Telegram statistics channel - @economicmatviuchuk

🌭🏎 Знаєте, що спільного між дефіцитом ковбаси в СРСР і загрозою зупинки виробництва БТР-4 під час війни? Соціалістичне централізоване плануванняНовина про Харківське конструкторське бюро (ХКБМ) звучить як абсурд: на складах лежать готові деталі, з яких можна зібрати від 100 до 200 нових бронетранспортерів. Завод здатний видавати по 20 машин щомісяця. Але конвеєр може повністю зупинитися вже в серпні, а унікальних фахівців доведеться звільняти.Чому? Бо держава не уклала новий контракт. Чиновники вже півроку чекають, поки Генштаб «порахує потреби».Це ж класика того, про що писали Людвіг фон Мізес та Фрідріх Хаєк. У плановій системі саме монопольний уряд бере на себе повноваження вирішувати, що і як виробляти. Результат? Втрачається здатність до раціонального економічного розрахунку. Рішення ухвалюються наосліп або, як у нашому випадку, взагалі паралізуються бюрократією. Наше Міноборони зараз виступає саме в ролі такого неповороткого радянського «Держплану».У нас система побудована навколо чиновника. Йому не потрібна ефективність, йому достатньо мати владу зупинити процес. Не дати довідку, затягнути погодження у казначействі, не підписати акт прийому-передачі. Щойно між виробником і фронтом з’являється хоча б один такий Начальник із печаткою (і непрацююча судова та охоронна гілка) — він миттєво бере процес у заручники. Це створення штучної монополії, де діє правило: "Ах, не моя фірма виграла? Тоді ваші дрони нікуди не поїдуть, поки не домовитесь".Як це зламати? Відповідь одна — ринок і децентралізація.⚡️ Демонополізуйте закупівлі. Дозвольте бойовим бригадам і підрозділам напряму купувати техніку у виробників, минаючи міністерські коридори. Збройні сили — це споживач, який найкраще знає свої потреби. Відкритий ринок оборонного обладнання є єдиною дієвою альтернативою державній монополії, яка постійно генерує затримки.⚡️ Залучіть приватний капітал. Якщо держава не може купити ці 200 БТР-ів зараз (хоча на різні кешбеки гроші чомусь є) — дайте заводу дозвіл залучати приватні інвестиції. Використовуйте механізми державно-приватного партнерства або дозвольте працювати на експорт (із гарантією першочергового викупу для ЗСУ, коли з'являться кошти).⚡️ Приберіть статутну бюрократію. Ми вже маємо успішний кейс — сферу дронів. Україна стала світовим лідером у цьому напрямку саме тому, що там максимально усунули радянські "норми", дозволивши інженерам і військовим працювати та укладати угоди безпосередньо. Війна не прощає паперових затримок. Нам потрібна економічна свобода в оборонці, інакше ми й надалі будемо втрачати час та гроші, чекаючи на черговий підпис.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Урядовий кешбек на пальне — все.Програма завершилася. Що це взагалі було? Спочатку держава забрала наші податки. Потім витратила купу грошей на адміністрування «кешбеку», щоб повернути нам жалюгідні копійки. А тепер забере назад те, що ми не встигли витратити.В Україні понад 100 форм соціальної допомоги. Бідні далі бідують, але система працює — виключно заради популізму.Податки ділять суспільство на тих, хто платить, і тих, хто живе за їхній рахунок. І тут важливо не плутати. Вчителі чи лікарі роблять реальну роботу. Вони стали заручниками, бо держава просто монополізувала їхні сфери. На вільному ринку вони б чудово заробляли.А от армія чиновників — це чисті «споживачі податків». Для них кожна роздача грошей — це можливість купити лояльність виборців за наші ж гроші. Чим більші податки й державні виплати, тим більший виграш чиновників і значніші втрати тих, хто реально працює.Ми ведемо важку війну і не маємо права розкидатися ресурсами. Що робити?⚡️ Жорстка адресність. Соціалка не має розмазуватися тонким шаром по всіх. Допомога повинна йти виключно тим, хто потрапив у халепу. Мають бути чіткі переліки. ▪️ Хто об'єктивно не може працювати (люди з важкою інвалідністю, сироти, ті, хто втратив усе через війну): максимальна, цільова, монетизована і пряма допомога. Без сотні довідок.▪️ Для всіх інших: найкраща «соцпрограма» — можливість працювати без держави на шиї. Скасуйте зайві ліцензії, знизьте податки, приберіть перевіряльників. Дайте підприємцям і працівникам дихати.⚡️ Справжній кешбек — це зменшення держави. Замість того, щоб забирати гроші, прокручувати їх через бюрократію і повертати 10% з барського плеча — просто залиште їх людям! Зниження податків та скасування ліцензій працюють краще за будь-які урядові подачки.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

⚡️ «Українець ніколи не має заробляти мінімальну зарплату» — організатор протесту проти мігрантівДнями міністр Сибіга озвучив реальну цифру: за кордоном перебуває 8 млн українців. Він заявив, що доведеться "боротися за своїх людей" з іншими країнами, і для цього розроблятимуть спецпрограми.Організатори акцій проти мігрантів радіють, що влада нарешті почала говорити про українців, і висувають круту тезу: "Українець ніколи не має заробляти тут мінімальну зарплату". Більше того, вони справедливо обурюються тим, що державні монополії як "Укрпошта", маючи інструмент бронювання, платять людям жалюгідні 8-13 тисяч гривень.Абсолютно згодна! Звучить ідеально. Але давайте, як дорослі люди, розберемося, де тут криється пастка.Ілюзія державних стимулівМіністр каже про "фінансову підтримку" тим, хто повертається. Але треба пам'ятати базу економіки: у держави немає власних грошей. Щоб створити "стимули" для одних, чиновники повинні залізти в кишеню до тих підприємців і працівників, які весь цей час залишаються тут, тягнуть на собі економіку і донатять на армію.Нові державні програми означають нові податки або інфляцію. У результаті реальна заробітна плата тих, хто працює в Україні, впаде ще більше. Це і є соціалізм — примусовий розподіл, який зрештою робить біднішими всіх.Пастка "мінімалки"Активісти кажуть: "ні Мінімальній зарплаті українців". І це блискуче гасло! Але вирішення цієї проблеми не в тому, щоб чиновник підняв цю "мінімалку" своїм указом. Заробітна плата — це ціна добровільного обміну. Якщо держава штучно завищує мінімалку, вона не робить людей багатшими. Вона просто забороняє легально працювати тим, чиї навички на даний момент ринок оцінює нижче.Вихід не в тому, щоб підвищувати мінімалку, а в тому, щоб скасувати її взагалі. Конкуренція за робочі руки сама піднімає зарплати на гідний рівень, без жодних вказівок згори.Як насправді повернути людей?Основна цінність — це справді людина. Я пишу про це роками. І наші люди, які виїхали і відкривають сотні підприємств закордоном, не чекали на золоті державні подачки. Вони хотіли нормальних умов для життя та розвитку. Що потрібно зробити, щоб у битві за українців, перемогла Україна?⚡️ Чесні правила гри та тотальна прозорість. Люди хочуть знати, куди йде кожна їхня податкова копійка.⚡️ Повага до приватної власності та життя. Це основа будь-якого вільного суспільства. Жодних рейдерських атак через силові структури та тиску на бізнес.⚡️ Людям потрібна чіткість і прогнозованість, яка породжує довіру до держави, а не страх. Це військової служби теж стосується.⚡️ Не працювати на державу 75% свого часу (за одним дослідженням, українців виплачують податки до жовтня місяця і мають лише 3-4 місяці щоб заробити на себе).Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

«Дрони стануть українською нафтою тільки за держмонополії», — Дмитро КулебаВ одній розмові Кулеба поєднує абсолютно непоєднувані речі.З одного боку, він дуже круто і правильно каже: українці за своєю суттю підприємці ("як ті ж запорізькі козаки"), нам потрібна "економічна воля", і взагалі його ідеальна політична платформа називається "демократичний куркуль".Але як тільки мова заходить про найуспішніший український продукт останніх років — дрони — внутрішній ліберал різко перетворюється на держпланівця. Мовляв, щоб дрони стали нашою "нафтою", потрібен тотальний державний контроль: кому продавати, за скільки і скільки виробляти.Зачекайте, тут є одна маааленька логічна помилка.По-перше, "куркуль", якому держава вказує, кому, що і за скільки продавати, — це вже не куркуль.По-друге, нафта в Еміратах лежить під землею, її створила природа. А наші дрони створили інженери, айтішники та бізнесмени. Створили в гаражах чи бліндажах, на донати і якраз завдяки тому, що держави там на старті не було.Державна монополія — це не шлях до багатства. Це шлях до дефіциту, квот і відтоку мізків. Пан Кулеба сам же визнає, що виробники вже потроху переносять заводи за кордон. Чому? Бо капітал тікає туди, де є економічна свобода, а не "100% контроль".Хочете, щоб дрони дійсно приносили країні мільярди і посилювали нашу обороноздатність? Дайте компаніям вільно експортувати те, що не може викупити держава. Тільки вільна конкуренція робить продукт кращим та дешевшим. А наші "куркулі" самі розберуться, як завоювати світовий ринок.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Євробюрократія, сталь та енергетика: як уряду дійсно врятувати нашу промисловістьДля «АрселорМіттал Кривий Ріг» це означає додаткові витрати $60-90 на кожну тонну сталі. Європейські клієнти вже зупиняють замовлення, а підприємство змушене скорочувати виробництво до технологічного мінімуму.Виходить, "Україна не готова до ЄС", але умови ставлять як для повноправного члена)) В умовах війни, порушеної логістики та найвищих цін на електроенергію в Європі, гендиректор компанії закликає український уряд втрутитися і забезпечити "справедливо регульовану ціну на енергоносії". Відчай великого бізнесу зрозумілий: коли Брюссель будує нові паркани замість обіцяної підтримки, металурги шукають будь-які способи вижити.Але як має виглядати реальна допомога від уряду? Ручне встановлення "справедливих" тарифів Кабміном — це шлях у нікуди, адже хтось інший все одно змушений буде покрити цю різницю.Справжній вихід — це тотальна децентралізація та лібералізація енергоринку. Щоб промисловість мала стабільний і дешевий струм, держава має прибрати всі регуляторні бар'єри для побудови власної генерації. Коли бізнес може вільно, без дозволів роками, будувати малі газотурбінні установки, біогазові станції чи інші об'єкти — виникає конкуренція. Утворяться компанії у різних куточках країни, які зруйнують монопольне становище олігархів і їхню ренту на продажі ресурсів.Саме ринкова конкуренція між сотнями виробників струму зіб'є ціни природним шляхом краще за будь-які урядові постанови. До того ж таку децентралізовану мережу приватної генерації неможливо знищити російськими ракетами.Вільний енергетичний ринок — це і є найкраща "субсидія" та захист для нашої промисловості, яка дозволить металургам зберегти і нарощувати економіку країни. І не тільки їм!Я вже не раз казала: чиновник — він і в Брюсселі чиновник. Замість того, щоб відкривати ринки для вільної торгівлі, вони будують нові паркани. А платять за це прості люди вищими цінами, інфляцією і купою іншої зарази. Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Сам розбудував Донбас, сам усе втратив: історія українського капіталіста АлчевськогоЗнаєте, яка головна ілюзія, яку нам старанно вбивали в голови десятиліттями? Що без "допомоги", дозволу чи протекції держави великий бізнес побудувати неможливо.Ми чомусь звикли думати, що успіх — це випросити субсидію, отримати пільгу або вибити жирне державне замовлення. Але наша власна історія показує зовсім інше.На каналі "Спитай в економіки" вийшло нове відео. Воно про Олексія Алчевського — сина звичайного дрібного купця, який без шаленого стартового капіталу взяв і побудував банківсько-промислову імперію в Україні. Шахти Донбасу, металургія, банки — все це зростало на приватному інтересі, вільному обміні та конкуренції. Це був той самий живий капіталізм, який будував заводи і створював цілі міста (так, Алчевськ — це на його честь).Але найцікавіше та найповчальніше в цій історії починається тоді, коли настає криза. Замість того, щоб шукати ринкові рішення, Алчевський вирішує піти шляхом, який здається легшим — просити уряд про державне замовлення...Спойлер: сподіватися на чиновників і "державну підтримку" — ідея так собі. Що у 1901 році, що сьогодні.Ця історія — не просто історична довідка. Вона про те, що підприємницький дух українців здатний творити дива, коли йому не ставлять палиці в колеса. І дуже наочно показує, чим закінчуються ігри в ручне управління та залежність від бюрократів.Дивіться відео за посиланням 👇 Подумаємо разом, чому ми вже понад століття продовжуємо наступати на ті самі граблі.🔗 [Посилання на відео]Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

😂 Як зумери в ТікТоці випадково винайшли капіталізмПрямо зараз розгортається найсмішніший економічний експеримент року. Відома американська лоукост-авіакомпанія Spirit Airlines оголосила про банкрутство. І тут на сцену виходить ТікТок-блогер. Він запускає кампанію з викупу авіаліній, щоб зробити їх «народними». Гасла просто пісня: «Пошлемо до біса жадібних капіталістів з Волл-стріт!», «Жодних хедж-фондів!», «Компанія належатиме нам!».Ідея так зайшла, що 170 тисяч людей вже «наобіцяли» скинутися на 132 мільйони доларів (купуючи тікети від $45). Блогер обіцяє кожному право голосу в раді директорів і знижки. А тепер слідкуйте за руками. Хлопець бореться з капіталістами і акціонерами, щоб... створити акціонерне товариство! Тільки замість кількох великих інвесторів, у нього будуть сотні тисяч дрібних, які так само вклали свій приватний капітал і хочуть щось за це. Добровільна кооперація, збір коштів, рада директорів — вітаю, ви щойно перевідкрили базовий капіталізм! Але найцікавіше інше. Прихильники цієї ідеї пишуть: «Наша мета — не бути прибутковими, а тримати ціни низькими для всіх». Не відкривайте їм таємницю: компанія Spirit збанкрутувала не тому, що хтось був надто жадібним. Ви можете назвати компанію хоч «Народною», хоч «Справедливою», але літаки літають на гасі.До речі, сам блогер вже скромно натякнув, що готовий стати CEO цієї «народної» компанії. Класика. Боротися за рівність найприємніше з крісла генерального директора.Мораль проста: можна скільки завгодно гратися в ліву популістичну риторику, але коли справа доходить до управління складними системами, реальність швидко розставляє все по місцях. Закони економіки працюють для всіх однаково.Може в нас теж хтось хоче викупити Укрзалізницю через тікток? 😉Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

з України йде Metlife, ВВП скорочується — уряд продовжує нацкешбекВВП України впав на 0,5% у І кварталі 2026 року — перше падіння за три роки. Але в інфополі інша реальність: чиновники їздять по заводах, тиснуть руки підприємцям і роздають відзнаки «Зроблено в Україні».Я розумію підприємців, які радіють цим відзнакам. Коли ти роками тягнеш бізнес, зберігаєш робочі місця під час війни — тобі просто по-людськи приємно, що держава нарешті звернула на тебе увагу і сказала «дякую». Це нормальна реакція. Але, що насправді за цими красивими візитами та «Нацкешбеком», який уряд сьогодні продовжив до 2028 року.Поки під камери роздають значки, великий капітал збирає речі. Йде американський MetLife. Вони працювали тут 24 роки і були лідером ринку (покривали 49,2% ринку країни). Планували виходити і раніше (переорієнтація на ринки Азії) але лишилися через початок війни (щоб не бити по Україні репутаційно). Їх підкосив НБУ. Коли регулятор виписує міжнародній корпорації 8 мільйонів гривень штрафу за «порушення правил звітності» і чіпляється до розміру шрифту в документах — інвестор просто фіксує збитки, продає бізнес і йде. Регулятори поводяться так, ніби в нас під кордоном стоїть черга з інвесторів. До цього, через вимоги НБУ, закрив акаунти українцям і Revolut.Держборг перевалив за 100% ВВП. Ми набираємо десятки $млрд боргів не лише на зброю. Держборг у більшості росте, щоб утримувати чиновників, які штрафують за шрифти. Щоб фінансувати невоєнні видатки і відвертий економічний популізм.Держава душить бізнес високими податками на працю (вони на рівні багатих країн, а чиста зп — в ~6,5 разів менша), викачує гроші з реального сектору, витрачає величезну частину цих коштів на адміністрування самої себе, а потім з барського плеча повертає вам копійки через кешбек. Це не підтримка економіки. Це перекладання грошей з однієї вашої кишені в іншу, при якому половина губиться в кабінетах.Справжня підтримка вітчизняного виробника — це не коли чиновник приїжджає до вас у цех з грамотою. Ще жодна економіка не виросла завдяки чиновникам, які "обирають" галузі. А от без інвестицій, які тікають від бюрократії, та без економічної свободи для всіх — ми економічно, та і взагалі ніяк, не витягнемо.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Націоналізація FirePoint: як благі наміри можуть вбити виробництво зброїНовини навколо скандалу з виробником дронів FirePoint і «плівками Міндіча». Ситуація об'єктивно складна: є загроза, що через токсичний шлейф компанія втратить контракти, а фронт — необхідну зброю. Щоб врятувати постачання та зберегти унікальну команду інженерів, лунають пропозиції про можливу націоналізацію підприємства. Я чудово розумію мотиви цих закликів. Але «державне управління» та «інновації» — це поняття з різних планет .Нещодавно Петро Чернишов (експрезидент Київстару) дуже влучно розібрав це на прикладі Сенсбанку (колишній Альфа-банк). Після націоналізації складні корпоративні процеси замінилися призначенням лояльних людей без релевантного досвіду, головне завдання яких — направляти фінансові потоки куди треба (детальніше послухайте в плівках).І згадав епопею з Київстаром, коли під приводом «російського сліду» ледь не націоналізували успішну компанію. Є й інша причина «націоналізації»: півмільярда доларів, які лежали на рахунках. Компанію, можливо, врятувало лише залучення екс-директора ЦРУ Майка Помпео до Наглядової ради. На щастя, минулося і Київстар зараз є першою українською компанією, яка вийшла на Nasdaq.А тепер перенесемо цю модель на FirePoint. Це не просто завод, який штампує однакові деталі. Це R&D-центр із виробництвом, який працює на випередження. Чому приватні defense-tech компанії перемагають? Бо вони гнучкі.Що буде, якщо FirePoint стане державним (чи потрапить в АРМА)? Бюрократія боїться ризику, а без ризику немає інновацій.Як писав Людвіг фон Мізес, бюрократія діє за інструкцією, а підприємець шукає результат. У війні технологій перемагає результат.Який вихід?Нам потрібно відокремити мухи від котлет. 1. Розслідування та покарання: Правоохоронці мають розібратися з діями конкретних осіб. 2. Очищення власності, а не управління3. Держава — замовник, а не менеджер: Міноборони має замовляти результат (знищені російські цілі) і платити за нього. Але операційне управління, розробки та закупівлі мають залишатися повністю в приватних руках.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ

Поки мережу заполонили плівки, у нас розгортається ще одна криза. Фінансова.За зачиненими дверима урядовці б'ють на сполох: грошей немає, є величезна проблема з фінансуванням, і вже у травні бюджет доведеться терміново переглядати. І найстрашніше — діра утворилася саме у військовому бюджеті, не вистачає коштів навіть на «план стійкості». Чому? Бо Резервний фонд порожній. Гроші з нього просто порозбирали на «Є-Відновлення» та інший популізм. Чому під час екзистенційної війни, де базовою і єдиною реальною функцією держави є фізичний захист громадян, кошти йдуть на роздачу благ — досі залишається загадкою.Ми критично залежимо від зовнішніх донорів — грошей МВФ, Світового банку та плану Ukraine Facility. Але і тут глухий кут: парламент паралізований, він провалює закони, необхідні для отримання цих коштів (парламентарі стверджують, що не хочуть брати на себе відповідальність за рішення уряду).Це класичний наслідок «м'якого соціалізму». Уряд обожнює грати в доброго чарівника: збирати податки з бізнесу, а потім роздавати їх, купуючи лояльність.Величезний розмір держапарату — це само по собі жахливо. А от величезний розмір держапарату без працюючих інститутів верховенства права та приватної власності, та ще й при ручному управлінні — це тотальний жах. Не можна збудувати міцну економіку на кредитах і бюрократії. Нам потрібно радикально різати державні видатки. Скоротити держапарат до мінімуму.Яна Матвійчук ☑️ ПІДПИСАТИСЯ