КАДРОВИК.UA

❗️У відомостях з Єдиного держреєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр), які отримані через Портал Дія, відображаються працівники комунального підприємства, яким за 60, хоча в примітці зазначено «виключено з військового обліку», але вони все одно там перебувають. ТЦК це питання не можуть вирішити. Хоча кількість військовозобов’язаних та заброньованих працівників правдива але у «відомостях про працівників» відображаються ті, хто вже виключений з ВО. Як діяти в цьому випадку? 👉У Відомостях з Реєстру військовозобов’язаних відображаються усі працевлаштовані працівники. Тож відображення працівників 60+ з правильним статусом не є помилкою. Інформація про військовозобов’язаних працівників на порталі Дія формується автоматично з Реєстру, куди дані про працевлаштування передаються з ПФУ.Тому, якщо від ПФУ передається інформація у Реєстр про цих працівників, вони будуть відображатися у відомостях.Отже, у цій ситуації можна залишити все як є і не вчиняти жодних дій. #ЕкспертКонсультує

❓Чи буде помилкою складання цивільно-правового договору та акта прийнятих робіт на фірмовому бланку компанії? 👉Правила організації діловодства та архівного зберігання документів (наказ Мін'юсту від 18.06.2015 №1000/5) встановлюють єдині вимоги до створення управлінських документів і їх архівного зберігання у державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності.Організаційно-розпорядча документація поділяється на три класи: організаційну, розпорядчу та інформаційно-аналітичну. Документи оформлюються на бланках відповідно до Типової інструкції з діловодства та ДСТУ 4163:2020, а зразки бланків затверджуються розпорядчим документом установи.Внутрішні документи та ті, що створюються від імені кількох установ, оформлюють на чистих аркушах. Керівник вирішує спосіб виготовлення та облік бланків залежно від діяльності установи. Правила забезпечують стандартизацію, прозорість і належне архівне зберігання документів. #ЕкспертКонсультує

❗️У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15092, яким пропонують уточнити порядок обліку мобілізованих працівників. Ідеться про їх врахування при визначенні середньооблікової чисельності штатних працівників — показника, що застосовується для розрахунку 4 % квоти робочих місць для осіб з інвалідністю. 👉Документ передбачає зміни до ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Зокрема, планують прямо закріпити норму, за якою мобілізовані працівники включаються до середньооблікової чисельності навіть у період проходження військової служби.Наразі це питання залишається неврегульованим, через що роботодавці по-різному застосовують підходи: одні враховують мобілізованих у складі персоналу, інші — ні. Це впливає на виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та створює ризики порушень.У разі ухвалення законопроєкту буде забезпечено єдиний підхід до розрахунку квоти, що дозволить уникнути спірних ситуацій і підвищить правову визначеність для бізнесу. #ЦікаваНовина

👉Правильна відповідь у тесті за 16.03.2026 – 4. всі відповіді правильні ❗️Пояснення:Стаття 16 ЗУ від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначає підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатност (ТН).Так, допомога по ТН не надається:1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи або симуляції хвороби;3) за час перебування під арештом і за час проведення судмедекспертизи;4) за час примусового лікування, призначеного за рішенням суду;5) у разі ТН у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння тощо;6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження зарплати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;7) за період ТН, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.#ТестуЧас

❓Районний ТЦК (РТЦК) та СП просить направити до них на роботу тимчасово працівника для виконання технічних робіт. Як правильно це оформити? 👉Якщо РТЦК та СП звертається із проханням направити працівника для виконання технічних робіт, це оформлюється увільненням працівника від виконання обов’язків за основним місцем роботи зі збереженням посади та середньої заробітної плати.Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків у робочий час працівникові гарантується збереження місця роботи та середнього заробітку. Крім того, ст. 43 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає, що органи влади та місцевого самоврядування повинні забезпечувати РТЦК та СП необхідною кількістю техпрацівників і обслуговуючого персоналу.Підставою для направлення працівника є відповідне рішення військової адміністрації або офіційне звернення уповноваженого органу.На підприємстві це оформлюється наказом про увільнення працівника від роботи на визначений період. #Запитайте

❗️Працевлаштування без військово-облікового документа: коли роботодавець має право відмовити 👉Подання військово-облікового документа (ВОД) під час працевлаштування часто викликає суперечки між роботодавцем і кандидатом. Законодавство гарантує право громадян на працю, але водночас зобов’язує підприємства вести персональний військовий облік призовників, військовозобов’язаних і резервістів.Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю, громадянин подає документи, необхідні для укладення трудового договору. Якщо особа належить до категорії призовників або військовозобов’язаних, роботодавці мають право вимагати військово-обліковий документ під час прийняття на роботу.Також закон зобов’язує підприємства перевіряти наявність таких документів. Тому роботодавці мають право відмовити у працевлаштуванні, якщо кандидат, який підлягає військовому обліку, не надав ВОД. У цьому випадку відмова вважається обґрунтованою, оскільки пов’язана з виконанням вимог законодавства щодо ведення військового обліку. #ЦІКАВОпроПРАВО

❗️У застосунку «Дія» навесні з’явиться нова послуга бронювання військовозобов’язаних працівників. 👉Вона дозволить критично важливим підприємствам тимчасово бронювати фахівців навіть у разі наявності неврегульованих питань із територіальними центрами комплектування. Про це повідомила заступниця міністра цифрової трансформації Валерія Коваль.Підприємства оборонно-промислового комплексу та компанії, що мають важливе значення для забезпечення ЗСУ, зможуть бронювати своїх працівників строком до 45 днів. Йдеться, зокрема, про осіб із відсутніми або некоректними обліковими даними, а також тих, хто перебуває у розшуку ТЦК.Такі працівники отримуватимуть бронювання з першого дня працевлаштування, але не пізніше завершення строку дії статусу критично важливого підприємства.Запуск нового функціоналу планують до кінця березня 2026 року. Крім того, оновлена система дозволить підприємствам продовжувати бронювання працівників через портал «Дія» без ризику автоматичного скасування відстрочки. #ЦікаваНовина

🔥Не встигаєте за новинами? Ми зібрали для вас найважливіше за тиждень!Перегляньте наш дайджест, аби бути в курсі ключових новин👇❇️Уряд затвердив порядок ведення цифрового реєстру військовослужбовців❇️Матеріальна допомога після строкової служби: Кабмін затвердив механізм виплати❇️Затверджено механізм залучення іноземних викладачів і науковців до роботи в Україні❇️В Україні підвищили зарплати педагогам і медикам екстреної допомоги❇️Кабмін визначив порядок сертифікації спеціалістів у сфері психічного здоров’я❇️Новий Трудовий кодекс отримав «зелене світло» в парламентських комітетах❇️З 14 березня — нові правила призупинення трудового договору❇️Критична інфраструктура не скасовує гарантій для неповнолітніх працівників❇️Мінімальна зарплата в Україні у 2026 році: весняних змін не буде❇️Виплати пораненим: правила та умови отримання додаткової винагороди❇️Посилення захисту прав: Кабмін унормував порядок розгляду звернень❇️Березневий випуск журналу «КАДРОВИК.UA» № 3-2026 уже доступний!#ДАЙДЖЕСТновинТИЖНЯ

⚡️Чи має право роботодавець не приймати заяву на звільнення? 👉Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши роботодавця за 2 тижні згідно зі ст. 38 КЗпП. Заява про звільнення є одностороннім волевиявленням працівника, тому відмова роботодавця її прийняти є порушенням трудового законодавства.2-тижневий строк починає відраховуватись з моменту подання заяви, незалежно від того, чи поставив керівник підпис або резолюцію. Якщо заяву навмисно не приймають, працівник має право надіслати її рекомендованим листом, зареєструвати в канцелярії або звернутися до Держпраці.У визначений працівником строк трудовий договір може бути розірвано також у разі порушення роботодавцем законодавства, умов договору або підтвердженого мобінгу.Якщо після спливу строку попередження працівник продовжує працювати й не наполягає на звільненні, роботодавець не має права звільнити його за раніше поданою заявою, окрім випадку, коли на його місце вже запрошено іншого працівника.#ЦІКАВОпроПРАВО

❗️Кабінет Міністрів затвердив порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі, визначивши чіткий алгоритм дій у разі надходження відповідних звернень. 👉Документ комплексно врегульовує процедуру подання та розгляду скарг на нормативному рівні.Відтепер офіційно встановлено вимоги до оформлення звернення, порядок його розгляду, інформування заявника про результати та механізм звітування до Нацсоцслужби. Для оперативного реагування створюватимуться постійні комісії, які аналізуватимуть повідомлення про можливу дискримінацію, сексуальні домагання чи гендерно зумовлене насильство та вживатимуть заходів у межах повноважень.Новий порядок забезпечує своєчасну реакцію, уніфікований підхід і посилення захисту постраждалих осіб. Документ враховує рекомендації ЄС та є частиною адаптації українського законодавства до європейських стандартів.👉За порушення принципу рівності прав передбачено адміністративну й кримінальну відповідальність, а постраждалі мають право на відшкодування шкоди. #ЦікаваНовина