​​«Хмарні шляхи» Марти Веллс – пригодницьке фентезі від авторки Вбивцебота. Це п’ятитомна серія про світ, де живуть люди з синьою і зеленою шкірою, з лускою і бивнями, але головний герой почувається інакшим навіть серед них. Він вміє перетворюватися на дивну істоту (яка мені нагадувала горгулью з дредами), проте гадки не має, як називається його вид.За сюжетом це книга подорож із фокусом на дуже оригінальну расу. Але про все по порядку. Головного героя звати Місяць. Він мандрує світом, сповненим постапокаліптичними руїнами, де живуть примітивні людські племена. Люди потерпають від нападів хижаків – лютих (на яких підозріло схожа «горгульська» форма Місяця, тому він боїться бути собою). Звичайно, в якийсь момент Місяць зустрічає істоту свого виду. Той дещо розповідає (але прибріхує). Тож всю книгу Місяць, а разом із ним і читачі, вивчають світ раксур і розбираються у дивах біології.Головна фішка книги (для мене) – незвична анатомія розумної людиноподібної раси. Мені здається, авторка надихалася мурахами 🐜. Бо тут є крилаті, безкрилі, мисливці, робочі, королева, консорт і дуже специфічний розподіл у кладках.Друга прикольна ідея книги – це опис соціальних ролей, які могли скластися у такій колонії. Авторка каже, що в них матріархат, дівчата більшенькі і хочуть «сну-сну» (якщо ви пам’ятаєте мем із «Футурами», ви зрозумієте, про що я), тож підкатують до скромних і лякливих хлопців із подарунками і прикрасами. Про отаке «реверсивне» залицяння читати було кумедно.Загалом, книга сподобалася, але здалася трохи затягнутою. Мені не вистачило емоційної зануреності з нагнітанням у важливих подіях і розтягуванням інтриги. Здається, це особливість письма Марти Веллс, яка личила історії, де оповідачем був Вбивцебот, і виглядає сухувато у цій більш ранній серій, де оповідач – молодий перевертень. Хоча описаний світ цікавий і манить новизною.«Хмарні шляхи» вийшли у«Жоржі». Переклад хороший, якщо любите незвичні світи і дивакуваті раси, придивіться.