок. Працюємо далі, щоб економіка була вільною, а не «зарегульованою» до смерті.Як думаєте, яку наступну «геніальну» ідею спробують пропхнути? Пишіть у коментарях.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Як бюрократи вимикають світло швидше за ракети?Поки ми з вами шукаємо графіки відключень, варто подивитися на графіки економічні. Нещодавно Сергій Коваленко, гендиректор YASNO (це роздрібний бренд групи ДТЕК, постачає електроенергію 3,5 мільйонам українців у Києві, Дніпрі та Донеччині), дав інтерв’ю про те, як ми виживаємо в цю зиму.Я виділила один факт, який має відкрити очі кожному прихильнику «державного регулювання».Цифра дня: +34%.Саме на стільки зріс імпорт електроенергії з Європи лише за ОДИН день, коли регулятор (НКРЕКП) нарешті підняв «прайскепи» — штучно встановлені граничні ціни.Що це означає на мові реального життя?До цього держава казала бізнесу: «Ви не можете купувати енергію в Європі дорожче за певний ліміт». Але в Європі світло коштувало дорожче! Трейдери просто не могли його завезти, через встановлену стелю цін. Бюрократи намагалися «захистити» нас дешевою ціною, але в результаті ми отримували «дешевий нуль» у розетках. Як тільки ціновий зашморг трохи послабили — світло фізично зайшло в країну. Це класика австрійської школи: штучне обмеження цін завжди веде до дефіциту. Завжди.Проблема не лише в генерації.Росія б’є по трансформаторах і вузлах. Наша енергосистема — це величезний радянський «моноліт». І тут ми впираємося в іншу проблему соціалізму: надмірну централізацію. Великий об'єкт — легка ціль.Яке ліберальне рішення?1. Повна лібералізація цін. Енергія — це товар. Якщо ми хочемо, щоб приватний капітал будував нові станції та купував імпорт, ціна має бути ринковою. Краще мати дороге світло, ніж дешеву темряву.2. Децентралізація через приватну власність. Нам потрібні тисячі маленьких газових установок, сонячних панелей та систем зберігання (BESS) у власності громад, підприємств та приватних осіб. Держава не побудує це швидко. Це зробить ринок, якщо йому не заважати ліцензіями та податками.Ми сильні, коли ми гнучкі. Капіталізм — це і є гнучкість. Давайте перестанемо грати в «соціальну справедливість» через злидні і нарешті дамо економічній свободі включити нам світло. Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Засновник Revolut переїхав у Дубай і залишив Британію без £3 млрд податківДрузі, маю для вас новину, яка змушує задуматися кожного, хто хоч раз намагався створити в Україні бодай щось.Засновник Revolut Нік Сторонський офіційно змінив податкову резиденцію з Британії на ОАЕ (Дубай). Один-єдиний підприємець забрав із собою потенційні £3 мільярди податків, обравши нульову ставку на доходи та капітал замість британського податкового зашморгу, що постійно затягується. Поки Лондон намагається «залатати дірки» коштом успішних, Дубай пропонує економічну свободу без зайвих запитань. Для розуміння: щоб покрити таку втрату, Британії тепер потрібно знайти близько 450 000 «середніх» платників податків. Британія втрачає мільярди, а Україна — можливостіЦе іронічно. Поки ліві політики з екранів розповідають, як багаті «заборгували» суспільству, багаті просто купують квиток в один бік. Але нам не треба далеко ходити за прикладами.Грудень 2025-го — саме тоді Revolut був змушений згорнути свою роботу в Україні. Чому? Бо наш «регулятор» НБУ виставив такі «правила гри», які не мають нічого спільного зі здоровим глуздом та вільною економікою. Замість того, щоб залучати світові фінтех-гіганти, ми виштовхуємо їх палицями, захищаючи застарілу банківську бюрократію.Соціалізм — це завжди за чужий рахунокКапітал — це не папірці, це накопичена праця і мізки. А мізки — це наймобільніший ресурс. Вони не мають кордонів. Вони йдуть туди, де є безпека, повага і здоровий глузд.Коли держава замість партнерства обирає мову ультиматумів, податкового тиску та морального шеймінгу («ти винен», «ти наживаєшся»), вона руйнує фундамент свого існування.Капітал йде туди, де йому раді. Давайте зробимо Україну місцем, де підприємця цінують за те, що він створює майбутнє, а не за те, скільки в нього можна «віджати».А що для вас є більшим стоп-сигналом для бізнесу: податки чи «правила» регуляторів? Пишіть у коментарях.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

"А от у скандинавів соціалізм працює!"Сьогодні розберемо міф, який роками «годує» наших соціалістів: «Подивіться на Норвегію! Там величезні податки, і всі щасливі». Спойлер: картинка в Instagram і реальність у звітах — це різні речі. Норвезька мишоловка нарешті почала клацати. Ми звикли бачити Норвегію як рай із безкоштовною медициною та суверенним фондом у $1,6 трлн (це по $300 тис. на кожного громадянина, на хвилиночку!). Але за цим фасадом ховається небезпечна хвороба — податок на багатство. Чому багаті та розумні тікають? 🏃‍♂️💨За 2022–2023 роки з Норвегії виїхало 82 надбагатих мешканці, забравши з собою понад $4,5 млрд. Чому? Бо держава вирішила, що вона краще знає, як розпоряджатися їхнім капіталом.Податок «на повітря»: Максимальна ставка на багатство зросла до 1,1%. Це податок на активи, а не на дохід. Уявіть: ваш стартап оцінили у 100 млн крон. Він ще не приносить ні копійки прибутку, але ви вже винні державі 1,1 млн щороку. Де взяти гроші? Продавати частку бізнесу або виймати обігові кошти. Це вбивство інновацій у зародку. ✅Результат: У Швеції (яка скасувала податок на багатство ще у 2007-му) — 45 «єдинорогів». У Норвегії — ледь-ледь 8. Уроки для України 🇺🇦Ми часто чуємо: «Давайте зробимо податки як у Європі». Друзі, ми не маємо нафтової подушки, як у норвежців, щоб оплачувати помилки чиновників. Наша сировинна економіка — це лише 200 млрд дол, а не трильйони. Для нас «скандинавський шлях» сьогодні — це шлях у прірву. Нам потрібна модель Естонії, де прибуток не оподатковується, поки він реінвестується в бізнес. Держава не повинна обіцяти «підтримку» — вона просто має не заважати. Капіталізм — це коли гроші працюють на розвиток. Соціалізм — це коли гроші тікають у Швейцарію, бо їх просто грабують під виглядом «справедливості». Вільна економіка — це сильна армія і незалежна держава. Давайте будувати країну для творців, а не для контролерів 🗽 Матеріал – ILIЯна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

🔥 База від Мілея у ДавосіПоки світ бавиться у дипломатичні реверанси, Хав'єр Мілей знову вийшов на сцену Давосу і видав абсолютну, концентровану базу.Мілей провів блискучу аналогію з біблійними карами, які сьогодні накривають Захід:1. Сарана — це голод (наслідок втручання держави у виробництво).2. Темрява — це втрата ясності в прийнятті рішень (коли ринкові сигнали спотворені регуляціями).3. Смерть первістків (майбутнього) — це доля нації, яка розмінює свободу на ілюзію безпеки.👇 Що з цього маємо винести ми, українці?1. Капіталізм — це про справедливість, а не лише про грошіУ нас же роками: "справедливість — це відібрати в успішного і віддати бідному (читай: неефективному чиновнику чи збитковому держпідприємству)" — це брехня! Немає нічого моральнішого за добровільний обмін, де обидві сторони виграють. Все інше — це узаконений грабіж.2. Звичка бути жертвоюЦе коли ти хочеш, щоб про тебе дбала держава, як про дитину. Мілей правий: поки ми не вб'ємо в собі бажання отримати "халяву" і "безпеку" від чиновника, ми будемо бідними.3. Економічна свобода — це зброяДля нас це питання виживання. Ми не виграємо війну на виснаження з економікою, зв'язаною по руках і ногах. Тільки вільний ринок здатен генерувати ресурси швидше, ніж ворог їх знищує.Наш шлях — це радикальний класичний лібералізм:⚡️ Дерегуляція як національна ідея. Не "спрощення", а повне скасування всього, що не стосується безпеки життя. Підприємець має витрачати час на створення продукту, а не на звіти.⚡️ Священна приватна власність. Ніхто, навіть заради "високих цілей", не має права чіпати те, що людина заробила чесною працею. Це фундамент довіри.⚡️ Скорочення держави. Гроші мають залишатися в економіці, а не йти на утримання апарату, який продукує лише "темряву".2026 рік Мілей називає роком пробудження. Давайте зробимо так, щоб для України це був не просто рік пробудження, а рік економічної зрілості. Viva la libertad carajo!Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Ми копіюємо не успіх, а звички багатих пенсіонерівПереглянула свіжий подкаст із Володимиром Поперешнюком (Нова Пошта) і він влучив у саме яблучко: щоб стати багатими, нам треба дивитися не на ЄС зразка 2024 року. Нам треба орієнтуватися на США XIX століття, на Сінгапур 60-х або на ранній Дубай.Бо наша ставка на євроінтеграцію перетворилася на карго-культ. Хто не знає історію: під час війни тубільці на островах бачили, як американці будують смуги, і їм з неба падають літаки з тушонкою та одягом. Коли військові поїхали, тубільці збудували літаки з соломи і почали молитися, щоб «халява» повернулася. Ми робимо те саме.Ми ухвалили тисячі європейських регуляцій (наші «солом’яні літаки»). Ми створили купу інспекцій та міністерств (наші «шамани»). І ми щиро не розуміємо: чому європейські зарплати та рівень життя не падають нам на голову?Бо багатство Європи — це не наслідок її нинішніх регуляцій. Це наслідок століть дикого, вільного ринку, який був ДО того.Це як взяти кредит на останній iPhone і поїздку на Мальдіви, коли в тебе вдома тече дах і пустий холодильник. Ти виглядаєш «по-багатому» рівно тиждень, а потім залишаєшся голодним боржником.Нам треба припинити будувати макети європейського життя. Нам треба повернути умови, за яких Європа сама стала багатою: свободу робити бізнес без дозволу чиновника. І, можливо, до тих регуляцій ніколи більше й не повернемося.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ