Ми копіюємо не успіх, а звички багатих пенсіонерів

Переглянула свіжий подкаст із Володимиром Поперешнюком (Нова Пошта) і він влучив у саме яблучко: щоб стати багатими, нам треба дивитися не на ЄС зразка 2024 року. Нам треба орієнтуватися на США XIX століття, на Сінгапур 60-х або на ранній Дубай. Бо наша ставка на євроінтеграцію перетворилася на карго-культ. Хто не знає історію: під час війни тубільці на островах бачили, як американці будують смуги, і їм з неба падають літаки з тушонкою та одягом. Коли військові поїхали, тубільці збудували літаки з соломи і почали молитися, щоб «халява» повернулася.
Ми робимо те саме. Ми ухвалили тисячі європейських регуляцій (наші «солом’яні літаки»). Ми створили купу інспекцій та міністерств (наші «шамани»). І ми щиро не розуміємо: чому європейські зарплати та рівень життя не падають нам на голову? Бо багатство Європи — це не наслідок її нинішніх регуляцій. Це наслідок століть дикого, вільного ринку, який був ДО того. Це як взяти кредит на останній iPhone і поїздку на Мальдіви, коли в тебе вдома тече дах і пустий холодильник. Ти виглядаєш «по-багатому» рівно тиждень, а потім залишаєшся голодним боржником. Нам треба припинити будувати макети європейського життя. Нам треба повернути умови, за яких Європа сама стала багатою: свободу робити бізнес без дозволу чиновника. І, можливо, до тих регуляцій ніколи більше й не повернемося. Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ