Doc_endocrinologist

СЕЧОВА КИСЛОТАПро сечову кислоту, її інтерпретацію в аналізах крові, а також про добавки й препарати, які метаболізуються з її утворенням — інозин і рибоксин. Наскільки вони ефективні та чи ефективні взагалі?Мало хто знає, але сечова кислота — головний антиоксидант плазми крові, що забезпечує 30–65% її загальної антиоксидантної ємності. У чоловіків її нормальний рівень дещо вищий, ніж у жінок.У процесі еволюції примати втратили фермент уриказу, який розщеплює сечову кислоту. Тому її рівень у людей у 5–20 разів вищий, ніж у більшості інших ссавців. Вважається, що це дало еволюційну перевагу: урати допомагали захищати мозок і виживати в умовах дефіциту їжі.Сьогодні ситуація протилежна: люди частіше переїдають, ніж голодують. До речі, одним із маркерів інсулінорезистентності вважається саме підвищення рівня сечової кислоти. Інсулін стимулює реабсорбцію уратів у нирках через транспортер URAT1, тому що вищий його рівень, то гірше виводиться сечова кислота. Аналогічний ефект спостерігається й при надмірному вживанні напоїв із фруктозою.Урати здатні нейтралізувати вільні радикали, гідроперекиси та зв’язувати метали, зокрема залізо, зменшуючи оксидативний стрес. Але, як завжди, є нюанси.Як надлишок (гіперурикемія), так і нестача (гіпоурикемія) сечової кислоти можуть бути шкідливими:Надлишок: підвищує ризик подагри, уратних каменів у нирках і серцево-судинних захворювань. Недарма алкоголь — перше, що рекомендують обмежити при високій сечовій кислоті.Нестача: може послаблювати антиоксидантний захист організму.При деяких нейродегенеративних захворюваннях гіпоурикемія також розглядається як фактор ризику швидшого прогресування хвороби. Логічно припустити, що добавки, які підвищують рівень сечової кислоти, можуть бути корисними для профілактики нейродегенеративних захворювань. Але більшість досліджень цього не підтверджує. Наприклад, у пацієнтів із ранньою хворобою Паркінсона інозин не продемонстрував переваг над плацебо щодо уповільнення прогресування захворювання. 🤷‍♂️Водночас є дані, що антиоксидантна роль сечової кислоти особливо важлива при ішемії-реперфузії (інсульт, інфаркт). Але це вже не зовсім про біохакінг, а про критичні стани.Отже, доказова база щодо препаратів, які підвищують рівень сечової кислоти (інозин, рибоксин), залишається суперечливою. Ставте «💪», якщо теж балувалися рибоксином у бурхливу молодість 😄

Там під дією ферментів він окислюється, перетворюючись безпосередньо на триметиламіноксид (ТМАО). Проблема полягає в тому, що цей метаболіт активно втручається у транспорт холестерину. Він сприяє захопленню ліпідів макрофагами у стінках судин, що призводить до утворення так званих пінистих клітин та прискореного розвитку атеросклерозу. Крім того, ТМАО підвищує реактивність тромбоцитів, роблячи їх більш схильними до злипання та збільшуючи ризик тромбоутворення. Важливо розуміти, що різні форми холіну мають різну здатність перетворюватися на цей токсин. 🚫 Абсолютним лідером антирейтингу є холін бітартрат. Він дає різкий викид холіну у ШКТ – транспортери перенасичуються, а все зайве скидається мікрофлорою. За ним слідує холін альфосцерат. Завдяки своїй повільній абсорбції та метаболізму у печінці він залишає мінімум доступної сировини для мікрофлори. Але ДМАЕ – абсолютний безальтернативний донор холіну. Через відсутність третьої метильної групи у молекулі він фізично не здатний перетворюватися на триметиламін, тому ризик утворення ТМАО від нього абсолютно нульовий.Вибір форми холіну залежить від мети☝🏻ДМАЕ індивідуально підходить людям, у яких активно метилювання, а також може бути хорошим варіантом для синтезу мембран на периферії. Цитиколін відзначився позитивним впливом на дофамінергічну систему у мозку, крім того, він вже доволі активний для синтезу ацетилхоліну, але має тривалу кінетику. Оптимальний варіант для довгих курсів, коли важливо накопичити та утримати високу концентрацію холіну у крові та тканинах

Чи справді ІФР-1 настільки хороший у бодибілдингу, як про нього говорять? Бодибілдери люблять багато говорити на теми, в яких, відверто кажучи, не надто добре розбираються. Одразу зазначу: усі без винятку люди, які фіксували будь-який локальний ріст від цього препарату, паралельно використовували синтол. А від синтолу, як відомо, усе росте і без будь-яких додаткових факторів росту.Чи можуть такі речовини прискорювати загоєння травм при локальних ін’єкціях? Швидше так, ніж ні. Але якісних метааналізів на цю тему немає, та й навіть окремих клінічних випадків (case reports) дуже мало, якщо бути зовсім чесним.Що ж стосується відновлення після тренувань, то подібні засоби нерідко використовують ті, кому потрібно проходити допінг-контроль і при цьому не виходити за межі своєї вагової категорії. Відновлення можуть покращувати і інсулін, і анаболічно-андрогенні стероїди, але якщо ні те, ні інше використовувати не можна, тоді вдаються до таких альтернатив. Хоча особисто я не є великим прихильником цього підходу.

Про найбезпечніші та найефективніші способи тренувати шиюКоли йдеться про тренування шиї, не варто забувати, що шийні хребці — це далеко не найзносостійкіша структура, тому підхід тут найкраще будувати за принципом «не нашкодь».Борцівські містки, підйом прив’язаних дисків і гирь — це, звісно, виглядає дуже ефектно. Але більшість людей, які займаються подібним і збирають купу лайків в інтернеті, це, по суті, генетична еліта, яка тренує такі рухи буквально з моменту, як переступила поріг дитсадка.Для більшості людей (особливо тих, кого це питання хвилює насамперед естетично) набагато краще й безпечніше обмежитися тренуванням із вагою власної голови: підйомами голови лежачи на боці або звісивши її з ліжка, розгинаннями з легкою гумою та згинаннями з опором долонями. Серйозно. Щоб шия стала товстішою — цього зазвичай цілком достатньо.Також варто мати на увазі, що надто товста шия підвищує ризик апное, а це вже не надто корисна штука для більшості людей.Видавати звуки вмираючого тюленя уві сні — це не те, до чого варто прагнути.

Найбільш оптимальна тривалість силового тренуванняВраховуючи різноманіття людських цілей, я не думаю, що можна дати однозначну відповідь у стверджувальній формі. Але ми знаємо, що тренування, які тривають надто довго (3+ години), можуть виснажувати нервову систему. Водночас ми також розуміємо, що вкласти справді продуктивне тренування (хоча б за схемою «верх/низ») у магічні фітнесівські 55 хвилин — на практиці майже неможливо.Тому, не варто заганяти себе в рамки, а потрібно обирати таку тривалість тренування, за яку можна виконати адекватний робочий обсяг, а потім успішно відновитися. Щось на кшталт 20 підходів за 1,5–2 години — це хороша відправна точка (не для новачка, а для людини, яка вже знайома з навантаженнями й вирішила серйозніше зайнятися собою).Щоб контролювати час, витрачений у залі, можна певний період тренуватися за таймером, закладаючи 3–3,5 хвилини на відпочинок між підходами. Це привчає до дисципліни та формує звичку не розтягувати тренування без потреби. Тому займайтеся стільки, скільки потрібно і намагайтеся не зависати між підходами в телефоні по 15–20 хвилин ☝🏻

MOTS-C як альтернатива метформінуПопри те, що я бачив результати, де MOTS-C у дозуванні 5000 мкг через день, знижував рівень глікованого гемоглобіну на цілий 1 пункт, я все ж не думаю, що він може бути повноцінною заміною метформіну. Хоча контекст, звісно, тут має велике значення.Я не маю нічого проти того, щоб люди, наприклад, використовували MOTS-C під час набору маси, коли контролювати чутливість до інсуліну не завжди буває легко. З огляду на той факт, що, на відміну від метформіну, він не впливає на швидкість всмоктування глюкози в кишечнику, можливо, у цьому випадку він навіть є більш бажаним варіантом. Але якщо йдеться про людину з переддіабетом або метаболічним синдромом — метформін виглядає значно логічнішим вибором, адже загалом саме для цього його й створювали і механізмів контролю рівня глюкози в нього одразу декілька (наприклад, він може знижувати швидкість глюконеогенезу в печінці, що також відіграє важливу роль у контролі рівня глюкози в крові).Пептиди загалом варто розглядати як речовини, що використовуються насамперед для покращення перформансу.P.S: Ну і реально робочі дозування деяких пептидів, як ви вже напевно зауважили, значно вищі заявлених виробником ☝🏻

Сьогодні про ніацинамід.Ту саму форму B3, яку дерматологи додають у креми, а біохакери — у стек для NAD+. Один і той самий порошок працює з двох боків 🤓І виявилося, що через ніацинамід клітина синтезує 85% усього свого NAD+ — а без цього простоюють сиртуїни, репарація ДНК і дихальний ланцюг.Ніацинамід потрапляє в клітину, через NAMPT переходить у NMN, а далі — в NAD+. Це salvage pathway — найпотужніший шлях відновлення. NAD+ працює як кофактор для сиртуїнів (SIRT1–7), PARP (репарація ДНК) і комплексів дихального ланцюга.Що це дає - вищий рівень NAD+ — енергії до вечора вистачає довше- рівніша шкіра, менше пігментації та себуму- міцніші суглоби при остеоартриті, рідше потрібні НПЗП- чистіший фон окисного стресу- реальний захист шкіри від УФ — підтверджений у РКДФакти - NAD+ зростає за 12 годин — одноразовий прийом 500 мг значуще підвищує NAD+pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27304511 — CD38 з віком зростає у 2–3 рази й швидше виснажує NAD+після прийому 500 мг рівень NAD+ у крові зростає- Немеланомні раки шкіри −23% за рік — головне РКД ONTRAC у NEJMpubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26488693 — N=386, 500 мг × 2/день, 12 місяців, плоскоклітинний рак −30%- Остеоартрит — індекс +29%, НПЗП −13% — стара робота Jonas, але РКДpubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8841834 — N=72, 12 тижнів, краща рухливість суглобівpubmed.ncbi.nlm.nih.gov/41194652 — Wu 2025: NAD+ підтримує хрящ- Шкіра — себум, акне, пігментація — огляд 10 дослідженьpubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28220628 — стабільне зниження жирності шкіри та плям- Парадокс сиртуїнів — in vitro блокування, in vivo зростання активностіpubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28417163 — Hwang 2017, пояснення парадоксуЯк приймати 💊- 500 мг — базова доза, зранку або ввечері з їжею, якщо викликає сонливість- 500 мг × 2/день — режим ONTRAC при УФ-навантаженні та остеоартриті- форма — ніацинамід, без флаш-ефекту (на відміну від ніацину)- верхня межа — 3 г/день, вище підніматися не вартоКоротше, це працює через salvage pathway — NAD+ під рукою, а сиртуїни й репарація ДНК працюють на повну.Може допомогти, коли шкіра тьмяніє, суглоби ниють після навантаження, а енергії до вечора вже не вистачає.База для антиейджу та внутрішнього УФ-захисту.P.S: А де можна купити цей чудовий вітамін, ну ви знаєте😎👇https://t.me/EVNevolution

Оптимальний тижневий тренувальний обʼєм для росту мʼязів👇🏻________І хоч всі тут спеціалісти в питаннях тренінгу, є деякі речі, які я би хотів підкреслити і виділити Щоб мʼязи росли, важливий не тільки вибір вправ, а й правильний обʼєм роботи. Під обʼємом мається на увазі кількість робочих підходів на кожну групу мʼязів за тиждень. Важливо: враховуються лише ті підходи, які виконуються з достатнім навантаженням (тобто близько до відмови).Великі мʼязові групи:Спина — 12–20 підходів на тижденьГруди — 10–18 підходівКвадрицепс — 10–18 підходівЗадня поверхня стегна — 8–14 підходівСередні мʼязові групи:Дельти (загалом) — 12–20 підходівСередні дельти — 10–16Задні дельти — 8–14Передні дельти — 4–8 (часто добре навантажуються у жимах)Трапеції — 6–12 підходівМалі мʼязові групи:Біцепс — 8–14 підходівТріцепс — 8–14 підходівІкри — 8–15 підходівПрес — 6–12 підходівВажливо розуміти, що більше не означає краще. Після приблизно 20 підходів на мʼязову групу ефективність росту часто знижується, а втома накопичується значно швидше. Але і радикальний мінімалізм - це крінж. Так, він у деяких ситуаціях має право на життя, але це швидше вийняток а не правилоОбʼєм потрібно підбирати під свій рівень:Новачкам зазвичай достатньо 8–12 підходівСпортсменам середнього рівня — 10–16Просунутим — 12–20Також велике значення має частота тренувань. Найкращий варіант — тренувати кожну групу 2–3 рази на тиждень. Це дозволяє краще відновлюватись і виконувати більше якісних підходів.Інтенсивність у підходах не менш важлива, ніж сам обʼєм. Якщо підхід занадто легкий і далекий від відмови, він майже не впливає на ріст. Десять якісних підходів дадуть більше результату, ніж двадцять формальних. Ознаки того, що обʼєм завеликий:постійна втомападіння силовихвідсутність прогресуОзнаки недостатнього обʼєму:відсутність пампунемає прогресу у вазі або повторахОптимальний підхід — знайти мінімальний ефективний обʼєм, який дає стабільний прогрес, і не перевищувати його без необхідності.

Чи можуть цукрозамінники призвести до розвитку інсулінорезистентності?У цьому випадку слово «можуть» досить контекстне. Вплив цукрозамінників на вуглеводний обмін у багатьох аспектах відносний і його варто розглядати через призму порівнянь.Коли, наприклад, газовані напої з цукрозамінниками замінюють класичні напої з цукром, ми майже завжди бачимо покращення в аналізах. Але якщо порівнювати індекс HOMA у людей, які п’ють тільки воду, з показниками тих, хто регулярно вживає газовані напої з цукрозамінниками, то “водопитці” статистично мають кращі результати, хоча ця різниця не є суттєвою. І це знову ж таки підтверджується статистикою.Тому загалом цукрозамінники варто розглядати як інструмент, який може зменшити споживання швидких вуглеводів.Водночас є певні дані, що аспартам може впливати на мікробіом таким чином, що це потенційно сприяє розвитку інсулінорезистентності. Але цих даних небагато і досліджень на цю тему теж обмежена кількість.Саме тому, на мою думку, у цьому питанні найкраще керуватися принципом помірності, працювати зі своїми харчовими звичками, іноді використовувати такі «покращувачі смаку» і обов’язково орієнтуватися на власні показники. Адже інсулінорезистентність можна оцінити через індекс HOMA в аналізах і в кожному конкретному випадку зрозуміти, що підходить саме вам, а що — ні.

Як боротися з підвищеним апетитом при спробах кинути куритиЗразу скажу, це буде непроста боротьба. Нікотин сам по собі знижує апетит, а додатковий стрес, який фактично неминучий при відмові від куріння, у деяких людей також провокує переїдання. Загалом, думаю, що спочатку варто змиритися з тим, що кілька кілограмів, ймовірно, можуть додатися під час цього процесу. Контролювати це варто, розуміючи механізми, які за цим стоять.Усі агоністи ГПП-1 знижують тягу до алкоголю та сигарет, тому базово використання семаглутиду/тирзепатиду/ретатрутиду курсом у перші кілька місяців відмови від нікотинової залежності — загалом хороша ідея. Якщо при цьому є проблеми зі стресом і дратівливістю, що також може провокувати компульсивне переїдання — можна звернути увагу на ашваганду, таурин та магній.Також не варто забувати, що мікродозування снюсу — це теж варіант, оскільки поступове зниження дози нікотину та усунення елементу звички (самого ритуалу куріння) — це цілком валідні кроки, які допомогли тисячам людей.Як і завжди, підлаштовуйте підхід під себе та свої індивідуальні особливості.