Сьогодні ми перетинаємо календарний екватор цього літа, тож вже, мабуть, пора почати розповідати про наш літній книжковий врожай, який з'явиться упродовж наступних кількох місяців:📕 Дмитро Леонтьєв «Артефакти» (серія «Альтернатива») - чудовий історично-художній пригодницький роман про шляхи і долі найвідоміших мистецьких артефактів людства, які збереглися до наших днів. Книжка містить понад 120 кольорових авторських фото.📌 Орієнтовний вихід: кінець липня📕 Олексій Жупанський «Палаюче око літа. Жнива мрій» (серія «Альтернатива») - четверта книжка циклу сучасного урбаністичного міфу «Колесо року», в якій герої повертаються у літню пору свого дитинства, щоб відшукати і вберегти врожай мрій і таким чином виправити негаразди дорослого життя. 📌 Орієнтовний вихід: кінець липня / початок серпня📕 Майкл Свонвік «Паломництво припливу» / пер. з англ. Євген Кириченко-Годунов (серія «Ad Astra») - химерний роман від майстра постмодерної фантастики про відрядження урядовця на периферійну планету Міранду, щоб відшукати чи то місцевого могутнього чаклуна, чи то хитрого ошуканця, або ж навіть позасвітового злочинця, а, насамперед, відшукати самого себе.📌 Орієнтовний вихід: кінець липня📕 Радек Рак «Агла. Аврора» / пер. з пол. Сергій Легеза (серія «Амальгама») - друга книжка трилогії «Агла», в якій доля закине героїв на далеку північ, у край, де відбувають покарання найбільші злочинці, а Софія нарешті дізнається, що трапилося з батьком та ким насправді є її матір, яка покинула родину ще в часи її раннього дитинства.📌 Орієнтовний вихід: серпень📕 Вінстон Черчілль «Мої молоді роки» / пер. з англ. Ольга Бондаренко (серія «Лауреати Нобелівської премії») - сповнена тонкого гумору та позначена непроминальною літературною майстерністю автобіографічна оповідь про молоді роки людини, яка свого часу вершила історію ХХ сторіччя у найдраматичніші її миті.📌 Орієнтовний вихід: серпень / вересень📕 Говард Філіпс Лавкрафт «Повне зібрання прозових творів» Том 5 / пер. з англ. Євген Онуфрієнко (серія «Майстри готичної прози») - цей том повного зібрання прозових творів Г. Ф. Лавкрафта включає двадцять одне оповідання, написане ним у співавторстві з іншими письменниками у період з 1930 по 1936 роки.📌 Орієнтовний вихід: вересень---------------------------------Протягом наступних днів ми детально розповідатимемо про кожну із цих книжок, перші з яких вийдуть вже за кілька тижнів 🔥
Про що говорили з авторкою Некровета розповіла, тепер розповім про анонси польської фантастики, яка незабаром (ну або як пощастить) вийде у видавництві «Жорж». Коли видавництво необачно відкриває двері деяким людям, вони починають ходити і нудити давайте видамо оце, і оце, і оте. Тож нануділи: ✨ Аґнєшка Галас цикл «Театр зміїв» Срібні маги безжально переслідують послідовників чорної магії, яку вважають оскверненою. Демони з Безодні приймають людську подобу й проникають у світ смертних... У Шан-Ваолі, що на березі Затоки Мрій, з’являється напівбожевільний чоловік із обличчям, порізаним шрамами, який пам’ятає лише уривки зі свого минулого. У тунелях підземного світу стихіянів і вихованців, іфритів і гомункулів, жебраків і злочинців він поступово відкриває свої магічні таланти.
Всього 5 томів, перша книга «Дві карти» на передзамовленні, наявність обіцяють восени. Цикл перекладено повністю, але не відредаговано. ✨Анна Бжезинська «Води глибокі як небо» — однотомникфентезі високої полиці
Півострів — це країна магії та могутніх демонів, яких маги з дев’яти небесних сфер викликають і перетворюють на рабів. Магія — подібно до мистецтва читання, письма та арифметики — є прерогативою чоловіків, а спроби жінок осягнути заборонене знання чарівників незмінно караються смертю. Однак іноді магія стає надто могутньою, щоб підкорятися людським правилам.Півострів — це світ, повний краси та неймовірної жорстокості, світ, в якому любов часто означає рабство, магія обертається проти своїх правителів, а свобода виявляється лише ілюзією.
Також в роботі «Присмерк світу лицарів» — нонфік про впливових жінок епохи Відродження, які пережили «сутінки світу лицарів» і впорядкували реальність заново.✨Магдалена Кубасевич «Усе поглине море» — Колись сирени жили серед смертних. На згадку про ті часи залишився рецепт отрути, від якої немає ліків.Принца отруїли «Поцілунком русалки», і він впав у кому. Аристократ Лето та його подруга, алхімічка Алета, об’єднують сили, щоб врятувати правителя. Не знаючи, хто є союзником, а хто — ворогом, вони намагаються знайти протиотруту та відновити порядок у Князівстві.Чи вдасться Алеті врятувати Принца? Куди приведуть Лето пошуки вбивць? Яку ціну їм доведеться за це заплатити?
Однотомник, зараз на редактурі ✨Марта Кисіль «Номен Омен» — міське фентезі, трилогія. Саломея Пригода тікає від божевільної родини, прагнучи почати самостійне життя. Коли виявляється, що її квартира нагадує маєток із фільмів жахів класу «Б», якою керують три сестри досить похилого віку та папуга, а в телефоні чути голоси, Салка починає замислюватися, чи справді це гарна ідея. Поява молодшого брата лише ускладнює і без того непросту ситуацію — особливо коли одного дня він намагається втопити сестру в Одра.
Редактура першої частини майже завершена, друга вже в перекладі. P.s. як сказали на події — оригінальні польські обкладинки існують лише в двох варіантах: або вони супер офігенні, або отакі. P.s.s. Всі наведені анотації — машинний переклад з польської, всі назви робочі. 🐉 Книжкова Драконка
«Пісні світанку» - найновіша збірка української фантастики, що вийшла у «ВСЛ». Її родзинка – відомі автори, адже в кожного з них є щонайменше один роман (а в декого їх півдесятка). У текстах відчувається письменницький досвід – хороша стилістика, цікаві ідеї, особливий настрій. Мені відгукнулися майже всі оповідання. Далі напишу про свій ТОП.«Кант надії» (Світлани Тараторіної) – антиутопія про життя під окупацією (тільки окупанти тут – стрьомні восьминоги з диму). Для мене це історія про те, чия стратегія ефективніша для виживання: пристосуванців чи ідеалістів? Оповідання показує, яку ціну платить кожна зі сторін: зміни творять ідеалісти, але втілити їх мають пристосуванці, в такий спосіб ставши новими ідеалістами.«Усі коралі на захист богині» (Наталії Матолінець) сподобалося не так формою, як ідеєю. Якби не війни і катастрофи ХХ ст., у наших родинах зберіглося б багато фамільних скарбів: фото, архівів, прикрас – різних дрібничок, що підсвічують родову ідентичність. Для героїні оповідання такими дрібничками стали старовинні коралі бабці. В мене схоже ставлення (тільки не смійтеся) до ялинкових прикрас. З усіх оповідань оця ідея мені найбільше відгукнулася і зачепила за живе.«Змієвиця» (Наталії Довгопол) – знайомий сюжет про жінку-відьму, що живе на селі, всім допомагає, а односельці зрештою виявляються гадами невдячними. Написано дуже смачною мовою зі стилізацією. Прочитала із задоволенням.«Кістяні голки» (Юлії Нагорнюк) підіймає дуже незвичну тему для фантастики – підліткову самотравматизацію (коли в школі не булять, в родині достаток, батьки кажуть: «Можеш із нами поговорити», а суб’єктивно все одно відчувається «щось не так»). Мені сподобалася спроба вловити це слизьке відчуття, цей хиткий стан, що розбивається об раціональні доводи «все ж нормально». І сподобалося, що авторка описує те, що часто знецінюють аргументами про «молодь», яка «мається дурнею».«Зорезнавці» (A. Achell) – найбільш незвичне оповідання в збірці. Тут оригінальна світобудова, конфлікт практиків з лабораторій із практиками, що хочуть ставити досліди на собі. З усіх текстів це оповідання дозволяє найбільше абстрагуватися від наших реалій і війни.Слід сказати, що частина текстів у збірці не з’явилися б, якби не війна. Вони відчуваються як спроба осмислити авторами свої почуття, виговоритися (іноді – прокричатися) про них. У деяких оповіданнях алюзії на війну виписані дуже «в лоб», а емоції зашкалюють. Через це вони мені сприймаються радше як терапевтичні казки. Читалося боляче, але я не уявляю сьогодні збірку сучасної української прози без алюзій на війну.Загалом, хороша збірка. Актуальна, сучасна, щемка. І звісно, вона дає можливість познайомитися з відомими українськими фантастами в режимі тест-драйву. Оформлення гарне, є лясе, кольоровий зріз і золотаве тиснення на обкладинці.
Дочитала «Монстри і Суперкомп’ютери» - сподобалося. Книга гарно поєднує різні жанри: від горору до затишних фанфік-пейрінгів. Це розважальна історія про класичних монстрів у космосі.«Деметра» - космічний корабель, якому немов пороблено. Одного разу вона перевезла Дракулу, що всю дорогу хрумав пасажирів…, і понеслося. На борту «Деметри» почергово опиняються вовкулака, даґоніти-ктулгісти та інша хтонь. А ШІ корабля бореться з ними всіма доступними засобами, намагаючись доставити хоч когось із пасажирів одним шматком. Звучить чорнушно. Та книга дійсно сповнена чорної іронії і здорової (з точки зору «Деметри») мізантропії.Якщо вам здається, що десь у цьому списку мають з’явитися Франкенштайн і Мумія – вам не здається. По суті це один великий ретелінґ всесвіту «Класичних потвор». Наприклад, істота Франкенштайна – кіборг, створений на базі процесора «Прометей». І все в такому дусі. За великим рахунком – це роман в оповіданнях, що поєднані наскрізним сюжетом. Вся чорнуха і горор йдуть на початку, створюючи хибне враження про похмурість історії. Далі починаються гумор і пригоди. І навіть затишна милота. Тож «Монстри і Суперкомп’ютери» - прикольний фанфік на літературу про монстрів. Сюжет мчить із шаленою швидкістю. Персонажі конфліктують, миряться і створюють дивні союзи. На фоні цього показані два ШІ зі специфічною логікою (перша – зореліт «Деметра», друга – її медичний відсік Стюарт). Є окремий пласт приколів, де ШІ криво розуміють промт і лажають (нерідко навмисно).Сюжет бере вау-ефектом і нестандартною репрезентацією відомих героїв. Раджу, якщо вам подобається концепція, де ШІ воює з Дракулою в космосі. Книга дає рівно те, що обіцяє, і дуже гарна в цьому. Фанам «Вбивцебота» теж раджу. Є дещо спільне і смішне в тому, як передані мізантропічні думки ШІ. «Монстрів і суперкомп’ютери» видало «Yakaboo Publishing». Це однотомник із завершеним сюжетом.
І ще 2 анонси Readberry.Боги, які загубилися в часіСуворі ірландські легенди блукають вулицями Мангеттену «золоченого століття»: кров, фальш, підступи, плітки, трішки давньої магії і, звісно, шалена романтика!Двоє людей зустрічаються в Нью-Йорку. І з подивом розуміють, що бачаться не вперше. До того ж їх чомусь непереборно тягне одне до одного. Вона — дебютантка цього сезону, скандально відома дочка заможної родини Гаррінґтонів Емма. Він — новоприбулий таємничий лорд, який прагне посісти місце у вищому світі Нью-Йорка.
Дівчина. Богиня. ЦарицяПриготуйтеся до зухвалого переосмислення античності від справжньої зірки BookTok! Популярна блогерка Беа Фіцджеральд, чиї відео збирають мільйони переглядів, нарешті дебютує в українському перекладі. Персефону не викрадали, вона сама стрибнула в пекло. Відмовилася бути іграшкою в руках богів і віддала перевагу вогню підземного світу. І тепер їй потрібно вмовити зарозумілого та спокусливого правителя царства мертвих, щоб він допоміг улаштувати переворот на Олімпі.
На «Bookspace» говорили про збірку мілітарного горору «Птахи у пітьмі». До її створення доклалися Дімка Ужасний і Серафіма Біла з горор-спільноти «Бабай». А презентувала одна зі співавторів – Ольга Брильова.Ольга Брильова розповіла, що до збірки потрапило не те оповідання, яке вона під неї писала. Воно вийшло завеликим. Тож взяли її інший твір – створений на конкурс «Бабаям».Серафіма Біла трохи більше розповіла про конкурси горор-прози у «Бабая». Так, на конкурсах заборонена згадка росії (бо приходило багато оповідань, де мавки і чугайстри різали русаків). Друга умова – про війну можуть писати лише військові. Бо орги хочуть підсвічувати досвід реальних людей.Ольга Брильова каже, що за Кінгом є три класичних горорних сюжети: монстр, проклятий будинок, привиди. І коли військові пишуть горор, вони торкаються цих тропів. «Дивний будинок – це позиція, що тримають наші». Єдине чого не можна – порушувати жанрові конвенції, бо якщо написати, що весь горор був сном – тебе поб’ють твоєю ж книгою.
І на останок анонсів - одразу 2 французькі фантастики від "Богдана".Готична романтична казка "Механіка серця" Единбург, кінець XIX століття. Джек народився в дуже холодний день, і його маленьке серце, не витримавши холоднечі, замерзло. Втім, його щастя, що обійдена долею акушерка Мадлен знається на магії; дякувати їй, його справжнє серце поступається місцем годиннику з зозулею, а той дає дитині шанс на життя. Є в цьому одне «але». Залишившись під опікою Мадлен, Джек зможе жити далі, якщо тільки ніколи не злитиметься і не закохається. Тим то за кілька років усе змінюється — випадково він зустрічає гарненьку співачку...
Поетична підліткова антиутопія та пронизливий зимовий нуар "Зимова битва" Головні герої виявляються втягнутими у вир подій, які змінять не лише їхнє життя, а й життя всього суспільства. Їм доводиться долати труднощі, знаходити вірних союзників і робити важкий вибір між страхом і відвагою. Чи вистачить сили одного голосу, щоб підняти народ для боротьби за свободу і краще майбутнє?
Varvar Publishing анонсували видання класики постапокаліптичної НФ-манґи — Trigun та Trigun Maximum.
📜 З якихось причин у минулому за голову Ваша було призначено нагороду у розмірі шістдесяти мільярдів подвійних доларів, і цей стрілець-пацифіст ніяк не може втекти від жадібних до грошей і схильних до насильства громадян. Дізнайтеся, чому Ваш коштує таких великих грошей мертвим! Відчуйте незграбне занепокоєння нещасних мешканців пилової планети! Слідкуйте за пригодами незвичайного героя у суворому світі! Приєднуйтесь до Ваша — з його бурхливим минулим і надзвичайною здатністю ухилятися від мільйонів куль — та до кавалькади нещасних персонажів на пустельній планеті в далекому майбутньому.
В Trigun наразі 2 томи (в першому виданні було 3, у другому релізі стало 2), а в Trigun Maximum 14 томів. В першому омнібус перевиданні Trigun також видавався в 2 томах, а от Trigun Maximum в 7. Українське видання, ймовірно, за чутками, може бути, за переказами, як-то кажуть, за неофіційною інформацією, неперевіреними даними та припущеннями на основі десь там почулося, здається, також буде формату 3-в-2 та 14-в-7 🤓.
Останній раз я читала твір зі шкільної програми ще у школі. Тоді думала, що з нею покінчено. Але як-то кажуть, ніколи не кажи ніколи. За 20 років програма сильно помінялася (і осучаснилася). І от до мене потрапила повість «Душниця». (Це фентезі про душі, а не про душних людей))).Як всі твори Володимира Аренєва, «Душниця» багатошарова. Автор розповідає підліткову історію про дорослішання. І паралельно пропонує обговорити багато інших тем. Наприклад, втрату і горювання, меморіальну культуру, війну і політику.Дія відбувається у вигаданому місті, в якому впізнається сучасний Київ. Світ схожий на наш, але не наш. Душі померлих там запаковують в повітряні кульки і зберігають вдома, або у великій вежі – душниці. Якщо про кульку добре дбати, вона може почати розмовляти. Але це чують переважно діти.Тож доглядати за кулькою призначають малечу, яка повинна з нею гуляти і говорити (відчуваючи тягар відповідальності і зносячи питання горюючих дорослих в дусі: «Ну, що – кулька щось сказала?»). Трохи кріпово для дитячої психіки. А для дорослих – можливість попрощатися, чи навпаки – «муміфікувати» пам’ять про втрачену людину.Головного героя звати Сашко, він пересічний школяр. Сашко соромиться запросити дівчину в кіно і потерпає від шкільних хуліганів. Але раптом в його родині стається горе, - і ось вже до руки примотана кулька. Вона ніби постійний мовчазний спостерігач, в якому хлопець шукає засудження або заохочення своїх вчинків. (Перше фентезі про фройдиське супер-его, що носять на мотузочці).Книга ставить багато дискусійний питань і підштовхує формувати власні думки (замість пошуку «правильної відповіді, яку мав на увазі автор» (як ото іноді бувало на уроках літератури). Тож не переказуватиму сюжет, а просто напишу деякі цікаві моменти:- у книзі є старий поет, якого постійно кудись запрошують, але він бачить: людям геть не цікаві його вірші, а тільки те, що він – відомий дисидент;- є персонаж, який вивчає некрологи і біографії митців, що здаються йому шаблонними та нещирими, бо за ними не відчувається справжня людина (тут, до речі, можна поговорити і про такі ж самі біографії письменників, розміщені у шкільних хрестоматіях);- є хлопчик, народжений у другому поколінні в міжнаціональній сім’ї, у пошуках націдентичності;- є актуальні відсилки на пострядянський культурний простір; є Півострів зі своїми традиціями, відділений Стіною; згадується війна, різні культури, занепала Імперія.Загалом, я рада, що книга потрапила до мене в дорослому віці, бо підліткою я б навряд зчитала щось глибше верхніх текстових шарів. Хоча і для школярів у «Душниці» запаковано багато важливих і правильних думок.Книга вийшла в «Абабі». Це перевидання, де автор доопрацював і трохи осучаснив текст. «Душниця» гарно проілюстрована. До речі, це всесвіт «Пана Малодоброго», але кожну повість можна читати окремо.
Робила допис і зачепилася за назви книг. А ви помічали, скільки фентезі в нас мають «кістки» у назві? Виходить, що багато, понад 20 книг (і це серед більш-менш новинок).По-перше, кістки люблять використовувати у фентезі як будівельний матеріал. У нас є «Трон із драконових кісток» (Т. Вільямс), «Кістяні годинники» (Д. Мітчелл) і навіть ціла «Кістяна вежа» (М. Морт)! А щоб не розмінюватися на дрібниці, є книги про «Тунель із кісток» (В. Шваб) і ціле «Місто кісток» (К. Клер). До речі, якщо є вибір, які кістки брати, автори фентезі люблять по-багатому, тому віддають перевагу драконячим і золотим (можна зацінити «Порох із драконових кісток» (В. Аренєв), «Хребет дракона» (Кевін Дж. Андерсон), «Річку золотих кісток» (А. К. Малфорд) і «Корону з позолочених кісток» (Д. Арментраут).Друга величезна група назв книг – це кістки і *шось-там-ще*. Тут багато варіантів на будь-який смак. Наприклад, «Кропива і кістка» (Т. Кінгфішер), «Тінь і кістка» (Лі Бардуґо), «Зірки і кістки» (І. Грабовська), «Кістки і зоряний пил» (Р. Лебовські), «Книжки і кістяний пил» (Т. Болдрі). Втомилися? А в нас ще є різні діти і повелителі кісток: «Діти кістки і крові» (Т. Адейеми), «Донька диму і кісток» (Л. Тейлор), «Велителька кісток» (Н. П. Прето).Кістки у фантастиці бувають поховані («Поховай наші кості в опівнічній землі» (В. Шваб)), прокляті («Прокляття, карбоване в кістках» (Д. Єнсен)), і навіть милі («Милі кістки» (Е. Сіболд)). Словом, як каже назва однієї книжки, кісток у фантастиці вистачить на цілий «Сезон кісток» (С. Шенон).Щось із цього читали?Назви списком:1. «Кропива і кістка» (Т. Кінгфішер)2. «Тінь і кістка» (Лі Бардуґо)3. «Зірки і кістки» (І. Грабовська)4. «Кістки і зоряний пил» (Р. Лебовські)5. «Книжки і кістяний пил» (Т. Болдрі)6. «Кістяні годинники» (Д. Мітчелл)7. «Милі кістки» (Е. Сіболд)8. «Місто кісток» (К. Клер)9. «Донька диму і кісток» (Л. Тейлор)10. «Трон із драконових кісток» (Т. Вільямс)11. «Велителька кісток» (Н. П. Прето)12. «Річка золотих кісток» (А. К. Малфорд)13. «Прокляття, карбоване в кістках» (Д. Єнсен)14. «Порох із драконових кісток» (В. Аренєв)15. «Корона з позолочених кісток» (Д. Арментраут)16. «Сезон кісток» (С. Шенон)17. «Діти кістки і крові» (Т. Адейеми)18. «Тунель із кісток» (В. Шваб)19. «Кістяна вежа» (М. Морт)20. «Поховай наші кості в опівнічній землі» (В. Шваб)21. «Хребет дракона» (Кевін Дж. Андерсон)