Інформація з позначкою «важливо». Велика розповідь про дуже «шкідливі» антиестрогени, які ми всі так любимо. Освічуємося, хлопці?

Вже років 14 я спостерігаю за людьми, які, судячи з різних страшилок, мали б давно припинити своє існування через остеопороз, катаракту, імпотенцію, СНІД, рак і ангедонію, нібито одночасно спричинені застосуванням антиестрогенів. І знаєте що? Цього не відбувається. Пройдемося новинами, які вже давно перестали бути новинами. У 2021 році такі ж занудні люди, як і я, провели дослідження, у якому порівняли терапію антиестрогенами з терапією тестостероном.https://academic.oup.com/jes/article/5/Supplement_1/A761/6241807Я поділяю думку цих занудних «ботаніків» і скажу, що кістки від антиестрогенів насправді не ламаються і люди від них масово не помирають. Більше того — там навіть є дані, що під час терапії тестостероном подібні проблеми трапляються частіше. Результати шокують пересічного користувача соціальних мереж, який активно спілкується «з людьми в темі» й чудово знає, що від кломіду «не стоїть», а печінка «випадає». Принаймні так написав у переписці якийсь діяч андеграундного ринку, посилаючись на двоюрідного племінника тестевого родича людини, яка знала когось, хто жив через три будинки й, імовірно, приймав якісь таблетки. Улюблена тема всіх прихильників гормонозамісної терапії — погіршення статевої функції під час застосування кломіфену цитрату.https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/iju.70289Щоправда, тут дослідження проводилося серед літніх людей, але… Жодних суттєвих змін у пів сотні вже не дуже молодих учасників не виявили. Так, значного покращення статевої функції теж не було, але й жодного її погіршення ніхто не спостерігав.«Загін смертників» із Японії, які нібито рахували понеділки до кінця життя, приймали СМЕРТЕЛЬНІ 50 мг кломіфену цитрату один раз на два дні. Ось тепер і не вір жахливим історіям про японські експерименти 30–40-х років… Виникає німе запитання: як так сталося, що у 54 літніх чоловіків нічого «не впало» й не перестало працювати, а в середньостатистичного любителя фітнесу статеве безсилля настає вже в момент розрахунку за препарат в аптеці? І тут, найімовірніше, ми виходимо на велику групу людей, які після прочитання інструкції, ще до прийому першої таблетки, вже починають відчувати побічні ефекти, що трапляються в одному випадку з тисячі. Але сміятися з іпохондриків — гріх, інакше всі потрапимо до пекла. А щоб уже точно туди потрапити, варто згадати інструкцію FDA до тестостерону, де зазначено, що на тлі його застосування можуть знижуватися лібідо, виникати тривожність і навіть депресія. Як то кажуть, рукавичку кинуто — захищайтеся. Ще на зорі біохакерського руху (у широкому розумінні цього слова) існувало інтуїтивне розуміння того, що антиестрогени можуть стати гарною альтернативою класичній гормонозамісній терапії. І перші дослідження на цю тему були дуже обнадійливими. Ось одне з них, у якому люди, що понад рік отримували антиестроген, не мали жодних побічних ефектів.https://www.menshealthmelbourne.com.au/pdf/safe-and-effective-for-long-term-management-of-hypogonadism.pdfМинув час, і… нічого не змінилося. Понад десять років потому все так само виглядає безпечним та ефективним. Не з’явилося даних, які б «підірвали інтернет» і довели, що всі, хто зробив ставку не на замісну терапію, гірко помилялися. Водночас я чудово розумію, що універсального варіанту лікування чи препарату, який підійшов би абсолютно всім, не існує — терапію потрібно підбирати індивідуально. До речі, за бажання я можу написати аналогічну замітку і про гормонозамісну терапію. Усі почнуть сперечатися одразу ж, навіть не дочитавши до кінця.