Альманах фантастики "Das ist fantastisch!"

І на останок анонсів - одразу 2 французькі фантастики від "Богдана".Готична романтична казка "Механіка серця" Единбург, кінець XIX століття. Джек народився в дуже холодний день, і його маленьке серце, не витримавши холоднечі, замерзло. Втім, його щастя, що обійдена долею акушерка Мадлен знається на магії; дякувати їй, його справжнє серце поступається місцем годиннику з зозулею, а той дає дитині шанс на життя. Є в цьому одне «але». Залишившись під опікою Мадлен, Джек зможе жити далі, якщо тільки ніколи не злитиметься і не закохається. Тим то за кілька років усе змінюється — випадково він зустрічає гарненьку співачку... Поетична підліткова антиутопія та пронизливий зимовий нуар "Зимова битва" Головні герої виявляються втягнутими у вир подій, які змінять не лише їхнє життя, а й життя всього суспільства. Їм доводиться долати труднощі, знаходити вірних союзників і робити важкий вибір між страхом і відвагою. Чи вистачить сили одного голосу, щоб підняти народ для боротьби за свободу і краще майбутнє?

Varvar Publishing анонсували видання класики постапокаліптичної НФ-манґи — Trigun та Trigun Maximum. 📜 З якихось причин у минулому за голову Ваша було призначено нагороду у розмірі шістдесяти мільярдів подвійних доларів, і цей стрілець-пацифіст ніяк не може втекти від жадібних до грошей і схильних до насильства громадян. Дізнайтеся, чому Ваш коштує таких великих грошей мертвим! Відчуйте незграбне занепокоєння нещасних мешканців пилової планети! Слідкуйте за пригодами незвичайного героя у суворому світі! Приєднуйтесь до Ваша — з його бурхливим минулим і надзвичайною здатністю ухилятися від мільйонів куль — та до кавалькади нещасних персонажів на пустельній планеті в далекому майбутньому. В Trigun наразі 2 томи (в першому виданні було 3, у другому релізі стало 2), а в Trigun Maximum 14 томів. В першому омнібус перевиданні Trigun також видавався в 2 томах, а от Trigun Maximum в 7. Українське видання, ймовірно, за чутками, може бути, за переказами, як-то кажуть, за неофіційною інформацією, неперевіреними даними та припущеннями на основі десь там почулося, здається, також буде формату 3-в-2 та 14-в-7 🤓.

​​Останній раз я читала твір зі шкільної програми ще у школі. Тоді думала, що з нею покінчено. Але як-то кажуть, ніколи не кажи ніколи. За 20 років програма сильно помінялася (і осучаснилася). І от до мене потрапила повість «Душниця». (Це фентезі про душі, а не про душних людей))).Як всі твори Володимира Аренєва, «Душниця» багатошарова. Автор розповідає підліткову історію про дорослішання. І паралельно пропонує обговорити багато інших тем. Наприклад, втрату і горювання, меморіальну культуру, війну і політику.Дія відбувається у вигаданому місті, в якому впізнається сучасний Київ. Світ схожий на наш, але не наш. Душі померлих там запаковують в повітряні кульки і зберігають вдома, або у великій вежі – душниці. Якщо про кульку добре дбати, вона може почати розмовляти. Але це чують переважно діти.Тож доглядати за кулькою призначають малечу, яка повинна з нею гуляти і говорити (відчуваючи тягар відповідальності і зносячи питання горюючих дорослих в дусі: «Ну, що – кулька щось сказала?»). Трохи кріпово для дитячої психіки. А для дорослих – можливість попрощатися, чи навпаки – «муміфікувати» пам’ять про втрачену людину.Головного героя звати Сашко, він пересічний школяр. Сашко соромиться запросити дівчину в кіно і потерпає від шкільних хуліганів. Але раптом в його родині стається горе, - і ось вже до руки примотана кулька. Вона ніби постійний мовчазний спостерігач, в якому хлопець шукає засудження або заохочення своїх вчинків. (Перше фентезі про фройдиське супер-его, що носять на мотузочці).Книга ставить багато дискусійний питань і підштовхує формувати власні думки (замість пошуку «правильної відповіді, яку мав на увазі автор» (як ото іноді бувало на уроках літератури). Тож не переказуватиму сюжет, а просто напишу деякі цікаві моменти:- у книзі є старий поет, якого постійно кудись запрошують, але він бачить: людям геть не цікаві його вірші, а тільки те, що він – відомий дисидент;- є персонаж, який вивчає некрологи і біографії митців, що здаються йому шаблонними та нещирими, бо за ними не відчувається справжня людина (тут, до речі, можна поговорити і про такі ж самі біографії письменників, розміщені у шкільних хрестоматіях);- є хлопчик, народжений у другому поколінні в міжнаціональній сім’ї, у пошуках націдентичності;- є актуальні відсилки на пострядянський культурний простір; є Півострів зі своїми традиціями, відділений Стіною; згадується війна, різні культури, занепала Імперія.Загалом, я рада, що книга потрапила до мене в дорослому віці, бо підліткою я б навряд зчитала щось глибше верхніх текстових шарів. Хоча і для школярів у «Душниці» запаковано багато важливих і правильних думок.Книга вийшла в «Абабі». Це перевидання, де автор доопрацював і трохи осучаснив текст. «Душниця» гарно проілюстрована. До речі, це всесвіт «Пана Малодоброго», але кожну повість можна читати окремо.

​​Робила допис і зачепилася за назви книг. А ви помічали, скільки фентезі в нас мають «кістки» у назві? Виходить, що багато, понад 20 книг (і це серед більш-менш новинок).По-перше, кістки люблять використовувати у фентезі як будівельний матеріал. У нас є «Трон із драконових кісток» (Т. Вільямс), «Кістяні годинники» (Д. Мітчелл) і навіть ціла «Кістяна вежа» (М. Морт)! А щоб не розмінюватися на дрібниці, є книги про «Тунель із кісток» (В. Шваб) і ціле «Місто кісток» (К. Клер). До речі, якщо є вибір, які кістки брати, автори фентезі люблять по-багатому, тому віддають перевагу драконячим і золотим (можна зацінити «Порох із драконових кісток» (В. Аренєв), «Хребет дракона» (Кевін Дж. Андерсон), «Річку золотих кісток» (А. К. Малфорд) і «Корону з позолочених кісток» (Д. Арментраут).Друга величезна група назв книг – це кістки і *шось-там-ще*. Тут багато варіантів на будь-який смак. Наприклад, «Кропива і кістка» (Т. Кінгфішер), «Тінь і кістка» (Лі Бардуґо), «Зірки і кістки» (І. Грабовська), «Кістки і зоряний пил» (Р. Лебовські), «Книжки і кістяний пил» (Т. Болдрі). Втомилися? А в нас ще є різні діти і повелителі кісток: «Діти кістки і крові» (Т. Адейеми), «Донька диму і кісток» (Л. Тейлор), «Велителька кісток» (Н. П. Прето).Кістки у фантастиці бувають поховані («Поховай наші кості в опівнічній землі» (В. Шваб)), прокляті («Прокляття, карбоване в кістках» (Д. Єнсен)), і навіть милі («Милі кістки» (Е. Сіболд)). Словом, як каже назва однієї книжки, кісток у фантастиці вистачить на цілий «Сезон кісток» (С. Шенон).Щось із цього читали?Назви списком:1. «Кропива і кістка» (Т. Кінгфішер)2. «Тінь і кістка» (Лі Бардуґо)3. «Зірки і кістки» (І. Грабовська)4. «Кістки і зоряний пил» (Р. Лебовські)5. «Книжки і кістяний пил» (Т. Болдрі)6. «Кістяні годинники» (Д. Мітчелл)7. «Милі кістки» (Е. Сіболд)8. «Місто кісток» (К. Клер)9. «Донька диму і кісток» (Л. Тейлор)10. «Трон із драконових кісток» (Т. Вільямс)11. «Велителька кісток» (Н. П. Прето)12. «Річка золотих кісток» (А. К. Малфорд)13. «Прокляття, карбоване в кістках» (Д. Єнсен)14. «Порох із драконових кісток» (В. Аренєв)15. «Корона з позолочених кісток» (Д. Арментраут)16. «Сезон кісток» (С. Шенон)17. «Діти кістки і крові» (Т. Адейеми)18. «Тунель із кісток» (В. Шваб)19. «Кістяна вежа» (М. Морт)20. «Поховай наші кості в опівнічній землі» (В. Шваб)21. «Хребет дракона» (Кевін Дж. Андерсон)

Скоро вийде ще одненьке видання "Дракули". Цього разу у "Стилет і стилос". Видавництво показало ілюстрацію і уривок перекладу Мирослава Томащука: Носферату не бджола, що гине, вжаливши раз. Він стає дедалі могутнішим і могутнішим, здобуває ще більше сили на лихі діяння. Цей вампір дужий, як двадцятеро чоловіків, він хитрий надміру своєї смертоносності, бо хитрість його розросталася впродовж віків; він досі може скористатися некромантією, яка, як можемо зрозуміти із походження слова, є вченням про магію над померлими, і так він може командувати всіма мерцями поблизу; він жорстокий, ба навіть гірше, ніж жорстокий; він бездушний диявол, і серця у нього немає; він може керувати стихіями, бурею, туманом, блискавицею; може підкорити собі всю мерзоту, щурів, сов, кажанів, міль, лисиць, вовків, може збільшуватися і зменшуватися; інколи він може навіть зникати і з’являтися непоміченим. Тоді як нам завдати йому нищівного удару? Як нам знайти його, а знайшовши, знищити? Друзі, ми взялися за велике, жахливе завдання...

Жупанський анонсує горор від українського автора. Це роман у новелах з елементом фантастики. Буде вже на "Арсеналі".АнотаціяЦе сталося, як завжди, раптово і несподівано – у місті Шевченко оголосили негайну евакуацію у найстисліші терміни <...>.Усе почалося зі спалаху. Його феномен, причини і те, який насправді він справлятиме вплив на реальність, звісно ж, не прокоментували – про це не прийнято говорити, а тих, хто надмірно цікавився питанням Сектору, змусили замовчати. Тепер місто Шевченко – чорна діра на мапі. Туди не ходять, там пустка, пропаща територія, заборонена зона. Та все одно долинають чутки про моторошні химерні дива і непояснювані речі, що здатні позбавити розуму кожного, хто, попри заборону, спробує туди потрапити. Офіційно у Шевченкові нікого немає, але дрижить асфальт, щось рухається на покинутих дорогах, клубочиться у порожніх вікнах мертвих будинків, а в тіні до часу невидимої катастрофи прокинулося те, чого не мало бути у цій реальності.Кажуть, зона Сектору розширюється...

Приїхала добірка красивого від «Видавництва». В ній фентезі від українських авторок і дуже атмосферне BD. Показую)"Дорога" - графічна адаптація роману Кормака Маккарті. Депресивний і суворий постапокаліпсис. Мені зайшли попередні комікси, що читала у «Видавництва», - «Німона» і «Пташеня». Тож довіряю їх вибору. Виглядає дуже гарно.«Сонцекрес» - фентезі зі слов’янськими мотивами про дівчину-зміївну, яку насильно видають заміж, щоб вона здійснила пророцтво і народила дракона (18+, бо є тригери). До речі, авторка тексту ще й проілюструвала книгу. Перша частина циклу.«Сніжний Ізюм» - історія, яку багато хто вже читав. У відгуках бачила, що це затишне фентезі про повномасштабне вторгнення. Цікаво, як це уживається в тексті, бо мені «затишне» і «про війну» важко уявити разом.«Блискавиці Ваїру» описують, як фентезі без магії. Тут вигаданий світ з різними королівствами, таємними орденами та змовами. І двійко героїв, які поступово втягуються у доленосні для королівства події. Перша частина циклу.

Світлана Тараторіна вирушає у тур із презентацією нового роману «Змій» — продовження альтернативно-історичного фентезі про Київ початку ХХ століття, де революції, теракти й політичні змови переплітаються зі світом упирів, вовкулак і давніх проклять.Разом із модераторками поговоримо про міфологію і постколоніальну оптику, про історичних прототипів, міський фольклор і голоси, якими говорить ця історія.📍 ПОЛТАВА — 20.05 о 18:00Модераторка: Тетяна ПетренкоПолтавська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. П. Котляревського📍 ХАРКІВ — 21.05 о 18:30Модераторка: Олена РибкаArt Area ДК, вул. Чернишевська, 13 (вхід за добровільний донат простору)📍 ЧЕРНІГІВ — 23.05 о 15:00Модераторка: Росава ДощикЧернігівська центральна міська бібліотека імені М. М. Коцюбинського📍 ЖИТОМИР — 26.05 о 18:00Модераторка: Олеся КапранчукВиставковий зал художників, вул. Театральна, 8🎟Вхід вільний за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/Xp1rgDKJuw8MwxDm6Далі буде — вже скоро поділимося другою хвилею міст туру!До зустрічі💚

І до анонсів. У "Жоржа" буде «Кропива і кістка» Т. КінгфішерЗазвичай принцеси мріють вийти заміж за принца, а Марра понад усе бажає… його вбити.Принц Ворлінг із сусіднього королівства вже занапастив її старшу сестру, така доля чекає й на середню, а тоді, можливо, і на Марру. Принцеси ж мають жертвувати собою й укладати шлюб на благо власної країни, хіба ні?Та Марра, хоч ніколи і не вважала себе сміливицею, але коритися такій долі не збирається. От тільки самій їй з тираном не впоратися. Щоб отримати допомогу від старої чаклунки — повитухи смерті, — вона мусить виконати три нездійсненні завдання: зібрати собаку з кісток, пошити плащ із сутінкового сукна і кропиви та спіймати місяць у горщик. І як це зазвичай буває в казках, нездійсненне — лише початок.Разом з повитухою смерті та її куркою-демоном, колишнім лицарем і феєю-хрещеною Марра вирушає в далеку дорогу, щоб знищити Ворлінга і врятувати сестру. Ціна: 336 / 420 (передзамовлення / вихід) Очікується влітку. Замовити через InstagramабоFacebook.

​​«Хмарні шляхи» Марти Веллс – пригодницьке фентезі від авторки Вбивцебота. Це п’ятитомна серія про світ, де живуть люди з синьою і зеленою шкірою, з лускою і бивнями, але головний герой почувається інакшим навіть серед них. Він вміє перетворюватися на дивну істоту (яка мені нагадувала горгулью з дредами), проте гадки не має, як називається його вид.За сюжетом це книга подорож із фокусом на дуже оригінальну расу. Але про все по порядку. Головного героя звати Місяць. Він мандрує світом, сповненим постапокаліптичними руїнами, де живуть примітивні людські племена. Люди потерпають від нападів хижаків – лютих (на яких підозріло схожа «горгульська» форма Місяця, тому він боїться бути собою). Звичайно, в якийсь момент Місяць зустрічає істоту свого виду. Той дещо розповідає (але прибріхує). Тож всю книгу Місяць, а разом із ним і читачі, вивчають світ раксур і розбираються у дивах біології.Головна фішка книги (для мене) – незвична анатомія розумної людиноподібної раси. Мені здається, авторка надихалася мурахами 🐜. Бо тут є крилаті, безкрилі, мисливці, робочі, королева, консорт і дуже специфічний розподіл у кладках.Друга прикольна ідея книги – це опис соціальних ролей, які могли скластися у такій колонії. Авторка каже, що в них матріархат, дівчата більшенькі і хочуть «сну-сну» (якщо ви пам’ятаєте мем із «Футурами», ви зрозумієте, про що я), тож підкатують до скромних і лякливих хлопців із подарунками і прикрасами. Про отаке «реверсивне» залицяння читати було кумедно.Загалом, книга сподобалася, але здалася трохи затягнутою. Мені не вистачило емоційної зануреності з нагнітанням у важливих подіях і розтягуванням інтриги. Здається, це особливість письма Марти Веллс, яка личила історії, де оповідачем був Вбивцебот, і виглядає сухувато у цій більш ранній серій, де оповідач – молодий перевертень. Хоча описаний світ цікавий і манить новизною.«Хмарні шляхи» вийшли у«Жоржі». Переклад хороший, якщо любите незвичні світи і дивакуваті раси, придивіться.